Постанова № 53738412, 25.09.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2015 р. Справа № 804/11831/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Турової О.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Дніпродзержинська обєднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Дніпропетровській області звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просила стягнути з відповідача податковий борг з орендної плати за землю у розмірі 14482,39грн.

В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначалося, що відповідач має податковий борг в загальному розмірі 14482,39грн., який виник внаслідок несплати у встановлені законом строки сум самостійно задекларованих грошових зобовязань з орендної плати за землю, а також донарахованих контролюючим органом грошових зобовязань з цього податку відповідно до податкових повідомлень-рішень від 19.12.2013р. №0014811504 та №0014801504, які відповідачем не оскаржувалися, а, отже, є узгодженими. Відповідно до вимог ст.59 Податкового кодексу України позивачем на адресу відповідача було надіслано вимогу про сплату податкового боргу, однак, останній будь-яких дій на її виконання не вчинив, тому позивач вимушений звернутися до суду.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи був належним чином повідомлений, надав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження.

Відповідач також був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи, проте у судове засідання не зявився, про причину неявки суд не повідомив, заперечення на позовну заяву та заяву про відкладення розгляду справи не надавав.

Зважаючи на приписи ч.4 ст.122, ч.4, ч.6 ст.128 КАС України, суд розглянув дану справу в порядку письмового провадження за наявними у справі доказами, оскільки не вбачає потреби заслуховувати свідків та експертів.

Дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до висновку про те, що даний адміністративний позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1І.) (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) знаходиться на обліку в Дніпродзержинській обєднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області як платник податків, зокрема, як платник орендної плати за землі державної або комунальної власності (орендар).

Відповідно до вимог пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, відповідач як платник податків зобов'язаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Згідно п.288.1-п.288.4 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем.

При цьому п.288.7 ст.288 Податкового кодексу України встановлено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.

У відповідності до ст.285 цього Кодексу базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Пунктом 286.2 статті 286 Податкового кодексу України передбачено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України визначено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ФОП ОСОБА_1 була подана до податкового органу податкова декларація з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності) на 2013 рік №1300001738 від 18.02.2013р., в якій відповідачем самостійно визначено розмір грошового зобовязання з орендної плати за землю на 2013 рік у сумі 20138,03грн. зі сплатою рівними частками з лютого по листопад 2013 року по 1408,31грн. щомісячно, за січень 2013 року 4646,65грн. та за грудень 2013 року 1408,28грн. (а.с.10-11).

З огляду на вищенаведені приписи п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України, податкове зобовязання з орендної плати за землю самостійне визначене ФОП ОСОБА_1 у податковій декларації №1300001738 від 18.02.2013р., є узгодженим з 18.02.2013р.

Проте, в порушення приписів ст.287 Податкового кодексу України, відповідачем не було сплачено у повному обсязі суми самостійно задекларованої орендної плати відповідно до податковій декларації №1300001738 від 18.02.2013р., внаслідок чого у відповідача утворився податковий борг по сплаті орендної плати за землю у сумі 10878,25грн. з урахуванням часткової сплати у розмірі 9259,78грн.

Судом також встановлено, що фахівцями Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було проведено камеральну перевірку відповідача з питання своєчасності сплати узгодженої суми податкового зобовязання, за результатами якої було складено акт від 08.11.2013р. №1116/144/04-03-15-04/НОМЕР_1, яким зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 приписів п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України (а.с.14).

Так, п.57.1 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

При цьому відповідальність за вказане порушення передбачена приписами п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, згідно якої у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу; при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.

Означений акт був надісланий на адресу відповідача поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, проте повернувся з відміткою пошти «за закінченням терміну зберігання» (а.с.14 на звороті).

На підставі вказаного акту перевірки та з урахуванням приписів п.126.1 ст.126 Податкового кодексу України, позивачем були прийняті податкові повідомлення-рішення від 19.12.2013р. №0014811504 на суму штрафних санкцій 140,83грн., №0014801504 на суму штрафних санкцій 3463,31грн. (а.с.12).

Означені податкові повідомлення рішення були надіслані на адресу відповідача поштовим відправленням з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення та особисто отримані відповідачем 28.12.2013р., проте в належний строк відповідно до п.57.3 ст.57 Податкового кодексу України не сплачені (а.с.13 на звороті).

Так, п.57.3 ст. 57 Податкового кодексу України встановлено, що у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Оскільки доказів оскарження відповідачем означених податкових повідомлень-рішень суду не надано, вони є узгодженими.

Таким чином, станом на час розгляду справи ФОП ОСОБА_1 має податковий борг з орендної плати за землю у сумі 14482,39грн. (10878,25грн. + 140,83грн. + 3463,31грн.)

Відповідно до п.59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням приписів вказаної статті Податкового кодексу України, податковим органом була виставлена податкова вимога №154-11 від 19.09.2013 року про сплату наявного на той час у відповідача податкового боргу на загальну суму 1021,49грн., яка була отримана уповноваженою особою відповідача 20.09.2013р. (а.с.8).

Пунктом 59.5 статті 59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

На момент звернення позивача до суду податковий борг не погашений повністю і не списаний, тому нова податкова вимога відповідачу не надсилалася.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області щодо стягнення з відповідача податкового боргу з орендної плати за землю у загальному розмірі 14482,39грн., яка станом на час розгляду справи є не погашеною.

Так, відповідно до ст.67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 95.2 статті 95 Податкового кодексу України, встановлено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, у яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст. 122, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Дніпродзержинської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1, п-к. Кізлярський, буд. 57, м. Дніпродзержинськ, 51905) на користь державного бюджету податковий борг з орендної плати за землю у розмірі 14482,39грн.(чотирнадцять тисяч чотириста вісімдесят дві гривні тридцять девять копійок), код платежу 18010900, одержувач: відділення Державного казначейства в м. Дніпродзержинську, код ЄДРПОУ 38028588, УДК у Дніпропетровській області, МФО 805012, р/р33214815700013.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. 186 цього Кодексу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя ОСОБА_2