Ухвала суду № 53738145, 10.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-9008/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Грищенко Т.М.

У Х В А Л А

Іменем України

10 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Грищенко Т.М.,

суддів Лічевецького І.О., Мацедонської В.Е.,

при секретарі Самсоновій М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2010 р. у справі за адміністративним позовом Київського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів у розмірі 24245,05 грн., -

В С Т А Н О В И В :

Київський міський центр зайнятості звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення коштів у розмірі 24245,05 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2010 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову у задоволення позову повністю.

Апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що є на його переконання підставою для зміни судового рішення.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 06.01.2009 р. ОСОБА_2 подав до Дніпровського районного центру зайнятості, який є структурним підрозділом Київського міського центру зайнятості, заяву про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, відповідно до Закону України «Про зайнятість населення" та Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття». При цьому, відповідачем зазначено, що він не є найманим працівником, не укладав договорів цивільно-правового характеру, не отримує пенсію на пільгових умовах та не зареєстрований як фізична особа -підприємець.

Наказом Дніпровського районного центру зайнятості №132 від 06.01.09, на підставі ст.2 Закону України "Про зайнятість населення" та поданої позивачем заяви, ОСОБА_2 надано статус безробітного з 06.01.2009р. та призначено допомогу по безробіттю.

Згідно з наказом Дніпровського районного центру зайнятості №12836 від 28.08.2009р. ОСОБА_2 знято з обліку з 28.08.2009 р. у зв'язку з виявленням факту подання недостовірних даних) на підставі абзацу 14 пп. 1 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №219 від 14.02.2007р.

На підставі зазначеного наказу 02 вересня 2009 року відповідачу надіслано повідомлення № 4056-07/26, яким запропоновано в добровільному порядку повернути незаконно отриману допомогу по безробіттю у розмірі 24245 грн. 05 коп. протягом 15 днів після отримання цього повідомлення.

У зв'язку з неповерненням відповідачем грошових коштів у розмірі 24245 грн. 05 коп. отриманих ним в якості допомоги по безробіттю, позивач звернувся до суду.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія Київського апеляційного адміністративного суду зазначає наступне.

Спірні правовідносини регулюються Законом України «Про зайнятість населення" та Законом України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Частиною першою статті 18 Закону України «Про зайнятість населення" встановлено, що для реалізації державної політики зайнятості населення, професійної орієнтації, підготовки і перепідготовки, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово не працюючих громадян у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України (вищим органом виконавчої влади), створюється державна служба зайнятості, діяльність якої здійснюється під керівництвом Міністерства праці та соціальної політики України, місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 2 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ч.1 ст. 31 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виплата допомоги по безробіттю припиняється у разі працевлаштування безробітного.

Згідно абзацу 2 п.п. 1 п. 20 Порядку реєстрації, перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 14.02.07 №219, громадяни, зареєстровані як такі, що шукають роботу, та безробітні, знімаються з обліку з дня працевлаштування (самостійного або за направленням центру зайнятості), в тому числі на сезонні роботи, державної реєстрації фізичної особи - підприємця, укладення договору цивільно-правового характеру, предметом якого є діяльність, спрямована на виконання власними силами робіт, надання послуг тощо.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2, зареєструвався в Дніпровському районному центрі зайнятості 30.12.2008 р. як такий, що шукає роботу.

Подав до Дніпровського РЦЗ заяву від 06.01.2009 р. з проханням надати статус безробітного, в якій вказав, що він не є найманим працівником, трудовою діяльністю не займається, не укладав договір цивільно - правового характеру, пенсію не отримує і не зареєстрований як фізична особа - підприємець.

Наказом Дніпровського районного центру зайнятості №132 від 06.01.09 р. відповідно до ст. 2 Закону України «Про зайнятість населення» ОСОБА_2 був наданий статус безробітного, а також відповідно до ст. 32, 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п. 2.1 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307, йому було призначено допомогу по безробіттю з 06.01.2009 р.

Згідно порядку обміну інформації між Держаною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості міністерства праці та соціальної політики України, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України і Державної податкової адміністрації України №259/407 від 12.07.2006 р. та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 липня 2006 р. за № 876/12750, здійснюється обмін інформації між Державною податковою адміністрацією України, Пенсійним фондом України та Державним центром зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України про отримані особами, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості як безробітні, доходи від провадження підприємницькою діяльністю, виконання роботи за трудовим договором, у тому числі за сумісництвом та під час роботи за кордоном, виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими угодами, ведення особистого селянського господарства, отримання пенсії.

Даний обмін здійснюється з метою перевірки достовірності даних, які є підставою для надання статусу безробітного та визначення розміру матеріального забезпечення.

В процесі звірки отриманих даних з файлу (в електронному вигляді) Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва з інформацією щодо розсліду ванн страхових випадків за четвертий квартал 2008 р. виявлено, що під час перебування на обліку в Дніпровському РЦЗ м. Києва та отриманням допомоги по безробіттю, ОСОБА_2 перебуває на обліку Державної податкової інспекції України у Дніпровському районі м. Києва, як такий що працює з 01.10.2008 р. і до теперішнього часу у ВАТ «Ялтинський рибокомбінат» з отриманням заробітної плати.

На виконання ст. 12 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та у зв'язку з виявленням розбіжностей в реєстраційних даних ДПІ Дніпровського району м. Києва та Дніпровського РЦЗ були здійснені заходи щодо проведення перевірки у ВАТ «Ялтинський рибокомбінат» з метою отримання повної інформації про діяльність та доходи, отримані відповідачем.

Зокрема, проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до якого складно акт №36 від 22.07.2009 р., в якому зазначено, що ОСОБА_2 є директором ВАТ «Ялтинського рибокомбінату» з 01.01.2009 р.

Вказана перевірка спростовується наданим позивачем наказом про своє звільнення, при тому, що цей наказ від 24.12.2008 року за №12-к, підписаний самим позивачем.

Також, позивачем було надано суду для огляду трудову книжку.

Судом апеляційної інстанції, при огляді наданої трудової книжки було встановлено наявність запису № 36 від 24.12.2008 року про звільнення з займаної посади за згодою сторін відповідно до п.1 ст. 36 КЗпП України на підставі наказу №12-к від. 24.12.2008 року, за підписом позивача.

Всупереч вимогам закону, у трудовій книжці позивача відсутні відмітки Дніпровського районного центру зайнятості про виплату допомоги по безробіттю, яка є обов'язковою.

Крім того, в даній трудовій книжці за №37 від 16.03.2009 р. є запис про призначення позивача на посаду директора товариства з обмеженою відповідальністю «Спец сервіс-Брок» на підставі наказу №1-к від 16.03.2009 року.

Тобто, під час отримання позивачем допомоги по безробіттю, він був працевлаштований фактично на двох посадах, що спростовує його доводи щодо добросовісного подання інформації до центру зайнятості.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» (чинного станом на 2012 р.) громадяни які працюють по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, належно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном у фізичних осіб, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців, належать до зайнятого населення і не можуть бути визнанні безробітними.

Згідно з п. 2 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що вливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

З огляду на викладене, позивач, працюючи на іншому підприємстві з 16 березня 2009 року отримував допомогу по безробіттю обманним шляхом.

Відповідно до довідки-розрахунку Дніпровського РЦЗ від 02.09.2009 р. за період з 06.01.2009 р. по 27.08.2009 р. ОСОБА_2 одержав допомогу по безробіттю в сумі 24245,05 грн.

Отже, приховування ОСОБА_2 інформації про те, що він працює, призвело до безпідставного надання йому статусу безробітного, та незаконного отримання допомоги по безробіттю у розмірі 24245 грн. 05 коп.

Відповідно до п. 3 ст.36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Доказів повернення відповідачем грошових коштів у розмірі 24245 грн. 05 коп. отриманих ним в якості допомоги по безробіттю в матеріалах справи відсутні.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог, шляхом стягнення з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) на користь Київського міського центру зайнятості (01033, м. Київ, вул. Жилянська, 47-Б, р/р 37179301900001 в ГУ ДКУ у м. Києві, МФО 820019, код 03491091) 24245,05 грн.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.

Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 вересня 2010 р. - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Т.М.Грищенко

Судді І.О.Лічевецький

В.Е.Мацедонська

Повний текст рішення виготовлено 16.11.2015р.

Головуючий суддя Грищенко Т.М.

Судді: Мацедонська В.Е.

Лічевецький І.О.