Ухвала суду № 53735495, 19.11.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/11559/15 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

19 листопада 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Коротких А.Ю.,

суддів: Ганечко О.М.,

Літвіної Н.М.,

при секретарі Некрасовій М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2015 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "РМ-Інвест" до державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві про визнання протиправними дій та стягнення пені, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 серпня 2015 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, державна податкова інспекція у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві подала апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою в задоволенні позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції були неповно з'ясовані всі обставини, що мали суттєве значення для вирішення справи та допущені порушення норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, податковим органом проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ "РМ-Інвест" бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку та у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за січень 2014 року.

За результатами проведеної перевірки, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві складено довідку від 28.03.2014 року № 601/2-26-50-15-02-24930146, у висновках якої зазначено, що достовірність нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодуванню, за період січень 2014 року на суму 85656120 грн. буде визначена після отримання результатів зустрічних звірок контрагентів по ланцюгу постачання.

12.06.2014 року позивачем скеровано до податкового органу запит з проханням повідомити стан відпрацювання правомірного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2014 року у сумі 61900225 грн., відображених у податковій декларації з ПДВ, поданій за відповідний звітний (податковий) період (вх. №9008952609 від 20.04.2014 року) та бюджетного відшкодування податку на додану вартість у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів за січень 2014 року у сумі 23755895 грн., відображених в уточнюючому розрахунку з ПДВ, поданій за відповідний звітний (податковий) період (вх. №9009253177 від 21.02.2014 року).

У зв'язку з відсутністю відповіді та вчинення Державною податковою інспекцією у Голосіївському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві передбачених Законом дій щодо бюджетного відшкодування податку на додану вартість, позивач звернуся до суду з вимогами про визнання протиправними дії ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві щодо ненадання до Управління Державної казначейської служби України у м. Києві висновку щодо відшкодування 61900225 грн., зобов'язання ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві підготувати висновок та подати його Головному управлінню Державної казначейської служби України у м. Києві у відповідності до п.200.12 ст.200 Податкового кодексу України; зобов'язання ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві провести по обліковій картці в рахунок зменшення податкових зобов'язань сум бюджетного відшкодування по податку на додану вартість у розмірі 23755895 грн. відповідно до уточнюючого розрахунку з ПДВ від 21.02.2014 року № 9009253177 та стягнення з Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ "РМ-Інвест" бюджету заборгованість з податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню на розрахунковий рахунок позивача в банку в розмірі 61900225 грн.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 року, у справі № 826/9376/14 вказані вимоги задоволено у повному обсязі (а.с.33-42).

Постановою Вищого адміністративного суду України від 05.02.2015 року постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 05.08.2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 23.10.2014 року скасовано в частині задоволення позовних вимог про зобов'язання ДПІ у Голосіївському районі ГУ Міндоходів у м. Києві надати органу державного казначейства висновок щодо суми, яка підлягає відшкодуванню з бюджету. Прийнято в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити. В решті рішення суду залишені без змін (а.с.43-46).

Згідно з ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Статтею 255 КАС України визначено, що постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Судовими рішення встановлено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість за січень 2014 року у сумі 61900225 грн. та відповідно зобов'язано стягнути з Головного управління Державної казначейської служби у м. Києві на користь позивача суму бюджетного відшкодування у розмірі 61900225 грн.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, незважаючи на набрання рішенням у справі № 826/9376/14 законної сили, рішення повністю не виконано.

Згідно з даними платіжного доручення №7127-20 від 30.12.2014 року, копія якого наявна в матеріалах справи, ДПІ у Голосіївському районі ГУ ДФС у м. Києві здійснено відшкодування податку на додану вартість по декларації за січень 2014 року шляхом перерахування на розрахунковий рахунок позивача суми у розмірі 38 224 868 грн., відтак непогашеною залишається сума у розмірі 23 675 357 грн.

У зв'язку з відшкодуванням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 61900225 грн. не в повному обсязі, позивач звернувся до суду з позовом щодо стягнення пені за несвоєчасне та неповне відшкодування податку на додану вартість на рівні 120% облікової ставки НБУ за період з 21.03.2014 року по 25.03.2015 року.

Постановою Окружного адміністративного суд м. Києва від 02.06.2015 року у справі №826/5327/15 за позовом ТОВ "РМ-Інвест" до ДПІ у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві, Головного управління державного казначейства України у м. Києві про зобов'язання вчинити дії, позовні вимоги задоволено частково - постановлено стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ "РМ-Інвест" пеню по бюджетній заборгованості з відшкодування податку на додану вартість за період з 21.03.2014 року по 25.03.2015 року в сумі 7 843 522 (сім мільйонів вісімсот сорок три тисячі двадцять дві) грн. 58 (п'ятдесят вісім) коп. (а.с. 47-52).

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 10 серпня 2015 року постанову Окружного адміністративного суд м. Києва від 02.06.2015 року у справі №826/5327/15 залишено без змін (№ 48452139 в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Зважаючи на бездіяльність відповідачів щодо сплати суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, позивач звернувся до суду про стягнення пені за несвоєчасне та неповне відшкодування податку на додану вартість на рівні 120% облікової ставки НБУ за період з 26.03.2015 року по 15.06.2015 року.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначає стаття 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до п.200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з п.200.3 ст. 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг; залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду (п.200.4 ст. 200 Податкового кодексу України).

У відповідності до п.200.7 ст.200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Відповідно до п. 200.11 ст.200 Податкового кодексу України за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Відповідно до п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України).

Відповідно до п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Оскільки станом на момент розгляду справи позивачу безпідставно не відшкодовано відповідачами суму ПДВ у строки, встановлені пп. 200.13, 200.15 Податкового кодексу України, позивач набув право на нарахування пені в порядку, встановленому п. 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України.

Пеня нараховується саме на суму заборгованості наявної на момент прострочення виплати, оскільки контролюючим органом 30.12.2014 року частково погашено бюджетну заборгованість у розмірі 38 224 686 грн., що позивачем не заперечувалось, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність підстав для нарахування та стягнення пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України з Державного бюджету України на користь ТОВ "РМ-Інвест" саме на суму невідшкодованої бюджетної заборгованості ПДВ у розмірі 23 675 357 грн.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому колегія суддів вважає висновки суду першої інстанції обґрунтованими.

Судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому, у відповідності до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва 13 серпня 2015 року - без змін.

Стягнути з державної податкової інспекції у Голосіївському районі Головного управління ДФС у м. Києві до Державного бюджету України судовий збір за подання апеляційної скарги до суду в сумі 535 грн. 92 коп.

Ухвала набирає законної сили у порядку, визначеному ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя: Коротких А.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н.М.

Повний текст виготовлено 23 листопада 2015 року.

.

Головуючий суддя Коротких А. Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Літвіна Н. М.