Рішення № 53733545, 12.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.11.2015

Справа №910/23701/15

За позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбомаш"

до

Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКЕТСТІЛ"

про

стягнення 16 875,70 грн.

Суддя Стасюк С.В.

Представники сторін:

від позивача

не з’явився

від відповідача

не з’явився

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 12 листопада 2015 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Товариство з обмеженою відповідальністю "Турбомаш" (надалі по тексту - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКЕТСТІЛ" (надалі по тексту - відповідач) про стягнення 16 875,70 грн., в тому числі 10 842,96 грн. вартості недопоставленого товару, 5 027,29 грн. вартості неякісного товару, 1 005,45 грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов Договору поставки № АП-0454 від 07.04.2015 року позивачем перераховано на користь відповідача оплату за поставку товару, проте відповідач свої зобов’язання виконав частково, у зв’язку з цим у останнього виникла заборгованість перед позивачем за поставку товару не в повному обсязі в розмірі 10 842,96 грн. Крім того, товар, поставлений згідно видаткової накладної № 105 від 17.04.2015 року, а саме круг 140 ст. 25Х1МФ вартістю 5 027,29 грн. не відповідає заявленій якості.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2015 року порушено провадження у справі № 910/23701/15 та призначено справу до розгляду на 08.10.2015 року.

Представник відповідача в судове засідання 08.10.2015 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 07.09.2015 року не виконав, письмового відзиву на позов не надав, про дату та час слухання справи повідомлявся належним чином.

У судовому засіданні 08.10.2015 року представник позивача подав клопотання про продовження строків розгляду спору.

Розглянувши подане позивачем 08.10.2015 року клопотання про продовження строків розгляду спору, суд приходить до висновку про його задоволення.

Відповідно до статей 69, 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 08.10.2015 року винесено ухвалу про продовження строку розгляду спору та відкладення розгляду справи на 12.11.2015 року.

11.11.2015 року представник позивача через відділ діловодства Господарського суду міста Києва подав клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

Представники сторін в судове засідання 12.11.2015 року не з’явилися, про час та дату судового засідання повідомлені належним чином.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 03680, м. Київ, вул. Сім’ї Сосніних, буд. 3, приміщення 1 на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та вказана в позові.

У відповідності з положеннями пункту 3.9.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції” від 26.12.2011 року № 18 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з частиною 1 статті 64 Господарського процесуального кодексу України ухвала про порушення провадження у справі надсилається за повідомленою сторонами господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши подані позивачем матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, суд –

ВСТАНОВИВ:

07.04.2015 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "МАРКЕТСТІЛ" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Турбомаш" (покупець) укладено Договір поставки № АП-0454 (далі – Договір).

Відповідно до пункту 1.1. Договору постачальник зобов’язаний передати у власність, а покупець прийняти та оплатити на умовах викладених в даному Договорі, металопрокат, сортамент, кількість та ціна якого вказані у специфікаціях, оформлених як додатки до даного Договору, які є його невід’ємними частинами.

Згідно з пунктом 2.1. Договору якість товару, що поставляється, повинна відповідати нормативно-технічним характеристикам, вказаним у специфікаціях та супровідних документах на товар та підтверджуватися сертифікатом якості.

Пунктом 3.1. Договору сторони погодили, що ціна на товар встановлюється за домовленістю між постачальником та покупцем, з урахуванням ПДВ і вказується у рахунках та специфікаціях. Ціна фіксується після підписання відповідної специфікації.

Оплата всієї вартості товару, вказаного у рахунку, здійснюється шляхом 100 % передплати шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника протягом 5 (п’яти) банківських днів з моменту підписання специфікації. Допускається передача рахунку-фактури факсимільним зв’язком (пункт 3.4. Договору).

Відповідно до пункту 4.2. Договору строк поставки товару – протягом 10 (десяти) робочих днів після 100 % передоплати, інші строки поставки окремих партій товару узгоджуються сторонами у специфікаціях до цього Договору.

Відповідачем виставлено позивачу рахунок на оплату № 1105 від 07.04.2015 року на суму 1 967,78 грн. та рахунок на оплату № 1200 від 14.04.2015 року на суму 26 828,50 грн.

Позивачем перераховано на рахунок відповідача 28 680,53 грн., що підтверджується банківськими виписками з рахунку позивача за 08.04.2015 року на суму 1 967,78 грн. та за 15.04.2015 року на суму 26 712,75 грн.

Відповідачем поставлено позивачу товару на загальну суму 17 837,57 грн., що підтверджується видатковою накладною № 99 від 14.04.2015 року на суму 1 852,03 грн. та видатковою накладною № 105 від 17.04.2015 року на суму 15 985,54 грн.

За таких обставин, відповідачем частково виконано обов'язок щодо поставки товару, так як, позивачем оплачено товару на загальну суму 28 680,53 грн., а відповідачем поставлено товару на загальну суму 17 837,57 грн., отже, станом на момент вирішення справи судом, відповідачем не здійснено поставку товару на загальну суму 10 842,96 грн.

Крім того, товар, поставлений згідно видаткової накладної № 105 від 17.04.2015 року, а саме круг 140 ст. 25Х1МФ вартістю 5 027,29 грн. не відповідав заявленій якості, що підтверджується протоколом хімічного випробування № 97 від 22.04.2015 року, проведеного науково-дослідною лабораторією механічних випробувань Сумського державного університету.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання умов Договору поставки № АП-0454 від 07.04.2015 року позивачем перераховано на користь відповідача оплату за поставку товару, проте відповідач свої зобов’язання виконав частково, у зв’язку з цим у останнього виникла заборгованість перед позивачем за поставку товару не в повному обсязі в розмірі 10 842,96 грн. Крім того, товар, поставлений згідно видаткової накладної № 105 від 17.04.2015 року, а саме круг 140 ст. 25Х1МФ вартістю 5 027,29 грн. не відповідає заявленій якості.

Відповідач не скористався своїм процесуальним правом, передбаченим статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, на подання відзиву на позов.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Згідно з частинами 1, 6 статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Реалізація суб'єктами господарювання товарів негосподарюючим суб'єктам здійснюється за правилами про договори купівлі-продажу. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно з статтею 173 Господарського кодексу України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 712 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товари у власність покупця для виконання його підприємницької діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 2 статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Положеннями статті 693 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перерахував на рахунок відповідача 28 680,53 грн. Перерахування грошових коштів за товар передбачений умовами Договору на рахунок відповідача свідчить про готовність позивача прийняти товар поставлений відповідачем. Проте, відповідач поставив товар частково.

Станом на час вирішення справи судом, відповідач не поставив позивачу товар на загальну суму 10 842,96 грн., зазначеного факту ним не спростовано.

Відповідно до частини 3 статті 612 Цивільного кодексу України, якщо внаслідок прострочки боржника виконання зобов'язань втратило інтерес для кредитора, він має можливість відмовитись від прийняття виконання зобов'язань.

Згідно положень частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Обов'язок доказування відповідно до пункту 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується і відповідача, який повинен був довести належними засобами доказування факт відсутності порушення зобов'язання.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Приймаючи до уваги те, що факт наявності боргу у відповідача перед позивачем у розмірі 10 842,96 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем, в порядку статей 4-3, 33 Господарського процесуального кодексу України не спростований, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбомаш" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКЕТСТІЛ" 10 842,96 грн. за недопоставлений товар підлягають задоволенню.

Щодо заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 5 027,29 грн. за поставку неякісного товару слід зазначити наступне.

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 673 Цивільного кодексу України продавець повинен передати покупцеві товар, якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу.

У разі продажу товару за зразком та (або) за описом продавець повинен передати покупцеві товар, який відповідає зразку та (або) опису. Якщо законом встановлено вимоги щодо якості товару, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, який відповідає цим вимогам. Продавець і покупець можуть домовитися про передання товару підвищеної якості порівняно з вимогами, встановленими законом.

Згідно з статтею 675 Цивільного кодексу України товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Статтею 266 Господарського кодексу України встановлено, що загальна кількість товарів, що підлягають поставці, їх часткове співвідношення (асортимент, сортамент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розмірами визначаються специфікацією за згодою сторін, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до статті 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів.

У разі відсутності в договорі умов щодо якості товарів остання визначається відповідно до мети договору або до звичайного рівня якості для предмета договору чи загальних критеріїв якості.

У разі поставки товарів більш низької якості, ніж вимагається стандартом, технічними умовами чи зразком (еталоном), покупець має право відмовитися від прийняття і оплати товарів, а якщо товари уже оплачені покупцем, - вимагати повернення сплаченої суми.

Якщо поставлені товари відповідають стандартам або технічним умовам, але виявляться більш низького сорту, ніж було зумовлено, покупець має право прийняти товари з оплатою за ціною, встановленою для товарів відповідного сорту, або відмовитися від прийняття і оплати поставлених товарів.

Позивач зазначає, що товар, поставлений згідно видаткової накладної № 105 від 17.04.2015 року, а саме круг 140 ст. 25Х1МФ вартістю 5 027,29 грн. не відповідав заявленій якості, що підтверджується протоколом хімічного випробування № 97 від 22.04.2015 року, проведеного науково-дослідною лабораторією механічних випробувань Сумського державного університету.

Спір між сторонами судового процесу виник внаслідок порушення відповідачем зобов'язання, яке полягає у поставці позивачеві не якісного товару. Вказана обставина позбавила позивача можливості застосовувати товар відповідно до поставленої позивачем мети.

Статтею 678 Цивільного кодексу України покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Як встановлено судом, позивачем виконано взяті на себе зобов’язання з оплати за замовлений товар належним чином, відповідачем порушено умови щодо відповідності заявленого позивачем товару.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (стаття 530 Цивільного кодексу України).

Оскільки, відповідачем не повернуто суму сплаченого товару, суд дійшов висновку, що останнім не належним чином виконано зобов’язання.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача 5 027,29 грн. підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 1 005,45 грн. штрафу за поставку неякісного товару.

Стаття 611 чинного Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до пункту 7.5. Договору у разі постачання неякісного товару або товару що не відповідає вимогам, вказаним в ТУ, договорі або в специфікації і який не можливо замінити на якісний, постачальник впродовж 3 (трьох) банківських днів має повернути грошові кошти, сплачені на момент вимоги за неякісний товар, а також виплатити покупцеві одноразовий штраф у розмірі 20 % від вартості неякісного товару.

Здійснивши перерахунок штрафу, з урахуванням умов Договору, господарський суд дійшов до висновку, що розмір штрафу є арифметично вірним, а тому з відповідача підлягає стягненню штраф у розмірі 1 005,45 грн.

За таких обставин, позовні вимоги позивача є правомірними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати з судового збору покладаються на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись статтями 4, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбомаш" задовольнити повністю.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МАРКЕТСТІЛ" (03680, м. Київ, вул. Сім’ї Сосніних, буд. 3, приміщення 1, код ЄДРПОУ 39530534) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Турбомаш" (40021, Сумська обл., місто Суми, вулиця Герасима Кондратьєва, будинок 98А, код ЄДРПОУ 30452280) 10 842 (десять тисяч вісімсот сорок дві) грн. 96 коп. вартості недопоставленого товару, 5 027 (п’ять тисяч двадцять сім) грн. 29 коп. вартості неякісного товару, 1 005 (одну тисячу п’ять) грн. 45 коп. штрафу, 1 827 (одну тисячу вісімсот двадцять сім) грн. 00 коп. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.11.2015 року.

Суддя С.В. Стасюк