Ухвала суду № 53732404, 18.11.2015, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

18 листопада 2015 року м. Київ № 826/25270/15

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва – Шулежко В.П., розглянувши матеріали адміністративного позову публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до Міжрегіонального головного управління ДФС – Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання неправомірними акт, відповідь на заперечення, визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось публічне акціонерне товариство «Український професійний банк» до Міжрегіонального головного управління ДФС – Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання неправомірними акт від 04.09.2015 №911/28-10-43-20/19019775, відповідь на заперечення від 17.09.2015 №21891/10/28-10-43-2-21, визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.09.2015 №0001334303.

Статтею 107 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтею 106 КАС України.

Частиною 3 ст. 106 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається також документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.

Згідно з п.п. 1 п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру юридичною особою складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати, а за подання до суду адміністративного позову немайнового характеру юридичною особою сплачується 1 розмір мінімальної заробітної плати.

Статтею 8 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» установлено у 2015 році мінімальну заробітну плату у місячному розмірі станом на січень 2015 року на рівні 1 218,00 грн.

Водночас, суд звертає увагу, що з урахуванням вимог ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

При цьому, у разі коли в позовній заяві об’єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Таким чином, у разі подання до адміністративного суду позову, який містить одночасно вимоги майнового і немайнового характеру та/або кілька вимог немайнового характеру, належить сплатити судовий збір за кожну з вимог.

В порушення вказаної норми, позивачем не додано до позовної заяви документу про сплату судового збору з кожної вимоги окремо в порядку та розмірі, передбачених Законом України «Про судовий збір».

Разом з тим, до адміністративного позову позивач подав заяву, в якій просить відстрочити сплату судового збору, посилаючись на норми ст. 88 КАС України, ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Частиною 2 вказаної статті передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Також, згідно з ч. 1 ст. 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд вважає твердження заявника необґрунтованими, до заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору не додано жодного доказу на підтвердження зазначених обставин щодо важкого матеріального стану, що свідчили б про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору.

Варто зазначити, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду.

Приймаючи до уваги викладене, оскільки позивач не довів обставини, які свідчать про необхідність відстрочення його від сплати судового збору, враховуючи те, що відстрочення судом сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про відстрочення сплати судового збору.

Отже, позивачем не дотримані вимоги ч. 3 ст. 106 КАС України, оскільки не надано доказів, що підтверджують сплату ним судового збору в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 108 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Виявлені недоліки мають бути усунені шляхом надання до суду доказів сплати судового збору в порядку та розмірі визначених чинним законодавством України.

Згідно з ч. 2 ст. 108 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду.

Керуючись статтями 106, 108, 160, 165 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» про відстрочення судового збору відмовити.

Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» до Міжрегіонального головного управління ДФС – Центрального офісу з обслуговування великих платників про визнання неправомірними акт, відповідь на заперечення, визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення – залишити без руху.

Встановити позивачу п'ятиденний термін на усунення недоліків позовної заяви з дня набрання законної сили даною ухвалою суду.

Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 5-денний строк з дня отримання ухвали.

Суддя В.П. Шулежко