Вирок № 53727446, 11.05.2010, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 1-609/2010

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2010 року Дніпровський районний суд м. Києва в складі :

головуючого судді Метелешко О.В.

при секретарі Паєті О.В.

за участю прокурора Ткачук Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадянина України, одруженого, має на вихованні двох дітей, працюючого за трудовим договором на ТОВ «Парадіз» складальником меблів, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3 та проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 приблизно влітку 2005 року з метою незаконного підроблення документу для послідуючого використання, знаходячись у м. Бориспіль Київської області по вул. Шевченка, вступив у злочинну змову з невстановленою досудовим слідством особою, яка не має права видавати такі документи та домовився за грошову винагороду про спільну підробку посвідчення водія на своє імя та талону до посвідчення водія з метою використання в подальшому як документів, які необхідні для керування автотранспортом.

Реалізуючи задумане, ОСОБА_1, являючись пособником в підробці посвідчення водія та талону до посвідчення водія, надав копію свого паспорта, ідентифікаційного коду та дві фотокартки зі своїм зображенням, необхідні для підробки документів.

Після чого, невстановлена досудовим слідством особа, підробила посвідчення водія та талону до посвідчення водія на імя ОСОБА_1, згідно висновку техніко-криміналістичної експертизи № 28/тдд від 12.02.2010 року надане на дослідження посвідчення водія КІА № 187549 та талон серії КІА № 568549 вилучені в ОСОБА_1 не відповідають аналогічному документу, що знаходиться в офіційному обігу на території України.

Крім цього, приблизно влітку 2005 року ОСОБА_1, знаходячись в м. Бровари Київської області біля торговельного центру, отримав від невстановленої досудовим слідством особи підроблене посвідчення водія та талон до посвідчення водія на своє імя і почав незаконно використовувати завідомо підроблені документи, що знаходиться в офіційному обігу на території України.

Так, 09 серпня 2009 року приблизно о 12 годині 00 хвилин працівниками ДПС Дніпровського ВДАІ при УДАІ ГУМВС України в м. Києві по вул. Алма-Атинській, 107 у м. Києві, з метою перевірки документів, було зупинено автомобіль НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 Для перевірки документів останній надав посвідчення водія КІА № 187549 та талон серії КІА № 568549, які згідно висновку експерта НДЕКЦ при ГУМВС України в м. Києві № 28/тдд від 12.02.2010 року не відповідають аналогічним документам, що знаходиться в офіційному обігу на території України, та які він за попередньою змовою з невстановленою досудовим слідством особою незаконно підробив, тим самим ОСОБА_1 використав завідомо підроблений документ.

Допитаний у судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав повністю та пояснив, що приблизно влітку 2005 року, в місті Бориспіль, у чоловіка на імя Ігор, він замовив собі підроблені права та талон до них, отримав їх через декілька днів в місті Бровари, у чоловіка на імя Микола та в подальшому став їх використовувати, шляхом надання для перевірки працівникам ДАІ та засвідчення можливості керування транспортними засобами. 09 серпня 2009 року його в черговий раз зупинили працівники ДАІ. При перевірці документів він надав їм права, талон, попередження до них та тимчасовий технічний паспорт. Працівники міліції, при перевірці прав виявили, що вони підроблені, але він пояснював, що думав, що отримав їх в органах ДАІ, оскільки, коли він їх купував, то йому повідомили, що права будуть дійсні та зареєстровані в базі ДАІ. Купляючи такі документи та предявляючи їх при перевірках десь розумів, що вчинює правопорушення, проте він не знав, що за це передбачена кримінальна відповідальність.

Покази ОСОБА_1 є послідовними, логічними, а тому не викликають у суду сумніву щодо правильності розуміння підсудним змісту обставин злочину, добровільності та істинності його позиції.

Відповідно до ч. 3 ст. 299 КПК України обмеживши в судовому засіданні за згодою учасників процесу обсяг дослідження доказів допитом підсудного, який повністю визнав себе винним у вчиненні злочину, суд приходить до висновку про недоцільність дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, розяснивши при цьому учасникам процесу, що в такому випадку, вони позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.

Аналізуючи наведене, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у тому, що в його діях має місце пособництво в підробленні документа, що видається установою, яка має право видавати такі документи, і який надає права з метою його подальшого використання підроблювачем, за попередньою змовою групою осіб, доведена і тому кваліфікує його дії за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358 КК України.

Вина ОСОБА_1 у тому, що в його діях має місце використання завідомо підробленого документа є доведеною, і тому суд кваліфікує його дії за ч. 3 ст. 358 КК України.

Суд, відповідно до ст. 65 КК України, при призначенні підсудному ОСОБА_1 виду та міри покарання, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії середньої тяжкості, конкретні обставини справи.

Судом також враховуються дані про особу підсудного, який під наглядом у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває (а.с. 71-74), працюючого, за місцем проживання характеризується позитивно (а.с. 75-а), має двох неповнолітніх дітей (а.с. 78-79).

Згідно зі ст. 66 КК України, суд визнає помякшуючою обставиною щире каяття підсудного у вчиненому злочині.

Обставини, що обтяжують покарання, відповідно до ст. 67 КК України, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає за необхідне обрати ОСОБА_1 покарання у виді обмеження волі, але з урахуванням обставин справи та особи винного, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливе без відбуття покарання, та вважає за доцільне застосувати положення ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням та покласти на підсудного обовязки, визначені п.п. 2-4 ч. 1 ст. 76 КК України.

Цивільний позов не заявлено.

Підлягає стягненню з ОСОБА_1 на користь експертної установи 706 грн. 06 коп. за проведення експертиз № 28/тдд від 12 лютого 2010 року.

Речові докази у справі, а саме: посвідчення водія серії КІА № 187549 та талон до посвідчення серії КІА № 568549, які зберігаються у матеріалах справи, знищити.

Керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358, ч. 3 ст. 358 КК України та призначити йому покарання:

за ч. 5 ст. 27, ч. 2 ст. 358 2 (два) роки обмеження волі;

за ч. 3 ст. 358 КК України 1 (один) рік обмеження волі.

На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням призначити ОСОБА_1 2 (два) роки обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом 1 /одного/ року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обовязки.

Згідно зі ст. 76 КК України зобовязати ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання, періодично зявлятись для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Цивільний позов не заявлено.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при Головному управлінні МВС України у м. Києві (р/р 31253272210699 в УДК у Київській області МФО 821018 код 25575285,), призначення платежу, 10510 за проведення експертизи та дослідження - 706 грн. 06 коп.

Речові докази у справі, а саме: посвідчення водія серії КІА № 187549 та талон до посвідчення серії КІА № 568549, які приєднані до матеріалів справи, знищити.

Вирок може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва протягом 15 (пятнадцяти) діб з моменту його проголошення.

Суддя