Ухвала суду № 53725652, 23.11.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22ц/790/7182/15 Головуючий 1-ї інстанції Рубіжний С.О.

Справа № 639/1752/15-ц Доповідач: Довгаль А.П.

Категорія: договірні

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого - судді Довгаль А.П.

суддів - Коваленко І.П., Сащенко І.С.

при секретарі - Щегельському Д.О.,

розглядаючи у відкритому судовому засіданні в м. Харкові в приміщенні суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РІО» на ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 вересня 2015 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РІО» до ОСОБА_1, Приватного підприємства «Компанія «Маркет Плюс» про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и л а:

У лютому 2015 року Товариство з обмеженою відповідальністю «РІО» (надалі - ТОВ «РІО») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (відповідач-1), Приватного підприємства «Компанія «Маркет Плюс» (далі - ПП «Компанія Маркет Плюс» або відповідач-2), в якому просило: 1. стягнути з відповідача-2 заборгованість в сумі 16 162,95грн., що виникла за договором поставки товару №5 від 18.09.2013року, укладеним між цими сторонами, а також інфляційні в сумі 3 324,99грн., 3% (відсотка) річних в сумі 395,64грн., згідно наданого розрахунку, а всього - 19 683,58грн.; 2.стягнути солідарно з відповідачів-1,2 на їх користь заборгованість в розмірі 200,00грн., відповідно до договору поруки від 18.09.2013року, укладеного ОСОБА_1 з ТОВ «РІО»; 3.стягнути пропорційно з відповідачів-1,2 на їх користь судові витрати.

Ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 12 березня 2015 року відкрито провадження у справі.

Ухвалою цього ж суду від 11 вересня 2015 року провадження у справі в частині стягнення з ПП «Компанія Маркет Плюс» на користь ТОВ «РІО» суми заборгованості в розмірі 19 683,58грн. закрито і роз'яснено позивачу право на звернення з даною вимогою в порядку господарського судочинства.

Не погодившись з ухвалою суду від 11.09.2015року, в апеляційній скарзі ТОВ «РІО» просить її скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду, посилаючись на порушення судом норм процесуального і матеріального права. Зокрема зазначають, що боржник - ПП «Компанія «Маркет Плюс» та поручитель - фізична особа ОСОБА_1 є співвідповідачами, вимоги до відповідачів взаємопов'язані між собою, а тому окремий їх розгляд є неможливим.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

У ст.205 ЦПК України визначені підстави закриття провадження у справі. Так, п.1) ч.1 цієї статті встановлено, що суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Закриваючи провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з ПП «Компанія «Маркет Плюс» на користь ТОВ «РІО» суми заборгованості в розмірі 19 683,58грн., суд першої інстанції виходив із положень ст.ст. 1, 12 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до яких спори за участю юридичних осіб і громадян, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи, в тому числі спори, які виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, відносяться до компетенції господарських судів.

Проте, погодитися з таким висновком колегія суддів не може, оскільки він не ґрунтується на матеріалах справи та нормах діючого законодавства.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п.3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №3 від 01.03.2013року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ», суди мають виходити з того, що критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне (справи за позовами, що виникають із будь-яких правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства), по-друге, суб'єктний склад такого спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа). Оскільки згідно зі статтею 16 ЦПК не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом, суд відкриває провадження у справі в частині вимог, які належать до цивільної юрисдикції, і відмовляє у відкритті провадження у справі щодо вимог, коли їх розгляд проводиться за правилами іншого виду судочинства. Разом із тим суд також має врахувати, що в порядку цивільного судочинства підлягають розгляду справи у разі, якщо однією зі сторін є фізична особа, а вимоги взаємопов'язані між собою і окремий їх розгляд неможливий.

Матеріали даної справи свідчать, що 18.09.2013року між ТОВ «РІО» та ПП «Компанія «Маркет Плюс» було укладено договір поставки товару за №5, згідно з яким позивач повинен був поставляти відповідачу-2 товар, а останній сплачувати за нього грошові кошти. Також, 18.09.2013року між ТОВ «РІО» і ОСОБА_1 (відповідач-1) було укладено договір поруки, за яким ОСОБА_1 поручилася за виконання своїх обов'язків ПП «Компанія «Маркет Плюс». Отже, договір поруки з фізичною особою ОСОБА_1 укладено саме у забезпечення виконання основного зобов'язання - договору поставки товару.

Таким чином, ПП «Компанія «Маркет Плюс» та фізична особа ОСОБА_1, яка не є підприємцем, відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Оскільки позивач визначив їх як співвідповідачів, а заявлені вимоги до відповідачів взаємопов'язані між собою, тому окремий їх розгляд є неможливим.

За таких обставин, у суду не було законних підстав для закриття провадження у справі у частині вищенаведених позовних вимог. Отже, дана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно п.4) ч.1 ст.311 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направленню справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до не привального вирішення питання.

Керуючись ст.ст. 307ч.2п.2), 311ч.1п.4), 313, 314ч.1п.6), 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «РІО» - задовольнити.

Ухвалу Жовтневого районного суду м. Харкова від 11 вересня 2015 року скасувати, справу направити до того ж суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала остаточна, оскарженню в касаційному порядку не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Головуючий -

Судді -