Ухвала суду № 537253, 20.04.2005, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

                                                 У Х В А Л А

                                        ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2006 року                                                                            м. Київ

         Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого  -  судді  Сіроша М.В.

суддів - Берднік І.С., Гордійчук М.П., Леонтович К.Г., Матолича С.В.,

при секретарі  -  Єфімовій В.В.,

за участю представників:

позивача – Слесарчука О.П.,

відповідача-1 - ТОВ «Ровес»- Зейкана Я.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні  адміністративну справу за касаційною скаргою Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.09.2005 року

у справі за позовом Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції до Малого приватного підприємства «Лугтрейдресурс» та Товариства з обмеженою відповідаьністю «Ровес», третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю «Поділля Алко» про визнання господарського зобов'язання недійсним.

встановила:

         В березні 2005 року Рівненська об'єднана державна податкова інспекція звернулася до господарського суду з позовом про визнання  недійсним господарського зобов'язання, що виникло на підставі договору підряду № 01/10 від 01.10.2003 року, укладеного між двома відповідачами у даній справі та стягнути з ТОВ «Ровес» в доход держави 2546918, грн.  вартості робіт по вищевказаному договору на підставі ст. ст. 207, 208 Господарського кодексу України.

         Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що МПП «Лугтрейдресурс» останню податкову декларацію до органів Державної податкової служби подало за лютий 2004 року. В податкових деклараціях за січень та лютий 2004 року податкових зобов'язань та операцій з ТОВ «Ровес» взагалі не відобразило, декларації подані з прочерками, Але податкову накладну на суму 2546918, грн. в тому числі ПДВ 424486, 40 грн. ТОВ «Ровес» видало. Дані обставини на думку позивача свідчать про наявність у МПП «Лугтрейдресурс» ознак дій, що завідомо суперечать інтересам держави і суспільства, а саме на приховування від оподаткування доходів.

         Рішенням господарського суду Рівненської області від 25 травня 2005 року позовні вимоги задоволено.

         Рішення мотивоване тим, що укладаючи  договір підряду № 01/10 від 01.10.2003 року, МПП «Лугтрейдресурс» мав за мету приховування прибутків, отримання неконтрольованого доходу та ухилення від сплати податків. Оскільки, ст. 67 Конституції України та ст. ст. 2, 4, 9 Закону України «Про систему оподаткуваня» передбачений обов'язок сплачувати податки і збори, то така мета суперечить інтересам держави та суспільства. В якості додаткової аргументації місцевий господарський суд наголошує, що акт перевірки № 114/26/31751702 був підписаний директором та бухгалтером ТОВ «Ровес» без заперечень.

         Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.09.2005 року рішення господарського суду Рівненської області від 25.05.2005 року скасоване, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

         Не погоджуючись з постановою Львівського апеляційного господарського суду від 15.09.2005 року  Рівненська об'єднана державна податкова інспекція звернулася з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення господарського  суду Рівненської області, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

         У судовому засіданні колегія суддів Вищого адміністративного суду України відповідно до ст. 55 КАС України у зв'язку із правонаступництвом допустила заміну  позивача із Рівненської об'єднаної державної податкової інспекції на Державну податкову інспекцію у Рівненському районі.

         Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, вважає, що касаційна скарга  підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

         Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ «Ровес» та МПП «Лугтрейдресурс» уклали договір підряду № 01/10 від 01.10.2003 року, предметом якого э ремонт теплопункту та монтаж системи опалення в приміщеннях замовника згідно з кошторисом. Роботи за договором виконані і оформлені актом приймання-передачі виконаних робіт від 20.01.2004 року. На виконані будівельні роботи не було одержано дозвіл орендодавця.

         Рівненською ОДПІ з 18.03.2004 року по 20.05.2004 року проведено позапланову перевірку дотримання вимог податкового законодавства ТОВ «Ровес» за результатами якої складено акт  № 114/26/31751702 від 20.05.2004 року.

         Перевіркою встановлено, що згідно договору оренди № 45 від 12.12.2001 року Регіональне відділення Фонду державного майна України в Рівненській області (орендодавець) передало ТОВ «Ровес» (орендар) у строкове платне користування майно державного підприємства Шпанівського ЕЗХЕ, в тому числі адміністративний пункт, де розміщений теплопункт.

         Згідно з п. 6.2. Договору № 45 від 12.12.2001 року реконструкція, технічне переозброєння та інші поліпшення орендованого майна, орендар має право здійснювати лише з дозволу орендодавця, який листом № 1089 від 28.04.2004 року повідомив, що протягом 2002 - 1 кварталу 2004 року дозволу на поліпшення орендованого майна для ТОВ «Ровес» не давав.

         Як вбачається із матеріалів справи, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Рівненській області, яке є орендодавцем  державного майна за договором підряду, судами попередніх інстанцій до участі у справі не залучалося.

         Відповідно до частини 1 статті 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Згідно зі ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені у судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Відповідно до ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України

підставою для скасування судових рішень судів першої та апеляційної інстанції і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процессуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції

Аналіз вищенаведених даних свідчить про те, що судами зроблено висновки на неповно з'ясованих обставинах, що вплинуло на правильність застосування норм матеріального права. У зв'язку з цим рішення господарського суду Рівненської області та постанову Львівського апеляційного господарського суду у справі підлягають скасуванню, а справа - передачі на новий розгляд до суду першої інстанції

            При новому розгляді справи суду необхідно всебічно і повно перевірити фактичні обставини і прийняти законне та обґрунтоване рішення.

         Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України,

ухвалила:

         Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Рівненському районі задовольнити частково.

         Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 15.09.2005 року та рішення господарського суду Рівненської області від 25.05.2005 року скасувати.

         Справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції

         Ухвала остаточна, оскарженню не підлягає.

            Судді:                                                                Сірош М.В.

                                                                               Берднік І.С.

                                                                               Гордійчук М.П.

                                                                               Леонтович К.Г.

                                                                               Матолич С.В.