Постанова № 53721965, 10.06.2015, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 414/135/15-п

Провадження № 33/782/40/15

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 червня 2015 року суддя судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Луганської області ОСОБА_1 за участю прокурора Маілян Г.С., адвоката ОСОБА_2розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сєвєродонецьку Луганської області апеляційну скаргу ОСОБА_3 на постанову Кремінського районного суду Луганської області від 30 березня 2015 року.

ВСТАНОВИВ:

Постановою Кремінського районного суду Луганської області від 30 березня 2015 року

ОСОБА_3, який народився 18.10.1962року в м. Київ, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, одружений, обіймав посаду голови Кремінської РДА, працює директором ТОВ «Калькаліт Україна 1»,зареєстрований та мешкає за адресою АДРЕСА_1,

визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 170 грн.

Судом першої інстанції встановлено, що при обставинах, зазначених в постанові суду першої інстанції ОСОБА_3, згідно розпорядження ОСОБА_4 України від 28.03.2013 року №122/2013-рп в період з 01.04.2013 по 06.05.2014 займав посаду голови Кремінської районної державної адміністрації Луганської області.

Розпорядженням Голови обласної державної адміністрації від 01.04.2013 №401-к останньому присвоєно 7 ранг державного службовця та згідно ст.26 Закону України «Про державну службу» посада голови райдержадміністрації відноситься до 3 категорії посад державних службовців.

06.05.2014 року ОСОБА_3,припиняючи діяльність,повязану з виконанням функцій державного службовця,звільняючись з посади голови Кремінської РДА, за розпорядженням ОСОБА_4 України від 05.05.2014 року №819/2014-рп, не подав декларацію про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за період,не охоплений раніше поданою декларацією за 2013 рік,порушивши таким чином вимоги ч.1 ст. 12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції».Тобто в період часу свого звільнення, ОСОБА_3 мав надати до відділу з питань організаційно-кадрової роботи Кремінської РДА декларацію про майно, доходи,витрати і зобовязання фінансового характеру за період, не охоплений раніше поданою декларацією за 2013 рік, тобто з 01.01.2014 по 06.05.2014 рік.

Не погоджуючись з постановою місцевого суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу,в якій просить апеляційний суд скасувати постанову Кремінського районного суду Луганської області від 30 березня 2015 року та закрити провадження у справі.

В обгрунтовання доводів апеляційної скарзі апелянт посилається на то, що суд не врахував його пояснення, що він подав 21.01.2015 року декларацію про декларацію про майно, доходи,витрати і зобовязання фінансового характеру за період, не охоплений раніше поданою декларацією за 2013 рік, тобто з 01.01.2014 по 06.05.2014 рік і його фінансовий стан не покращився,а навіть погіршився, а також його пояснення, що подати декларацію у день звільнення фізично неможливо, оскільки відповідно до податкового законодавства при подачі такої декларації враховуються члени сімї держслужбовця та їхній майновий стан.

Крім того, його представником було заявлено клопотання в порядку ст. 22 КУпАП про звільнення його від адміністративної відповідальності. Проте суд в своїй постанові зовсім проігнорував це клопотання та не надав йому правової оцінки.

Також, апелянт в клопотанні просив відновити строки апеляційного оскарження, оскільки він строк на апеляційне оскарження не пропустив, що підтверджується копією опису та квитанції про відправлення цінного поштового листа з описом вкладання на імя Кремінського районного суду Луганської області.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_3 не зявився, просив апеляційну скаргу розглянути в його відсутність.

Адвокат ОСОБА_2 підтримав вимоги апеляційної скарги та клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, підтвердив доводи викладені в ній та просів ії задовольнити.

Прокурор просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду без змін,як законну та обґрунтовану.

Заслухавши пояснення адвоката ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу ОСОБА_3, вислухавши думку прокурора, який вважав за необхідне відмовити в задоволенні апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суддя апеляційного суду дійшов до наступного.

Як вбачається з матеріалів справи апелянтом, згідно вимог ст.294 КУпАП було подано апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня винесення постанови, про що свідчить поштовий конверт а.с. 79.

Відповідно до ч.7 ст.294КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до вимог ст..ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобовязаний повно, всебічно та обєктивно зясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.

Згідно ч.1 ст.12 Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» субєкти декларування, які звільняються або іншим чином припиняють діяльність повязану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, подають декларацію про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, а також протягом одного року подати за своїм останнім місцем роботи /служби/ декларацію про майно, доходи, витрати і зобовязання фінансового характеру за минулий рік за формою і в порядку,визначеними цим Законом.

Аналізом матеріалів справи встановлено, що викладений в постанові суду першої інстанції висновок про доведеність вини ОСОБА_3 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.172-6КУпАП , відповідає фактичним обставинам справи, є законним і обґрунтованим, повністю узгодженим із наявними в матеріалах справи доказами, в їх сукупності.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 займав посаду голови Кремінської районної державної адміністрації Луганської області в період з 01.04.2013 року по 06.05.2014 року.

Крім того, сам ОСОБА_3 в судовому засіданні в суді першої інстанції підтвердив,що дійсно при звільненні з посади голови Кремінської районної державної адміністрації, а саме 06.05.2014 року не подав декларацію про майно,доходи,витрати і зобовязання фінансового характеру за період неохоплений раніше поданою декларацією, тобто з 01.04.2013 по 06.05.2014 року. Дана декларація з декларацією за повний рік була надана ним до кадрової служби Кремінської районної державної адміністрації Луганської області 21.01.2015року, цей факт він не заперечував і в апеляційній скарзі.

Суд першої інстанції на підставі наданих та досліджених матеріалів правильно встановив, що ОСОБА_3 всупереч вимогам ч.1 ст.12 Закону України « Про засади запобігання і протидії корупції»,якою встановлено,що він при звільненні з посади голови Кремінської районної державної адміністрації повинен надати декларацію про майно, доходи,витрати і зобовязання фінансового характеру за період, не охоплений раніше поданими деклараціями, тобто з 01.04.2013 по 06.05.2014 року,не подав декларацію до кадрової служби Кремінської районної державної адміністрації, чим скоїв адміністративне корупційне правопорушення,передбачене ч.1 ст.172-6 КУпАП.

Враховуючи викладене вважаю,що постанова Кремінського районного суду Луганської області від 30.03.2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 є законною та обґрунтованою і не підлягає скасуванню,а тому апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.294 КУпАП ,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Кремінського районного суду Луганської області від 30.03.2015 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_3 за ч.1 ст.172-6 КУпАП залишити без змін.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.Є. Курліщук