Ухвала суду № 53720411, 19.11.2015, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 129/694/15-ц Провадження № 22-ц/772/3313/2015Головуючий в суді першої інстанції Ковчежнюк В. М.Категорія 19Доповідач Жданкін В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2015 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого:Жданкіна В.В.

Суддів: Медяного В.М., Ковальчука О.В.

при секретарі : Агеєвій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань апеляційного суду Вінницької області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 24.09.2015 року по цивільній справі за позовом Одеського державного університету внутрішніх справ до ОСОБА_3 про відшкодування витрат за період навчання, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015 р. Одеський державний університет внутрішніх справ (ОДУВС), як правонаступник Одеського юридичного інституту Харківського національного університету внутрішніх справ (ОЮІ ХНУВС) звернувся до суду з позовом у якому просить стягнути з ОСОБА_3 37824,28 грн. витрат відповідно до укладеного 05.10.2007р. договору про підготовку фахівця, мотивуючи свої вимоги тим, що за наказом ОЮІ ХНУВС №101 о/с від 16.08.2006р. відповідач зарахований курсантом 1-го курсу та поставлений на всі види продовольчого і речового забезпечення з виплатою грошового утримання та присвоєнням звання рядового міліції, 09.07.2010р. прибув за направленням до УМВС України у Вінницькій області та призначений на посаду дільничного інспектора райвідділу міліції, де згідно з умовами договору зобов'язаний відпрацювати не менше трьох років, однак ці умови не виконав і 24.05.2012р. наказом УМВС України у Вінницькій області № 102 о/с звільнився з органів внутрішніх справ за власним бажанням, а тому зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати за його утримання в навчальному закладі в сумі 37824,28 грн.

Рішенням Гайсинського районного суду Вінницької області від 24.09.2015 року року позов задоволено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду як незаконне, постановлене з порушенням норм матеріального права та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Колегія суддів, перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, вважає що апеляційна скарга не підлягає до задоволення у зв`язку з наступним.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з`ясованих обставин на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Судом першої інстанції встановлено, що 16.08.2006 р. ОСОБА_3 було зараховано курсантом 1-го курсу факультету підготовки фахівців кримінальної міліції ОЮІ ХНУВС та присвоєно звання рядового ііліції, 09.07.2010 р. після закінчення навчання він прибув за направленням до УМВС України у Вінницькій області та призначений на посаду дільничного інспектора райвідділу ііліції, де згідно з умовами договору від 05.10.2007р. зобов'язаний відпрацювати не менше трьох років.

24.05.2012 р. наказом УМВС України у Вінницькій області № 102 о/с

його звільнено з органів внутрішніх справ за власним бажанням, тобто припинено проходження служби на посаді начальницького складу протягом перших трьох років і фактичні витрати на його утримання в навчальному закладі складають 37824,28 грн.

Згідно ст.ст. 525, 526, 530 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк;

Відповідно до ч.5, ч.7 ст. 18 ЗУ «Про міліцію» підготовка фахівців у вищих навчальних закладах МВС України за державним замовленням здійснюється на підставі договору про навчання, що укладається між навчальним закладом, головним управлінням та особою, яка навчається; курсанти вищих навчальних закладів МВС України, звільняються із

служби протягом трьох років після закінчення навчального закладу МВС України за власним бажанням, відшкодовують МВС України витрати, пов'язані з утриманням у вищому навчальному закладі в порядку встановленому Кабінетом Міністрів України.

У п.п.2.3.6, 3.2 договору про підготовку фахівця в ОЮІ ХНУВС від 05.10.2007р, зазначено, що у разі відмови від проходження служби в органах внутрішніх справ на посаді, начальницького складу протягом перших трьох років після закінчення навчання, особа зобов'язана відшкодувати фактичні витрати, пов'язані з утриманням у навчальному закладі, згідно із

затвердженим розрахунком.

Відповідач ОСОБА_3 взятих на себе зобов'язань добровільно не виконав, після закінчення навчання, протягом перших трьох років відмовився від проходження служби в органах внутрішніх справ, а тому враховуючи

вищевикладене, зобов'язаний відшкодувати фактичні витрати на його утримання у навчальному закладі в сумі 37824, 28 грн.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, постановленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313, 314, 316,317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Гайсинського районного суду Вінницької області від 24.09.2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом 20 днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий : //підпис/

Судді: /підписи/

З оригіналом вірно: