Вирок № 53712675, 19.11.2015, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/1249/15-к

Провадження № 1-кп/172/162/15

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.11.2015 року Васильківський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді - Філіппова Є.Є.

секретаря - Сергійчик Л.М.

за участю прокурора - Коцюба С.А.

обвинуваченого - ОСОБА_1

захисника - адвоката ОСОБА_2

розглянувши у підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження на підставі обвинувального акту з угодою про визнання винуватості за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, який проходить військову службу у Васильківському РВК Дніпропетровської області на посаді старшого офіцера відділення офіцерів запасу і кадрів Васильківського РВК Дніпропетровської області, у військовому званні «старший лейтенант», одруженого, ІНФОРМАЦІЯ_3, маючого на утриманні неповнолітню дитину, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, - АДРЕСА_1

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В:

09.10.2015 року до суду з Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, з угодою про визнання винуватості, укладеною 07.10.2015 року між обвинуваченим та Заступником військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3

Відповідно до обвинувального акту, досудовим розслідуванням встановлено, що 08.07.2015 року наказом № 75 військового комісара Васильківського РВК Дніпропетровської області старшого лейтенанта ОСОБА_1 було зараховано до списків особового складу військомату та призначено на посаду старшого офіцера відділення офіцерів запасу і кадрів Васильківського районного військового комісаріату.

Старший лейтенант ОСОБА_1 відповідно до вимог ст.ст. 11, 16, 58, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та «Функціональних обовязків старшого офіцера відділення офіцерів запасу і кадрів», відповідає за мобілізаційну готовність та успішне виконання військовим комісаріатом завдань, щодо підготовки та проведення мобілізації, за якісне проведення заходів по укомплектуванні команд.

Відповідно до п.п. 1, 3, 8, 9 «Положення про військові комісаріати», затвердженого постановою КМУ від 3 червня 2013 року №389, військові комісаріати являються місцевими органами військового управління. Завданнями військових комісаріатів є підготовка та проведення мобілізації, підготовка молоді до військової служби, забезпечення соціального та правового захисту військовослужбовців, а також здійснення інших заходів з питань оборони відповідно до діючого законодавства України.

Військомати відповідно до покладених обовязків ведуть військовий облік військовозобовязаних та призовників. Підбір військовослужбовців для комплектування військових комісаріатів, їх призначення та посади, проходження військової служби та звільнення з військової служи здійснюється відповідно до пункту 6 «Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України».

У звязку з викладеним, старший лейтенант ОСОБА_1 знаходиться на військовій службі, яка відповідно до п.1 ст. 2 ЗУ «Про військовий обовязок та військову службу» є державною службою особливого характеру, у звязку з чим на постійній основі здійснює функції представника влади, а також обіймає постійно у державній установі посаду, повязану з виконанням організаційно-розпорядчих функцій. Відповідно до ст. 25 Закону України «Про державну службу» посада старшого офіцера відділення офіцерів запасу і кадрів Васильківського РВК Дніпропетровської області прирівнюється до шостої категорії посад державних службовців, у звязку з чим відповідно до пункту 2 примітки до ст. 368 КК України старший лейтенант ОСОБА_1 є службовою особою.

У липні 2015 року старший лейтенант ОСОБА_1, будучи військовою службовою особою відповідно до службових обовязків, виконуючи організаційно-розпорядчі функції у звязку із службовою діяльністю, став на шлях зловживання своїм службовим становищем поєднане з одержанням неправомірної вигоди при наступних обставинах.

29 липня 2015 року старший лейтенант ОСОБА_1, діючи з метою створення передумов для отримання неправомірної вигоди від громадянина ОСОБА_4, вручив останньому виклик до Васильківського РВК Дніпропетровської області для проходження медичної комісії на предмет придатності до проходження військової служби.

12 серпня 2015 року о 21 годині громадянин ОСОБА_4 та старший лейтенант ОСОБА_1 зустрілися біля Васильківської дитячо-юнацької спортивної школи. Тоді ж в ході бесіди старший лейтенант ОСОБА_1, діючи з метою отримання неправомірної вигоди, запропонував ОСОБА_4 надати йому неправомірну вигоду у сумі 6000 гривень за використання свого службового становища, а саме не призов до лав ЗС України, ОСОБА_4 та його брата ОСОБА_5, на що ОСОБА_4 погодився. При цьому старший лейтенант ОСОБА_1 запропонував ОСОБА_5 передати грошові кошти 19 серпня 2015 року у смт. Васильківка Дніпропетровської області.

19 серпня 2015 року приблизно об 11 годині 50 хвилин ОСОБА_4, знаходячись у салоні автомобіля НОМЕР_1, який знаходився за адресою: Дніпропетровська обл., смт. Васильківка, вул. Обїзна, 1а. передав старшому лейтенанту ОСОБА_1, а старший лейтенант ОСОБА_1 отримав неправомірну вигоду у виді грошових коштів у розмірі 6000 (шість тисяч) гривень, за не вчинення ОСОБА_1 дій, повязаних із виконанням службових обовязків щодо призову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на військову службу.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 368 КК України тобто в умисному протиправному діянні, що виразилися у одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої влади та службового становища.

Обвинувачений ОСОБА_1 та Заступник військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3 під час досудового розслідування, 07.10.2015 року, уклали угоду про визнання винуватості, за змістом якої вони погодили, що підозрюваний під час досудового розслідування повністю визнав свою винуватість у зазначеному правопорушенні і зобов'язався: беззастережно та у повному обсязі визнати свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1ст. 368 КК України та узгодили покарання, яке має бути призначене обвинуваченому за ч.1 ст.368 КК України у вигляді 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25 500,0 грн. з позбавлення права займати посади у військових комісаріатах строком на 2 роки та зі спеціальною конфіскацією одержаної неправомірної вигоди у розмірі 6000 грн.

У судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 повністю визнав свою вину у скоєнні інкримінованого йому правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 368 КК України, у вчиненому щиро покаявся.

Підтвердив суду, що угоду про визнання винуватості він укладав добровільно і наслідки укладання та затвердження зазначеної угоди для нього є зрозумілими, а саме: наслідком укладання та затвердження зазначеної угоди для сторін є - для прокурора і підозрюваного - обмеження права на оскарження вироку. Просив затвердити зазначену угоду.

В судовому засіданні прокурор зазначив, що при укладенні угоди про визнання винуватості дотримані вимоги та правила КПК України та КК України, та просив угоду про визнання винуватості затвердити і призначити узгоджене в угоді покарання. Також просив вирішити долю речових доказів.

Суд, заслухавши доводи сторін кримінального провадження, переконався, що укладення сторонами угоди про визнання винуватості є добровільним; з наданих суду матеріалів кримінального провадження, вбачається, що скарги підозрюваний під час кримінального провадження не подавав.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.

Відповідно п. 2 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

При цьому судом з'ясовано, що підозрюваний цілком розуміє права визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Таким чином своїми умисними діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 368 КК України.

Обставини, які пом'якшують покарання є щире каяття, активне сприяння розслідуванню кримінального провадження.

Обставини, які обтяжують покарання судом не встановлено.

Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України т аКримінального Кодексу України.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором Військової прокуратури Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України та підозрюваним ОСОБА_1 і призначення підозрюваному узгодженої сторонами міри покарання у виді штрафу в розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25500 грн. з позбавленням права займати посади у військових комісаріатах строком на 2 роки та зі спеціальною конфіскацією одержаної неправомірної вигоди у розмірі 6000 грн.

Долю речових доказів вирішити згідно ст.100 КПК України

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 369, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Угоду про визнання винуватості від 07 жовтня 2015 року, що укладена у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 42015040010000661 від 14 серпня 2015 року, між підозрюваним ОСОБА_1 та Заступником військового прокурора Дніпропетровського гарнізону Південного регіону України ОСОБА_3 - затвердити.

ОСОБА_1 визнати винним за ч. 1 ст. 368 КК України і призначити узгоджене між сторонами покарання у виді штрафу в розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 25500 грн. в дохід держави з позбавленням права займати посади у військових комісаріатах строком на 2 роки та зі спеціальною конфіскацією одержаної неправомірної вигоди у розмірі 6000 грн.

Роз'яснити ОСОБА_1, що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення до відповідальності встановленої законом.

Запобіжний захід у виді застави до набрання вироком суду законної сили залишити попередній, а після набрання вироком суду законної сили, - скасувати з поверненням сплаченого розміру застави.

Речовий доказ: мобільний телефон марки «SAMSUNG» повернути за належністю ОСОБА_1.

Вирок на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим може бути оскаржений з підстав, передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України, до апеляційного суду Дніпропетровської області через Васильківський районний суд Дніпропетровської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Згідност. 376 ч. 6 КПК Україникопію вироку після його проголошення негайно вручити підозрюваному та прокурору, інші учасники судового провадження копію даного вироку мають право отримати в суді.

Суддя: