Ухвала суду № 53711895, 20.11.2015, Ківерцівський районний суд Волинської області

Справа № 158/2205/15-ц

Провадження № 2-з/0158/21/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 листопада 2015 року Ківерцівський районний суд Волинської області

в складі головуючого судді Пономарьової О.М.

при секретарі Грубі М.Є.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Ківерці заяву Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

20.11.2015 року ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» подав заяву про забезпечення позову, в якій просять накласти арешт на все належне ОСОБА_1 рухоме та нерухоме майно в межах ціни заявлено ними позову.

Відповідно до ч. 3 ст. 151 ЦПК України забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов; вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості, необхідні для забезпечення позову (ч. 2 ст. 151 ЦПК України).

Необхідність забезпечення позову заявник мотивує тим, що невжиття таких заходів надасть відповідачу можливість своїми діями ускладнити у майбутньому виконання рішення суду. Однак такі припущення заявника не обґрунтовані.

Судом встановлено, що до заяви про забезпечення позову не додано жодних доказів про наявність у відповідача будь-якого майна, його вартість, місце знаходження, рахунки та назви банківських установ. Це позбавляє суд можливості зробити висновок про співмірність виду забезпечення позову, який просить застосувати заявник, із заявленими позивачем вимогами, як того вимагає ч. 3 ст. 152 ЦПК України, і тим більше визначитися із видом забезпечення позову.

Крім того, з долученої до матеріалів заяви про забезпечення позову, копії договору іпотеки, укладеного між ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» та ОСОБА_1, з метою забезпечення виконання останній своїх зобовязань за кредитним договором № 86708С4 від 21.04.2008 року, посвідченого 21.04.2008 року, ОСОБА_2, приватним нотаріусом Ківерцівського районного нотаріального округу за реєстровим № 1066, вбачається, що 21.04.2008 року на квартиру з нежитловим приміщенням № 3, що знаходиться за адресою с. Прилуцьке, пров. Травневий, 1, Ківерцівського району Волинської області, яка належить ОСОБА_1, приватним нотаріусом Ківерцівського районного нотаріального округу ОСОБА_2 за реєстровим № 1067 накладено заборону на відчуження вищевказаної квартири до припинення чи розірвання договору іпотеки.

З врахуванням викладеного, в задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 151-153 ЦПК України,

у х в а л и в :

В задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» про забезпечення позову у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до апеляційного суду Волинської області через Ківерцівський районний суд шляхом подання апеляційної скарги в п'ятиденний строк з дня отримання копії ухвали.

Суддя Ківерцівського районного суду Пономарьова О.М.