Ухвала суду № 53709757, 19.11.2015, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 443/1287/14 Головуючий у 1 інстанції: Салій В.В.

Провадження № 22-ц/783/6875/15 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.

Категорія: 6

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого-судді: Приколоти Т.І.

суддів: Тропак О.В., Федоришина А.В.

при секретарі: Івановій О.О.

з участю: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 10 вересня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, про знесення самовільно збудованого складу,-

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 10 вересня 2015 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_5 до ОСОБА_3, про знесення самовільно збудованого складу, за безпідставністю позовних вимог.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_5 Апелянт вважає, що рішення ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповно з'ясованих обставинах, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи. У апеляційній скарзі просить скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове про задоволення позову. Вказує, що відповідач на протязі 2007 -2011 років самовільно збудував та в даний час незаконно експлуатує склад будівельних матеріалів, який знаходиться на межі з її присадибною ділянкою. Зазначає, що в південній стороні складу, довжиною 51,4 м., фундаменту немає, стіна є одночасно межею і загорожею між господарствами, знаходиться на відстані 1,8 2 м. від її житлового будинку, стіна складу частково розміщена на її земельній ділянці, покрівля складу має нахил в сторону її господарства і під час дощових злив її будинок підтоплюється потоками дощової води, які течуть з покрівлі. Крім цього, у приміщенні складу знаходяться лаки, фарби, розчинники, інші легкозаймисті речовини, а також відповідачем змонтовано котел з відкритою топкою, який працює на дровах і вугіллі. Вважає, що це є прямою загрозою для пожежної безпеки її будинку. Усунути зазначені недоліки відповідач відмовляється. У березні 2013 року відповідач мав намір узаконити будівлю, подавши на розгляд сесії Жидачівської міської ради детальний план забудови території, але депутати відхилили даний план. Стверджує, що склад не відповідає будівельним, санітарним та пожежним нормам і правилам, порушує її права, суперечить вимогам Додатку 3.1, Таблиці 1 та п. 3.25* ДБН 360-92 «Містобудуванння. Плануванння і забудова міських і сільських поселень». Крім цього відповідач захопив частину її земельної ділянки.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, дослідивши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить відхилити.

Згідно з вимогамист.ст. 3, 4 ЦПК України, ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень належними та допустимими доказами. Визнані сторонами обставини доказуванню не підлягають (ст.ст. 10,11,58-61 ЦПК України).

Знесення об»єктів будівництва в Україні регламентовано виключно ст. 376 Цивільного кодексу України та ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього.

Згідно із ч. 7 ст. 376 ЦК України у разі істотного відхилення від проекту, що суперечить суспільним інтересам або порушує права інших осіб, істотного порушення будівельних норм і правил суд за позовом відповідного органу державної влади або органу місцевого самоврядування може постановити рішення, яким зобов'язати особу, яка здійснила (здійснює) будівництво, провести відповідну перебудову. Якщо проведення такої перебудови є неможливим або особа, яка здійснила (здійснює) будівництво, відмовляється від її проведення, таке нерухоме майно за рішенням суду підлягає знесенню за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) будівництво. Особа, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, зобов'язана відшкодувати витрати, пов'язані з приведенням земельної ділянки до попереднього стану.

Відповідно до ст. 38 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у разі, якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням. За рішенням суду самочинно збудований об'єкт підлягає знесенню в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, з компенсацією витрат, пов'язаних із знесенням об'єкта, за рахунок особи, яка здійснила (здійснює) таке самочинне будівництво.

Таким чином, знесення можливе тільки на підставі рішення суду за умови, що об»єкт будівництва є самочинним, та визначив коло осіб, які мають право на звернення до суду із позовом про знесення.

Встановлено, що згідно з договором купівлі-продажу від 25 вересня 2002 року відповідач придбав у Жидачівської районної спілки споживчих товариств Львівської області нерухоме майно, а саме, склад №1, склад №2, склад №3, яке знаходиться по АДРЕСА_1

На підставі договору купівлі-продажу від 15 грудня 2004 року, укладеного між відповідачем та Жидачівською міською радою, відповідач став власником земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 площею 0,2697 га, що підтверджується державним актом на землю НОМЕР_1 від 18 липня 2005 року.

Згідно рішення Жидачівської міської ради від 26 червня 2006 року №149 відповідачу було дано дозвіл провести ремонт стін та покрівель складських приміщень по АДРЕСА_1. На місці старої загорожі було встановлено бетонну загорожу, яка одночасно служила стіною складу.

Оскільки ремонт та реконструкція було проведено без дозволу органів держбудконтролю, то відповідач звернувся до Жидачівського районного суду з позовом про визнання права власності на нерухоме майно. Згідно рішення Жидачівського районного суду від 10 серпня 2012 року за відповідачем визнано право власності на самочинно збудовані та реконструйовані будівлі .

25 квітня 2013 року начальником відділу державного контролю за будівництвом об»єктів інспекції Держаржбудконтролю у Львівській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил ОСОБА_3 За результатами перевірки складено Акт 16/6-ф від 25 квітня 2013 року, в якому встановлено, що збудовані будівлі по АДРЕСА_1 експлуатуються без прийняття в експлуатацію. З метою усунення виявлених порушень заступником начальника інспекції Держархбудконтролю у Львівській області видано ОСОБА_3 припис про зупинення експлуатації об»єктів по АДРЕСА_1 до прийняття об»єктів в експлуатацію в порядку, встановленому чинним законодавством.

На виконання вказаного припису відповідачем подано Декларацію про готовність об»єкта до експлуатації, яка зареєстрована в Інспекції ДАБК у Львівській області 2 липня 2013 року за № ЛВ 142131780809. Декларацією засвідчено введенння в експлуатацію об»єктів нерухомого майна по АДРЕСА_1.

Об»єкт, належить відповідачу на праві приватної власності згідно витягу про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно від 23 серпня 2012 року.

Відповідно до абз. 4 ст. 41 Конституції України, ч. 1 ст. 321 ЦК України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Так, як на склад по вул. Шашкевича, 4«а» у м Жидачеві набуто (оформлено та зареєстровано) право власності, то він не являється самочинним будівництвом, а отже на такий об»єкт не може бути заявлено вимоги про знесення чи проведення перебудови з підстав, передбачених ст. 376 ЦК України.

Суд прийшов до вірного висновку про відсутність предмету спору, оскільки відсутній об»єкт самочинного будівництва.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України - обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У зв»язку із наявністю рішення Жидачівського районного суду Львівської області та обставин встановлених ним у справі № 1307/1852/2012, яке має приюдиційне значення для вирішення даної судової справи, - не підлягають повторному доказуванню факт належності відповідачу об»єкту будівництва, щодо якого заявлена вимога позивачем.

На підставі аналізу наявних у справі доказів суд прийшов до вірного висновку про відсутність підстав для задоволення позову про знесення чи проведення перебудови об»єкту, який належить відповідачу на праві приватної власності.

Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на аналізі наявних у справі доказів.

З висновками суду належить погодитися, оскільки ним правильно визначено характер спірних правовідносин та встановлено дійсні обставини справи. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Оскаржуване рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для скасування рішення суду відсутні, а тому апеляційну скаргу належить відхилити.

Керуючись ст. 303, п.1 ч.1, ст.307, ст.ст. 308, 313, ч.1 п.1 ст.314, ст.315, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити.

Рішення Жидачівського районного суду Львівської області від 10 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала Апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий

Судді