Рішення № 53707503, 19.11.2015, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

19.11.2015

Провадження № 2/331/1186/15

ЄУН 331/3786/15-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.11.2015 р. м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Антоненко М.В.

за участю секретаря Рухловій М.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Пубілчного акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2, про визнання поруки припиненою, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суд із позовом, в якому вказує на те, що 18.06.2008 р. між ОСОБА_2 та Закритим акціонерним товариством «ОТП БАНК» (правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «ОТП БАНК») - відповідачем по справі, яке діяло через Філію «ОТП Банк» у м. Запоріжжі, було укладено кредитний договір № СМ-SME-201/286/2008, який складається з двох частин, що нерозривно пов'язані між собою.

Відповідно до пункту 2 частини першої кредитного договору банк надав позичальнику кредит, а позичальник прийняв його у розмірі 150 000 доларів США, які визначені валютою кредиту, на строк до 17.06.2023 року.

18 червня 2008 року між ОСОБА_1 та банком було укладено договір поруки № SR-SМЕ201/286/2008, відповідно до пункту 1.1 якого вона зобов'язалася відповідати за повне та своєчасне виконання позичальником (боржником) його боргових зобов'язань перед банком (кредитором) за кредитним договором в повному обсязі таких зобов'язань (зобов'язань щодо повернення суми кредиту, плати за користування кредитом, сплати комісій, штрафних санкцій, витрат та збитків кредитора (включаючи, але не обмежуючись, неодержані доходи).

Відповідно до пункту 1.2 договору поруки поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, що означає, що кредитор може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника так і до поручителя чи до обох одночасно.

ОСОБА_1 вважає, що на даний час порука припинилася з наступних підстав:

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, по рукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ч. 1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Відповідно до частини 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Укладеним між позивачкою та банком договором поруки конкретний строк дії поруки не визначений, у ньому міститься лише вказівка на строк дії самого договору, який пов'язується з повним виконанням боргових зобов'язань за кредитним договором (пункт 4.1).

Відповідно до підпункту 1.5.1 пункту 1.5 кредитного договору погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки, визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів (додаток № 1 до цього договору), шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточних рахунок.

Відповідно до підпункту 1.9.1 пункту 1.9 кредитного договору незважаючи на інші положення цього договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у визначеній банком частині у випадку невиконання позичальником та / або поручителем, та / або майновим поручителем своїх боргових та інших зобов'язань за цим договором (в тому числі, але не виключно, встановлених п. 2.3.7,2.3.13 та ст. 3 цього договору) та/або умов договору іпотеки, та/або умов договору поруки.

При цьому, зобов'язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому настає з дати відправлення банком на адресу позичальника відповідної вимоги та повинно бут проведено позичальником протягом 30 календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до етапі 1048 цього Кодексу.

25 липня 2014 року банком у зв'язку із невиконанням позичальником своїх грошових зобов'язань за кредитним договором було направлено останньому Досудову вимогу від 25.07.2014 року № 22-2/852261, у якій банк, користуючись своїм вищезазначеним правом, передбаченим п. 1.9.1 кредитного договору, вимагав від позичальника дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі протягом 30 календарних днів з дати відправлення Банком даної вимоги (тобто до 25 серпня 2014 р.).

Отже, пред'явивши позичальнику вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, банк відповідно до частини другої етапі 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання й був зобов'язаний пред'явити позов до поручителя протягом шести місяців, починаючи від цієї дати.

Однак, протягом шести місяців з моменту настання строку виконання основного зобов'язання за Кредитним договором (тобто з 25.07.2014 року) Банк з позовом до позивачки, як до поручителя, у зв'язку із зобов'язаннями позичальника за кредитним договором не звертався.

У зв'язку з цим, порука ,після спливу шести місяців з моменту настання строку виконання основного зобов'язання, передбаченого Кредитним договором, тобто з 25 січня 2015 року припинилася.

Банком факт припинення поруки не визнається, у зв'язку з чим існує невизначеність щодо поточних грошових зобов'язань позивачки, що, в свою чергу, позбавляє її можливості вільно розпоряджатись своїм майном і коштами, укладати правочини (в тому числі пов'язані із фінансовими зобов'язаннями) та здійснювати підприємницьку діяльність.

Посилаючись на вищенаведені обставини ОСОБА_1 просить суд: визнати припиненою поруку, надану ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, за договором поруки від 18 червня 2008 року, укладеним між нею і Закритим акціонерним товариством «ОТП Банк» (правонаступником якого є Акціонерне товариство «ОТП Банк»), - припиненою.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримав, просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача надав суду письмові заперечення, в яких позов не визнав, просив суд відмовити в його задоволенні в повному обсязі. Посилаючись на п.2 договору кредитування, згідно з яким дата остаточного повернення кредиту - 17.червня 2023 р., вважав, що відсутні підстави для визнання договору поруки припиненою.

Третя особа по справі - ОСОБА_2 був належним чином повідомлений про час та місце судового засіданні, до суду не з'явився, про причину неявки суд не повідомив.

Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо. Солідарні боржники залишаються зобов'язаними доти, доки їхній обов'язок не буде виконаний у повному обсязі.

Судом встановлено, що 18.06.2008 р. між ЗАТ «ОТП Банк» (правонаступником якого є AT «ОТП Банк») та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір №СМ- SME201/286/2008.

Згідно з умовами кредитного договору та кредитних заявок банк здійснив видачу кредитних коштів позичальнику у розмірі 150 000,00 дол. США. Зобов'язання позичальником щодо повернення кредиту та сплати відсотків за користування кредитними коштами не виконуються.

В якості забезпечення укладеного кредитного договору 18.06.2008 року ЗАТ «ОТП Банк» був укладений договір поруки №SR-SME201/286/2008 з ОСОБА_1 (Позивачем) згідно з яким позивач зобов'язався відповідати перед банком за повне та своєчасне виконання позичальником боргових зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі таких зобов'язань.

Відповідно до п. 1.2 вказаних договорів поруки, поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники, а це означає, що кредитор (банк) може звернутись з вимогою про виконання боргових зобов'язань як до боржника, так і до поручителя, чи до всіх одночасно.

07.11.2014 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (ЄДРПОУ 36789421) та Публічним акціонерним товариством «ОТП Банк» (ЄДРПОУ 21685166) у відповідності до ст. ст. 512, 514, Цивільного кодексу України був укладений договір факторингу.

Згідно з вищевказаним договором Публічне акціонерне товариство «ОТП Банк» відступило, а Товариство з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» прийняло за кредитним договором №CM-SME201/286/2008 від 18.06.2008 р. та договором поруки №SR-SME201/286/2008 від 18.06.2008 р. право вимоги в обсязі і на умовах, що існують на момент набрання чинності цим договором.

Відповідно до ст. 4 договору поруки, цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами і діє до повного виконання боргових зобов'язань за кредитним договором. Відповідальність поручителя припиняється лише після виконання боргових зобов'язань в повному обсязі.

Відповідно до п. 7.3 кредитного договору, цей договір набуває чинності з моменту підписання сторонами обох частин цього договору (дата договору) і діє до виконання сторонами взятих на себе зобов'язань по цьому договору в повному обсязі.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Аналізуючи вищенаведені норми чинного законодавства, суд дійшов висновку про те, що позичальником взяті на себе зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконані, строк дії кредитного договору, а отже і договору поруки не сплив, вказані договори є діючими, а тому посилання позивача на ч. 4 ст. 559 ЦК України є безпідставними.

Строк виконання зобов'язання за кредитним договором встановлено до 17.06.2023р., а отже й строк пред'явлення вимог до поручителя встановлено також до цього строку.

Як зазначалось, відповідно до п.2 кредитного договору дата остаточного повернення кредиту - 17.червня 2023 р., а тому твердження позивача про те, що строк виконання основного зобов'язання слід обчислювати з моменту пред'явлення вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором, є хибним.

Згідно п. 24 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5, відповідно до ч. 4 ст. 559 ЦК України порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. При вирішенні таких спорів суд має враховувати, що згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу, так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.

На переконання суду, письмова вимога про дострокове виконання основного зобов'язання не може вважатись доповненням до кредитного договору, яким змінюється строк виконання основного зобов'язання, оскільки вчиняється без погодження та волевиявлення обох сторін.

Тобто, обов'язок достроково повернути кредитні кошти зі сплатою за їх користування (виконати умови кредитного договору) в даному випадку виникає лише на підставі рішення суду. Не можна вважати письмову вимогу банку, яка за своєю суттю носить інформаційний характер, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків, в силу дії принципу добровільності договору та судового захисту цивільного права та інтересу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 212-215 ЦПК України,

СУД ВИРІШИВ:

Відмовити у зв'язку з необґрунтованістю в задоволенні позову ОСОБА_1 до Пубілчного акціонерного товариства «ОТП Банк», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ОСОБА_2, про визнання поруки припиненою

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Суддя М.В. Антоненко