Ухвала суду № 53706603, 18.11.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/1117/2015(м)

263/5958/15-ц

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2015 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого Бугрим Л.М.

суддів Гаврілової Г.Л., Биліни Т.І.

при секретарі Зал Ю.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Маріуполі цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» на рішення Жовтневого районного суду Донецької області від 05 жовтня 2015 року за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш», третя особа: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Маріуполі, про відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті трудового каліцтва,-

ВСТАНОВИЛА:

У травні 2015 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовною заявою про відшкодування моральної шкоди.

В обґрунтування позову посилалась на те, що з ПАТ «Азовзагальмаш» вона перебувала у трудових відносинах.19.12.2015 року вона йшла на зміну та прямувала до цеху на території підприємства..Проходячи по асфальтованому пішохідному тротуару, біля цеху № 159, у неї підвернулася нога, через що вона впала та травмувала собі руку. У лікарні м. Маріуполя їй було встановлено діагноз: закритий перелом кісток лівого передпліччя зі зміщенням. За ступенем тяжкості травма є тяжкою. Згідно акту Н-1 від 24.10.2012 року № 69 комісія за результатами розслідування факту травмування дійшла висновку, що нещасний випадок, який стався 19.10.2012р., відноситься до нещасного випадку, пов'язаного з виробництвом. За наслідками травми відповідно до первинного висновку МСЕК їй було встановлено втрату 30% професійної працездатності та визнано інвалідом третьої групи . Після травми вона перебувала на лікарняному 184 доби. З дня отримання травми до теперішнього часу вона знаходиться в пригніченому стані через неможливість повного відновлення здоров'я і такий неповноцінний стан здоров'я залишиться назавжди. Через травму було порушено її професійні плани, вона втратила можливість отримати підвищення по роботі. Вказані обставини спричиняють її моральну шкоду і тому просила суд стягнути з відповідача на її користь 40000 грн. у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданою трудовим каліцтвом, а також витрати на правову допомогу у сумі 649,60 грн..

Рішенням суду першої інстанції позов ОСОБА_1 до ПАТ «Азовзагальмаш», , про відшкодування моральної шкоди, завданої в результаті трудового каліцтва задоволено частково. У відшкодування моральної шкоди стягнуто з ПАТ «Азовзагальмаш» на користь ОСОБА_1 10000 грн., а також 162 грн. 40 коп. понесені витрати на правову допомогу, а всього 10162 грн. 40 коп. Також стягнуто з ПАТ «Азовзагальмаш» на користь держави судовий збір у розмірі 1218,00 грн..

На вказане рішення суду ПАТ «Азовзагальмаш» була подана апеляційна скарга в якій посилаючись на порушення норм матеріального права та на не відповідність висновків суду обставинам справи, просило скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити .

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказувало, що відповідно до акту за формою Н-5 від 24.04.2012 року нещасний випадок стався в наслідок особистої необережності ОСОБА_1, що виразилася у недбанні про особисту безпеку під час пересування по території підприємства. Позивач не довела у судовому засіданні про порушення її прав відповідачем, а тому жоден факт порушення прав позивача та вина відповідача у травмуванні ОСОБА_1 відсутня. Також позивач не довела факт спричинення її моральної шкоди. Вказані обставини не були враховані судом першої інстанції , що призвело до помилкового висновку.

В судовому засіданні апеляційного суду представник відповідача Майська А.В. підтримувала доводи апеляційної скарги ,просила рішення суду скасувати , постановити нове рішення яким у позові відмовити .

Представник позивача ОСОБА_3 просив апеляційну скаргу відхилити , а рішення суду залишити без зміни .

Представник третьої особи: відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в місті Маріуполі в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши доповідь судді, вислухавши пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги,колегія суддів вважає , що апеляційна скарга підлягає відхиленню ,рішення суду - залишенню без змін виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим . Законним є рішення , яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом . Обґрунтованим є рішення ухвалене на основі повного і всебічно з'ясованих обставин , на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вказаним вимогам рішення суду відповідає. Розглядаючи справу суд вірно визначив характер спірних правовідносин, повно та всебічно дослідив обставини справи, надані докази ,яким дав правильну правову оцінку, правильно застосував матеріальний закон та вірно вирішив спір.

Зокрема, судом першої інстанції встановлено , що позивачка знаходилась у трудових відносинах з ПАТ «Азовзагальмаш»,працювала стропальником 5 розряду з 03.09.2012 року у цеху № 190 .19 жовтня 2012 року з нею на виробництві трапився нещасний випадок, про що комісією з розслідування нещасного випадку складено акт про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1 від 24 жовтня 2012 року. В цьому акті зазначено про те, що нещасний випадок з позивачем трапився на території підприємства коли позивач прямувала до свого робочого місця. Проходячи по асфальтованому пішохідному тротуару біля цеху № 159 у неї підвернулась нога,через що вона впала та травмувала собі ліву руку отримавши закритий відламкуватий перелом кісток лівого передпліччя. За ступенем тяжкості травма відноситься до тяжкої. Як зазначено в акті Н-1 нещасний випадок стався через особисту необережність потерпілої. (а.с. 7-10 т.1 )

Отримавши травму, ОСОБА_1 знаходилась на лікарняному листі тривалий час, після чого за рішенням МСЕК від 24.04.2013 року вона була визнана інвалідом третьої групи з втратою 30% професійної працездатності , що підтверджується виписками МСЕК , виписками Маріупольської міської лікарні швидкої медичної допомоги, виписками з медичної картки Маріупольської міської лікарні № 8 амбулаторного хворого ОСОБА_1 повідомлення та рекомендації лікувальної установи підприємству на якому працювала позивачка про умови та характер праці після травми та лікування ( а.с.11,12, 13-17, 18 т.1 )

Також судом було встановлено,що у зв'язку з отриманою травмою на виробництві ОСОБА_1 була спричинена моральна шкода. Отримавши травму страждала внаслідок фізичного болю спричиненого ушкодження здоров'я . Незважаючи на тривалий час лікування її стан здоров'я відновлено не було і тому на підставі рішення МСЕК її було визнано інвалідом третьої групи зі стійкою втратою 30% працездатності . Наявність наслідків трудового каліцтва погіршило життєві умови позивача, змушує її доклади зусиль для організації свого життя.

Встановивши вказані факти,суд першої інстанції на підстав положень ст. ст.. 173,237-1 КЗпП України, ст.. 23 ЦК України прийшов до правильного висновку про наявність підстав для стягнення моральної шкоди.

Доводи апеляційної скарги про те, що відсутня вина підприємства, оскільки нещасний випадок стався через необережність самої потерпілої , а тому відсутні підстави для задоволення позову є непереконливими .

Як вбачається із пункту 1 акту Н-1 нещасний випадок на виробництві з позивачем стався 19 жовтня 2012 року в 6 годин 20 хвилин, тобто коли ОСОБА_1 прямувала по території підприємства до свого робочого місця.( а.с. 7 )

Із пояснювальної записки ОСОБА_1 вбачається що причиною нещасного випадку вона вважає є сутінки, оскільки ранок ще не наступив.

Таким чином,ОСОБА_1 прямувала до свого робочого місця в умовах сутінок , що свідчить про недостатнє освітлення території підприємства для безпечного пересування робітників ,а тому не можна вважати що відповідачем створені належні умови для безпечного пересування робітників підприємства.

Колегія судів не може погодитись з доводами представника відповідача Майської А.В. в судовому засіданні апеляційного суду про те, що освітлення на території підприємства коли позивач пересувалась по маршруту до робочого місця було належним, оскільки як вона вважає цей факт підтверджується протоколом комісії огляду місця де стався нещасний випадок від 19 жовтня 2012 року.

Як вбачається з зазначеного протоколу члени комісії у період з 7.00 годин до 8. 00 годин оглянули місце де стався нещасний випадок на виробництві : пішохідну доріжку біля цеху № 159 на якій були відсутні вибоїни та нерівності. Освітлення по території доріжки на думку комісії відповідає вимогам ДБНВ 25-18-26.( а.с. 52 т.1)

Однак,колегія суддів зазначає про те, що час огляду місця нещасного випадку проводився на годину - дві пізніше ніж коли йшла позивач в умовах сутінок і тому висновок комісії щодо достатності освітлення станом на 8 годин ( коли вже розвиднилось ) для пересування позивача станом на 6 годин 20 хвилин не може бути об'єктивним . Окрім того, комісія не зазначила в акті ні тип освітлення , ні кількість ліхтарів тощо .

Окрім того,представник позивача посилався на те, що цей протокол був складений пізніше ніж акт про нещасний випадок на виробництві , оскільки його не було підписано членом комісії страховим експертом,який підписав акт про нещасний випадок на виробництві, а акт огляду місяця події ним підписано було.

На думку судової колегії, сам факт травми та наслідки у вигляді відламкуватого перелому кісток свідчать про наявність переживання сильного фізичного болю та спричинення позивачу моральної шкоди . Також наслідки травми які призвели до інвалідізації позивача з втратою професійної працездатності дають підстави вважати , що позивачка вимушена докладати зусиль для організації свого життя і ці факти також безперечно свідчать про спричинення ОСОБА_1 моральної шкоди.

За таких обставин, колегія суддів не може вважати протокол огляду місяця події належним доказом на підтвердження відповідного та належного освітлення пішохідної доріжки по якій пересувалась (йшла) позивач до свого робочого місця.

Колегія суддів вважає доведеним факт нещасного випадку та права позивачки на відшкодування моральної шкоди. Розмір стягнутої судом суми моральної шкоди відповідає засадам справедливості та розумності.

Рішення суду постановлено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування не вбачається.

У відповідності з положеннями ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст.. 303, 304, 307 , 308, 315 ЦПК України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Азовзагальмаш» відхилити.

Рішення Жовтневого районного суду Донецької області від 05 жовтня 2015 року залишити без зміни .

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили після його проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ним чинності.

Судді :