Ухвала суду № 53687092, 19.11.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 22-ц/796/14640/2015 Головуючий у 1-й інстанції - Волошин О.В.

Доповідач Рубан С.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2015 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі :

головуючого судді Рубан С.М.

суддів Желепа О.В., Кабанченко О.А.

при секретарі Гарматюк О.Д.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 вересня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення суми банківського вкладу,-

В С Т А Н О В И Л А :

Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 24 вересня 2015 року позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» про стягнення суми банківського вкладу - залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням суду, представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу.

Представник відповідача заперечив проти апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення осіб, які з'явились в судове засідання, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, дійшла наступного висновку.

В квітні 2015року позивач ОСОБА_1 звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до відповідача ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», в якому просив суд зобов'язати відповідача видати готівкою одноразовою операцією через касу належні позивачу кошти у валюті вкладу у розмірі 192550,00 дол. США.

В судовому засіданні 24 вересня 2015року позивач уточнив позовні вимоги та просив суд стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 192550,00 дол. США.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що 09 грудня 2013року між сторонами було укладено договір - заяву № 6752/370-13 про банківський строковий вклад (депозит) «Нові гроші» на 370 днів в іноземній валюті, відповідно до якого, позивач на строк з 09 грудня 2013 року по 23 лютого 2015 року вніс 500000,00 дол. США, з процентною ставкою 11,5 % річних.

В подальшому 22 грудня 2014року між сторонами було укладено договір - заяву № 300131/152757/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» на 3 місяці в іноземній валюті, відповідно до якого позивач на строк з 22 грудня 2014 року по 22 березня 2015 року вніс 150000,00 дол. США, з процентною ставкою 13,5 % річних.

Крім того, 22 грудня 2014 року між сторонами було укладено договір - заяву № 300131/152762/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» на користь третьої особи, відповідно до якого позивач вніс на користь ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 150000,00 дол. США на строк з 22 грудня 2014року по 22 березня 2015року, а також між сторонами було укладено договір - заяву № 300131/152761/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» на користь третьої особи, відповідно до якого позивач вніс на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 150000,00 дол. США на строк з 22 грудня 2014 року по 22 березня 2015 року.

Враховуючи те, що станом на 20 квітня 2015 року на рахунку позивача відкритому до умов договору - заяви № 300131/152757/3-14 залишок коштів складає 192500,00 дол. США, і відповідач відмовляється повернути позивачу його кошти, останній звернувся до суду з вказаним позовом.

Відмовляючи в задоволенні позову суд першої інстанції вірно виходив з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 526 ЦПК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається з матеріалів справи 22 грудня 2014 року між сторонами було укладено договір - заяву № 300131/152757/3-14 про банківський строковий вклад (депозит) «Стандарт» на 3 місяці в іноземній валюті, відповідно до якого позивач на строк з 22 грудня 2014року по 22 березня 2015року вніс 150000,00 дол. США, з процентною ставкою 13,5 % річних.

За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною (ч. 1 ст. 1060 ЦК України).

Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» встановлюються правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб , порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також регулюються відносини між Фондом, банками, Національним банком України, визначаються повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків.

Відповідно до ч. 1 ст. 36 цього Закону, з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 36 Закону визначено, що під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Судом встановлено, що на підставі постанови Правління НБУ від 17 вересня 2015 року № 612 «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Банк «Фінанси та Кредит» до категорії неплатоспроможних», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 17 вересня 2015 року № 171 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит», згідно з яким з 18 вересня 2015 року запроваджено тимчасову адміністрацію та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в ПАТ «Банк «Фінанси та Кредит».

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про банки і банківську діяльність» вклади фізичних осіб банків гарантуються в порядку і розмірах, передбачених законодавством України.

Доводи апеляційної скарги про те, що позивач звернувся з вимогою про видачу вкладу до відповідача 23.03.2015 року та 20.04.2015 року, а до суду 24.04.2015 року, тобто до введення у банку тимчасової адміністрації, а відтак спірні правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем повинні регулюватися нормами Цивільного кодексу України , а не Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», колегія суддів не приймає до уваги, оскільки процедура виведення неплатоспроможного банку з ринку та питання запровадження і здійснення тимчасової адміністрації регулюються нормами Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», який є спеціальним відносно інших законодавчих актів України у цих правовідносинах.

Пунктом 16 ст. 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що тимчасова адміністрація - це процедура виведення банку з ринку, що запроваджується Фондом стосовно неплатоспроможного банку в порядку, встановленому цим Законом, а відповідно до п. 6 ст. 2 цього Закону ліквідація банку - це процедура припинення банку як юридичної особи відповідно до законодавства.

За змістом ч. 5 ст. 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» під час тимчасової адміністрації не здійснюється задоволення вимог вкладників та інших кредиторів банку.

Статтею 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність визначено, що кредитор банку - юридична або фізична особа, яка має документально підтверджені вимоги до боржника щодо його майнових зобов'язань.

Згідно зі ст. 26 «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200000 гривень.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» фонд розпочинає виплату відшкодування коштів вкладникам, їх представникам та спадкоємцям у національній валюті України в готівковій або безготівковій формі не пізніше семи днів з дня прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.

Таким чином, після запровадження у банку тимчасової адміністрації, задоволення вимог кредиторів відбувається в особливому , передбаченому зазначеним спеціальним законом порядку, з дотриманням принципу черговості.

Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність ухваленого у справі рішення.

Оскільки рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, висновки суду обґрунтовані, відповідають обставинам справи, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст.ст.303,304,307,308,313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 - відхилити.

Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 24 вересня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом 20 днів.

Головуючий

Судді