Ухвала суду № 53686989, 15.10.2015, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1[i]

Справа № 11кп/796/1505/2015 Головуючий у суді 1 інст.: Павленко О.О.

Категорія: ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 309 КК України Доповідач в апел. інстанції: Коваль С.М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2015 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:

головуючого-судді Коваль С.М.

суддів Верховець Т.М., Кепкал Л.І.

при секретарі Ковба А.В.

з участю прокурора Сторожука В.П.

захисника ВолоховичЛ.Ю.

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_4 - адвоката Волохович Л.Ю. на вирок Подільського районного суду м. Києва від 26 червня 2015 року,

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Подільського районного суду м. Києва від 26 червня 2015 року

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, не одруженого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

- засуджено за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки; за ч. 2 ст. 307 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності. На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно ОСОБА_4 призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього майна, яке належить йому на праві власності.

Вирішено питання про судові витрати та речові доказі у справі.

Згідно з вироком суду першої інстанції, ОСОБА_4 визнаний винним у тому, що маючи умисел на придбання для власного вживання психотропної речовини амфетамін без мети збуту, 18 лютого 2015 року приблизно о 12 годині, перебуваючи по вул. Світлицького, 31/7 в м. Києві, у невстановленої слідством особи за грошові кошти в сумі 50 гривень незаконно придбав психотропну речовину амфетамін, яку помістив до задньої правої кишені штанів в які був одягнений, тим самим став незаконно її зберігати. Того ж дня, по вул. Світлицького, 30/20А в м. Києві працівниками міліції виявлено ОСОБА_4 та доставлено до службового кабінету ДІМ Подільського РУ ГУМВС України в м. Києві, що розташований по вул. Світлицького, 28-б в м. Києві, де при проведенні його огляду в період часу з 18 год. 20 хв. по 18 год. 50 хв., з задньої правої кишені штанів було виявлено та вилучено паперовий згорток з порошкоподібною речовиною - психотропною речовиною амфетамін, яку ОСОБА_4 незаконно придбав та зберігав без мети збуту.

Згідно висновку експерта № 571х від 13.03.15 надана на експертизу порошкоподібна речовина світло-жовтого кольору, масою 0,661г, містить психотропну речовину амфетамін, маса якого становить 0,337г.

Крім того, у невстановленому місці та у невстановлений час, у ОСОБА_4, який 18 лютого 2015 року вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ст. 309 КК України, з корисливих мотивів, виник умисел спрямований на придбання психотропної речовини амфетамін з метою збуту.

Реалізовуючи свій злочинний намір, ОСОБА_4 у невстановленому місці, у невстановлений час та у невстановленої слідством особи придбав психотропну речовину - амфетамін, яку став незаконно зберігати з метою збуту.

Продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на збут психотропної речовини амфетамін, 24 лютого 2015 року, приблизно о 15 год. 40 хв. ОСОБА_4 перебуваючи по вул. В. Порика, 5 в м. Києві за грошові кошти в сумі 300 гривень, які були надані працівниками міліції ОСОБА_5, анкетні дані якого змінено у зв»язку з застосуванням заходів безпеки, збув упаковку від серветок з крафт-пакетом в якій знаходилась порошкоподібна речовина - психотропна речовина амфетамін, котру ОСОБА_5 отримав по пр. Правди 80-Б в м. Києві між 2 і 3 під»їздом, яка одразу після оперативної закупівлі була вилучена працівниками міліції та направлена для проведення експертизи.

Згідно висновку експерта № 647х від 28.02.2015 року надана на експертизу порошкоподібна речовина світло-бежевого кольору, масою 0,347г, містить психотропну речовину амфетамін. Маса амфетаміну становить 0,167г.

Крім того, ОСОБА_4 продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на повторний збут психотропної речовини амфетамін, 05 березня 2015 року приблизно об 11 год. 40 хв. перебуваючи по вул. В. Порика, 13 в м. Києві за грошові кошти в сумі 300 гривень, які були надані працівниками міліції ОСОБА_5, анкетні дані якого змінені в зв»язку із застосуванням заходів безпеки, повторно збув пачку від цигарок, в якій знаходився поліетиленовий пакет з порошкоподібною речовиною - психотропною речовиною амфетамін, яка одразу після оперативної закупівлі була вилучена працівниками міліції та направлена для проведення експертизи.

Згідно висновку експерта № 776х від 23.03.2015 року надана на експертизу порошкоподібна речовина білого кольору, масою 0,273г, містить психотропну речовину амфетамін. Маса амфетаміну становить 0,071г.

Крім того, 21 березня 2015 року приблизно о 14 год. 35 хв., ОСОБА_4 перебуваючи по пр. Гонгадзе, 5 в м. Києві за грошові кошти в сумі 300 гривень, які були надані працівниками міліції ОСОБА_5, анкетні дані якого змінені у зв»язку із застосуванням заходів безпеки, повторно незаконно збув упаковку від цигарок з крафт-пакетом, в якому знаходилася порошкоподібна речовина - психотропна речовина амфетамін, яку було отримано ОСОБА_5 по пр. Гонгадзе, 9 в м. Києві між плитами, яку одразу після оперативної закупівлі було вилучено працівниками міліції та направлено для проведення експертизи.

Згідно висновку експерта № 988х від 26.03.2015 року надана на експертизу порошкоподібна речовина білого кольору, масою 0,425г, містить психотропну речовину амфетамін. Маса амфетаміну становить 0,136г.

ОСОБА_4, продовжуючи свої злочинні дії спрямовані на повторний збут психотропної речовини амфетамін, 25 березня 2015 року приблизно о 14 год. 00 хв. перебуваючи по пр. Гонгадзе, 20 в м. Києві за грошові кошти в сумі 300 гривень, які були надані працівниками міліції ОСОБА_5, анкетні дані якого змінено в зв»язку із застосуванням заходів безпеки, повторно збув згорток фольги в якому знаходилася порошкоподібна речовина - психотропна речовина амфетамін, яку ОСОБА_5 отримав по пр. Гонгадзе, 11-А в м. Києві між плитами, яка одразу після оперативної закупки, була вилучена працівниками міліції та направлена для проведення експертизи.

Згідно висновку експерта № 1046х від 27.03.2015 року надана на експертизу порошкоподібна речовина білого кольору, масою 0,321г, містить психотропну речовину амфетамін. Маса амфетаміну становить 0,087г.

Амфетамін згідно постанови Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року №770 «Про затвердження Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів», Список № 2 Психотропні речовини, обіг яких обмежено» «в таблиці ІІ» є психотропною речовиною.

В апеляційній скарзі захисник обвинуваченого - адвокат Волохович Л.Ю., посилаючись на неправильне застосування судом першої інстанції закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінальних правопорушень та особі обвинуваченого, просить вирок суду скасувати, відповідно до ч. 4 ст. 307 КК України звільнити ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності і закрити кримінальне провадження за ч. 1 ст. 309 КК України, перекваліфікувати дії ОСОБА_4 з ч. 2 ст. 307 КК України на ч. 1 ст. 307 КК України та призначити обвинуваченому покарання із застосуванням ст. 75 КК України.

При цьому захисник зазначає, що під час досудового слідства та судового провадження, ОСОБА_4 доводячи своє щире бажання сприяти розкриттю кримінального правопорушення та встановлення істини, добровільно відкрив джерело придбання психотропної речовини, вказавши адресу та прізвища осіб, які йому продавали амфетамін, проте суд не взяв до уваги зазначені обставини та відповідно до ч. 4 ст. 307 КК України не звільнив ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України.

Також захисник посилається на те, що дії ОСОБА_4 за ч. 2 ст. 307 КК України за ознакою вчинення злочину особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст. 309 КК України кваліфіковані невірно, оскільки його дії охоплювались єдиним умислом та утворюють єдиний продовжуваний злочин.

Крім цього захисник зазначає, що суд призначив обвинуваченому занадто суворе покарання, без врахування того, що ОСОБА_4 сприяв в розкритті злочину, позитивно характеризується за місцем проживання, раніше не судимий, повністю визнав свою вину, на обліку у лікаря психіатра та нарколога не перебуває, має хвору матір, яка потребує всілякої підтримки.

Розглянувши кримінальне провадження в межах поданої апеляційної скарги, заслухавши доповідь судді, вислухавши доводи захисника та обвинуваченого, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили їх задовольнити, думку прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, вважаючи вирок суду першої інстанції законним та обґрунтованим, провівши судові дебати та надавши останнє слово обвинуваченому, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника не підлягає задоволенню з таких підстав.

Висновки суду першої інстанції про доведеність винуватості ОСОБА_4 у вчиненні злочинів, за які він засуджений за обставин, викладених у вироку; про юридичну кваліфікацію дій обвинуваченого ОСОБА_4 за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 307 КК України є обгрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджені наявними у справі доказами, які досліджувались за згодою усіх учасників провадження, у тому числі і ОСОБА_4, в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України.

При цьому, суд першої інстанції, з»ясувавши правильне розуміння обвинуваченим та іншими учасниками провадження змісту фактичних обставин справи, за відсутністю сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, в тому числі і обвинуваченого, який повністю визнав себе винуватим у інкримінованих йому кримінальних правопорушень, роз»яснив всім учасникам судового розгляду, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці обставини в апеляційному порядку.

Будь-яких порушень при вирішенні судом першої інстанції цих питань колегією суддів не встановлено, а тому фактичні обставини справи, доведеність винуватості ОСОБА_4 в інкримінованих йому кримінальних правопорушень та юридична кваліфікація його дій, не є предметом апеляційного розгляду.

Крім того, як убачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях визнавав повністю, фактичні обставини ніким із учасників судового провадження не оспорювались та погоджувалися з кваліфікацією вчинених ОСОБА_4 діянь.

За таких обставин, доводи апеляційної скарги захисника щодо неправильності кваліфікації дій ОСОБА_4, в апеляційному порядку не переглядаються.

При призначенні покарання суд повинен дотримуватися вимог ст. 65 КК України щодо загальних положень призначення покарання з метою реалізації принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.

Відповідно до вимог ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом»якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчинення нею нових злочинів.

Відповідно до роз»яснень, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24.10.2003 року зазначено, що визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів, а також особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив, мета, спосіб вчинення, кількість епізодів, характер і ступінь тяжкості, наслідки, тощо).

Як зазначено у вироку, призначаючи покарання ОСОБА_4, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчинених ним кримінальних правопорушень, які відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких та злочинів середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченого, який на спеціальних обліках не перебуває, раніше не судимий, позитивно характеризується за місцем проживання, відсутність по справі обставин, що обтяжують покарання, та наявність обставин, які пом»якшують покарання, - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, а тому обґрунтовано дійшов висновку про неможливість його виправлення та перевиховання без ізоляції від суспільства. При цьому, з огляду на обставини, які пом»якшують покарання, - щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, враховуючи обставини справи, суд першої інстанції належним чином визначив обвинуваченому мінімальний строк покарання, передбачений санкцією ч. 2 ст. 307 КК України.

З урахуванням всіх цих обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду про призначення покарання ОСОБА_4 у вигляді позбавлення волі в мінімальних межах санкції закону, що передбачає покарання за вчинені злочини є необхідним і достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про суворість призначеного ОСОБА_4 покарання, оскільки судом при призначенні покарання не були враховані дані про особу ОСОБА_4 та його сімейний стан, то вони не заслуговують на увагу, оскільки зазначені обставини були враховані судом при призначенні покарання обвинуваченому. До того ж, сама по собі наявність у ОСОБА_4 обставин, які пом»якшують покарання, як то щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, з огляду на характер злочинних дій обвинуваченого не свідчить про те, що вони істотно знижують ступінь тяжкості вчинених злочинів, а ОСОБА_4 може бути звільнений від відбування покарання з випробуванням.

Та обставина, що ОСОБА_4 має хвору матір, яка потребує фінансової, фізичної та моральної підтримки, то зазначена обставина, з урахуванням суспільної небезпеки та характеру вчинених ним кримінальних правопорушень, не може бути визнана тією обставиною, яка істотно знижує ступінь тяжкості вчинених ним злочинів та яка є підставою для пом»якшення йому міри покарання чи застосування покарання не пов»язаного з позбавленням волі, а тому доводи апеляційної скарги захисника з цього приводу є безпідставними та задоволенню не підлягають.

З урахуванням всіх цих обставин, покарання судом першої інстанції визначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України, за своїм видом та розміром є справедливим та необхідним для виправлення та попередження вчинення ОСОБА_4 нових злочинів, а тому колегія суддів не вбачає підстав для пом»якшення покарання обвинуваченому чи призначення такого, що не пов»язане з позбавленням волі.

Підстав вважати це покарання надто суворим колегія суддів не вбачає.

З огляду на наведене, апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419, 420, 376 КПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу захисника Волохович Л.Ю. залишити без задоволення.

Вирок Подільського районного суду м. Києва від 26 червня 2015 року щодо ОСОБА_4 - без задоволення.

На ухвалу апеляційного суду може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення ухвали, а для засудженого, який утримується під вартою - в той же строк з моменту отримання копії ухвали.

Судді:

С.М. Коваль Т.М. Верховець Л.І. Кепкал