Постанова № 53686709, 17.11.2015, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" листопада 2015 р. Справа№ 910/10885/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пашкіної С.А.

суддів: Баранця О.М.

Сітайло Л.Г.

Від позивача - Курочкін О.О. ( довір. №50 від 31.01.15);

Від відповідача - Пешков О.О. ( довір. №0114-151 від 15.12.14);

Від третьої особи - не з'явився;

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго"

на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2015р.

у справі № 910/10885/15 (суддя Спичак О.М.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_4

про виплату страхового відшкодування в порядку регресу у розмірі 20 676 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.09.2015р. у справі №910/10885/15 позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" 1 420грн. 68коп. страхового відшкодування та 125грн. 54коп. судового збору. В іншій частині позовних вимог відмовлено. Стягнуто з Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Українська страхова група" 5 867грн. 12коп. витрат на оплату експертизи.

Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" на підставі договору страхування наземного транспорту № 206-03733-11 від 15.12.2011 р. та статей 993 і 1191 Цивільного кодексу України, отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме, до страхової організації, якою здійснено обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності водія транспортного засобу "Volkswagen", реєстраційний номер НОМЕР_1, а саме - ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група".

Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить Київський апеляційний господарський суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2015р. та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

В апеляційній скарзі позивач зазначає про те, що Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не регулює відносини між страховиками, а тому ні стаття 29, а ні стаття 36 Закону до позивача не застосовується.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 02.11.2015р. розгляд апеляційної скарги призначено на 17.11.2015р.

В судове засідання апеляційного господарського суду 17.11.2015р. не з'явився третя особа.

Враховуючи те, що третя особа про час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлена належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення, яка учасників судового процесу не визнана обов'язковою, судова колегія ухвалила розгляд апеляційної скарги у відсутності третьої особи.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судова колегія встановила.

24.10.2012 р. на проспекті Московському, 20-Б в місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля "Porshe", реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5, що належить ОСОБА_6, та автомобіля "Volkswagen", реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням власника ОСОБА_4.

Згідно постанови Оболонського районного суду м. Києва від 04.12.2012 року № 2605/17521/12 справа №3-8196/12 дорожньо-транспортна пригода сталася в результаті порушення водієм "Volkswagen", реєстраційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_4, вимог п.10.9 Правил дорожнього руху України та ст. 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України, у зв'язку з чим ОСОБА_4 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого пунктом 13.1 Правил дорожнього руху України та ст.124 Кодексу про адміністративне правопорушення України та притягнуто до адміністративної відповідальності.

Автомобіль "Porshe", реєстраційний номер НОМЕР_2, застраховано згідно договору страхування наземного транспорту № 206-03733-11 від 15.12.2011р. Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Індіго".

Частиною 2 ст.8 Закону України "Про страхування" передбачено, що страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

ДТП, яка сталася 24.10.2012 р. визнано страховим випадком.

Згідно з п.1 ст.354 Господарського кодексу України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній страхувальником у договорі страхування, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.979 Цивільного кодексу України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) "Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів", який є обов'язковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється суб'єктами оціночної діяльності.

Загальний розмір матеріальної шкоди, завданої власнику транспортного засобу "Porshe", реєстраційний номер НОМЕР_2, в результаті його пошкодження при ДТП, відповідно до звіту про оцінку майна № 854 від 01.11.2012 р що складений оцінювачем ОСОБА_7, складає 35521,10 грн.

На підставі заяви про настання події, ПрАТ "Страхова компанія "Індіго" здійснено розрахунок страхового відшкодування та складено страховий акт № 16450/206 від 07.12.2012 р. транспортного засобу "Porshe", реєстраційний номер НОМЕР_2, та встановлена сума страхового відшкодування у загальному розмірі 35 521,10 грн.

Статтею 29 Закону України "Про страхування" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Позивач свої зобов'язання перед страхувальником за договором страхування наземного транспорту № 206-03733-11 від 15.12.2011 р. виконав належним чином, сплативши ОСОБА_8 35 521,10 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером від 07.12.2012 р.

Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АВ/6862271, відповідальність водія транспортного засобу "Volkswagen" реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_4, який винний у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди та заподіянні збитків, застрахована у Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Українська страхова група".

Таким чином, Товариство з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" на підставі договору страхування наземного транспорту № 206-03733-11 від 15.12.2011 р. та статей 993 і 1191 Цивільного кодексу України, отримало право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, а саме, до страхової організації, якою здійснено обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності водія транспортного засобу "Volkswagen", реєстраційний номер НОМЕР_1, а саме - ПрАТ "Страхова компанія "Українська страхова група".

У зв'язку з вищенаведеним, позивач звернувся до відповідача з вимогою про відшкодування шкоди в порядку регресу, у відповідь на яку відповідач перерахував на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 13 359,67 грн., іншу частину суми у розмірі 22 191,43 грн. відповідачем не перераховано з тих підстав, що при розрахунку суми відшкодування позивачем не було враховано коефіцієнт фізичного зносу складових, що підлягають заміні, оскільки транспортний засіб до ДТП мав інші пошкодження.

В статті 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" зазначено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до п.9 ст.7 Закону України "Про страхування", страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів відноситься до обов'язкових видів страхування, що здійснюються в Україні.

Пунктом 22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що при настанні страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстрований в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395) "Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів", який є обов'язковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень, розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мін'юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону), і здійснюється суб'єктами оціночної діяльності.

Згідно висновку експерта №8264 від 03.09.2015р., проведеного на виконання ухвали місцевого господарського суду про призначення автотоварознавчої експертизи, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу "Porsche" (державний реєстраційний номер НОМЕР_2) з урахуванням зносу складає 18 348,42 грн.

Таким чином, відповідач є зобов'язаними лише в межах суми оціненої шкоди (18 348,42 грн.) визначеної експертом у встановленому законом порядку, а не суми відновлювального ремонту, яка виплачена позивачем своєму страхувальнику в силу умов Договору.

Пунктом 36.4 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільної відповідальності власників транспортних засобів" встановлено, що виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється безпосередньо потерпілому (іншій особі, яка має право на отримання відшкодування) або погодженим з ним особам, які надають послуги з ремонту пошкодженого майна, сплатили страхове відшкодування за договором майнового страхування (крім регламентної виплати, передбаченої підпунктом "а" пункту 41.1 статті 41 цього закону), лікування потерпілих та інші послуги, пов'язані з відшкодуванням збитків.

Відповідно до статті 988 Цивільного кодексу України, страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності не може перевищувати розміру реальних збитків.

Відповідно до пункту 3 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1440 від 10.09.2003 р. прямі збитки - це поточна вартість витрат на відтворення, заміщення або відшкодування ринкової вартості об'єкта оцінки без урахування неотриманих майбутніх вигод.

Пунктом 17 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" встановлено, що у звіті про оцінку майна та у висновку про вартість об'єкта оцінки оцінювач відображає факт про включення або невключення до ринкової вартості суми податку на додану вартість. Оціночні процедури, пов'язані з визначенням ринкової вартості, здійснюються з урахуванням включення або невключення до неї суми податку на додану вартість. Умова щодо визначення ринкової вартості з включенням суми податку на додану вартість зазначається у договорі на проведення оцінки майна.

Отже, сума витрат, які необхідно здійснити для проведення відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу, визначається за ринковими цінами та може включати або не включати ПДВ.

Листом ДПА України від 21.08.2009 р. № 10143/5/16-1516 "Щодо порядку врахування страховою компанією сум податку на додану вартість при проведенні розрахунку розміру страхового відшкодування" зазначено, що страхова компанія (страховик), надаючи послуги зі страхування, у разі настання страхового випадку, виплачує страхову виплату, розмір якої визначається на підставі розміру матеріального збитку, розрахованого шляхом проведення відповідної експертизи.

Враховуючи те, що надання послуг із страхування не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість, то при виплаті страхових платежів безпосередньо потерпілим, податок на додану вартість не нараховується і окремим рядком не виділяється.

Податкові зобов'язання з податку на додану вартість виникають у платника податку на додану вартість, який здійснює операції з поставки товарів чи послуг (товарно-матеріальних цінностей і послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта), оскільки такі операції є об'єктом оподаткування податком на додану вартість.

Враховуючи зазначене, у разі якщо страхові суми не перераховуються безпосередньо потерпілим, а спрямовуються на придбання у платника податку на додану вартість послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), то розрахунок суми виплати на таке придбання здійснюється з урахуванням сум податку на додану вартість, які включаються до вартості і виділяються окремим рядком у розрахункових документах.

У разі якщо придбання послуг по ремонту, заміщенню, відтворенню застрахованого об'єкта чи товарно-матеріальних цінностей, які мають бути використані в процесі його ремонту (запчастини та інші витратні матеріали тощо), здійснюється у неплатника податку на додану вартість, то розрахунок суми виплати та таке придбання здійснюється без урахування сум податку на додану вартість, оскільки особа, не зареєстрована платником податку на додану вартість, не має права нараховувати і виділяти окремим рядком суму податку на додану вартість.

Листом Верховного Суду України від 19.07.2011р. "Судова практика розгляду цивільних справ, що виникають з договорів страхування" роз'яснено, що сума ремонту автомобіля з урахуванням податку на додану вартість виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати. Судам у таких випадках слід з'ясувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи зареєстрований надавач послуг з ремонту автомобіля є платником ПДВ.

Як вбачається з матеріалів справи, страхове відшкодування ТДВ "СК "Індіго" виплачено безпосередньо ОСОБА_8 готівкою з каси, тому сума страхового відшкодування підлягає зменшенню на суму податку на додану вартість.

Враховуючи вищезазначене, з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових, що підлягають заміні (55%) та за вирахуванням ПДВ, розмір страхового відшкодування складає 15 290,35 грн.

Відповідно до частини 9.1 статті 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язковий ліміт відповідальності страховика - це грошова сума, в межах якої страховик зобов'язаний провести виплату страхового відшкодування відповідно до умов договору страхування. Договором страхування на індивідуальних умовах можуть бути визначені ліміти, вищі, ніж зазначені у цьому Законі ліміти.

Згідно з частиною 9.2 статті 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000,00 гривень на одного потерпілого.

Відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про страхування" франшиза - це частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування.

Частиною 12.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.

Як вбачається, з пункту 2 полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів АВ/6862271 ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 50 000,00 гривень, а розмір франшизи складає 510,00 грн.

Доводи позивача в апеляційній скарзі про те, що Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не регулює відносини між страховиками, а тому ні стаття 29 ні стаття 36 Закону до позивача не застосовується, до уваги судовою колегією не приймаються, оскільки зазначені норми стосуються ні обсягу зобов'язання страховика за договором добровільного страхування, а обсягу відповідальності страховика за полісом обов'язкового страхування перед третіми особами у випадку завдання шкоди цим третім особам, у зв'язку з чим страховик, який виплатив страхове відшкодування за договором добровільного страхування, набув права зворотної вимоги до страхувальника винної особи у сумі страхового відшкодування у межах фактичних затрат із вирахуванням франшизи, однак межі відповідальності страховика за договором обов'язкового страхуванням не повинні обов'язково дорівнювати сумі, право вимоги якої перейшло до страховика, який сплатив страхове відшкодування за договором добровільного майнового страхування.

Враховуючи викладене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2015р. не підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст.101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Індіго" залишити без задоволення.

2.Рішення Господарського суду міста Києва від 17.11.2015р. у справі №910/10885/15 залишити без змін.

3.Повернути до Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/10885/15.

Повний текст постанови складено та підписано 20.11.2015р.

Головуючий суддя С.А. Пашкіна

Судді О.М. Баранець

Л.Г. Сітайло