Постанова № 53686606, 16.11.2015, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.11.2015 року Справа № 904/7079/15

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Антонік С.Г. (доповідач)

суддів: Сизько І.А., Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання: Мудрак О.М.

за участю представників сторін

від позивача: ОСОБА_1, представник, дов. № 10/3-86 від 16.09.15

від відповідача: Дорошенко.В., представник, дов. № б/н від 07.10.15

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну Департамента корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2015р. у справі № 904/7079/15

за позовом Департамента корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради, м.Дніпропетровськ

до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району м.Дніпропетровська, м.Дніпропетровськ

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Комунальне підприємство "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця" Дніпропетровської міської ради

про стягнення заборгованості за Договором оренди, розірвання договору та виселення

ВСТАНОВИВ:

Розпорядження секретаря судової палати № 1622 від 16.11.2015р. апеляційну скаргу Департамента корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді Антонік С.Г., суддів Чимбар Л.О., Чоха Л.В.

Ухвалою суду від 21.10.2015р. даною колегією суддів апеляційну скаргу Департамента корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради прийнято до свого провадження.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2015 року (суддя Ярошенко В.І.) провадження у справі в частині стягнення пені у розмірі 482, 78 грн. припинено.

В іншій частині позову відмовлено.

Стягнуто з Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району на користь Департаменту корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради витрати зі сплати судового збору у розмірі 1827 грн.

Провадження у справі в частині стягнення пені в розмірі 482 грн. 78 коп. припинено в звязку зі сплатою відповідачем зазначеної суми.

Рішення суду щодо відмови в задоволенні позову мотивоване безпідставністю вимог позивача, відсутністю правових підстав для розірвання в судовому порядку спірного договору оренди нерухомого майна: заборгованість по орендній платі відсутня, договір страхування обєкту оренди відповідачем укладено, порушення умов п.5.11 договору відсутні.

Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2015 року в частині відмови в позові та задовольнити позов.

В апеляційній скарзі заявник зазначає, що відповідач свої зобов'язання за договором оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста в частині повної та своєчасної сплати орендної плати не виконав. Не виконав також відповідач і зобов'язань за договором в частині здійснення страхування об'єкту оренди; договір добровільного страхування орендованого майна № 01/40/51079 був укладений 01.12.2014 року, проте набрав чинності лише 28.08.2014 року, чим порушено умови п.5.6 договору оренди.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав доводи наведені в апеляційній скарзі. Просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу та його представник в судовому засіданні вказали, що в договорі повністю відсутні платіжні реквізити, які б дозволяли відповідачу самостійно, без отримання рахунку від позивача здійснювати оплату. Позивач рахунки не виставляв. Відповідач самостійно приймав заходи для зясування відповідних реквізитів та здійснював оплату за цими реквізитами. Заборгованість була погашена до предявлення позову. Несвоєчасна сплата орендної плати, що є погашеною в повному обсязі зі сплатою пені, не може вважатися істотним порушенням цього договору та не може бути достатньою підставою для розірвання договору, оскільки на дату вирішення спору відсутнє будь-яке порушення прав позивача.

Договором оренди передбачено обовязок відповідача в місячний термін після укладання договору застрахувати обєкт оренди на користь балансоутримувача, яким є КП «Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця» Дніпропетровської міської ради. Тому майновий інтерес, повязаний із збереженням майна належить не позивачеві, а балансоутримувачу, який в свою чергу не заявляв про порушення його прав. Крім того договір страхування було укладено 01.12.2014р. і сплачено страховий платіж. Будь-якої майнової шкоди балансоутримувачу спричинено не було. Господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відповідач добровільно виконує не лише зобовязання за договором, а також добровільно поніс відповідальність у вигляді пені. не допускає повторних порушень договору. Просить рішення суду залишити без змін.

Третя особа відзив на апеляційну скаргу не надала. Своїм правом на участь в судовому засіданні не скористалася. Про час і місце розгляду справи повідомлена належним чином.

Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

Згідно зі ст. 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не звязаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.

Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм чинного законодавства при винесенні рішення суду, встановила наступне.

Між Департаментом корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради (орендодавець) та Комунальним виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством Жовтневого району (орендар) 21.11.2014р. укладено договір оренди нерухомого майна, що належить до комунальної власності територіальної громади міста № 395-ДКП/14.

Згідно умов договору, з метою ефективного використання комунального майна орендодавець на підставі рішення міської ради від 21.03.07 № 41/11 із змінами та доповненнями передає, а орендар приймає в строкове платне користування комунальне нерухоме майно вбудоване у нежитлове приміщення (надалі - об'єкт оренди) загальною площею 78, 3 кв.м, розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 70, на першому поверсі 12-ти поверхового будинку, вартість яких, згідно з незалежною оцінкою становить 343561 грн., без ПДВ, що перебуває на балансі КП "Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця", для розміщення комунального підприємства Дніпропетровської міської ради ( п.1.1 договору).

Відповідно до п. 2.2 договору оренди, орендар вступає у строкове платне користування обєктом оренди з дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі обєкта оренди.

21.11.2014 року за Актом приймання-передачі позивач передав, а відповідач прийняв обєкт оренди.

Згідно п.п.3.2., 3.3. Договору розмір орендної плати відповідно до розрахунку орендної плати, що є невід'ємною частиною цього договору, становить 879, 52 грн., без ПДВ /базова за жовтень місяць 2014 рік/. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється згідно з чинним законодавством та в повному обсязі спрямовується орендарем на рахунок балансоутримувача.

Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування розміру орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за період з першого числа наступного за базовим місяця до останнього числа першого місяця оренди, починаючи з листопада 2014 року.

За користування об'єктом оренди, орендар сплачує орендну плату, яку спрямовує:

- 50 % від загальної суми орендної плати у розмірі 439, 76 грн. до загального фонду міського бюджету;

- 50 % від загальної суми орендної плати у розмірі 439, 76 грн. - на рахунок балансоутримувача об'єкта оренди

Пунктами 3.4., 3.5. договору встановлено, що орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць з урахуванням індексу інфляції за поточний місяць.

Орендна плата сплачується орендарем щомісяця у термін не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, і не залежить від наслідків господарської діяльності орендаря.

Відповідно до п. 5.2 договору встановлено, що орендар зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату за весь час фактичного використання об'єкта оренди до дати підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди, включно.

Згідно п.п. 5.6., 5.11. договору відповідач зобовязався у місячний термін після укладання договору застрахувати обєкт оренди на користь балансоутримувача обєкта оренди (вигодонабувач) від таких страхових випадків, як пожежа, затоплення, пошкодження, протиправні дії третіх осіб, пошкодження від стихійних явищ та інших майнових ризиків.

Протягом 5 діб з дати укладання договору укласти з балансоутримувачем або з відповідними комунальними службами договір на сплату комунальних послуг та з балансоутримувачем на сплату експлуатаційних витрат, у т.ч. відшкодування витрат по податку на землю.

Відповідно до п. 9.1 договору за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність згідно з умовами цього договору та чинним законодавством України.

Згідно з п. 9.8 договору у разі невиконання або порушення однією зі сторін умов цього договору та з інших підстав, передбачених законодавством, цей договір може бути розірвано достроково за погодженням сторін та/або на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

Пунктом 10.1 договору сторони погодили, що цей договір діє з 21 листопада 2014 року по 07 листопада 2017 року включно.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача пені у розмірі 482,78 грн., розірвання договору оренди нерухомого майна та виселення відповідача з нежилих приміщень загальною площею 58 кв.м в буд. № 70 по вул.. Набережна Перемоги в м.Дніпропетровську.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач з січня 2015 року по липень 2015р. не сплачував орендну плату, за що нараховано пеню з 16.12.2014р. по 24.07.2015р. в сумі 482,78 грн. В частині розірвання договору мотивовано несплатою орендних платежів протягом 6 місяців, невиконання обовязків щодо страхування обєкта оренди та щодо укладання договорів на сплату комунальних послуг та земельного податку.

Відповідно до ч.ч.1, 6 ст.283 ГК України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

До відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та ч.3 ст.285 ГК України, орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Відповідно до ст..762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором

Частиною 3 статті 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та частиною 4 статті 286 ГК України також зазначено, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Договором сторони передбачили щомісячне внесення орендної плати. Відповідач не сплачував платежі протягом 6 місяців.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.291 ГК України, одностороння відмова від договору оренди не допускається.

Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

Згідно ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" одностороння відмова від договору оренди не допускається. Договір оренди припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; приватизації об'єкта оренди орендарем (за участю орендаря); банкрутства орендаря; загибелі об'єкта оренди; ліквідації юридичної особи, яка була орендарем або орендодавцем. Договір оренди може бути розірвано за погодженням сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірвано за рішенням суду у разі невиконання сторонами своїх зобов'язань та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України.

Частина 1 статті 782 ЦК України надає наймодавцю право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Відповідно до абз.3 п. 5.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду № 12 від 29.05.2013р., відповідне право наймодавця на відмову від договору найму не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою щодо розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо має місце істотне порушення умов договору.

Згідно ч.1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Як встановлено матеріалами справи, на час звернення позивача з позовом до суду відповідач не мав заборгованості з орендної плати, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків станом на 07.09.2015р. Тобто право позивача на отримання орендної плати було відновлено до подачі позову. Доказів завдання шкоди, несвоєчасною сплатою орендної плати, позивачем не надано. Крім того відповідачем під час розгляду справи до прийняття рішення судом першої інстанції добровільно сплачена нарахована позивачем пеня.

Господарський суд вірно дійшов висновку, що дана обставина не є підставою для розірвання договору оренди.

Що стосується інших підстав розірвання договору, а саме невиконання обовязків щодо страхування обєкта оренди та щодо укладання договорів на сплату комунальних послуг та земельного податку то слід зазначити наступне.

Відповідно до. 5.6., 5.11. договору відповідач зобовязався у місячний термін після укладання договору застрахувати обєкт оренди та протягом 5 діб з дати укладання договору укласти з балансоутримувачем або з відповідними комунальними службами договір на сплату комунальних послуг та з балансоутримувачем на сплату експлуатаційних витрат, у т.ч. відшкодування витрат по податку на землю.

Як встановлено матеріалами справи, 21.11.2014р. між КВ ЖРЕП Жовтневого району та балансоутримувачем КП «Спеціалізована ремонтно-будівельна дільниця» Дніпропетровської міської ради укладено договір про сплату витрат (арк. с. 107-108).

Згідно з п. 1.1 договору про сплату витрат орендар власними силами забезпечує обслуговування, експлуатацію та ремонт орендованого нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 70, а також утримання прибудинкової території.

Пунктом 1.2 договору про сплату витрат передбачено, що витрати за користування електроенергією «оплачуються орендарем самостійно на підставі самостійно укладених договорів з енергопостачальною організацією відповідно до даних засобів обліку.

Згідно з п.п.1.3.1.5, 1.6. договору про сплату витрат орендар бере участь у витратах балансоутримувача щодо водопостачання та водовідведення, теплопостачання та інших витрат на комунальні послуги стосовно приміщення пропорційно до займаної ним площі за договором оренди. Оплата компенсується на підставі отриманого від балансоутримувача рахунку протягом десяти 10 робочих днів з моменту одержання рахунку на оплату.

Відповідно до п. 1.4 договору про сплату витрат усі витрати за користування телефонами, мережею Інтернет оплачуються орендарем самостійно на підставі самостійно укладених договорів з підприємствами, що надають телекомунікаційні послуги. КВ ЖРЕП Жовтневого району щомісячно самостійно сплачує плату на землю, в тому числі і за будинок 70 по вулиці Набережна Перемоги у м. Дніпропетровську, що потверджується декларацією з плати за землю за 2014 рік із додатками 1, 2, а також відповідними платіжними дорученнями за період 2015 року (арк. с. 46-76).

04.03.1998 між КВ ЖРЕП Жовтневого району та Дніпропетровськими міськими електричними мережами ВАТ «ЕК «Дніпрообленерго» укладено договір про постачання електричної енергії № 606, за яким ведеться постачання і оплата електричної енергії КВ ЖРЕП Жовтневого району за точкою обліку електричної енергії спожитої у приміщенні за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 70 (арк. с. 77-90).

Факт оплати та відсутності заборгованості за даним договором підтверджується виданим за цим договором ПАТ "ДТЕК "Дніпрообленерго" рахунком-розшифрокою № 111/606/45-2/9/1 за вересень 2015 року, за якою видно фактичні щомісячні оплати, а також відсутність заборгованості (арк. с. 95).

Також, відповідачем до матеріалів справи залучені копії платіжних доручень зі сплати електричної енергії (арк. с. 91-94).

01.12.2014р. відповідачем укладено договір № 01/40/51079 добровільного страхування орендованого майна на користь балансоутримувача. Страховий платіж сплачено відповідачем 27.08.2015р.

Колегія суддів зазначає, що несвоєчасна сплата страхового платежу не може розглядатися, як недбала поведінка наймача, яка створює загрозу пошкодження речі та не є підставою для розірвання договору оренди.

З наведених вище підстав господарський суд правильно відмовив в задоволенні позовних вимог щодо розірвання договору оренди і відповідно виселення орендаря з займаного приміщення.

Згідно ч.1 ст.216, ч.1, 2 ст.218 ГК України,учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання, шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.

Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до ст..230 ГК України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ч. 4 ст.231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Пунктом 9.2 Договору сторони встановили, що за несвоєчасну сплату орендної плати орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Позивач нарахував відповідачу пеню у сумі 482, 78 грн. за період з 16.12.2014 по 24.07.2015.

Платіжними дорученнями від 27.08.2015 № 797 на суму 453, 49 грн. та від 04.09.2015 № 824 на суму 29, 29 грн. відповідач сплатив нараховану пеню, у звязку з чим господарський суд правильно, на підставі п.1-1 ст.80 ГПК України припинив провадження в частині стягнення пені за відсутністю предмета спору.

З урахуванням наведеного апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Рішення суду слід залишити в силі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 101- 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департамента корпоративних прав та правового забезпечення Дніпропетровської міської ради залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 07.10.2015р. у справі № 904/7079/15 залишити без змін.

Повний текст постанови складено 23.11.2015р.

Головуючий: ___ С.Г. Антонік

Судді: ___ Л.О.Чимбар

___ ОСОБА_2