Рішення № 53685547, 02.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02.11.2015Справа №910/22733/15За позовом Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра-Капітал"

про стягнення грошових коштів

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники сторін:

від позивача: Бондаренко М.Г. - за довіреністю від 24.09.2015р.;

Шабліовська В.В. - за довіреністю від 02.09.2015р.;

від відповідача: не з'явились.

В судовому засіданні 02 листопада 2015 року, відповідно до положень ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

В серпні 2015 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства "Український професійний банк" (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пальміра-Капітал" (відповідач) про стягнення: за Додатковим договором від 29.10.2013 року до Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 757 від 29.10.2013 року 25 000 000,00 грн. заборгованості по строковому кредиту, 252 054,79 грн. заборгованості по строкових процентах, 997 260,27 грн. заборгованості по прострочених процентах, 93 106,85 грн. пені; за Додатковим договором від 25.12.2013 року до Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 757 від 29.10.2013 року 35 000 000,00 грн. заборгованості по строковому кредиту, 396 986,30 грн. заборгованості по строкових процентах, 1 570 684,94 грн. заборгованості по прострочених процентах, 146 643,29 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 757 від 29.10.2013 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.09.2015р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №910/22733/15. Розгляд справи призначено на 28.09.2015р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2015 року, відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 19.10.2015р.

16.10.2015р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження по справі.

В судове засідання, призначене на 19.10.2015р., з'явився представник позивача, надав усні пояснення, відповів на запитання суду.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.10.2015р. розгляд справи відкладено на 02.11.2015р.

Розглянувши клопотання відповідача, у якому останній просив зупинити провадження у справі до вирішення пов'язаної справи № 910/26415/15, яка знаходиться у провадженні Господарського суду міста Києва, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення останнього з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.

Для вирішення питання про зупинення провадження у справі господарському суду слід з'ясовувати: як пов'язана справа, яка розглядається господарським судом, зі справою, що розглядається іншим судом; чим обумовлюється неможливість розгляду справи.

Пов'язаність справ полягає у тому, що рішення іншого суду, який розглядає справу, встановлює обставини, що впливають на збирання та оцінку доказів у даній справі, зокрема, факти, що мають преюдиціальне значення. Ці обставини повинні бути такими, що мають значення для даної справи.

Неможливість розгляду даної справи до вирішення справи іншим судом полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені господарським судом самостійно у даній справі. Йдеться про те, що господарський суд не може розглянути певну справу через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок: непідвідомчості; обмеженості предметом позову; неможливості розгляду тотожної справи; певної черговості розгляду вимог.

Проте, відповідачем не доведено неможливість розгляду справи № 910/22733/15 до розгляду Господарським судом міста Києва справи № 910/26415/15, у зв'язку із чим, суд відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року N 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.10.2013 року між Публічним акціонерним товариством "Український професійний банк" (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Пальміра-Капітал" (позичальник) (разом - сторони) укладено Договір про відкриття траншевої кредитної лінії № 757 (далі - Договір або Кредитний договір), відповідно до п. 1.1. якого банк зобов'язується відкрити позичальнику траншеву відкличну кредитну лінію в межах суми 60 000 000,00 грн., терміном до 27.10.2014 року, на поповнення обігових коштів.

Відповідно до п. 1.4. Кредитного договору підставою для надання кредитів за цим договором є Додаткові договори, що укладаються тільки за взаємною згодою сторін після надання банку письмової заявки позичальника, в якій вказується сума кредиту, конкретна ціль кредитування.

Згідно з п. 1.5. Договору плата за користування одержаними кредитними ресурсами встановлюється в кожному конкретному Додатковому договорі.

Пунктом 3.1. Кредитного договору банк зобов'язується відкривати позичкові рахунки для кожного кредиту в межах відкритої кредитної лінії в національній валюті, номери яких зазначені в Додаткових договорах, та перераховувати на поточний рахунок позичальника грошові кошти в межах вказаної у п. 1.1. договору суми на умовах, визначених Додатковими договорами. Перерахування грошових коштів проводиться банком при наявності вільних коштів протягом 3 банківських днів після підписання сторонами кожного Додаткового договору до договору.

Відповідно до п 5.10. Кредитного договору у разі порушення позичальником умов цього Договору, несвоєчасного повернення отриманих кредитів та/або сплати процентів за їх використання, встановлення банком факту нецільового використання кредитних коштів, ненадання в строк більше, ніж 60 днів після дати, вказаної у п. 4.3 цього Договору, документів, вказаних у зазначеному пункті, ухилення від контролю з боку банку, недостатності та неправильного ведення бухгалтерської звітності, якщо надані кредити будуть з різних обставин незабезпеченими, а також у випадку виникнення обставин, які ставлять під сумнів повернення позичальником отриманих кредитів, відсутності заставленого майна або загрози його втрати, неналежного та недостатнього забезпечення виконання зобов'язань позичальника за цим договором, банк має право відмовитись від надання позичальнику коштів за кредитною лінією та/або розірвати договір та достроково стягнути надані кредити, проценти за їх використання, можливі штрафні санкції, в тому числі і шляхом звернення стягнення на предмет забезпечення.

Згідно з п. 7.1. Кредитного договору нарахування та сплата процентів за користування кредитними ресурсами, наданими відповідно до Додаткових договорів, здійснюється щомісячно та одночасно з остаточним погашенням кредитної заборгованості за кожним кредитом, але не пізніше строку, обумовленого в кожному Додатковому договорі. Проценти нараховуються на фактичну суму заборгованості за кожним кредитом. Сплата процентів за користування кредитними ресурсами здійснюється позичальником щомісячно в період з 26 числа по останній робочий день місяця та одночасно щ остаточним погашенням кредитної заборгованості за цією кредитною лінією, але не пізніше строк, обумовленого в кожному Додатковому договорі, на рахунок нарахованих процентів. При цьому сплаті підлягають проценти, які нараховані на 25 число місяця включно; сплата процентів, які нараховані за період з 26 числа по останній календарний день місяця здійснюється в наступній період сплати процентів.

Додатковим договором від 27.10.2014 року до Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 757 від 29.10.2013 року сторонами погоджено змінити термін відкриття траншевої кредитної лінії до 26.10.2015 року.

29.10.2013 року відповідач звернувся до позивача із заявою № 29/01/13 від 29.10.2013 року, у якій просив надати транш згідно Кредитного договору в розмірі 25 000 000,00 грн.

29.10.2013 року сторонами укладено Додатковий договір до Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 757 від 29.10.2013 року (далі - Додатковий договір-1), відповідно до умов якого, банк надає відповідачу транш у розмірі 25 000 000,00 грн. терміном до 27.10.2014 року, зі сплатою 16% річних.

Додатковим договором від 27.10.2014 року до Додаткового договору від 29.10.2013 року до Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 757 від 29.10.2013 року сторони погодили повернення кредиту не пізніше 26.10.2015 року.

25.12.2013 року відповідач звернувся до позивача із заявою № 25/12/13 від 25.12.2013 року, у якій просив надати транш згідно Кредитного договору в розмірі 35 000 000,00 грн.

25.12.2013 року сторонами укладено Додатковий договір до Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 757 від 29.10.2013 року (далі - Додатковий договір-2), відповідно до умов якого, банк надає відповідачу транш у розмірі 35 000 000,00 грн. терміном до 27.10.2014 року, зі сплатою 18% річних.

Додатковим договором від 27.10.2014 року до Додаткового договору від 25.12.2013 року до Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 757 від 29.10.2013 року сторони погодили повернення кредиту не пізніше 26.10.2015 року.

На виконання умов Кредитного договору позивачем було надано відповідачу кредит в розмірі 25 000 000,00 грн. та 35 000 000,00 грн., що підтверджується меморіальними ордерами № 18457319 від 29.10.2013 року та № 18976199 від 25.12.2013 року відповідно.

Однак, всупереч умов Кредитного договору та Додаткових угод, кредит та проценти за користування останнього позивачу відповідачем не повернуто та не сплачено, зворотного суд не доведено.

Позивач стверджує, що відповідачем допущено неналежне виконання умов Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 757 від 29.10.2013 року щодо повернення кредиту та сплати за процентів за користування грошовими коштами, у зв'язку із чим просить стягнути з останнього за Додатковим договором від 29.10.2013 року до Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 757 від 29.10.2013 року 25 000 000,00 грн. заборгованості по строковому кредиту, 252 054,79 грн. заборгованості по строкових процентах, 997 260,27 грн. заборгованості по прострочених процентах, 93 106,85 грн. пені; за Додатковим договором від 25.12.2013 року до Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 757 від 29.10.2013 року 35 000 000,00 грн. заборгованості по строковому кредиту, 396 986,30 грн. заборгованості по строкових процентах, 1 570 684,94 грн. заборгованості по прострочених процентах, 146 643,29 грн. пені.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав.

Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

У відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язань - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Згідно зі ст.ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно з ч. 1 ст. 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З урахуванням положень Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 757 від 29.10.2013 року, Додаткового договору від 29.10.2013 року до Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 757 від 29.10.2013 року, Додаткового договору від 25.12.2013 року до Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 757 від 29.10.2013 рок, строк виконання відповідачем зобов'язання щодо повернення кредиту та сплати процентів станом на день розгляду справи настав.

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що доказів повернення кредиту та процентів станом на день розгляду справи суду позичальником не надано, обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача за Додатковим договором від 29.10.2013 року до Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 757 від 29.10.2013 року 25 000 000,00 грн. заборгованості по строковому кредиту, 252 054,79 грн. заборгованості по строкових процентах, 997 260,27 грн. заборгованості по прострочених процентах; за Додатковим договором від 25.12.2013 року до Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 757 від 29.10.2013 року 35 000 000,00 грн. заборгованості по строковому кредиту, 396 986,30 грн. заборгованості по строкових процентах, 1 570 684,94 грн. заборгованості по прострочених процентах.

Статтею 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно вимог статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Статтею 3 вказаного Закону встановлено, що розмір пені передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Відповідно до 8.1. Кредитного договору за несвоєчасне погашення процентів за користування кредитом позичальника на вимогу банку сплачує банку пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,2% від суми простроченої заборгованості за процентами на рахунок банку. Пеня нараховується на суму несплачених своєчасно процентів із розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з дати виникнення простроченої заборгованості, і до дати повного її погашення. Сплата пені не звільняє позичальника від сплати процентів за фактичний час користування кредитними ресурсами згідно з умовами цього договору та додаткових договорів до нього.

Однак, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Перевіривши розрахунки пені, надані позивачем, з урахуванням умов Кредитного договору, ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", суд дійшов висновку про неправильність останніх.

Правильними розрахунками пені за неповернення кредиту за Додатковим договором від 29.10.2013 року до Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 757 від 29.10.2013 року є наступні розрахунки.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення328767.1202.06.2015 - 01.07.20153030.0000 %0.164 %*16213.17

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення668493.1502.07.2015 - 03.08.20153330.0000 %0.164 %*36263.46

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення997260.2704.08.2015 - 18.08.20151530.0000 %0.164 %*24589.98Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 77 066,61 грн. пені за неповернення кредиту за Додатковим договором від 29.10.2013 року до Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 757 від 29.10.2013 року.

Обгрунтованими розрахунками пені за неповернення кредиту за Додатковим договором від 25.12.2013 року до Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 757 від 29.10.2013 року є такі розрахунки.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення517808.2202.06.2015 - 01.07.20153030.0000 %0.164 %*25535.75

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення1052876.7202.07.2015 - 03.08.20153330.0000 %0.164 %*57114.96

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення1570684.9404.08.2015 - 18.08.20151530.0000 %0.164 %*38729.22

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 121 379,93 грн. пені за неповернення кредиту за Додатковим договором від 25.12.2013 року до Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 757 від 29.10.2013 року.

Судові витрати відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з урахуванням звільнення позивача від сплати судового збору, стягуються з відповідача на користь Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛЬМІРА-КАПІТАЛ» (01042, м. Київ, вулиця Івана Кудрі, будинок 16 А, ідентифікаційний код 35264412) на користь Публічного акціонерного товариства «Український професійний банк» (02660, м. Київ, вул. Марини Раскової, будинок 15; ідентифікаційний код: 19019775) грошові кошти: за Додатковим договором від 29.10.2013 року до Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 757 від 29.10.2013 року - 25 000 000,00 грн. (двадцять п'ять мільйонів гривень) заборгованості по строковому кредиту, 252 054,79 грн. (двісті п'ятдесят дві тисячі п'ятдесят чотири гривні 79 копійок) заборгованості по строкових процентах, 997 260,27 грн. (дев'ятсот дев'яносто сім тисяч двісті шістдесят гривень 27 копійок) заборгованості по прострочених процентах, 77 066,61 грн. (сімдесят сім тисяч шістдесят шість гривень 61 копійка) пені; за Додатковим договором від 25.12.2013 року до Договору про відкриття траншевої кредитної лінії № 757 від 29.10.2013 року - 35 000 000,00 грн. (тридцять п'ять мільйонів гривень) заборгованості по строковому кредиту, 396 986,30 грн. (триста дев'яносто шість тисяч дев'ятсот вісімдесят шість гривень 30 копійок) заборгованості по строкових процентах, 1 570 684,94 грн. (один мільйон п'ятсот сімдесят тисяч шістсот вісімдесят чотири гривні 94 копійки) заборгованості по прострочених процентах, 121 379,93 грн. (сто двадцять одна тисяча триста сімдесят дев'ять гривень 93 копійки) пені. Видати наказ.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАЛЬМІРА-КАПІТАЛ» (01042, м. Київ, вулиця Івана Кудрі, будинок 16 А, ідентифікаційний код 35264412) на користь Державного бюджету України: 182 572,11 грн. (сто вісімдесят дві тисячі п'ятсот сімдесят дві гривні 11 копійок) судового збору. Видати наказ.

4. Копію даного рішення направити відповідачу у справі № 910/22733/15.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 16.11.2015р.

Суддя Ю.В. Цюкало