Ухвала суду № 53682287, 18.11.2015, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/6643/15

Головуючий у першій інстанції Чебан Н. В.

Доповідач Артеменко І. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2015 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого: Артеменка І.А.,

суддів: Сватаненка В.І.,

Суворова В.О.,

при секретарі: Фабіжевській Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 травня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним, стягнення моральної шкоди та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про повернення боргу,-

встановила:

У березні 2014 ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовом про визнання договору позики недійсним та стягнення моральної шкоди, посилаючись на те, що 13.05.2011 року, внаслідок погроз та застосування фізичної сили, вони задля збереження свого здоров'я вимушені були написати розписки, за якими нібито взяли у позику у ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 144200,70 грн. кожна, і тим самим фактично уклали з відповідачкою договір позики, хоча насправді ніяких коштів ОСОБА_3 їм не давала. На підставі вищевикладеного просять суд: визнати договір позики, укладений між ОСОБА_4 та ОСОБА_3 13.05.2011 року, - недійсним, визнати договір позики, укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_3 13.05.2011 року, - недійсним, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 50000 грн. моральної шкоди, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_5 50000 грн. моральної шкоди.

Не погоджуючись з зазначеним позовом, ОСОБА_3 звернулася до суду з зустрічними позовними вимогами до ОСОБА_5, ОСОБА_4 про повернення боргу.

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 травня 2015 року провадження по справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним, стягнення моральної шкоди закрито.

Провадження по справі за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про повернення боргу закрито.

Не погоджуючись з зазначеною ухвалою суду, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, який доповів зміст ухвали, яка оскаржена, доводи апеляційної скарги, межі, в яких повинні здійснюватись перевірка ухвали, встановлюватися обставини і досліджуватися докази, вислухавши думку учасників процесу, колегія суддів приходить до висновку про часткове задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

За правилами ч. 2 п. 3 ст. 307 ЦПК України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд має право змінити ухвалу.

Закриваючи провадженні по справі за позовом ОСОБА_4, ОСОБА_5 та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив з того, що позивачі вже зверталися до суду з зазначеними вимогами, які вже були предметом розгляду в суді, і було постановлено рішення з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, яке набрало законної сили.

Але колегія суддів не може повністю погодитися з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що 12.10.2012 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення грошової суми.

13.11.2012 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду із зустрічною позовною заявою до ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним.

Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду від 13.05.2013 року позовну заяву ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення грошової суми - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 грошову суму за договором позики у розмірі 144752,70 грн..

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 грошову суму за договором позики у розмірі 144752,70 грн..

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про визнання договору позики недійсним відмовлено.

Рішенням апеляційного суду Одеської області від 08.10.2013 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 13.05.2013 року в частині позовних вимог ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_7 про стягнення грошових сум - скасовано. В позовних вимогах ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_7 про стягнення грошових сум - відмовлено. В решті рішення залишено без змін.

14.03.2014 року ОСОБА_4 та ОСОБА_5 знов звертаються до суду з позовними вимогами до ОСОБА_3 про визнання договору позики недійсним та стягнення моральної шкоди (а.с.3-5).

У свою чергу 13.11.2014 року ОСОБА_3 звертається з позовними вимогами до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про повернення боргу (а.с.71-74).

Оскаржуваною ухвалою зазначені провадження закрити.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку із відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Що стосується позовної заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_5, то суд першої інстанції цілком законно та обґрунтовано закрив провадження, оскільки позивачі вже зверталися з такими вимогами, та є рішення суду про відмову у задоволенні позову, яке набрало чинності.

Але колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції в частині закриття провадження по справі за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про повернення боргу з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про закриття провадження в цій частині, суд першої інстанції посилався на рішення апеляційного суду Одеської області від 08.10.2013 року, яким у задоволенні позову ОСОБА_3 було відмовлено.

Але зі змісту рішення вбачається, що підставою для відмови у задоволенні позовних вимог є те, що строк вимоги виконання зобов'язань до відповідачів не настав, позивачка передчасно звернулася до суду з зазначеними вимогами, оскільки строк виконання зобов'язань ОСОБА_5 по поверненню боргу, відповідно до розписок від 13.05.2011 року становить три роки, а ОСОБА_4 - чотири роки. А на день ухвалення рішення цей строк ще не настав.

Другий раз з позовними вимогами ОСОБА_3 звернулася до суду 13.11.2014 року, тобто строк вимоги виконання зобов'язань ОСОБА_5 по поверненню боргу вже настав, що судом першої інстанції не було прийнято до уваги, та необґрунтовано закрито провадження по справі.

Крім того, на момент постановлення оскаржуваної ухвали, строк вимоги виконання зобов'язань ОСОБА_4 по поверненню боргу також настав.

Аналізуючи зазначене, колегія суддів дійшла висновку, що ухвала суду в частині закриття провадження по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про повернення боргу є незаконною, необґрунтованою та підлягає скасуванню з направленням справи в цій частині до суду першої інстанції для продовження розгляду.

На підставі викладеного колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду підлягає зміні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 20 травня 2015 року змінити, скасувавши її в частині закриття провадження по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про повернення боргу, та в цій частині направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В решті ухвалу залишити без змін.

Ухвала колегії суддів набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала колегії суддів може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня проголошення до суду касаційної інстанції.

Судді апеляційного суду Одеської області

І.А. Артеменко

В.О. Суворов

В.І. Сватаненко