Ухвала суду № 53681724, 06.11.2015, Подільський міськрайонний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Котовський міськрайонний суд Одеської області)

Справа № 505/2618/15-ц

Провадження по справі № 2-р/505/18/15 року

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"06" листопада 2015 р. Котовський міськрайонний суд Одеської області

в складі: головуючого судді Фабіжевського С.А.

при секретарі - Бондаренко Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Котовську Одеської області заяву ОСОБА_1 про розяснення рішення суду від 10 липня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності,-

в с т а н о в и в :

13 жовтня 2015 року до Котовського міськрайонного суду Одеської області надійшла заява ОСОБА_1 про розяснення рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 10 липня 2015 року ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності.

Сторони у судове засідання не зявились, що на підставі ст. 221 п.3 ЦПК України не є перешкодою щодо розгляду заяви.

Вивчивши матеріали цивільної справи № 505/2618/15-ц (провадження 2/505/1187/15 року), суд вважає за доцільне задовольнити заявлені вимоги.

Судом встановлено, що Рішенням Котовського міськрайонного суду Одеської області від 10 липня 2015 року було задоволено позовну заяву ОСОБА_1, за ОСОБА_1 визнано право приватної власності на гараж № 25 під літ. «А» із погребом під літ. «а» загальною площею 25 кв. м. по проспекту Перемоги в м. Котовськ Одеської області.

В процесі виконання судового рішення № 505/2618/15-ц (здійснення реєстрації права власності) державним реєстратором права на нерухоме майно Реєстраційної служби по місту Котовську Котовського району Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 було постановлено рішення про відмову у державній реєстрації права та їх обятежень № 24875996 від 29 вересня 2015 року мотивуючи це тим, що у вищезазначеному рішенні суду визнано право власності також за іншою особою, на гараж, який знаходиться за тією ж адресою. Враховуючи вищевикладені обставини ОСОБА_3 вважає неможливим однозначно тлумачити рішення суду, що унеможливлює проведення державної реєстрації.

Отже, детально вивчивши заяву ОСОБА_1 та рішення державного рестратора права на нерухоме майно Реєстраційної служби по місту Котовську Котовського району Котовського міжрайонного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_3 № 24875996 від 29 вересня 2015 року, суд приходить до висновку про необхідність розяснення насамперед окремих положень Цивільно-процесуального кодексу України та постанову Пленуму Верховного суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», де розяснюється зміст судового рішення та його складові, а згодом в конкретному випадку резолютивну частину рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області № 505/2618/15-ц.

Так, ст.. 213 ЦПК України та абз. 3 п. 1 та п.2 Пленуму, однозначно зазначається, що судові рішення, що набрали законної сили, обовязкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами; рішення суду як найважливіший акт правосуддя покликане забезпечити захист гарантованих Конституцією України (254к/96-ВР ) прав і свобод людини та здійснення проголошеного Основним Законом України принципу верховенства права. У зв'язку з цим суди повинні неухильно додержувати вимог про законність і обґрунтованість рішення у цивільній справі.

Зокрема, ст..ст. 215 -217 ЦПК України та п.13 Пленуму, вказано, що резолютивна частина рішення повинна мати вичерпні, чіткі, безумовні й такі, що випливають зі встановлених фактичних обставин, висновки по суті розглянутих вимог і залежно від характеру справи давати відповіді на інші питання. У ній, зокрема, має бути зазначено:висновок суду про задоволення позову або відмову в позові повністю чи частково (при відмові в позові слід точно зазначити, кому, відносно кого та в чому відмовлено); висновок суду по суті позовних вимог: які саме права позивача визнано або поновлено; розмір грошових сум чи перелік майна, присуджених стороні;вартість майна, яке належить стягнути з відповідача, якщо при виконанні рішення присудженого майна у наявності не буде; конкретні дії, які відповідач повинен вчинити та на чию користь, або інший передбачений законом спосіб захисту порушеного права; розподіл судових витрат відповідно до вимог статті 88 ЦПК; строк і порядок набрання рішенням суду законної сили та його оскарження;у яких межах допускається негайне виконання рішення, коли суд зобов'язаний або має право його допустити.

Враховуючи вищевикладене, в резолютивній частині рішення суду № 505/2618/15-ц, кожний окремий абзац розміщений в порядку послідовності дій здійснених учасниками цивільної справи. Тобто, оскільки за ОСОБА_2 попередньо перед укладанням не було належним чином оформлено право власності на вказаний гараж гараж № 25 під літ. «А» із погребом під літ. «а» загальною площею 25 кв. м. по проспекту Перемоги в м. Котовськ Одеської області, суд дійшов до висновку про необхідність визнання за останнім права власності на вказане майно для належного здійснення купівлі-продажу гаражу, що відбулося 20 вересня 2010 року між ним та ОСОБА_1, яка в свою чергу після укладання угоди фактично та в результаті рішення суду юридично стала єдиною власницею гаражу № 25 під літ. «А» із погребом під літ. «а» загальною площею 25 кв. м. по проспекту Перемоги в м. Котовськ Одеської області.

Виходячи з наведеного та керуючись ст. 221 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Розяснити рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 10 липня 2015 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності (справа № 505/2618/15-ц, провадження № 2/505/1187/2015 року), що кожний абзац резолютивної частини рішення суду розташований відповідно до послідовності дій сторін по справі ОСОБА_2 та ОСОБА_1.

Абзац перший рішення суду трактує, що за ОСОБА_2 в порядку спадкування за законом після ОСОБА_4, померлої 01 грудня 2008 року, визнано право власності на гараж № 25 під літ. «А» із погребом під літ. «а» загальною площею 25 кв. м. по проспекту Перемоги в м. Котовськ Одеської області.

Другий абзац пояснює, що ОСОБА_2, як повноцінний власник вказаного гаражу № 25, який його отримав у приватну власність внаслідок прийняття ним спадщини після смерті ОСОБА_4, померлої 01 грудня 2008 року, уклав договір купівлі-продажу гаражу № 25 під літ. «А» із погребом під літ. «а», загальною площею 25 кв.м., по проспекту Перемоги в м. Котовськ Одеської області, що мав місце 20 вересня 2010 року з ОСОБА_1. В судовому порядку вказаний договір визнано дійсним, а ОСОБА_2 втратив право власності на гараж № 25 під літ. «А» із погребом під літ. «а», загальною площею 25 кв.м., по проспекту Перемоги в м. Котовськ Одеської області.

Третій абзац резолютивної частини однозначно визначає, що за ОСОБА_1 визнано право приватної власності на гараж № 25 під літ. «А» із погребом під літ. «а» загальною площею 25 кв. м. по проспекту Перемоги в м. Котовськ Одеської області, що нею було набуто внаслідок укладання договору купівлі-продажу від 20 вересня 2010 року з ОСОБА_2.

Отже, оскільки рішення Котовського міськрайонного суду Одеської області від 10 липня 2015 року (справа № 505/2618/15-ц, провадження № 2/505/1187/2015 року), набрало чинної сили, остільки на цей час саме ОСОБА_1 є власником зазначеного в рішенні суду гаражу.

Ухвала може бути оскаржена у 5-денний термін.

Суддя -