Ухвала суду № 53678508, 17.11.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження№22-ц/790/4420/15 Головуючий 1 інстанції - Наумова С.М.

Справа № 638/11445/14-ц Доповідач -Коровін С.Г.

Категорія: - спадкові

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2015 року судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Харківської області в складі :

Головуючого: - Коровіна С.Г.

Суддів : - Довгаль А.П. Коваленко І.П.

При секретарі: - Огарьовій О.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 в особі його представника ОСОБА_6 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 березня 2015 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_7, 3-тя особа: Шоста Харківська державна нотаріальна контора, про відсторонення від спадкування, що залишилося після смерті ОСОБА_8 , -

В С Т А Н О В И Л А :

У липні 2014 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_7 , 3-я особа : Шоста Харківська державна нотаріальна контора про відсторонення від спадкування , що залишилось після смерті ОСОБА_8. Позивач посилався на те, що ІНФОРМАЦІЯ_5 року помер ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який постійно проживав у АДРЕСА_5. Після його смерті залишивсь спадщина. Позивачу стало відомо, що дружина померлого, ОСОБА_7, звернулася про видачу їй свідоцтва про право власності на 1 /2 частину квартири та свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/4 частину квартири, згідно ст. 1241 Цивільного кодексу України. Тобто в сумі на 3/4 всього спадкового майна заповідача. 3 цим позивач не згоден, та повідомив державну нотаріальну контору, третю особу по справі, що буде звертатися до суду.

Позивач зазначав, що 03 квітня 1997 року спадкодавець, ОСОБА_8, склав заповіт, на ім'я ОСОБА_5 Згідно заповіту усе майне, де б воно не було і з чого воно б не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати не день смерті і на що за законом він матиме право, а також належну йому квартиру АДРЕСА_2 заповідає ОСОБА_5.

20 січня 2011 року спадкодавець склав заповіт, зробивши розпорядження, що усе майно, де б воно не було і з чого воно б не складалось, і взагалі все те, що йому буде належати: не день смерті і на що за законом він матиме право, заповідає ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3. Позивач вважав, що згідно із вказаним останнім заповітом він має право на все спадкове майно.

Позивачу стало відомо, що за життя спадкодавця відповідачка всіляко вмовляла ОСОБА_8 продати квартиру та придбати нову, щоб стати власником спільного майна, а також умовляла внести зміни до заповіту, або скасувати його. На підставі ст.1224 та 1241ЦК України прозивач просив відсторонити відповідача від спадщини.

Відповідачка ОСОБА_7 позов не визнала , просила відмовити у його задоволенні посилаючись на те, що позивач по справі ОСОБА_5 є сином першої дружини ОСОБА_8, з яким її чоловік після смерті матері позивача підтримував стосунки. Позивач приблизно останні 18 років мешкав в Германії та близькою людиною для чоловіка не був , але в пам'ять про свою першу дружину за проханням ОСОБА_5 її чоловік залишив заповіт на ім'я позивача з метою ввести його в коло спадкоємців , бо позивач розумів , що в іншому випадку він не отримує ніякої частини в спадщині. Квартира АДРЕСА_1 придбана її чоловіком та нею під час шлюбу за договором купівлі-продажу та є сумісним майном подружжя. Факт обміну квартир у 1987 р. померлим та його першою дружиною , приватизація квартири АДРЕСА_2 її чоловіком та її продаж ніяким чином не свідчить про право виключно позивача на квартиру АДРЕСА_3, яка була придбана за час шлюбу. Викладені позивачем обставини на підтвердження виключно його права на квартиру ніякими доказами не підтверджуються.

Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 березня 2015 року позов ОСОБА_5 до ОСОБА_7 , 3-я особа Харківська Державна нотаріальна контора про відсторонення від спадкування , що залишилось після ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 року залишено без задоволення.

Не погодившись з рішенням суду, ОСОБА_5 в особі його представника ОСОБА_6 подав на вказане рішення суду першої інстанції апеляційну скаргу, в якій просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що відповідно до ст. 1224 ЦК України особи, які сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині не мають права на спадкування. ОСОБА_7 вмовила спадкодавця продати квартиру та подала до нотаріуса завідомо неправдиву згоду на купівлю квартири за їхні спільні з спадкодавцем кошти.

В судове засідання позивач ОСОБА_5 та його представник ОСОБА_6 не з'явилися, причин неявки не повідомили, іншій представник ОСОБА_5 - ОСОБА_9 подала заяву про розгяля справу у її відсутність. . Враховуючи, що справа неодноразово призначалася до слухання 13.10.2015 року, 27.10.2015 року і 17.11.2015 року і позивач та його представник ОСОБА_6 жодного разу до суду не з'явилися, справою не цікавилися, хоча знали, що справа знаходиться у провадженні апеляційного суду тривалий час, а наступний представник позивача просить розглядати справу у його відсутність, колегія суддів вирішила можливим розглянути справу у відсутність позивача та його представників.

Заслухавши суддю-доповідача, відповідача, перевіривши обставини справи колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_5 року помер гр. ОСОБА_8, який постійно проживав у АДРЕСА_6

Відповідачка ОСОБА_7 знаходилась з ОСОБА_8 у зареєстрованому шлюбі з 7 лютою 1998 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 07.02.1998 року.

Позивач по справі ОСОБА_5 є сином першої дружини ОСОБА_8, з яким її чоловік після смерті матері позивача підтримував стосунки та який проживає в Германії.

Після його смерті ОСОБА_8 залишилась спадщина.

В судовому засіданні встановлено , що вказана квартира АДРЕСА_4 була придбана відповідачкою та її чоловіком 20 грудня 2004 року під час зареєстрованого шлюбу за договором купівлі-продажу квартири та є сумісним майном подружжя.

Згідно ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини. Відповідачка є спадкоємцем після смерті ОСОБА_8, як його дружина на час смерті.

Відповідно до вимог ст.1223 ЦК України Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

Частиною 2 статті 1224 ЦК України передбачено, що не мають права на спадкування особи, які умисно перешкоджали спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяли виникненню права на спадкування у них самих чи в інших осіб або сприяли збільшенню їхньої частки у спадщині. Згідно п.6 ст.1224 ЦК України положення цієї статті поширюються на всіх спадкоємців, у тому числі й на тих, хто має право на обов'язкову частку у спадщині, а також на осіб, на користь яких зроблено заповідальний відказ.

Згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_8 та ОСОБА_7 знаходилися у шлюбі з 07 лютого 1998 року до смерті ОСОБА_8. У них, як пояснили допитані судом свідки ОСОБА_10, ОСОБА_11, була міцна дружня сім'я. Позивач ОСОБА_5 є сином першої дружини ОСОБА_8.

Позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що ОСОБА_7 за життя спадкодавця умисно перешкоджала спадкодавцеві скласти заповіт, внести до нього зміни або скасувати заповіт і цим сприяла виникненню права на спадкування у неї самої чи в інших осіб або сприяла збільшенню її частки у спадщині. Посилання позивача на те, що у 2004 році під тиском відповідача, ОСОБА_8 продав власну квартиру, придбану їм до шлюбу і придбав іншу, знаходячись у шлюбі з відповідачкою не є підставою вважати, що у 2004 році за чотири роки до виникнення у спадкодавця онкологічної хвороби та 10 років до смерті чоловіка відповідачка впливала якимось чином на заповіт, та сприяла збільшенню своєї частки у спадщині.

З матеріалів справи вбачається, і проти цього не заперечували сторони, що позивач тривалий час проживає у Германії. Відповідачка знала про заповіт на користь позивача і не робила ніяких дій щодо його зміни, та збільшення частки у спадщині на свою користь.

Суд першої інстанції дав належну оцінку наданим сторонами доказам і дійшов обґрунтованого висновку, що підстави до задоволення позову відсутні.

У відповідності до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції і відхиляє апеляційну скаргу.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 308, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України судова колегія ,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 в особі його представника ОСОБА_6 відхилити.

Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 12 березня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили негайно і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий -

Судді -