Ухвала суду № 53678499, 19.11.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження №22-ц/790/4115/15 Головуючий 1 інстанції -

Справа № 639/5758/13-ц Іванова І.В.

Категорія: кредитні Доповідач -Гальянова І.Г.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року судова колегія судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого , судді: Гальянової І.Г.,

суддів: Зазулинської Т.П.

Кругової С.С..,

за участю секретаря: Сватенко Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 19 травня 2014 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

ВСТАНОВИЛА :

11 липня 2013 року представник позивача звернувся до суду з позовом , в якому просив стягнути з відповідача на користь ПАТ «Дельта Банк» заборгованість за укладеним 10 квітня 2008 року між відповідачем та ТОВ «Укрпромбанк» кредитним договором № 23-0061006/ФК-08 у сумі 196 305 гривень 13 копійок та судові витрати у розмірі 1963 гривні 05 копійок.

Як на підставу вказаних вимог представник позивача зазначає на наявність укладеного між ТОВ «Укрпромбанк» ( далі Товариство), правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» ( далі Банк) на підставі договору від 30 червня 2010 року, укладеного між Товариством , Банком та Національним банком України про передачу активів та кредитних зобов'язань та невиконання відповідачем зобов'язаннь за вказаним кредитним договором щодо повернення кредиту відсотків та комісії, у зв'язку з чим станом на 17 червня 2013 року у відповідача виникла вказана заборгованість за кредитом, відсотками та комісії.

Заочним рішенням Жовтневого районного суду м. Харкова від 19 травня 2014 року позов Публічного акціонерного товариства задоволено. Суд стягнув з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором в розмірі 196 305, 13 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 1963,05 грн..

12 червня 2014 року ОСОБА_3 подано заяву про перегляд заочного рішення, в задоволенні якої ухвалою Жовтневого районного суду м. Харкова від 26 червня 2014 року, відмовлено.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій просить заочне рішення скасувати та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог позивачу відмовити.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги ОСОБА_3 посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування судом норм матеріального та порушення норм процесуального права. Відповідач зазначає, що суд першої інстанції не повідомив його про час та місце розгляду справи , чим позбавив його можливості приймати участь у судовому засіданні та заявляти клопотання про застосування вимог ст. 258, 267 ЦК України, щодо позовної давності до вимог позивача. При ухваленні рішення суд першої інстанції не з'ясував щодо його письмового повідомлення позивачем про зміну кредитора. Відповідач також зазначає, що надані позивачем розрахунки не містять періоду за яким склалась зазначена заборгованість , при розрахунку заборгованості позивачем враховані не всі здійснені ним платежі, а також на наявність виконавчого напису нотаріуса про задоволення вимог позивача за вказаним кредитним договором в розмірі 196305, 13 грн., шляхом зверненням стягнення на предмет іпотеки - належну йому квартиру АДРЕСА_1, що на думку відповідача є подвійним стягненням заборгованості за вказаним кредитним договором.

В запереченнях на апеляційну скаргу представник позивача, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та безпідставність доводів апеляційної скарги, просить рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу-без задоволення.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 17 грудня 2014 року, апеляційна скарга ОСОБА_3 відхилена, а заочне рішення Жовтневого районного суду м. Харкова від 19 травня 2014 року залишено без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справи від 08 квітня 2015 року вказана ухвала суду скасована, а справа повернута до суду апеляційної інстанції на новий розгляд та підставою скасування вказаної ухвали апеляційного суду, є розгляд судом апеляційної інстанції справи за відсутності ОСОБА_3 та не перевірки судом апеляційної інстанції його доводів щодо подвійного стягнення заборгованості та її розміру.

Відповідач ОСОБА_3 на неодноразові виклики в судові засідання суду апеляційної інстанції не з'являвся та судові повістки про виклик його в судові засідання, направлені за зазначеною ним адресою , повернуті поштою, у зв'язку з закінченням терміну їх зберігання. Також повернуті поштою у зв'язку з закінченням терміну зберігання судові повістки, адресовані його представникам ( т.2 а.с.40,43-47,53-58,63-64, 66-71,75-81) .

При цьому, про виклик ОСОБА_3 в судове засідання 19 листопада 2015 року о 13 год. 45 хв. останній повідомлявся апеляційним судом телеграмою та як свідчить поштове повідомлення, вказана телеграма доставлялась адресату та не вручена у зв'язку з закритою квартирою та неявкою адресата по повідомленню за телеграмою ( т.2 а.с.77,82).

Згідно до вимог ч.1 ст. 77 ЦПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, зобов'язані повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження, судова повістка надсилається на останню відому адресу і вважається доставленою, навіть якщо особа за цією адресою більше не проживає або не знаходиться.

Неотримання ОСОБА_3 телеграми свідчать про його відсутність за зазначеною ним адресою .

Згідно до вимог ч.2 ст. 305 ЦПК України, неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце слухання справи, не перешкоджає розглядові справи.

В ст. 303-1 ЦПК України встановлено, що апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції має бути розглянута протягом двох місяців з дня постановлення ухвали про прийняття апеляційної скарги до розгляду. У виняткових випадках за клопотанням сторони з урахуванням особливостей розгляду справи суд може подовжити розгляд справи, але не більше як на п'ятнадцять днів.

Враховуючи зазначене та ту обставину, що вказана справа знаходиться в провадженні апеляційного суду, після скасування судом касаційної інстанції ухвали суду від 19 травня 2014 року , з 08 травня 2015 року , а сам ОСОБА_3, достовірно знаючи про те, що вказана справа розглядається судом апеляційної інстанції після скасування судом касаційної інстанції за його касаційною скаргою , ухвали апеляційного суду від 19 травня 2014 року при бажанні, мав можливість прийняти участь у судовому засіданні суду апеляційної інстанції, судова колегія приходить до висновку , що відповідач у відповідності до вимог ч.1 ст. 77 ЦПК України належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у зв'язку з чим на підставі ч.2 ст. 305 ЦПК України , вважає за необхідне розглянути справу за його відсутності.

Представник позивача в судове засідання суду апеляційної інстанції не з»явився, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, надавши до суду заяву про відкладення розгляду справи, у зв'язку з зайнятістю в іншому судовому засіданні, при цьому не надав суду доказів відсутності можливості явки до суду іншого представника.

За таких обставин, судова колегія вважає неявку представника позивача в судове засідання без поважних на те причин, та вважає за необхідне розглянути справу за відсутності представника позивача.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи , доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Задовольняючи вказані позовні вимоги позивача та стягуючи з відповідача на користь позивача вказану заборгованість за кредитним договором, суд першої інстанції виходив з доведеності позивачем зазначених вище позовних вимог.

При цьому, судом першої інстанції встановлено та підтверджено наявними у справі доказами, що10 квітня 2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю ТОВ «Укрпромбанк» (далі Банк), правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк» та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір № 23-0061006/ФК-08,за умовами якого Банк надав відповідачу кредитні кошти в розмірі 156550,00 грн. з розрахунку 11, 85% річних за весь час фактичного користування кредитом та сплатою комісії 0,14% від суми кредиту на строк з 10 квітня 2008 року по 08 квітня 2039 року на придбання нерухомості на вторинному ринку .зі сплатою кредиту. Відсотків та комісії по 20 число включно кожного місяця ( т.1 а.с.10-12,18-27).

Як свідчить підписаний сторонами додаток № 1 до вказаного кредитного договору (графік платежів за договором,) відповідач брав на себе зобов'язання щомісячно погашати тіло кредиту в розмірі 420, 83 грн., визначені сторонами в грошовому еквіваленті відсотки та комісію в розмірі 219, 17 грн. (т.1 а.с.13) .

Як свідчить наданий позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, станом на 30.07.2012 року відповідач мав прострочену заборгованість за відсотками - 40369, 16 грн. та за комісією - 5698, 42 грн. , при цьому позивачем зараховані як сплачені відповідачем відсотки за період з 01.07.2010 року по 31.07.2010 року в розмірі 5589. 13 грн., та сплачена ним комісія за вказаний період в розмірі 2410, 87 грн. ( т.1 а.с.197-198), що відповідає наданій відповідачем квитанції № 4534242 від 12.07.2010 року про погашення кредитних коштів на 8000,00 грн.( т.1 а.с.154), при цьому матеріали справи не містять доказів, які б свідчили, що після вказаної дати відповідач погашав отримані кредитні кошти. Тобто припинив виконувати взяті на себе зобов'язання за вказаним кредитним договором.

Зазначений вище розрахунок заборгованості також свідчить про те, що заборгованість відповідача за кредитним договором розрахована позивачем станом на 27.02.2014 року та складається із заборгованості за тілом кредиту в розмірі 150237, 55 грн., за відсотками - 40369, 16 грн. та за комісією - 5698, 42 грн. , а також свідчить про те, що з 01.08.2012 року позивач не нараховував відповідачу відсотки та комісію за користування кредитом.

Матеріали справи також свідчать про те, що 07.06.2013 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу вчинено виконавчий напис № 1314, відповідно до якого звернуто стягнення на належне відповідачу нерухоме майно: квартиру АДРЕСА_2 з метою задоволення вимог стягувача - ПАТ «Дельта Банк» в розмірі 196305, 13 грн. та постановою державного виконавця Жовтневого ВДВС Харківського міського управління юстиції 18.10.2013 року відкрито виконавче провадження по виконанню зазначеного виконавчого напису( т.2 а.с.20).

За змістом ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1050 ЦК України закріплено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику (кредит) частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Кредитор має право вимагати дострокового повернення частини позики, яка залишилася, та сплати належних йому відсотків.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку» за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі або в частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшення цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов'язання.

Згідно зі ст. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Доказів , які б свідчили, що вказаний виконавчий напис нотаріуса виконано та позивач задовольнив свої вимоги за рахунок звернення стягнення на предмет іпотеки-вказану квартиру-матеріали справи не містять.

В правовій позиції. Висловленій Верховним Судом України в постанові від 09 вересня 2014 року у справі № 922/3658/13 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ТОВ «Еко-Комуненерго» про стягнення заборгованості зазначено, що згідно зі ст.. 33 Закону України «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя. Звернення стягнення на предмет іпотеки не призводить до заміни основного зобов'язання на забезпечувальне, а тому задоволення вимог за дійсним основним зобов'язанням одночасно чи за наявності рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки не може мати наслідком подвійного стягнення за основним зобов'язанням. Отже звернення стягнення на предмет іпотеки повинно привести сторони до задоволення вимог кредитора за основним зобов'язанням, і тільки ця обставина може бути підставою для припинення зобов'язання як такого, що вважається виконаним згідно зі ст. 599 ЦК України.

Вказані обставини справи та вимоги норм матеріального права свідчать про наявність у позивача права на дострокове стягнення з відповідача заборгованості за вказаним кредитним договором та відсутності підстав вважати що наявність зазначеного виконавчого напису нотаріуса стане наслідком подвійного стягненням такої заборгованості з відповідача.

При цьому наданий позивачем розрахунок такої заборгованості відповідачем не спростована та не викликає у судової колегії сумнівів щодо його обґрунтованості.

За таких обставин судова колегія погоджується з висновком суду щодо стягнення з відповідача на користь позивача зазначеної заборгованості за кредитним договором , яка виникла у відповідача станом на 27.02.2014 року .

Доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі вказаних висновків суду не спростовують та не дають підстав для скасування чи зміни ухваленого у справі рішення.

З огляду на наведене судова колегія приходить до висновку про залишення заочного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 308, 315, 317, 319, ЦПК України, судова колегія судової палати, -

УХВАЛИЛА :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Заочне рішення Жовтневого районного суду м.Харкова від 19 травня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.

Касаційна скарга на ухвалу апеляційного суду може бути подана безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий, суддя : І.Г. Гальянова

Судді колегії: Т.П. Зазулинська

С.С. Кругова