Ухвала суду № 53678494, 19.11.2015, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №615/363/15-к Головуючий 1 інстанції - Товстолужський О.В.

Провадження № 11кп/790/1716/15 Доповідач: Григоров П.О.

Категорія: ч.1 ст.263, ч.3 ст.185 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2015 р. м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

Головуючого - судді Григорова П.О.,

суддів - Плетньова В.В., Савенко М.Є.,

при секретарі - Топчій Ю.В.,

за участю:

прокурора - Золочевського С.О.,

захисника - ОСОБА_1,

обвинувачених - ОСОБА_2, ОСОБА_3,

потерпілої - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_4 на вирок Валківського районного суду Харківської області від 7 липня 2015 р.,-

В С Т А Н О В И Л А:

Вказаним вироком,

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Валки Валківського району Харківської області, громадянин України, не працюючий, не одружений, раніше не судимий, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 засуджений за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 покарання призначено з випробуванням, встановлено іспитовий строк 3 роки.

Згідно ст.76 КК України на ОСОБА_2 покладені обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію;

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженець м. Валки Валківського району Харківської області, громадянин України, не одружений, працюючий різноробочим в ПП «ОСОБА_5.», раніше не судимий, який був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2, засуджений за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, за ч.1 ст.263 КК України до 3 років позбавлення волі.

На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань, остаточно визначено ОСОБА_3 покарання - 3 роки та 2 місяці позбавлення волі.

До вступу в законну силу вироку, міра запобіжного заходу відносно ОСОБА_3 обрана - тримання під вартою в СІЗО м. Харкова.

Строк покарання ОСОБА_3 рахується з дня затримання, а саме з 7 липня 2015 року.

Долю речових доказів вирішено на підставі ст.100 КПК України.

Присуджено стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_6 матеріальну шкоду в розмірі 21759 гривень 80 копійок та компенсацію за спричинену злочином моральну шкоду в розмірі 5000 гривень.

Присуджено стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь держави судові витрати за проведення товарознавчої експертиз в сумі 246 гривень.

Присуджено стягнути з ОСОБА_3 на користь держави витрати на проведення судово-балістичної експертизи в розмірі 737 гривень 10 копійок.

Як встановив суд, у вечірній час в кінці грудня 2014 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_2, умисно прибули до території домоволодіння, розташованого в АДРЕСА_3 Харківської області, де перетнувши цегляну огорожу, проникли на територію вищезазначеного домоволодіння і через двері проникли в приміщення літньої кухні, звідки здійснили крадіжку речей домашнього вжитку, на загальну суму 28612 гривень 80 копійок, тим самим спричинили ОСОБА_6 матеріальну шкоду на вищевказану суму.

Окрім цього, влітку 2013 року, більш точної дати та часу скоєння кримінального правопорушення встановити не виявилось можливим, ОСОБА_3, проходячи повз чагарники біля ставка, який знаходиться неподалік АДРЕСА_3 в м. Валки Харківської області, знайшов саморобний пристрій для здійснення пострілів та переніс його до власного помешкання, де зберігав до 12 лютого 2015 року, коли він був вилучений працівниками міліції, в ході огляду домоволодіння, проведеного в рамках іншого кримінального провадження.

Згідно висновку криміналістичної експертизи, вказаний саморобний пристрій є гладкоствольним дульнозарядним пристроєм самопалом із зовнішнім термічним запалюванням заряду, виготовленим по довільному типу, тобто саморобною вогнепальною зброєю умовного калібру 14,0 мм.

В апеляційних скаргах:

-обвинувачений ОСОБА_3 зазначає, що висновки, які викладені у вироку суду, не відповідають фактичним обставинам справи, а сам вирок ухвалений з істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, оскільки суд, повинен був визнати докази, які були надані представником прокуратури, недопустимими і не враховувати їх при ухваленні вироку згідно з вимогами ст.ст.84, 86 КПК України.

Окрім цього, зазначає, що проведення огляду приміщення гаражу та виїмка речових доказів, вчинена слідчим з істотним порушенням вимог закону. Також суд невірно виклав у вироку суду його пояснення в судовому засіданні, оскільки він не приймав участі у збуті викраденого майна.

У зв'язку з наведеним просить вирок суду змінити, ухвалити новий вирок яким закрити кримінальне провадження за ч.1 ст.263 КК України, виправдавши його у зв'язку з недопустимістю доказів, а за ч.3 ст.185 КК України призначити умовну міру пок арання;

-потерпіла ОСОБА_6 зазначає, що суд при визначенні ОСОБА_2 покарання суд не у повній мірі врахував тяжкість скоєного ним злочину, його несумлінне каяття, повну відмову в відшкодуванні спричинених матеріальних збитків.

Окрім того, потерпіла вказує, що суд при визначенні компенсації за спричинену моральну шкоду не у повному обсязі врахував тяжкі наслідки скоєного злочину, просить вирок суду змінити, призначити ОСОБА_2 покарання у вигляді реального позбавлення волі, та стягнути з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 20 000 гривень.

Заслухавши доповідь судді, пояснення ОСОБА_7, його захисника, та потерпілу, кожен з яких підтримав зазначені вимоги, вислухавши прокурора та обвинуваченого ОСОБА_2, які вважали апеляційні скарги необґрунтованими, перевіривши зазначені доводи та матеріали кримінального провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга обвинуваченого задоволенню не підлягає, а апеляційна скарга потерпілої підлягає частковому задоволенню зважаючи на наступне.

Так, посилання обвинуваченого ОСОБА_7 на неналежну оцінку судом його показань, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи і на порушення вимог КПК України щодо допустимості доказів, отриманих під час проведення досудового слідства, є необґрунтованими і не можуть бути підставою для скасування вироку з наступних підстав.

Зокрема, зазначені доводи обвинуваченого є неконкретними, і спростовуються сукупністю досліджених в судовому засіданні доказів, яким суд дав належну правову оцінку.

Так, обставини скоєння обвинуваченими крадіжки належного потерпілій майна, підтверджуються відповідними показаннями ОСОБА_7 і ОСОБА_2 суду першої інстанції.

Кількість викраденого майна, його найменування і вартість, підтверджуються відповідними показаннями потерпілої ОСОБА_6, що не заперечується жодним апелянтом і узгоджується з письмовими доказами, зокрема висновком судово-товарознавчої експертизи, протоколом слідчого експерименту за участю обвинувачених.

Зазначені дії ОСОБА_7 і ОСОБА_2 судом першої інстанції правильно кваліфіковані за ч.3 ст.185 КК України.

Будь-яких порушень вимог КПК України, які б давали підстави для визнання тих чи інших доказів недопустимими, матеріали кримінального провадження не містять.

Як вбачається з пояснень ОСОБА_7 районному суду, при знахідці самопала, в подальшому експертами криміналістами визнаного вогнепальною зброєю, віз зразу зрозумів, що це саморобна вогнепальна зброя.

З його ж пояснень, вбачається, що зазначена зброя виявлена співробітниками міліції під час огляду його помешкання, у зв'язку з вищезазначеною крадіжкою, дозвіл на що він давав особисто.

Зазначені факти свідчать про надуманість доводів обвинуваченого щодо порушень вимог КПК України і недопустимість як доказів, тих чи інших фактів.

Дії обвинуваченого ОСОБА_7 пов'язані з незаконним придбанням та зберіганням вогнепальної зброї районним судом обґрунтовано і правильно кваліфіковані за ч.1 ст.263 КПК України.

Матеріалами кримінального провадження підтверджується, що потерпілій ОСОБА_6 повернуто значну кількість викраденого майна, а решту суми - 21759 грн. 80 копійок, присуджено стягнути з обвинувачених в солідарному порядку.

Присудження до стягнення на її користь 5000 грн. компенсації спричиненої злочином моральної шкоди, колегія суддів вважає неправильним, оскільки ця сума у декілька разів менша від загальної вартості викраденого майна, вона не є достатньою та справедливою.

Зокрема, на обґрунтування вимоги про компенсацію моральної шкоди, потерпіла послалась на свої душевні страждання і фактичне виведення з ладу належного їй домоволодіння.

В апеляційній скарзі, ОСОБА_6 деталізувала, що внаслідок крадіжки предметів забезпечення тепло та водопостачання, вона вимушена буде затратити значні фінансові на інші зусилля на оформлення у відповідних службах технічної документації на водо та газопостачальні прилади, що вимагає значного часу, зусиль та матеріальних витрат.

Зазначені доводи потерпілої належним чином судом першої інстанції враховані не були, обґрунтування зменшення суми компенсації моральної шкоди судом практично не здійснено, тому вирок в цій частині підлягає зміні, а компенсація спричиненої злочином моральної шкоди - збільшенню до 20 тисяч грн., що буде достатнім та справедливим щодо особи, якій злочином спричинено матеріальну і моральну шкоду.

Щодо призначення покарання ОСОБА_7 і ОСОБА_2 колегія суддів вважає, що суд першої інстанції у відповідності до вимог ст. 65 КК України достатньо врахував тяжкість вчинених кримінальних правопорушень, їх кількість і конкретні обставини скоєння, дані про особи обвинувачених, кожен з яких раніше не судимий, відсутність обставин, що обтяжують чи пом'якшують покарання, тому обґрунтовано і правильно призначив ОСОБА_7 покарання у вигляді позбавлення волі у мінімальних межах санкції ч.3ст.185КК України, а ОСОБА_2, таке ж покарання з випробуванням.

Зазначені обставини свідчать про законність та обґрунтованість даного вироку і не дають підстав для скасуванню вироку.

В порядку ч.2 ст. 404 КПК України, колегія суддів вважає необхідним змінити порядок розподілу витрат з ОСОБА_2 і ОСОБА_7 за проведення товарознавчої експертизи з солідарного на дольовий порядок, в рівний частинах, по 123 грн. з кожного, як це випливає зі змісту ч.2 ст.124 КПК України.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Валківського районного суду Харківської області від 7 липня 2015 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_7 змінити.

Збільшити суму стягнення з ОСОБА_2 і ОСОБА_7 компенсації спричиненої злочином моральної шкоди до 20 тисяч грн.

В порядку ч.2 ст. 404 КПК України вирок суду в частині солідарного відшкодування витрат в сумі 246 грн. за проведення товарознавчої експертизи змінити.

Стягнути з ОСОБА_2 і ОСОБА_7 витрати за проведення товарознавчої експертизи по 123 грн. з кожного.

В іншій частині вирок суду залишити без зміни, а апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_7 і потерпілої ОСОБА_4 - без задоволення.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня її проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_7, який тримається під вартою - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.

Головуючий

Судді