Ухвала суду № 53677419, 19.11.2015, Апеляційний суд Луганської області

Справа № 415/1468/15-к

Провадження № 11кп/782/201/15

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2015 року м. Сєвєродонецьк

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області у складі:

Головуючого: Борзаниці В.І.

Суддів: Тополюк Є.В., Шапка В.В.

При секретарі: Поповій Д.В.

За участю прокурора: Лагунова Д.М.

Обвинуваченого: ОСОБА_1

Захисника: Стародубцевій Л.О.

Представника потерпілого: ОСОБА_3

розглянула в судовому засіданні кримінальне провадження за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Стародубцевої Л.О. на вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 06 липня 2015 року

у відношенні:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Птича Дубенського району Рівненьської області, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню доньку ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, який працював на посаді міліціонера 2-го взводу 2 роти батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Луганськ-1», раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1

засудженого за:

- ч.3 ст. 365 КК України на строк 7 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади в охоронних органах на строк 3 роки та з позбавленням спеціального звання «рядовий міліції».

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 визнано винним у здійсненні злочину, при таких обставинах.

ОСОБА_1 у відповідності до наказу начальника ЕУМВС України в Луганський області від 26.08.2014 року № 248 «По особливому складу», з іспитовим строком на 1 рік, призначений на посаду міліціонера 2-го взводу 2-ї роти батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Луганськ-1».

Відповідно до ст. ст. 1, 10, 20 Закону України «Про міліцію» ОСОБА_1, перебуваючи на займаній посаді був службовою особою та постійно виконував функції офіційного представника державного озброєного органу виконавчої влади, який має захищати життя, здоров'я, права і свободи громадян, інтереси суспільства і держави від протиправних посягань, запобігати і припиняти кримінальні правопорушення.

Згідно з вимогами статті 2 Закону України «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», ОСОБА_1 був працівником правоохоронного органу, на якого відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, ч. 1 ст. З, ч. 1 ст. 5 Закону України «Про міліцію» покладено обов'язки діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України.

Відповідно до ст.15 Закону України «Про боротьбу з тероризмом» у функціональні обов'язки ОСОБА_1, як працівника правоохоронного органу, який приймає участь в проведенні антитерористичної операції покладено:

застосовувати відповідно до законодавства України зброю і спеціальні засоби; затримувати і доставляти в органи внутрішніх справ осіб, які вчинили або вчиняють правопорушення чи інші дії, що перешкоджають виконанню законних вимог осіб, залучених до антитерористичної операції, або дії, пов'язані з несанкціонованою спробою проникнення в район проведення антитерористичної операції та перешкоджання її проведення;

перевіряти у громадян і посадових осіб документи, що засвідчують особу, а в разі відсутності документів - затримувати їх для встановлення особи;

здійснювати в районі проведення антитерористичної операції особистий огляд громадян, огляд речей, що при них знаходяться, транспортних засобів та вантажів, який ними перевозяться;

тимчасово обмежувати або забороняти рух транспортних засобів і пішоходів на вулицях і дорогах, не допускати транспортні засоби, в тому числі транспортні засоби дипломатичних представництв і консульських установ, а також громадян на окремі ділянки місцевості та об'єкти, виводити громадян з окремих ділянок місцевості та об'єктів, відбуксирувати транспортні засоби;

входити (проникати) в жилі та інші приміщення, на земельні ділянки, що належать громадянам, під час запобігання терористичного акту і при переслідуванні осіб, підозрюваних у вчиненні такого акту, на територію і в приміщення підприємств, установ і організацій, перевіряти транспортні засоби, якщо зволікання може створити реальну загрозу життю або здоров'ю людей;

використовувати у службових цілях засоби зв'язку і транспортні засоби, в тому числі спеціальні,що належать громадянам (за їх згодою), підприємствам, установам і організаціям,за винятком транспортних засобів дипломатичних, консульських та інших представництв іноземних держав та міжнародних організацій,для запобігання терористичного акту, переслідування і затримання осіб, підозрюваних у скоєнні терористичного акту, або для доставки осіб, які потребують термінової медичної допомоги, в лікувальні установи, а також для проїзду до місця злочину.

Відповідно до ч.2 ст.6, розділу 3 Закону України «Про міліцію» ОСОБА_1 мав право застосовувати вогнепальну зброю для зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження, якщо водій своїми діями створює загрозу життю чи здоров'ю громадян або працівника міліції.

Однак ОСОБА_1, будучи працівником правоохоронного органу, діючи всупереч покладених на нього обов'язків та вимог Присяги працівника органів внутрішніх справ України, текст якої затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1991 № 382, грубо порушив вимоги п.1, ст.2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, ст. З Конституції України, згідно з якою людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю, а також вимог ч.б ст.15, розділу 3 Закону України «Про міліцію», які регламентують порядок застосування зброї, скоїв тяжкий злочини при наступних обставинах.

07.10.2014 року міліціонер 2-го взводу 2-ї роти батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Луганськ-1» ОСОБА_1, перебуваючи при виконанні службових обов'язків, будучи залученим до проведення антитерористичної операції, знаходився в районі її проведення, а саме на посту № 3 по вул. Піонерська м. Золоте-1, блокпосту «Карбоніт», розташованому в м.Золоте-1 Первомайського району Луганської області, на перехресті авто доріг у напрямку «м. Первомайськ - м. Гірське - м.Золоте-1 - м. Луганськ».

Під час виконання службових обов'язків, ОСОБА_1 був озброєний особистою табельною зброєю - автоматом «АК-74» НОМЕР_1 з бойовими набоями, який згідно висновку експерта від 10.12.2004 року № 71 є вогнепальної зброєю - 5,45 мм. автоматом конструкції Калашникова «АК-74», 1988 року випуску, виробництва СРСР.

07.10.2014 року, приблизно о 19 годині, ОСОБА_1, під час несення служби в темний час доби, знаходячись на неосвітленій ділянці автодороги, поблизу посту № З блокпосту «Карбоніт», розташованого впродовж вул. Піонерської м. Золоте-1, помітив автомобіль «Палуоо Ьапоз» чорного кольору з державним реєстраційним знаком НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5.

Зазначений автомобіль рухався по вул. Чайковського м. Золоте-1, яка розташована перпендикулярно вул. Піонерської та виходячи на проїзну частину автодороги, де розташований пост № 3 блокпосту «Карбоніт», залишається ліворуч від нього.

Для водіїв, які рухаються по вул. Чайковського у напрямку вул. Піонерської, не передбачені та відсутні будь-які дорожні знаки і позначки, які забороняють та обмежують рух транспорту на вказаній ділянці, а також попереджують про наявність блокпоста. У зв'язку з чим, водій ОСОБА_6, який рухався у зазначеному напрямку, не зобов'язаний був зупиняти транспортний засіб, перед виїздом з вул. Чайковського на автодорогу, розташовану впродовж вул. Піонерської м.Золоте-1.

З метою зупинки зазначеного транспортного засобу для перевірки документів, ОСОБА_1 за допомогою електричного ліхтарика подав водію сигнал, який він вважав за такий, що відповідає вимозі про зупинку, а також продублював свою вимогу командою вголос.

Водій автомобілю ОСОБА_6 проігнорував вимогу ОСОБА_1 та не зупинився, виїхав на автодорогу впродовж вул. Піонерської та продовжив рух у напрямку смт. Карбоніт Первомайського району Луганської області.

Після цього, ОСОБА_1, знаходячись приблизно на відстані 20 метрів позаду від зазначеного автомобілю, грубо ігноруючи вимоги ч.б ст.15, розділу 3 Закону України «Про міліцію», не зважаючи на те, що водій своїми діями не створює загрозу життю чи здоров'ю громадян або працівника міліції, прийняв незаконне рішення щодо застосування вогнепальної зброї, з метою примусової зупинки транспортного засобу шляхом його пошкодження.

Діючи з метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_1, перевищуючи владу та службові повноваження, умисно вчиняючи дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та повноважень, порушуючи вимоги ч.б ст.15, розділу 3 Закону України «Про міліцію» та інших нормативних актів, усвідомлюючи, що своїми протиправними діями він створює реальну загрозу для життя та здоров'я водія ОСОБА_6, здійснив з особистої табельної зброї - 5,45 мм. автомата «АК-74» НОМЕР_1 один попереджувальній постріл у повітря та три постріли в задню частину автомобіля.

Внаслідок умисних, протиправних дій ОСОБА_1 та неналежного виконання ним обов'язку працівника правоохоронного органу, ОСОБА_6 були завдані тілесні ушкодження у вигляді: сліпого вогнепального, кульового поранення лівої поперекової області з пораненням лівої нирки, множинними пораненнями тонкої кишки та її брижейки, поранення брижейки товстої кишки, наскрізного вогнепального, кульового поранення правого плеча та рани м'яких тканин в області лопатки. Після чого, потерпілого було госпіталізовано до медичного закладу, де він помер.

Згідно висновку експерта від 17.01.2015 № 423/1, смерть ОСОБА_6 настала від сліпого вогнепального, кульового поранення лівої поперекової області з пошкодженням лівої нирки, пораненнями тонкої кишки, брижейки тонкої та товстої кишки, ускладненими гострою зовнішньою та внутрішньою кровотечею, недокров'ям внутрішніх органів та знаходиться в причино - наслідковому зв'язку з отриманими пошкодженнями.

На вирок подані апеляційні скарги.

Обвинувачений ОСОБА_1 в апеляційній скарзі посилається на те, що він як міліціонер батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Луганськ-1» 07.10.2014 року знаходячись на службі на блокпосту №3 розташованого в районі вул.. Піонерській м. Золоте-1 намагався зупинити автомобіль під керуванням ОСОБА_6 оскільки останній «на його думку» своїми діями створював загрозу для його життя, подавав відповідний сигнал світлом ліхтарика та робив попереджувальні постріли у повітря, але останній продовжував рухатися. У зв'язку з цим він із особистої табельної зброї - автомата АК-74 зробив три постріли по колесах в задню частину автомобіля ОСОБА_6, вважає що він діяв в межах його службових обов'язків та наданих Законом «Про міліцію повноважень», а тому вирок суду щодо нього просить скасувати як необґрунтований та справу направити на новий судовий розгляд в місцевий суд.

Захисник Стародубцева Л.О. посилаючись на аналогічні обставини, а також на те що суд не прийняв належних мір про допит ряду свідків та не дав оцінки показанням свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8 які вказували на те що по рації була надана команда про відкриття вогню на пораження, просить також вирок у відношенні ОСОБА_1 скасувати, а справу направити на новий розгляд.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника, в яких вони підтримували доводи своїх апеляційних скарг, міркування прокурора та представника потерпілої про залишення вироку без змін, і виступи їх в судових дебатах, колегія суддів, розглянувши матеріали кримінального провадження і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника адвоката Стародубцевої Л.О. задоволенню не підлягають.

Як вбачається з матеріалів справи висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину та правильність кваліфікації його дій за ч.2 ст. 365 КК України ґрунтується на зібраних та досліджених в судовому засіданні доказах.

Зокрема вони підтверджуються показаннями свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_4, даним що містяться в протоколі огляду місця події від 07.10.2014 року з фото таблицями до нього (Т.1 а.с.3-8), протоколі огляду трупа потерпілого ОСОБА_6(Т.1 а.с. 191-211), висновках судово-балістичних експертиз (Т.1 а.с. 260-263, Т. 1 а.с.295-297), висновках судової криміналістично-трасологічної експертизи (Т.1. а.с. 278-289) та іншими доказами по справі.

Згідно висновку судово-медичної експертизи трупу потерпілого

ОСОБА_6 його смерть настала від сліпого вогнепального кульового поранення лівої поперекової області з пошкодженням лівої нирки, пораненнями тонкої кишки, брижейки тонкої та товстої кишки, ускладненими гострою зовнішньою та внутрішньою кровотечею, недокров'ям внутрішніх органів та знаходиться в причино - наслідковому зв'язку з отриманими пошкодженнями (Т.1 а.с.268-272).

Суд першої інстанції оцінив докази у справі та з дотриманням вимог статей 368, 370, 374 КПК України постановив вирок, належним чином умотивувавши своє рішення та дійшовши обґрунтованого висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні злочину передбаченого ч.3 ст. 365 КК України.

Доводи обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника про однобічність та необ'єктивність розгляду справи, неприйняття мір судом про виклик та допит ряду свідків колегія суддів вважає необґрунтованими оскільки суд першої інстанції ретельно дослідив всі наявні докази та допитав необхідних свідків.

У вироку суду дана належна оцінка показам свідків ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_8, ОСОБА_4, які підтвердили про відсутність підстав для застосування особистої табельної зброї автомата АК-74 у обвинуваченого ОСОБА_1 у відношенні потерпілого ОСОБА_6 який керував автомобілем.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст.. 65 КК України врахував характер, ступінь тяжкості вчиненого злочину, також дані про його особу та обставини що пом'якшують чи обтяжують покарання.

Будь-яких даних які б свідчили про однобічність та необ'єктивність розгляду справи і порушення вимог кримінально-процесуального законодавства, які б тягли за собою скасування вироку колегією суддів не встановлено.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів -

УХВАЛИЛА:

Вирок Лисичанського міського суду Луганської області від 06 липня 2015 року стосовно ОСОБА_1 - залишити без змін.

Апеляційні скарги обвинуваченого ОСОБА_1 та його захисника Стародубцевої Л.О. без задоволення.

Судді:

___ _______ _______

Тополюк Є.В. Борзаниця В.І. Шапка В.В.