Рішення № 53675225, 23.11.2015, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1902/14-ц

Провадження №: 2/0343/141/15

Р І Ш Е Н Н Я

I М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2015 року м. Долина

Долинський районний суд Iвано-Франкiвської областi в складi:

головуючого судді Керніцького І. І.,

секретаря Оленюк Т. В.,

адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у вiдкритому судовому засiданнi в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області справу за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, зустрічним позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно, за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 про визнання права власності на спадкове майно ,

ВСТАНОВИВ:

Позивач-відповідач ОСОБА_3 просить постановити рішення, яким визнати за нею право власності на 1/6 частину будинковолодіння в с.Рахиня по вул.. Вовче, 28 Долинського району та автомобіль НОМЕР_1; позивач-відповідач ОСОБА_5 просить визнати за нею право власності на 1/6 частину будинковолодіння в с.Рахиня по вул.. Вовче, 28 Долинського району та рухоме майно: шліфувально-токарний верстат кустарного виробництва ціною 5112,00 гривень, компресор кустарного виробництва вартістю 3159,00 гривень; позивач-відповідач ОСОБА_4 просить суд визнати за нею право власності на 1/6 частину будинковолодіння в с.Рахиня по вул.. Вовче, 28 Долинського району та наступне рухоме майно: верстат-гіблярка кустарного виробництва (фрезерний який знаходиться в стодолі) вартістю 3744,00 гривень, зварювальний апарат «Power Bosh» 2005 року випуску вартістю 630,00 гривень, рубанок електричний 2000 року випуску вартістю 765,00 гривень, фасонно-фрезерний верстат «Ferm» 2001 року випуску вартістю 850,00 гривень, лобзик ручний електричний 2000 року випуску вартістю 595,00 гривень, машина ручна електрична стрічково-шліфувальна, 2001 року випуску вартістю 1360,00 гривень; позивач ОСОБА_6 просить суд визнати з ним право власності на все будинковолодіння, що частину будинковолодіння в с.Рахиня по вул.. Вовче, 28 Долинського району.

Свої вимоги позивач відповідач ОСОБА_3 та ОСОБА_4 мотивують тим, що 06.02.2013 р. померла ОСОБА_8 На час смерті, вона та її чоловік ОСОБА_9 проживали разом з його матірю спадкодавцем ОСОБА_8 та її чоловік був спадкоємцем першої черги. За життя, спадкодавець ОСОБА_8 склала заповіт, згідно до якого все майно у випадку смерті успадкував її чоловік ОСОБА_9 Згідно до довідки виданої сільською радою від 10.07.2014р., до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_8 входило будинковолодіння за адресою с.Рахиня, вул.Вовче,28 Долинського району. Після смерті ОСОБА_8 її чоловік в шестимісячний строк після смерті матері звернувся до державного нотаріуса з заявою при прийняття спадщини та видачу йому свідоцтва про спадщину. Свідоцтво про спадщину через смерть отримати не встиг. Відповідно до ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обовязкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Спадкоємцями першої черги померлого ОСОБА_9 є - вона та його повнолітні діти: ОСОБА_7 і ОСОБА_4

Спадкове майно померлого складається з будинковолодіння за адресою с.Рахиня, вул. Вовче,28 Долинського р-ну вартістю 80 000 грн., та автомобіля НОМЕР_2. Вартістю 10 000 грн. всього на суму 90 000грн.

З метою прийняття спадщини вона та відповідачі, в шестимісячний строк звернулись до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини. Однак, в звязку з відсутністю будь-яких даних про прийняття спадщини та належність майна через нотаріуса вона та відповідачі не змогли оформити свідоцтво спадщину. Зазначена обставин підтверджується відповіддю завідувача державної нотаріальної контори ОСОБА_10 від 11.07.2014р. За цих обставин, право власності на спадкове майно в порядку спадкування за законом підлягає до визнання в судовому порядку.

Крім цього, після смерті її чоловіка, 01.10.2013р. було складено акт опис спадкового майна. В зазначений акт опису було включено все майно, що знаходилось за місцем проживання її чоловіка.

З 10.11.2000 р. вона зареєстрована, як субєкт підприємницької діяльності та здійснюю підприємницьку діяльність в сфері виготовлення столярних виробів. За час здійснення підприємницької діяльності нею було придбано майно, яке не є спільно нажитим майном подружжя.

Після смерті її чоловіка, на прохання всіх спадкоємців за місцем їхнього спільного проживання з спадкодавцем, було вчинено опис всього майна в т.ч. яке належить її, як субєкту підприємницької діяльності на праві приватної особистої власності.

Так, відповідно до ч.3 ст.57 Сімейного Кодексу України, особистою приватною власністю дружини, чоловіка є: майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто. Відповідно до п.23 Постанови ВСУ №11 від 21.12.2007р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Згідно до п. 29 цієї ж Постанови ВСУ відповідно до положень статей 57, 61 СК( 2947-14 ), ст.52 ЦК (435-15) майно приватного підприємства чи фізичної особи - підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя.

Позивач ОСОБА_4 є дочкою померлого спадкодавця першої черги та також має право на отримання частки в спадковому майні.

Позивач-відповідач ОСОБА_5 свої вимоги мотивує тим, що 06 грудня 2013 року померла ОСОБА_8. За життя вона склала заповіт, згідно з яким все майно у випадку смерті повинен успадкувати її батько ОСОБА_11 та його рідний брат ОСОБА_12 в рівних долях (заповіт додається до позову). Відповідно до довідки виданої виконавчим комітетом Рахинянської сільської ради Долинського району Івано-Франківської області № 440 від 10.07.2014 року за ОСОБА_8 рахувалося будинковолодіння в селі Рахиня вул. Вовче, 28. ОСОБА_12 успадкував ? вищезгаданого домоволодіння померлої. Її батько, ОСОБА_11, після смерті ОСОБА_8 протягом шести місяців звернувся до державного нотаріуса з заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про спадщину. Проте, внаслідок смерті, він не зміг отримати свідоцтво про спадщину. Відповідно до 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної у частки спадщини, крім права на прийняття обовязкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія). Оскільки, її батько не складав заповіту за життя, то відповідно до 216 ЦК України спадкоємцями першої черги ОСОБА_9 є - вона, його дочка ОСОБА_5 та дочка від другого шлюбу ОСОБА_4, а також ОСОБА_3, котра була його дружиною на момент смерті. Таким чином спадкуванню підлягає ? будинковолодіння в ОСОБА_2 вул. Вовче, 28 - по 1/6 всім спадкоємцям ОСОБА_9, автомобіль НОМЕР_3 - по 1/3, а також майно, зазначене у акті опису спадкового майна наступним чином.

Позивач-відповідач ОСОБА_6 свої вимоги мотивує тим, що він, позивач по даній цивільній справі, разом зі своєю сімєю,певний період часу проживав в ІНФОРМАЦІЯ_1, в будинковолодінні своїх батьків, за №28, по вул.Вовче, в якому, до дня своєї смерті, і проживали його мати-Яблонська ОСОБА_13, яка померла 06.02.2013 р., і його брат - ОСОБА_9, який помер 24.08.2013 р., що підтверджується відповідними свідоцтвами про їх смерть, які вже є долучені до матеріалів даної цивільної справи. Відповідно до довідки виконавчого комітету Рахинянської сільської ради, за його померлою матірю-Яблонською П.І., згідно записів погосподарської книги,за 2011-2015р.р., рахується і обліковується будинковолодіння, за № 28, яке знаходиться по вул.Вовче, в с.Рахиня, Долинського району, Івано-Франківської області, якого вона і була забудівником, а до дня своєї смерті - і головою даного господарства, яке складається з житлового будинку і наступних господарських будівель та споруд: літньої кухні,стайні,двох стодол,шопи,гаражу,криниці і огорожі. Після смерті його рідних, у його приватну власність перейшло все належне їм майно, яке знаходиться за вище вказаною адресою,та відкрилася спадщина за заповітом, посвідченого 25.07.2012р. секретарем Рахинянської сільської ради,Долинського району, Івано-Франківської області,по якому,в даний час єдиним спадкоємцем всього належного його матері майна, являється тільки він, її син - ОСОБА_9, позивач по даній цивільній справі, оскільки його брат -ОСОБА_9,на імя якого, їхньою матірю був також складений цей же заповіт,на сьогоднішній день вже помер,так і не успадкувавши від матері належне йому майно. До складу спадкового майна його померлої матері, входить і вказане вище нерухоме майно (будинковолодіння). Поскільки спадкове майно є нерухоме, то він повинен був отримати в нотаріуса свідоцтво про право на спадщину за заповітом. У встановлений законом 6-місячний строк в нотаріальну контору з заявою про прийняття спадщини і отримання відповідного свідоцтва він звернувся,але спадщину не прийняв,шляхом отримання в нотаріуса свідоцтва про право на спадщину хоч і вступив у фактичне володіння вказаним вище спадковим нерухомим майном після смерті спадкодавця,тобто прийняв спадщину у відповідності до вимог ст.1268 ЦКУкраїни, так як не заявляв відмови від неї, у встановлений ст.ст. 1270 та 1273 ЦК України строк. Однак, в даний час йому стало відомо, що ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_7, мають намір оформити у відповідних частках право власності не тільки на вказане вище нерухоме майно (будинковолодіння), а й на певне рухоме майно,яке їм не повинно належати і на яке вони не мають жодних спадкових чи інших прав,про що його повідомили,що в Долинському районному суді Івано-Франківської області у березні 2015 року, була розглянута цивільна справа за їхніми позовами про визнання права власності на це ж майно, по якій (даній же цивільній справі), його не тільки не було залучено до участі в справі, але й навіть не було повідомлено про розгляд такої справи в суді. 23.04.2015р., дізнавшись про винесене судом відповідного рішення по вказаній вище цивільній справі, його представник-адвокат ОСОБА_2 звернувся з своєю заявою в Долинський районний суд Івано-Франківської області,де йому, 28.04.2015р.,були надано можливість ознайомитись з матеріалами даної цивільної справи, отримати судове рішення і копії її документів. Вивчивши матеріали вказаної вище цивільної справи, вважає,позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_7, грубо порушує його, як майнові, так і спадкові права,позбавляє його права власності і права на спадкування за заповітом, як на нерухоме,так і на рухоме майно,яке належить спадкодавцю-його померлій матері-Яблонській ОСОБА_14,його-Яблонського І.Й.,не є залучено до розгляду даної цивільної справи, як учасника процесу,хоч її сторонам(ОСОБА_15,ОСОБА_4І.і ОСОБА_9І.) достаменно і добре відомо, щонайменше,половина визначеного ними же спадкового майна, належить йому-Яблонському І.Й. тому, він і вважає, що ними свідомо та умисно не було повідомлено про це суд для залучення його до розгляду у вказаній вище цивільній справі, чим свідомо введено суд в оману, які і ввели в оману суду про те, що дане спадкове майно, яке вони між собою розприділили, належить іншому спадкодавцю, а саме: їхньому померлому відповідно чоловікові і батькові- Яблонському ОСОБА_16. Про таку ж оману та свідоме приховування вказаними вище сторонами в даній цивільній справі дійсних і реальних обставин щодо приналежності і наявності розприділеного між ними спадкового майна,свідчить також і наявність вказаного вище заповіту від імені його матері,в т.ч.-на його імя, про який(заповіт)ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_7 свідомо і з корисливих мотивів,з метою незаконного привласнення і заволодіння даного спадкового майна, не повідомили для суду, в результаті чого, Долинський районний суд Івано-Франківській області, ухваляючи між вказаними особами мирову угоду, щодо розподілу між ними даного ж спадкового майна, керувався нормами закону щодо спадкування по закону, а не по заповіту, що не мало б місце, якщо б про цей заповіт було відомо суду, як і не була б ухвалена мирова угода між цими ж сторонами без його участі в даній же цивільній справі. По-друге, не було залучено до участі в даній же цивільній справі навіть Рахинянську сільську раду, як орган місцевого самоврядування, на території якої знаходиться зазначене вище будинковолодіння, як нерухоме спадкове майно, в якому і знаходилося також і інше рухоме майно, яке і було розподілено між сторони даної цивільної справи (ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_9І.), згідно вказаної вище ним ухвали Долинського районного суду Івано-Франківської області, від 17.03.2015р. По-третє, первинна позовна заява, яка міститься в матеріалах даної цивільної справи, була подана взагалі без зазначення в ній жодного відповідача, що і було прийнято судом першої інстанції, та на що судом і не було звернуто уваги при прийнятті своєї ухвали, від 17.03.2015р. Однак, відповідно до п.2 ч.2 ст.119 ЦПК України - є передбачено,що позовна заява повинна містити імя(найменування)позивача і відповідача,а також імя представника позивача,якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс,номер засобів звязку, якщо такий відомий. По-четверте, в матеріалах даної цивільної справи міститься довідка Рахинянської сільської ради Долинського району, як письмовий доказ ОСОБА_3,ОСОБА_4І та ОСОБА_7, яка і свідчить про те,кому належить вище мною відображений спадковий житловий будинок, з якої і вбачається, що спадкодавцю-Яблонському ОСОБА_16, цей будинок не належить, і що він (померлий ОСОБА_9Й.), до дня своєї смерті не був власником чи співвласником будь-якої житлової будівлі в с.Рахиня, Долинського району, Івано-Франківської обл., про що також свідчать і інші довідки цієїж сільської ради,що містяться в даній же цивіль ній справі,як письмові докази ОСОБА_3,ОСОБА_4,ОСОБА_7, так і долучені ним- Яблонським ОСОБА_17,як письмові докази його доводів і його тверджень до поданої ним апеляційної скарги,як і докази на спростування доводів,тверджень вказаних ним вище сторін даної цивільної справи. Саме ці ж довідки вказаної вище сільської ради свідчать про те,кому належить зазначене ви ще мною спадкове рухоме і нерухоме майно,а також про те,хто має право на його спадкування і на отримання його у свою приватну власність,що і не було судом першої інстанції навіть перевірено, як і не була поставлена цим же судом вимога для позивачів по даній же цивільній справі- надати суду підтвердження чи беззаперечні докази щодо права власності на зазначене вище спадкове будинковолодіння,як і на інше рухоме спадкове майно саме для спадкодавця - ОСОБА_9, а не для іншого спадкодавця - ОСОБА_8. А тому, по вказаним вище підставах і мотивах,в даний час він вважає, що подаючи до суду свій вище названий позов, ОСОБА_3, ОСОБА_4 і ОСОБА_7, не всебічно,не повно і не обєктивно надають для дослідження в судовому засіданні всіх обставин даної цивільної справи в їх сукупності, приховуючи про наявність інших власників на дане ж спадкове нерухоме і рухоме майно,не ставлячи вимоги перед судом про витребування і дослідження в процесі судового слухання по даній же цивільній справі відкриті Долинською районною держаною нотаріальною конторою спадкові справи після смерті, як спадкодавця -ОСОБА_8,так і після смерті спадкодавця - ОСОБА_9, як і не залучивши до розгляду даної ж цивільної справи його - ОСОБА_6, так і Рахинянську сільську раду, як орган місцевого самоврядування, на території якої і знаходиться зазначене вище будинковолодіння, як нерухоме спадкове майно, в якому і знаходилося також і інше рухоме спадкове майно, чим саме і грубо порушуються його як спадкові права, так і його право приватної власності, як на житло (нерухоме майно), так і на інше рухоме майно.

Позивач-відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги зменшила, просила визнати за нею право власності на 1/6 частину зазначеного в позові спадкового будинковолодіння та право власності на належний померлому спадкодавця легковий автомобіль. Просила відмовити в задоволенні позову ОСОБА_9, оскільки вважає його безпідставним.

Відповідачі-позивачі ОСОБА_4 та ОСОБА_7 в судове засідання не прибули, однак в своїй заяві (а.с. 92) висловили свою думку про розподіл спадкового майна.

Представники позивача ОСОБА_9 заявлені позовні вимоги підтримали, зіславшись на вищевикладені обставини. Просили відмовити в задоволенні інших позовів.

Суд вислухавши доводи сторін, дослідивши здобуті та перевірені в судовому засіданні докази в їх сукупності, приходить до висновку, що позови ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_4 (ОСОБА_5) слід задоволити, натомість позов ОСОБА_9 не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

У відповідності до вимог ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 1268 Цивільного кодексу України спадщина належить спадкоємцю незалежно від часу прийняття ним спадщини.

Відповідно до ст. 1276 ЦК України, якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти, право на прийняття належної йому частки спадщини, крім права на прийняття обовязкової частки у спадщині, переходить до його спадкоємців (спадкова трансмісія).

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами - 06.02.2013 р. померла ОСОБА_8, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії І-НМ № 166008 від 06.02.2013 року, виданого виконавчим комітетом Рахинянської сільської ради.

Після смерті останньої відкрилася спадщина.

Відповідно до світлокопії заповіту від 25.06.2012 року, спадкодавець ОСОБА_8 склала заповіт, згідно до якого все майно у випадку смерті заповіла ОСОБА_9 та ОСОБА_6, а земельну ділянку в урочищі «Толока» - ОСОБА_18.

Згідно до довідки виданої сільською радою від 10.07.2014р., до складу спадщини спадкодавця ОСОБА_8 входило будинковолодіння за адресою с.Рахиня, вул.Вовче,28 Долинського району.

Після смерті ОСОБА_8 ОСОБА_9 в шестимісячний строк після смерті матері звернувся до державного нотаріуса з заявою при прийняття спадщини та видачу йому свідоцтва про спадщину. Свідоцтво про спадщину через смерть отримати не встиг. Проте, на час смерті спадкодавця він проживав разом з спадкодавцем та вважається таким, що прийняв спадщину.

27.08.2015 року помер ОСОБА_9, про що свідчить свідоцтво про смерть серії І-НМ № 171854 від 04.09.2013 року, видане відділом РАЦС Долинського районного управління юстиції.

Відповідно до свідоцтва про одруження серії І-НМ № 000232 від 07.08.1999 року, виданого відділом РАЦС Долинського районного управління юстиції між ОСОБА_9 та Прокоф?євою ОСОБА_19 укладено шлюб, після розірвання шлюбу дружині присвоєно прізвище «Яблонська».

Як вбачається з відповіді Долинської районної державної нотаріальної контори від 11.07.2014 року № 314/02-14 державний нотаріус повідомив, що окрім ОСОБА_3, після смерті ОСОБА_9 спадщину прийняли: дочка ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_4.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскільки позивачі є спадкоємцями померлого спадкодавця ОСОБА_9 даний позов слід задоволити, визнавши за ними право власності у визначених ними частками.

Щодо позовної вимоги позивача ОСОБА_6 в частині визнання за ним права власності на ціле будинковолодіння в с.Рахиня по вул.. Вовче, 28 Долинського району то дана вимога не підлягає до задоволення, з урахуванням наступних обставин.

Як вже згадувалось вище, ОСОБА_6 є спадкоємцем за заповітом на ? частку будинковолодіння, що належало померлому спадкодавцю ОСОБА_8

Вказаний заповіт зареєстрований в Спадковому реєстрі, про що зроблено реєстраційний запис 54680618 від 03.07.2013 року.

Позивач прийняв вказану спадщину та став власником ? частини спадкового будинковолодіння, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, виданого 24.09.2015 року. На даний час це його право ніким не оспорюються чи не визнається.

Іншу ? частину спадкового майна за заповітом прийняв померлий ОСОБА_9.

Вказаний заповіт ніким не оспорювався, інші спадкоємці від прийняття спадщини не усувались.

Інші доводи, на які покликається позивач ОСОБА_6 суд вважає такими, що не заслуговують на увагу та впливають на розгляд даної справи та прийняття судом відповідного рішення.

На підставі ст..ст. 392, 1268, 1276 Цивільного кодексу України, керуючись ст..ст. 208, 209, 215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -

РІШИВ:

Позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ОСОБА_7 задоволити.

Визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/6 частину будинковолодіння в с.Рахиня по вул.. Вовче, 28 Долинського району та автомобіль НОМЕР_4.

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/6 частину будинковолодіння в с.Рахиня по вул.. Вовче, 28 Долинського району та наступне рухоме майно: верстат-гіблярка кустарного виробництва вартістю 3744,00 гривень, зварювальний апарат «Power Bosh» 2005 року випуску вартістю 630,00 гривень, рубанок електричний 2000 року випуску вартістю 765,00 гривень, фасонно-фрезерний верстат «Ferm» 2001 року випуску вартістю 850,00 гривень, лобзик ручний електричний 2000 року випуску вартістю 595,00 гривень, машина ручна електрична стрічково-шліфувальна, 2001 року випуску вартістю 1360,00 гривень.

Зустрічний позов ОСОБА_5 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання права власності на спадкове майно задоволити.

Визнати ОСОБА_5 право власності на 1/6 частину будинковолодіння в с.Рахиня по вул.. Вовче, 28 Долинського району та рухоме майно: шліфувально-токарний верстат кустарного виробництва ціною 5112,00 гривень, компресор кустарного виробництва вартістю 3159,00 гривень;

Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1/6 частину будинковолодіння в с.Рахиня по вул.. Вовче, 28 Долинського району та наступне рухоме майно: верстат-гіблярка кустарного виробництва (фрезерний який знаходиться в стодолі) вартістю 3744,00 гривень, зварювальний апарат «Power Bosh» 2005 року випуску вартістю 630,00 гривень, рубанок електричний 2000 року випуску вартістю 765,00 гривень, фасонно-фрезерний верстат «Ferm» 2001 року випуску вартістю 850,00 гривень, лобзик ручний електричний 2000 року випуску вартістю 595,00 гривень, машина ручна електрична стрічково-шліфувальна, 2001 року випуску вартістю 1360,00 гривень.

В задоволенні позову ОСОБА_6 до ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_7 про визнання права власності на спадкове майно відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з часу його проголошення до Апеляційного суду Івано-Франківської області через Долинський районний суд. Особи, які брали участь у справі, однак не були присутні підчас проголошення судового рішення можуть оскаржити рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку на протязі десяти днів з часу отримання копії цього рішення.

Суддя

«Повний текст рішення суду виготовлено 10.11.2015 року. Оригінал рішення знаходиться в матеріалах справи»

Суддя