Ухвала суду № 5366971, 02.10.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

________________

УХВАЛА

ПРО ПОВЕРНЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ

02.10.09№ 05-5- 51 / 29760 Суддя , розглянувши

позовну заяву Міністерства аграрної політики України

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Броварський оптовий ринок"

2) Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Київській області

про визнання недійсним договору оренди

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 63 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо у позовній заяві не вказано обставин, на яких грунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розрахунок стягуваної чи оспорюваної суми.

Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.

Міністерство аграрної політики України у п. 2 позовної заяви від 25.09.09 р. № 31-4/1005 просить визнати недійсним договір оренди цілісного майнового комплексу № 9 від 08.10.07р., укладеного між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області та Товариством з обмеженою відповіальністю "Броварський оптовий ринок".

У той же час заявник не зазначає, яким чином оспорюваний договір порушує його права та охоронювані законом інтереси.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі.

Згідно з п. 3 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату державного мита у встановленому порядку та розмірі.

Відповідно до ст. 6 Декрету Кабінету Міністрів України “Про державне мито” державне мито сплачується за місцем розгляду і зараховується до державного бюджету.

Згідно з листом Головного управління державного казначейства у м. Києві від 61-01/1189 № 09.02.2007 з 12.02.2007 змінено реквізити рахунку відділення Державного казначейства у Шевченківському районі м. Києва, на який зараховується державне мито, що справляється з позовних заяв у справах, які розглядаються Господарським судом міста Києва, а саме: МФО –820019; Банк одержувача –ГУ ДКУ у м. Києві; Отримувач –УДК у Шевченківському районі м. Києва; Код ЗКПО –26077968; Р/р –31110095700011; Код бюджетної класифікації –22090200; Символ звітності –095.

В якості такого доказу заявником до позовної заяви від 25.09.09 р. № 31-4/1005 додано платіжне доручення № 363 від 28.07.09 року про сплату державного мита у розмірі 85 грн. 00 коп., в якому зазначено банк отримувача ГУ ДКУ у Київській області, м. Київ, рахунок № 31118095700001.

Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що платіжне доручення на безготівкове перерахування державного мита має містити відомості про те, яка саме позовна заява оплачується державним митом.

Відповідну правову позицію викладно в роз’ясненні Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування розділу VІ Господарського процесуального кодексу України»від 04.03.1998 року № 02-5/78.

Як вбачається з поданих заявником позовних матеріалів, платіжне доручення № 363 від 28.07.09 р. в рядку призначення платежу не містить вказівку на те, що державним митом оплачується позовна заява від 25.09.09 за позовом Міністерства аграрної політики України до Товариства з обмеженою відповідальністю «Броварський оптовий ринок»та до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Київській області про визнання недійсним договору № 9 від 08.10.07 р.

За вказаних обставин суд не може дійти беззаперечного висновку, що державне мито сплачено в доход Державного бюджету України за розгляд саме цієї позовної заяви в Господарському суді міста Києва..

Відповідно до п.10 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Згідно з п. 3–1 ч. 1 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до п.11, 12 Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N1258, з метою перерахування коштів для оплати витрат у графі платіжного доручення "Призначення платежу" зазначається "Інформаційно-технічне забезпечення судового процесу", а також найменування суду, до якого особа звертається з позовною заявою. Документ про оплату витрат додається до позовної заяви, заяви, клопотання, скарги, яку особа подає до суду відповідно до процесуального законодавства. Документом про оплату витрат є квитанція установи банку або відділення поштового зв'язку, які прийняли платіж, платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.09 р. № 825 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 року № 1258" внесено зміни до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258 "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" та викладено їх в новій редакції.

У господарських справах встановлено такий розмір витрат з інформаційно-технічного забезпечення судового процесу:

- для позивачів, звільнених у встановленому порядку від сплати державного мита, - за нульовою ставкою;

- для всіх інших позивачів - за ставкою 236 гривень.

Постанову N 825 вперше офіційно опубліковано в газеті «Урядовий кур’єр»від 13.08.2009 N 146 (4052).

Сума витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу визначається на день подання позовної заяви.

З позовних заяв, поданих до набрання Постановою № 825 чинності, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу сплачуються в розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 № 361 "Про внесення змін до розмірів витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов'язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів", а з позовних заяв, поданих після набрання Постановою № 825 чинності, - у розмірі, визначеному згідно з цією Постановою (за ставкою 236 грн.) (інформаційний лист Вищого господарського суду України від 17.08.2009р. № 01-08/479).

Відповідно до листа Державного казначейства України № 34-04/770-3264 від 15.03.2007 р. витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають сплаті до Державного бюджету України, за кодом економічної класифікації доходів 22050000, р/р 31213259700011, одержувач: УДК у Шевченківському районі, код 26077968, банк одержувача: ГУДКУ у м. Києві МФО 820019, в рядку "призначення платежу зазначається: "Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах".

До позовної заяви від 25.09.09 р. № 31-4/1005 заявником додано платіжне доручення № 364 від 28.07.09 р. на суму 118,00 грн., в якому зазначено банк отримувача: ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, код 24074109, р/р 31211259700001 та яке в рядку «призначення платежу»не містить найменування суду, до якого звертається особа.

Приймаючи до уваги наведене, зважаючи на те, що заявником перераховані грошові кошти на оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в меншому розмірі та на інший рахунок, ніж передбачено чинним законодавством України, а також враховуючи, що у платіжному дорученні № 364 від 28.07.09 р. в рядку «призначення платежу»не зазначається найменування суду, до якого звертається особа, суд вважає, що заявником не подано належним доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Крім того, суд звертає увагу заявника на те, що відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна мітити найменування (для юридичних осіб) або ім’я (прізвище, ім’я та по батькові за його наявності для фізичних осіб) сторін, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання (для фізичних осіб), ідентифікаційні коди суб’єкта господарської діяльності за їх наявності (для юридичних осіб) або індивідуальні ідентифікаційні номери за їх наявності (для фізичних осіб –платників податків).

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, при цьому відповідно до п. 5.27. Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (ДСТУ 4163-2003) відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, засвідчуватись повинна кожна сторінка документу з відтиском печатки підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи. За таких обставин вказана позовна заява і додані до неї документи підлягають поверненню заявникові без розгляду.

Проте, суд звертає увагу заявника на те, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

          Керуючись п. 4, п. 10 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Позовні матеріали повернути заявнику без розгляду.

Суддя                                                             Пригунова А.Б.