Ухвала суду № 53669497, 23.11.2015, Апеляційний суд Донецької області (м. Маріуполь)

22-ц/775/1019/2015(м)

222/863/15-ц

Головуючий в 1 інстанції Подліпенець Є.О.

Доповідач Лоленко А.В.

Категорія 27

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 листопада 2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області у складі:

головуючого судді Лоленко А.В.,

суддів Пономарьової О.М., Зайцевої С.А.

при секретарі Зливка І.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Маріуполі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Володарського районного суду Донецької області від 04 вересня 2015 року у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И Л А:

У липні 2015 року позивач ОСОБА_2 акціонерне товариство «Дельта банк» звернулось до суду з даним позовом вказуючи, що 17.10.2011 року між ПАТ «Дельта Банк», який є правонаступником ТОВ «Комерційний Банк «Дельта» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 002-04508-171011 від 17.10.2011 року, відповідно до якого відповідачу було відкрито картковий рахунок НОМЕР_1 в національній валюті України гривні та надано кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної Кредитної лінії на загальну суму 30000,00 грн. та на день укладення кредитного договору встановлено ліміт Кредитної лінії на рахунку в сумі 3888,58 грн.

Відповідно до п. 1.3 договору банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку додаткова угода не складається.

Згідно п. 5.2 договір набуває чинності з дня його укладення та діє до повного виконання зобовязань за цим договором. Відповідач зобов»язався щомісяця в строки здійснювати погашення частини суми заборгованості за кредитною лінією, яка виникла за попередній звітній місяць, а також здійснювати погашення в повному обсязі заборгованості за овердрафтом, яка виникла за попередній звітний місяць, сплачувати всю суму відсотків, нарахованих за користування кредитною лінією та овердрафтом за попередній звітній місяць, та всю суму пені, нараховану в разі порушення строків сплати заборгованості.

Однак відповідачем не виконуються належним чином договірні зобовязання, що призвело до виникнення заборгованості.

Так, станом на 12.05.2015 року заборгованість становить 4100,24 грн., яка складається з заборгованості за тілом кредиту. Тому позивач просив стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь суму заборгованості за кредитним договором № 002-04508-171011 від 17.10.2011 року в розмірі 4100,24 грн.

Рішенням Володарського районного суду Донецької області від 04 вересня 2015 року позов Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Дельта банк» - 4100 гривень 24 копійки - заборгованість (тіло кредиту) за кредитним договором №002-04508-171011 від 17.10.2011 року, яка виникла станом на 12.05.2015 року та судові витрати у виді судового збору в розмірі 243 гривні 60 копійок, а всього 4343 гривні 84 копійки.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на те, що судом не враховано, що на момент подачі позовної заяви трирічний строк позовної давності сплив, в межах якого позивач мав звернутися до суду за захистом своїх прав та інтересів, що відповідач припинив виконувати умови кредитного договору ще з 01.02.2015 року, просив скасувати рішення Володарського суду Донецької області від 04.09.2015 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу в позві, застосувавши строк позовної давності.

В судове засідання 19.11.2015 представник позивача Усікова Л.О. не з»явилась, хоча була належним чином повідомлена про час та місце розгляду справи в судовому засіданні від 29.10.2015, яке проводилось в режимі відео конференції за клопотанням представника банку, де представник банку давала свої пояснення, апеляційний суд вважає можливим відхилити клопотання представника банку про відкладення розгляду справи , справу розглянути у відсутності представника банку, яка належним чином повідомлена про розгляд справи.

Заслухавши доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_1, який просив задовольнити апеляційну скаргу, рішення суду скасувати, відмовити позивачу в позові, застосувавши строк позовної давності, дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що згідно кредитного договору № 002-04508-171011 від 17.10.2011 року ПАТ «Дельта Банк» відкрив ОСОБА_1 картковий рахунок НОМЕР_1 в національній валюті України гривні, надав кредит шляхом відкриття відновлювальної відкличної Кредитної лінії на загальну суму 300000 грн. а також було встановлено ліміт Кредитної лінії на рахунку в сумі 3888,58 грн., а ОСОБА_1 зобовязався сплачувати відсотки та інші платежі згідно умов Договору.

Відповідно до п. 1.3 договору банк самостійно один раз на місяць може змінювати розмір ліміту кредитної лінії в межах кредитної лінії та/або загальний розмір кредитної лінії, при цьому сторони погодили, що у даному випадку додаткова угода не складається.

Пунктом 5.2 договору передбачено, що договір набуває чинності з дати його укладення сторонами та діє до повного виконання сторонами зобовязань за цим договором.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем за договором № 002-04508-171011 від 17.10.2011 року, станом на 12.05.2015 року становить: 4100,24 грн. тіло кредиту.

Згідно ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити відсотки.

Відповідно до ч.1 ст. 628, ст. 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені між ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Згідно ст.ст. 526, 610 ч.1 ЦК України зобовязання повинні виконуватися належним чином; порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у тій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у тій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з п.31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» судам зазначено, що у спорах щодо споживчого кредитування кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув. У звязку з цим позовна давність за позовом про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.

Також п.7 ч.1 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» забороняється кредитодавцю вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.

Відповідно до правового змісту положень ст.ст. 256, 257, 261, 265 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

В силу вимог ч. 4 ст. 267 ЦК України закінчення строку позовної давності (спливу позовної давності) до пред»явлення позову є підставою для відмови в позові.

Проте, суд першої інстанції не застосував до спірних правовідносин строк позовної давності, на застосуванні якого наполягав відповідач з огляду на наступне.

Так, судом першої інстанції встановлено, що відповідач припинив виконувати зобов»язання за договором з 30.12.2012 року, оскільки останній платіж в розмірі 2508,62 грн. він здійснив в платіжний період саме з 03.12.2012 року 29.12.2012 року.

Позов предявлено до суду 01.07.2015 року, тобто в межах трирічного строку позовної давності.

Також, слід зазначити, що суд першої інстанції не прийняв до уваги ствердження відповідача в обґрунтування своїх заперечень, оскільки позовні вимоги позивача підтверджені й доведені дослідженими в судовому засіданні доказами і не спростовуються матеріалами справи, а відповідачем не надано суду жодного доказу в обґрунтування своїх заперечень, умови договору він визнав, про що свідчить його підпис у договорі № 002-04508-171011 та прийняв на себе певні зобовязання, які належним чином не виконав.

За клопотанням відповідача у банку були витребуванні документи , які б свідчили про внесення або не внесення відповідачем спірної суми в розмірі 2508, 62 грн. у період з 03.12.2012 року 29.12.2012 року. Разом з тим, банк надав суду лише розрахунок заборгованості , з якого вбачається, що спірна сума 2508,62 грн. була внесена 27.12.2012 року. Як пояснив представник банку в судовому засіданні від 29.10.15 інші документи в банку відсутні в зв»язку з процедурою віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних та ведення тимчасової адміністрації.

Таким чином, розглядаючи справу в межах заявлених позовних вимог, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що у судовому засіданні підтвердився факт порушення ОСОБА_1 грошового зобовязання за кредитним договором № 002-04508-171011 від 17.10.2011 року на загальну суму 4100,24 грн. Позичальнику ОСОБА_1 було відомо про необхідність виконання взятих на себе зобовязань, але він їх належним чином не виконав.

У відповідності до ч.1 ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Рішення суду відповідає вимогам матеріального та процесуального закону і підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст. 303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.

Рішення Володарського районного суду Донецької області від 04 вересня 2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий

Судді