Постанова № 53668547, 18.11.2015, Лиманський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Краснолиманський міський суд Донецької області)

м. Красний Лиман Справа № 236/3285/15-п

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.11.2015 року суддя Краснолиманського міського суду Донецької області, ОСОБА_1, розглянувши матеріали, які надійшли від Краснолиманського МВ УМВС України в Донецькій області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, громадяниина України, ІНПП НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одруженого який ніде не працює, раніше не засуджувавася, місце реєстрації/проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4

за ст.130 ч.1 КУпАП,

за участю порушника, якому роз»яснено права, передбачені ст. 268 КУпАП, яким клопотань не заявлено, та свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4,

ВСТАНОВИВ:

14 жовтня 2015 року о 18 годині 00 хвилин ОСОБА_2 на вул.. Кірова біля будинку № 7 в м. Красний Лиман Донецької області, керував автомобілем НОМЕР_2, з явними ознаками алкогольного сп»яніння(різкий запах алкоголю із ротової порожнини). Від продування алкотестеру «Драгер» та проходження медичного огляду на стан алкогольного сп»яніння відмовився в присутності понятих, у зв»язку з чим був відсторонений від керування автомобілем.

Тобто ОСОБА_2 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху і скоїв правопорушення, передбачене ст. 130 ч.1 КУпАП відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку медогляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп»яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

В судовому засіданні ОСОБА_2 винним себе у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП не визнав і суду показав, що дійсно 14.10.2015 року приблизно о 8-00 привозив свою знайому на вул.. Кірова,7 в м. Красний Лиман Донецької області(школа-інтернат) на своєму автомобілі НОМЕР_2. Після чого автомобіль залишив біля вказаної будівлі, аж до 18-00, коли прибули співробітники міліції і склали протокол. У вказаний проміжок часу він вживав спиртні напої, але автомобілем не керував, в цей же проміжок часу нікому керування ним не передавав. Від керування автомобілем співробітниками міліції був відсторонений.

В судовому засіданні свідки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дали суду аналогічні один одному пояснення про те, що біля 18 годин 14.10.2015 року ОСОБА_2 разом зі своїм автомобілем ВАЗ перебував на території школи-інтернату у стані алкогольного сп»яніння і в їх присутності на пропозицію співробітників міліції від продування алкотестеру «Драгер» та проходження медичного огляду на стан алкогольного сп»яніння відмовився. При цьому ОСОБА_2 поводив себе зухвало, був неврівноважений. А також свідок ОСОБА_5 доповнила, що вона гуляла з дітьми на території школи-інтернат і автомобіля ОСОБА_2 і його самого до 16 годин взагалі там не було, а коли правопорушник заїхав на подвір»я, то він був у стані алкогольного сп»яніння, свою поведінку не контролював.

При розгляді матеріалів адміністративної справи було враховано наступне.

Згідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у звязку з

адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна(умисна або необережна) дія чи бездіяльність, за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 248 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом(посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.

Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, згідно ст. 245 КУпАП, є : своєчасне, всебічне, повне і обєктивне зясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Доказами відповідно до ст. 251 КУпАП в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Орган (посадова особа) згідно ст. 252 КУпАП оцінює докази за своїми внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган(посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобовязаний зясувати : чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні.

Тому, дослідивши матеріали адміністративної справи, слід зробити висновок про те, що подія правопорушення мала місце, провину ОСОБА_2 у скоєнні вказаного правопорушення доведено повністю, бо він дійсно керував автомобілем з явними ознаками алкогольного сп»яніння, та відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку медогляду на стан такого, тобто порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, яким передбачено, що водій повинен на вимогу співробітника міліції пройти у встановленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп»яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин, і скоїв правопорушення, передбачене ст.. 130 ч.1 КУпАП.

До такого висновку слід прийти незважаючи на те, що у судовому засіданні ОСОБА_2 винним себе у скоєнні правопорушення не визнав, посилаючись на те, що не керував автомобілем, при цьому не спростовуючи тієї обставини, що він відмовився від проходження у встановленому порядку медичного огляду для визначення стану алкогольного сп»яніння, тобто порушив п.2.5 Правил дорожнього руху, про що і було складено протокол про адміністративне правопорушення АП1 № 972200 від 14.10.2015 року.

При цьому неможливо прийняти до уваги заперечення ОСОБА_2, бо вони не підтверджуються як власними письмовими поясненнями порушника в протоколі, так і усними поясненнями в судовому засіданні і письмовими поясненнями понятих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про відмову правопорушника їхати на медичний огляд, бо порушник притягується до відповідальності не за керування транспортним засобом у стані сп»яніння(п.п.а п.2.9 ПДР), а за відмову від медичного огляду на такий стан(п. 2.5 ПДР).

Копія протоколу про адміністративне правопорушення серія АП1 № 972200 від 14.10.2015 року відразу була вручена ОСОБА_2, що підтверджено його підписом, жодні зауваження до змісту протоколу відсутні, що власне і підтвердив ОСОБА_2 при розгляді справи по суті.

За встановлених фактичних обставин справи, беззаперечно встановлено, що ОСОБА_2 вчинив правопорушення, передбачене ст.130 ч.1 КУпАП, оскільки вищезазначені факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в доказах, які містяться в матеріалах справи, що були повно та всебічно досліджені під час судового засідання.

Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На виконання вимог ст.33 КУпАП, при накладенні адміністративного стягнення, судом враховується характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на порушника за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, враховую характер вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника: вік та соціальне положення, ступінь його вини та відношення до скоєного адміністративного правопорушення, відсутність обставин, що пом'якшують чи обтяжують покарання.

Тому, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, за умов відсутності негативних наслідків скоєного адміністративного правопорушення, а також враховуючи те, що ОСОБА_2 не працює, доходів не має, просить не позбавляти його прав на керування транспортними засобами, що дозволить йому працевлаштуватися, вважаю за необхідне та достатнє застосувати до порушника адміністративне стягнення в межах санкції статті у вигляді мінімального терміну адміністративного арешту, оскільки саме такий вид і розмір стягнення, враховуючи вищевикладені обставини, буде достатньою мірою відповідальності для виховання особи, що вчинила дане адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також в повній мірі забезпечить запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, та повністю відповідатиме меті його застосування.

Крім того, у разі ухвалення судом постанови про визнання правопорушника винним та накладення адміністративного стягнення, з правопорушника на підставі ст. 4 Закону України «Про судовий збір» підлягає стягненню судовий збір на користь держави у розмірі 243,80 гривень. Згідно положень ст. 23 КУпАП України, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. 130 ч.1, 283-284 КпАП України, суддя,

ПОСТАНОВИВ:

Визнати ОСОБА_2 винним у скоєнні правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк 7(сім) діб.

Адміністративне стягнення ОСОБА_2 рахувати з моменту затримання.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНПП НОМЕР_1, на користь держави (р/р: 31211206700063, ЄДРПОУ: 37894853, МФО: 834016, отримувач: Краснолиманський УК/ у м. Красний Лиман/22030001, Банк отримувача: ГУДКСУ у Донецькій області; код бюджетної класифікації доходів: 22030001 Судовий збір (Державна судова адміністрація, 050), пункт 5) судовий збір в розмірі 243,80 (двісті сорок три грн. 80 коп.) гривень.

Постанова може бути оскаржена до Апеляційного суду Донецької області через Краснолиманський міський суд Донецької області шляхом подачі апеляційної скарги у десятиденний строк з дня отримання її копії.

Суддя -