Вирок № 53666963, 20.11.2015, Подільський районний суд міста Києва

Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6700/15-к

Провадження № 1-КП/758/433/15

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 листопада 2015 року Подільський районний суд міста Києва в складі:

головуючого судді Сингаївського О.П.,

при секретарях Бугаєнко Я.В., Романченку С.О.,

з участю прокурорів Любеженка М.О., Пересунька С.С.,

пр-ків потерпілих ОСОБА_1 ОСОБА_2,

потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4,

пр-ка співвідповідача ОСОБА_5,

обвинуваченого ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Подільського районного суду міста Києва кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015100000000203 від 25.02.2015 року, по обвинуваченню

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1,

уродженця м. Стаханов Луганської області, громадянина України,

з середньо-технічною освітою, одруженого, працюючого водієм

ФОП ОСОБА_7, зареєстрованого в АДРЕСА_1 проживаючого

АДРЕСА_2, раніше не судимого,

реєстраційний номер платника податків НОМЕР_1,

у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

25 лютого 2015 року приблизно о 18 годині 15 хвилин ОСОБА_6, керуючи технічно справним автобусом «Богдан А 09201», д.н.з. НОМЕР_2, рухаючись по проїзній частині пр-ту Свободи зі сторони пр-ту Правди в напрямку перехрестя з вулицею Світлицького в місті Києві, наближався до нерегульованого пішохідного переходу, розташованого перед перехрестям з вул. Світлицького та позначеного інформаційними дорожніми знаками 5.35.1, 5.35.2 - «Пішохідний перехід» і дорожньою розміткою 1.14.1 - «Зебра».

В цей час по зазначеному нерегульованому пішохідному переході, зліва направо відносно руху вищевказаного автобуса «Богдан А09201», рухався пішохід ОСОБА_8

Під час руху ОСОБА_6 допустив порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 підпункт «б» та 18.1 Правил дорожнього руху України:

- п. 1.5: дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків;

- п. 2.3: для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний:

- підпункт «б»: бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим транспортним засобом у дорозі;

- п. 18.1: водій транспортного засобу, що наближається до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебувають пішоходи, повинен зменшити швидкість, а в разі потреби зупинитися, щоб дати дорогу пішоходам, для яких може бути створена перешкода чи небезпека.

Порушення вказаних вимог Правил дорожнього руху з боку водія ОСОБА_6 виявились в тім, що він, керуючи технічно справним автобусом «Богдан А 09201», д.н.з. НОМЕР_3, рухався по вищевказаній проїзній частині, під час руху проявив неуважність до дорожньої обстановки і її змін, при наближенні до нерегульованого пішохідного переходу, на якому перебував пішохід ОСОБА_8, не врахував дорожню обстановку, яка виражалась у наявності інформаційних дорожніх знаків 5.35.1, 5.35.2 - «Пішохідний перехід», дорожньої розмітки 1.14.1 - «Зебра», які інформували його про наявність цього переходу. ОСОБА_6 не переконався у відсутності пішоходів на пішохідному переході, не зменшив швидкість керованого ним автобуса і не зупинився перед пішохідним переходом та не надав дорогу пішоходу, який перебував на пішохідному переході, внаслідок чого скоїв наїзд на пішохода ОСОБА_8

В результаті даної дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_8 від спричинених тілесних ушкоджень помер на місці пригоди.

Так, згідно висновку судово-медичної експертизи № 600 від 08.04.2015, при судово-медичному досліджені трупа ОСОБА_8 виявлено наступні тілесні ушкодження: а) садно на волосистій частині голови, в потиличній ділянці по центру та дещо справа; садно на волосистій частині голови, в тім'яній ділянці справа; крововиливи в м'яких тканинах голови зі сторони їх внутрішньої поверхні; лінійний перелом кісток основи черепа справа, який бере початок на потиличній кістці, переходить на скроневу кістку та закінчується на верхній стінці правої очниці; субдуральний крововилив в проекції випуклих поверхонь тім'яної та потиличної часток справа, об'ємом біля 30 см. куб.; значний нерівномірно виражений обмежено-дифузний субарахноїдальний крововилив, що охоплює випуклі та базальні поверхні усіх часток обох гемісфер; кров у шлуночках мозку; б) переломи 2-7 ребер справа по навколохребтовій лінії; переломи 2-7 ребер справа по середньоключичній лінії; переломи 5-7 ребер справа по навкологрудинній лінії; крововиливи в пристінкову плевру; забої нижньої частки правої легені, множинні плямисті крововиливи під плеврою на міжчастковій поверхні верхньої та середньої часток правої легені, а також в ділянці коренів обох легень; в) садно на обличчі, в лобній ділянці справа; синець на задній поверхні правого передпліччя в верхній третині; садно на задній поверхні правого ліктя; садна на проксимальних фалангах 2-4 пальців правої кисті; садно на лівому коліні, охоплюючи внутрішню та частково задню поверхні, на висоті 42 см від підошовної поверхні стоп; садно на зовнішній поверхні, частково охоплюючи задню поверхні правої гомілки в верхній третині, на висоті 39 см від підошовної поверхні стоп; синець з крововиливом в м'які тканини на задній поверхні, в проекції крижової кістки, на висоті 90 см від підошовної поверхні стоп.

Смерть ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, настала від відкритої черепно-мозкової травми з ушкодженням м'яких тканин, переломом кісток основи черепа, крововиливами під оболонки, а також в шлуночки головного мозку з набряком-набуханням головного мозку, на що вказують ушкодження зазначені в пункті (а).

Ушкодження спричинені ОСОБА_8 в своїй сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень по критерію небезпеки для життя (переломи кісток основи черепа з крововиливами під оболонки та в шлуночки головного мозку з набряком-набуханням головного мозку) та знаходяться в прямому причинно-наслідковому зв'язку з настанням смерті потерпілого.

В діях ОСОБА_6 вбачаються невідповідності вимогам пунктів 1.5, 2.3 підпункту «б» та 18.1 Правил дорожнього руху України.

Порушення вимог п.п. 1.5, 2.3 підпункт «б» та 18.1 Правил дорожнього руху України водієм ОСОБА_6 знаходяться у прямому причинному зв'язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди та її наслідків.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_6 свою вину у скоєному злочині визнав повністю, підтвердив викладені обставини вчинення злочину та показав, що він 25 лютого 2015 року приблизно о 18 год. 15 хв., керуючи автобусом «Богдан» по пр-ту Свободи в м. Києві, під час руху при наближенні до пішохідного переходу проявив неуважність та не надав дорогу пішоходу, який там перебував, внаслідок чого скоїв на нього наїзд. В результаті цієї дорожньо-транспортної пригоди даний пішохід помер.

Обвинувачений, окрім визнання своєї вини у скоєному злочині, повністю визнав кваліфікацію своїх дій органом досудового розслідування та прокурором. В скоєному обвинувачений щиро розкаявся, просив суворо не карати.

У зв'язку із повним визнанням обвинуваченим своєї вини в скоєному злочині і кваліфікації його дій, дослідження доказів щодо обставин обвинувачення за згодою учасників судового провадження суд визнав недоцільним, обмежившись допитом обвинуваченого, показання якого відповідають фактичним обставинам, викладеним в обвинувальному акті і ніким не оспорюються, та дослідженням матеріалів, що його характеризують, а також показаннями та матеріалами, що стосуються заявленого цивільного позову.

Органом досудового розслідування дії обвинуваченого ОСОБА_6 кваліфіковані за ч.2 ст.286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Суд вважає таку кваліфікацію дій обвинуваченого правильною.

Крім того, позивачем ОСОБА_3 до обвинуваченого ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди на загальну суму 32386, 52 грн. та моральної школи в сумі 20000, 00 грн. Також ОСОБА_3 заявлено цивільний позов до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» в розмірі 100000, 00 грн.

Окрім того, позивачем ОСОБА_4 до обвинуваченого ОСОБА_6 заявлено цивільний позов про відшкодування матеріальної шкоди на загальну суму 1769, 89 грн. та моральної школи в сумі 20000, 00 грн. Одночасно ОСОБА_4 заявлено цивільний позов до ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» в розмірі 100000, 00 грн.

Заявлені цивільні позови обвинувачений визнав повністю, ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» - частково.

Вирішуючи даний цивільно-правовий спір, суд виходить з наступного.

Встановлено, що на момент дорожньо-транспортної пригоди цивільно-правова відповідальність при експлуатації транспортного засобу «Богдан А-09201», д.н.з. НОМЕР_2, була застрахована у ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», згідно полісу АІ № 7730510 з терміном дії з 01.02.2015 року по 31.01.2016 рік.

Ліміт відповідальності за полісом за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, на одного потерпілого становить - 100000, 00 грн. Франшиза - частина збитку, що не відшкодовується страховиком ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» - 1000, 00 грн.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди за участю водія ОСОБА_6 при експлуатації транспортного засобу «Богдан А-09201», д.н.з. НОМЕР_2, загинув ОСОБА_8, який є чоловіком ОСОБА_3 та батьком ОСОБА_4

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст.1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої неї шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно ст.22.1 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст.27.4 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик здійснює відшкодування особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника, за умови надання страховику документів, що підтверджують такі витрати, та пред'явлення оригіналу свідоцтва про смерть. Загальний розмір такого відшкодування стосовно одного померлого не може перевищувати 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законом на день настання страхового випадку.

Таким чином, у даному випадку ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» може відшкодувати особі, яка здійснила витрати на поховання та на спорудження надгробного пам'ятника суму у розмірі, який не перевищує 14616, 00 грн.

При цьому стаття 2 Закону України «Про поховання та похоронну справу» визначає поховання померлого як комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечить законодавству.

Під комплексом заходів та обрядових дій розуміють, зокрема, організацію поховання померлого і проведення у зв'язку з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов.

Тобто, виходячи із визначення поняття поховання, відповідно до закону, до таких витрат можна віднести ті, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечить законодавству

З огляду на вищевикладене, витрати на проведення поминального обіду та придбання для нього продуктів харчування не відносяться до витрат на поховання.

Окрім цього, суд вважає, що проведення поминального обіду та як наслідок витрати на нього не являються обов'язковими, оскільки їх здійснення є правом потерпілої, яке вона реалізувала відповідно до звичаїв та традицій, а тому її вимоги в цій частині задоволенню з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» не підлягають.

Отже, на користь позивача ОСОБА_3 підлягають відшкодуванню з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» витрати на поховання її чоловіка ОСОБА_8, які складаються з витрат на ритуальні послуги в розмірі 3375, 00 грн., бальзамацію в сумі 694, 20 грн. та надання місця на кладовище в сумі 600, 00 грн., а також витрати на спорудження надгробного пам'ятника в сумі 9946, 80 грн., тобто в розмірі, що не перевищує ліміт загальної виплати страховика.

На думку суду, позивачем надані належні платіжні документи, які підтверджують понесені нею вищезазначені витрати.

Що стосується позовних вимог потерпілих про стягнення моральної шкоди з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» суд виходить з наступних підстав.

Згідно ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Ця шкода полягає, зокрема: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно ч.2 ст.1168 ЦК України моральна шкода, завдана смертю фізичної особи, відшкодовується чоловікові (дружині), батькам (усиновлювачам), дітям (усиновленим), а також особам, які проживали з нею однією сім'єю.

Суд погоджується, що внаслідок неправомірних дій обвинуваченого ОСОБА_6 позивачам заподіяна моральна шкода у зв'язку з втратою ними чоловіка та батька, яка виразилась в душевних стражданнях, що змусило їх змінити звичний спосіб життя. Зокрема, суд враховує тяжкість вимушених змін в їх життєвих стосунках, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

Проте, відшкодовуючи моральну шкоду з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія», суд враховує, що згідно ст.27.3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами. Тобто, у даному випадку страхова компанія може відшкодувати завдану моральну шкоду у розмірі, яка не перевищує 14616, 00 грн. в рівних частинах визначеним законом особам. Такими особами є дружина померлого - ОСОБА_3 та донька - ОСОБА_4 Отже, стягненню з ПрАТ «Українська транспортна страхова компанія» на користь позивачів підлягає сума моральної шкоди в розмірі 6 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, що становить 7308, 00 грн. кожній.

Водночас, з урахуванням того, що обвинувачений ОСОБА_6 визнав заявлені до нього цивільні позови, суд стягує з нього матеріальну шкоду на користь ОСОБА_3 в сумі 15564, 95 грн. та моральну шкоду в сумі 12692, 00 грн., а також на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 1769, 89 грн. та моральну шкоду в сумі 12692, 00 грн. як різницю між заявленим фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Обираючи міру покарання, суд враховує, що обвинувачений скоїв злочин, який віднесено до категорії тяжких, вчинений з необережності.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає його щире каяття в скоєнні злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, суд не знаходить.

За місцем проживання та роботи обвинувачений характеризується позитивно, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не судимий, одружений, працевлаштований, на утриманні має неповнолітню та малолітню дитину.

За даних умов, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, думку учасників судового провадження, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без ізоляції його від суспільства, і тому можливо, призначивши йому покарання у виді позбавлення волі, звільнити його від відбування покарання з випробуванням.

При цьому суд вважає, що він, знаходячись на волі, також буде мати реальну змогу у подальшому відшкодувати завдані збитки потерпілим.

Одночасно, з вищенаведених міркувань, суд приходить до висновку про доцільність застосовування до обвинуваченого додаткової міри покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Суд вважає, що відповідно до вимог ч.2 ст.65 КК України дана міра покарання є достатньою для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів.

Речовими доказами суд вважає за необхідне розпорядитись у відповідності до вимог ст.100 КПК України. Процесуальні витрати на залучення експертів суд відшкодовує за рахунок обвинуваченого згідно вимог ст.124 КПК України. Запобіжний захід обраний обвинуваченому під час досудового розслідування судом за клопотанням прокурора не продовжений.

Керуючись статтями 373, 374 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.286 КК України та призначити йому покарання по цій статті 5 (п'ять) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 (три) роки.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_6 від відбування призначеного покарання з випробуванням та встановити йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки.

На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_6 не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну свого місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації до кримінально-виконавчої інспекції.

Стягнути з ОСОБА_6 в дохід держави процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 1996, 80 грн.

Цивільний позов ОСОБА_3 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 15564, 95 (п'ятнадцять тисяч п'ятсот шістдесят чотири гривень 95 коп.) грн. та моральну шкоду в розмірі 12692, 00 (дванадцять тисяч шістсот дев'яносто дві гривень 00 коп.) грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в розмірі 14616, 00 (чотирнадцять тисяч шістсот шістнадцять гривень 00 коп.) грн. та моральну шкоду в сумі 7308, 00 (сім тисяч триста вісім гривень 00 коп.) грн.

В решті позову відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_4 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 1769, 89 (одна тисяча сімсот шістдесят дев'ять гривень 89 коп.) грн. та моральну шкоду в розмірі 12692, 00 (дванадцять тисяч шістсот дев'яносто дві гривень 00 коп.) грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» на користь ОСОБА_4 моральну шкоду в сумі 7308, 00 (сім тисяч триста вісім гривень 00 коп.) грн.

В решті позову відмовити.

Речові докази: CD-диск з відеозаписом огляду місця ДТП від 25.02.2015 року - залишити в матеріалах кримінального провадження

На вирок до Апеляційного суду міста Києва через Подільський районний суд міста Києва може бути подано апеляційну скаргу протягом 30 діб із моменту проголошення вироку.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

СуддяО.П. Сингаївський