Рішення № 53665845, 07.02.2013, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 2604/22944/12

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"07" лютого 2013 р. м. Київ

Дніпровський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого - судді САВЛУК Т.В.

при секретарі Костенко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Моторно (транспортного) страхового бюро України, треті особи: Відкрите акціонерне товариство "Страхова компанія "НОВА", ОСОБА_2 про виплату страхового відшкодування, стягнення пені за прострочення виплати страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1, звертаючись з позовом до суду, просив зобов'язати Моторно (транспортне) страхове бюро України виплатити належне страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну ОСОБА_1 у розмірі 28898,18 грн., відшкодувати витрати, пов'язані зі стоянкою пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_1 в розмірі 4400,00 грн., сплатити пеню у розмірі 3729,40 грн. та відшкодувати моральну шкоду у розмірі 5000,00 грн., що є предметом позову.

На підставі ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 12 січня 2012 року, залучено до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог ОСОБА_2. (а.с.62)

Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив позов задовольнити, пояснив, що 16 березня 2011 року мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю легкового автомобіля "Хонда Аккорд", державний номер НОМЕР_1, яким керував ОСОБА_2, та легкового автомобіля "Ауді", державний номер НОМЕР_2, яким керував позивач ОСОБА_1, внаслідок чого автомобіль позивача отримав механічні пошкодження. Винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди визнано ОСОБА_2, що підтверджується постановою Деснянського районного суду міста Києва від 03 серпня 2011 року. Розмір завданого матеріального збитку позивач підтверджує Висновком № 171-1 автотоварознавчого дослідження про визначення матеріального збитку, який складено 20 січня 2012 року експертом Бюро експертиз та оцінки майна "БЮМЕКС", яким встановлено, що матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля "Ауді 100", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок його пошкодження при ДТП, складає 28298,18 грн., за проведення автотоварознавчого дослідження позивачем сплачено 600,00 грн., що підтверджується платіжним документом. Враховуючи, що на момент скоєння дорожньо-транспортної пригоди, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Хонда Аккорд", державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_2 була застрахована у ВАТ "Страхова компанія "Нова", що підтверджується Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за №ВЕ/2745832, який був чинним на момент настання страхового випадку, позивачем пред'явлено вимоги до ВАТ "Страхова компанія "Нова" про виплату страхового відшкодування, в межах обов'язкового ліміту відповідальності страховика, однак страхова компанія відмовила у виплаті страхового відшкодування, мотивуючи тим, що страхувальником, тобто ОСОБА_2, не сплачено страхову премію, тому поліс не набрав чинності, що унеможливлює вирішити питання про виплату страхового відшкодування. Таким чином, у позивача виникло право отримати страхове відшкодування за рахунок Моторно (транспортного) страхового бюро України, тобто коштів фонду захисту потерпілих, як це безпосередньо передбачено п.п. "а" п.41.1 ст.41 Закону України "Про обов'язкове страхання цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", тому позивач просить зобов'язати Моторно (транспортне) страхове бюро України виплатити належне страхове відшкодування за шкоду, заподіяну майну ОСОБА_1, у розмірі 28898,18 грн., з урахуванням проведення оплати за проведення автотоварознавчого дослідження розміру завданого збитку, що складає 600,00 грн., витрати, пов'язані зі стоянкою пошкодженого транспортного засобу ОСОБА_1 в розмірі 4400,00 грн., а також сплатити пеню у розмірі 3729,40 грн., на підстав п.36.5 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхання цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки відповідачем не своєчасно виплачено страхове відшкодування.

Крім того, позивач вважає, що неправомірними діями відповідача позивачу завдано моральну шкоду, яку позивач оцінює в розмірі 5000,00 грн., обґрунтовує свої вимоги в цій частині тим, що внаслідок пошкодження транспортного засобу не має можливості в повній мірі розпоряджатись належним йому автомобілем, використовувати його в повсякденному житті, вимушений вишукувати фінансові можливості для проведення відновлюваного ремонту автомобіля, що призвело до постійних хвилювань, значної психоемоційної напруги.

Представник відповідача Патрик Г.Г. в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила в позові відмовити, пояснила, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу "Хонда Аккорд", державний номер НОМЕР_1, яким виступає ОСОБА_2, була застрахована ВАТ "СК "Нова", що підтверджується Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за №ВЕ/2745832, з визначеним строком дії з 07 листопада 2010 року до 06 листопада 2011 року, тому при настанні страхового випадку, який мав місце 16 березня 2011 року в місті Києві за участю забезпеченого транспортного засобу, та легкового автомобіля "Ауді", держаний реєстраційний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_1, ВАТ "СК "Нова" зобов'язана була виплати страхове відшкодування потерпілій особі в межах ліміту відповідальності страховика. Представник відповідача вважає, що ВАТ "СК "Нова" безпідставно відмовила ОСОБА_1 у виплаті страхового відшкодування, оскільки третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні пред'явив суду оригінал страхового полісу, який має всі необхідні реквізити, підписаний сторонами та містить відомості про сплату ОСОБА_2 страхової премії. Також, представник відповідача повідомила, що 27 січня 2010 року Моторно (транспортне) страхове бюро України передало ВАТ "СК "Нова" бланки полісів обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів(серія ВЕ) з номерами від №2735001 по №2750000, про що складено відповідний акт. В той же час, факт втрати страхового полісу не може слугувати безумовною підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування, оскільки вичерпний перелік підстав для відмови у виплаті страхового відшкодування передбачений Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів", тому просить в позові відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи - Відкритого акціонерного товариства "Страхова компанія "НОВА", в судове засідання не з'явився, про час та місце слухання справи третя особа повідомлена належним чином, третя особа скористалась процесуальним правом подала до суду письмові пояснення по суті предмету спору та при винесення судового рішення просила врахувати правову позицію третьою особи. (а.с.46-47)

Третя особа ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечував, просив в позові відловити, пояснив, що дійсно 16 березня 2011 року мала місце дорожньо-транспортна пригода за участю легкового автомобіля "Хонда Аккорд", державний номер НОМЕР_1, який належить третій особі, та легкового автомобіля "Ауді", державний номер НОМЕР_2, яким керував позивач ОСОБА_1, внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. На підставі постанови Деснянського районного суду міста Києва від 03 серпня 2011 року ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Оскільки, на момент настання страхового випадку був чинним Поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за №ВЕ/2745832, який укладено між ОСОБА_2 та ВАТ "СК "Нова", з визначеним строком дії з 07 листопада 2010 року до 06 листопада 2011 року, тому позивач мав можливість отримати страхове відшкодування саме за рахунок ВАТ "СК "Нова", однак з невідомих третій особі причин страхова компанія відмовила у виплаті страхового відшкодування посилаючись на те, що страховий поліс втрачений та відсутні відомості про сплату страхової премії, ці обставини третя особа заперечує, оскільки оригінал страхового полісу знаходиться у нього особисто, також третя особа стверджує, що особисто сплатив кошти при оформлені страхового полісу, про що зазначено в договорі, який підписаний сторонами та скріплений печаткою страхової компанії.

Заслухавши пояснення представника позивача ОСОБА_3, представника відповідача Патрик Г.Г., третьої особи ОСОБА_2, оцінивши наявні у справі докази, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на підставі постанови Деснянського районного суду міста Києва від 03 серпня 2011 року провадження в справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 за ст.124 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрито, на підставі п.7 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення. (а.с.8)

Як встановлено судом у мотивувальній частині постанови: " 16 березня 2011 року ОСОБА_2 об 11 год.45 хв., керуючи автомобілем марки "Хонда Аккорд", держномер НОМЕР_1, на перехресті вул. Закревського - проспекту Маяковського у м. Києві, не врахував дорожньої обстановки при ввімкненні сигналу світлофора, що дозволяє рух, не надав дороги автомобілю "Ауді", держномер НОМЕР_2 (водій ОСОБА_1.), який завершував рух через перехрестя, внаслідок чого відбулось зіткнення транспортних засобів та отримання ними механічних пошкоджень".

Відповідно до частини третьої ст.61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

За вимог цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до пунктів 3, 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є: свобода договору, свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом.

Підстави виникнення цивільних прав та обов'язків визначені в статті 11 Цивільного кодексу України, зокрема з договорів та інших правочинів.

Статтею 14 цього Кодексу визначено, що цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Виконання цивільних обов'язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства.

Як передбачено п.22.1 ст.22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Обов'язковий ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну потерпілих, становить 25500,00 грн. на одного потерпілого. (п.9.2 ст.9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів")

Як вбачається з матеріалів справи, власником легкового автомобіля "Ауді", держаний реєстраційний номер НОМЕР_2, є ОСОБА_1. (а.с.10)

Згідно висновку № 171-1 автотоварознавчого дослідження про визначення матеріального збитку, який складено 20 січня 2012 року експертом Бюро експертиз та оцінки майна "БЮМЕКС", на замовлення ОСОБА_1, встановлено, що матеріальний збиток, завданий власнику автомобіля "Ауді 100", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок його пошкодження при ДТП, складає 28298,18 грн. (а.с.12-31)

Відповідно до ст.979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за №ВЕ/2745832, з визначеним строком дії з 07 листопада 2010 року до 06 листопада 2011 року, цивільно-правова відповідальність власника автомобіля "Хонда Акорд", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_2 була застрахована Відкритим акціонерним товариством "Страхова компанія "НОВА", за умовами договору третього типу, з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну майну (одного потерпілого) - 50000,00 грн. (а.с.71)

Відповідно ч.1 до ст. 988 Цивільного кодексу України, страховик зобов'язаний у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату, у строк встановлений договором.

Згідно до ст.25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акту (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

16 березня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до ВАТ "Страхова компанія "Нова" з повідомленням про страховий випадок за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу автомобіля "Ауді", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 16 березня 2011 року за участю забезпеченого транспортного засобу автомобіля "Хонда", державний реєстраційний номер НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_2

27 липня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до ВАТ "Страхова компанія "Нова" із заявою про виплату страхового відшкодування на підставі Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за №ВЕ/2745832, як потерпілий в ДТП, яке мало місце 16 березня 201і року в місті Києві, внаслідок якої завдана шкода автомобілю марки "Ауді", державний реєстраційний номер НОМЕР_2, власником якого є ОСОБА_1

Відповідно до п.1.7 ст.1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній станом на 09 березня 2010 року, тобто на момент настання даного страхового випадку) визначено, що забезпечений транспортний засіб - наземний транспортний засіб, зазначений у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-який наземний транспортний засіб, який експлуатується особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, на законних підставах.

Випадки, коли шкода не відшкодовується визначені у статті 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції чинній станом на 16 березня 2011 року, тобто на момент настання даного страхового випадку), безпосередньо у п.32.1 ст.32 цього Закону визначено, що страховик не відшкодовує шкоду, заподіяну при експлуатації забезпеченого транспортного засобу, але за спричинення якої не виникає цивільно-правової відповідальності відповідно до закону.

Згідно листа ВАТ "Страхова компанія "Нова" від 30 листопада 2011 року (вих.№4276/0/17-11), який направлено на адресу першого заступника Голови Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України Литвину на виконання вимог запиту №14519/42-8 від 25 листопада 2011 року про надання письмових роз'яснень стосовно письмового звернення ОСОБА_3 (представника ОСОБА_1.) щодо неналежного виконання умов Поліса обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів №ВЕ/2745832, повідомлено про відсутність підстав для виплати страхового відшкодування потерпілій особі ОСОБА_1 посилаючись на те, що бланк полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів №ВЕ/2745832 був втрачений про що розміщення оголошення у віснику "Голос України" №44 від 11 березня 2011 року та страховий платіж (страхова премія) за даним полісом страховику сплачено не було, тому на момент настання заявленої події відповідний поліс не набрав чинності, тому цивільно-правова відповідальності власника автомобіля "Хонда Акорд", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 застрахованою за даним полісом не була, що унеможливлює вирішення питання щодо виплати страхового відшкодування. (а.с.52-53)

Згідно положень ст.18 Закону України "Про страхування", договорі страхання набирає чинності з моменту внесення першого страхового платежу, якщо інше не передбачене договором страхування.

Як зазначено у ст.10 Закону України "Про страхування", страховим платежем (страховий внесок, страхова премія) є плата за страхування, яку страхувальник зобов'язаний внести страховику згідно з договором страхування.

Відповідно до положень статті 998 Цивільного кодексу України договір страхування є нікчемним або визнається недійсним у випадках, встановлених цим Кодексом.

Договір страхання також визнається судом недійсним, якщо: 1) його укладено після настання страхового випадку; 2) об'єктом страхування є майно, яке підлягає конфіскації.

Наслідки недійсності договору страхування визначаються відповідно до положень про недійсність право чинів, встановлених цим Кодексом.

Рішення страховика (МТСБУ) про здійснення або відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) може бути оскаржено страхувальником чи особою, яка має право на відшкодування, у судовому порядку. (п.36.7 ст.36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (в редакції Закону № 3045-VI 17.02.2011)

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що втрата полісу страховою компанією не є безумовною підставою для несплати страхового відшкодування, оскільки така підстава для відмови у виплаті страхового відшкодування не передбачена чинним законодавством, в той же час розміщення оголошення у засоби масової інформації з приводу втрати страхового полісу, є нелегітимною дією страхової компанії, яка не тягне за собою правових наслідків, в той же час поліс за своєю правовою природою є договором, тому його слід вважати оспорюваним правочином, недійсність якого доводиться лише в судовому порядку.

Під час розгляду цивільної справи, третя особа ОСОБА_2 надав суду оригінал Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів №ВЕ/2745832, який укладено з ВАТ "Страхова компанія "Нова", який в ксерокопії залучено до матеріалі цивільної справи, та підтвердив обставини укладення страхового договору, який оформлено у вигляді страхового полісу, та проведення оплати страхової премії в розмірі 897 грн.18 коп., про що безпосередньо зазначено у страховому полісі, який підписано сторонами договору, та скріплено печаткою страхової компанії, при цьому доказів, які мали спростувати факт укладення страхового полісу та відсутності даних, які підтверджують проведення оплати страхової премії за цим договором, з боку третьої особи ВАТ "Страхова компанія "Нова", суду надано не було.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 до Моторно (транспортне) страхове бюро України в частині виплатити страхового відшкодування за шкоду, заподіяну майну ОСОБА_1, у розмірі 28898,18 грн., з урахуванням витрат понесених позивачем у в'язку з проведенням автотоварознавчого дослідження в сумі 600,00 грн., є необґрунтованими, оскільки позивач не скористався правом оскаржити рішення страховика, тобто ВАТ "Страхова компанія "Нова", про відмову у виплаті страхового відшкодування, в той же час підстав для відшкодування за рахунок Моторно (транспортного) страхового бюро України страхового відшкодування за рахунок коштів фонду захисту потерпілих, а саме на підставі п.п. "а" п.41.1 ст.41 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", судом не встановлено, за відсутності належних та допустимих доказів, які підтверджується факт визнання недійсним Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників транспортних засобів №ВЕ/2745832, який укладено між ОСОБА_2 та ВАТ "Страхова компанія "Нова".

Враховуючи, що в межах даного спору судом не встановлено обставин, які зумовлювали виникнення у позивача права на відшкодування за рахунок Моторно (транспортного) страхового бюро України на користь ОСОБА_1 страхового відшкодування, тому відсутні підстави для стягнення з Моторно (транспортного) страхового бюро України на користь позивача пені в розмірі 3729,40 грн., на підставі п.36.5 статі 36 Закону України "Про обов'язкове страхання цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", та відповідно витрат на евакуацію транспортного засобу до стоянки та оплату за послуги стоянки, на загальну суму 4400,00 грн., на підставі ст.29 Закону України "Про обов'язкове страхання цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", оскільки ці вимоги є похідними та безпосередньо стосуються встановлення факту порушення договірних зобов'язань.

Відповідно до вимог ст.23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав, в тому числі, моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Відповідно до пункту першого частини другої статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Відшкодування моральної(немайнової) шкоди служить виключно меті захисту особистих немайнових прав, які є абсолютними, право особи на відшкодування моральної шкоди виникає за умов порушення права цієї особи, наявності такої шкоди та причинного зав'язку між порушенням та моральною шкодою.

Об'єктом зобов'язання є відшкодування, яке заподіювач зобов'язаний надати потерпілому. Зміст зобов'язання становлять право потерпілого і обов'язок заподіювача. Цим обов'язком є вчинення дій, за допомогою яких фізичне та психічне (душевне) благополуччя було б поновлено, право потерпілого - отримати таке відшкодування.

Обов'язок заподіювача шкоди по її відшкодуванню виникає за певних юридичних фактів, до них належать: наявність моральної шкоди; неправомірні дії (бездіяльність) заподіювача; причинний зв'язок між неправомірними діями (бездіяльністю) заподіювача і шкодою, що спричинена; вина заподіювача.

Згідно з п. 3 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", передбачено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Відшкодування моральної (немайнової) шкоди служить виключно меті захисту немайнових прав, які є абсолютними, невідчужуваними і не можуть бути предметом зобов'язання. Отже порушенням договірних зобов'язань безпосередньо особисті немайнові права не зачіпаються.

Потерпілому відшкодовується також моральна шкода, передбачена пунктами 1,2 частини другої статті 23 Цивільного кодексу України. Така шкода відшкодовується у встановленому судом розмірі відповідно до вимог статті 23 Цивільного кодексу України. При цьому страховик відшкодовує не більше ніж 5 відсотків ліміту, визначеного у пункті 9.3 статі 9 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів". Різницю між сумою відшкодування визначеною судом, та сумою, яка має бути відшкодована страховиком, сплачує особа, яку визнано виною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди. Якщо судом встановлено відшкодувати потерпілому моральну шкоду, передбачену пунктами 3,4 частини другої ст..23 Цивільного кодексу України, то таке відшкодування у розмірі, визначеному судом, здійснює особа, яку визнано виною у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди.

Таким чином, суд не вбачає підстав для задоволення вимог позивача в частині відшкодування за рахунок Моторно (транспортного) страхового бюро України моральної шкоди, яка визначена позивачем в розмірі 5000,00 грн., як необґрунтовані та не підтверджуються належними та допустимими доказами, також позивачем в межах даного спору не наведено правових підстав для відшкодування моральної шкоди за рахунок страхової компанії.

Відповідно до частини першої ст.11 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

З врахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Моторно (транспортного) страхового бюро України, треті особи: Відкрите акціонерне товариство "Страхова компанія "НОВА", ОСОБА_2 про виплату страхового відшкодування, стягнення пені за прострочення виплати страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди є необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню в повному обсязі.

В порядку ст.88 Цивільного процесуального кодексу України, суд не вирішує питання про розподіл судових витрат, оскільки в межах даного спору судом відмовлено у задоволенні позову в повному обсязі.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 3, 14, 23, 979, 988, 998 Цивільного кодексу України, ст.25 Закону України "Про страхування", ст.ст. 9, 15, 22, 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", Постановою Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", ст.ст. 1, 4, 10, 11, 56, 58, 60, 61, 88, 208, 209, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Моторно (транспортного) страхового бюро України, треті особи: Відкрите акціонерне товариство "Страхова компанія "НОВА", ОСОБА_2 про виплату страхового відшкодування, стягнення пені за прострочення виплати страхового відшкодування та відшкодування моральної шкоди відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до Апеляційного суду міста Києва, яка подається через Дніпровський районний суд міста Києва, протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

С у д д я