Ухвала суду № 53663954, 21.10.2015, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 1601/6722/2012 Номер провадження 11/786/6/15Головуючий у 1-й інстанції Сировєтнік Т.І. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

Категорія: ч.3 ст.187 КК України О.Т.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2015 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді: Захожай О.І.

суддів: Кожевнікова О.В., Корсун О.М.

з участю секретаря Гнітько А.М.

прокурора: Евсіка В.А.

засудженого:ОСОБА_2

захисника:ОСОБА_3

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві матеріали кримінальної справи за апеляціями прокурора м. Кременчука Полтавської області, з внесеними доповненнями, засудженого ОСОБА_2 з доповненнями на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 травня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ :

Цим вироком

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, не одружений, не працює, проживає: ІНФОРМАЦІЯ_4, квартал 297, б. 7, кв. 81, раніше судимий 03.03.2010 року Кременчуцьким районним судом м. Кременчука Полтавської області за ст. 101 ч. 1 КК України на 3 роки позбавлення волі з іспитовим строком відповідно до ст.75 КК України на 2 роки,

засуджено за ч.3 ст.187 КК України 7 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна

- за ч.2 ст.186 КК України 4 роки 6 місяців позбавлення волі

- за ч.2 ст.185 КК України 2 роки 6 місяців позбавлення волі

- за ч.1 ст.396 КК України 2 роки позбавлення волі .

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим визначено ОСОБА_2 покарання у вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна.

Відповідно до ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового складання покарань за різними вироками визначено ОСОБА_2 остаточне покарання у вигляді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією усього належного йому майна.

Цивільні позови потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 матеріальну шкоду на користь : ОСОБА_4 324грн.61 коп., ОСОБА_5 368 грн. 94 коп., ОСОБА_6 189 грн. 41 коп. та кожному із вказаних потерпілих по 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_7 задоволено та стягнуто з ОСОБА_2 2000 грн. моральної шкоди. Цивільний позов потерпілого ОСОБА_8 залишено без розгляду. Вирішено питання про речові докази.

Згідно вироку 01.11.2011 року, ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_9, відносно якого кримінальна справа виділена в окреме провадження і призупинена у звязку з тяжкою хворобою, з метою заволодіння чужим майном, розробили план нападу на мешканців квартири АДРЕСА_1, де проживає сімя ОСОБА_6. Згідно розробленого злочинного плану вони удвох, одягнувши завчасно виготовлені ними із спортивних шапок маски, на руки виготовлені із матерії рукавички та узявши пневматичні пістолети, схожі на вогнепальну зброю, з метою залякування осіб які б могли знаходитися у квартирі, повинні були проникнути у вказану квартиру, де під загрозою застосування пістолетів та застосовуючи за необхідності насильство небезпечне для життя і здоровя потерпілих, а також погрози його застосування, мали намір заволодіти грошима і іншими матеріальними цінностями.

01.11.2011 року приблизно 12-50 год. ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_9, відносно якого кримінальна справа виділена в окреме провадження і призупинена у зв*язку з тяжкою хворобою, реалізуючи розроблений злочинний план, направлений на заволодіння майном ОСОБА_6, яке знаходилось в квартирі АДРЕСА_2, діючи з корисливих спонукань, подзвонили до вищевказаної квартири. Після того, як двері квартири відкрила її мешканка ОСОБА_5, яка нічого не підозрювала про злочинні наміри нападників, ОСОБА_9, діючи згідно розробленого раніше злочинного плану, подавляючи її волю на активний опір та виклик допомоги, наніс ОСОБА_5 удар рукою по голові, у якій тримав пневматичний пістолет, від якого вона впала на підлогу в коридорі квартири. Після чого, ОСОБА_2 та ОСОБА_9 удвох проникли до вищевказаної квартири, де ОСОБА_2 сів зверху на ОСОБА_5, яка лежала на підлозі і наніс їй декілька ударів руками і ногами по голові, тулубу, кінцівкам, спричинивши їй своїми спільними з ОСОБА_9 злочинними діями тілесні ушкодження у вигляді: синців обличчя, правої руки, що згідно висновку судово-медичної експертизи № 293 від 12.03.2012 року по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя. В цей момент ОСОБА_9, відносно якого кримінальна справа виділена в окреме провадження і призупинена у зв*язку з тяжкою хворобою, продовжуючи злочинні дії, зайшов до однієї з кімнат квартири, де побачив ОСОБА_6, і подавляючи його волю на активний опір та виклик допомоги, наніс йому удар рукою по голові, у якій тримав пневматичний пістолет, від якого ОСОБА_6 впав на підлогу, а коли той намагався піднятися, наніс ще один удар рукою по голові, спричинивши ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді: синців обличчя, потиличної ділянки, струсу головного мозку, синців на правій руці і лівій стопі, що згідно висновку судово-медичної експертизи № 292 від 12.03.2012 року за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоровя. Від отриманого другого удару ОСОБА_6 впав на підлогу та втратив свідомість. У цей момент із іншої кімнати квартири у коридор вийшов ОСОБА_4, який побачивши як ОСОБА_2, сидить зверху на його матері і наносить їй удари, почав його відтягувати. Після цього, ОСОБА_2 покинув ОСОБА_5, і продовжуючи спільні з ОСОБА_9 злочинні дії, направлені на заволодіння чужим майном, намагаючись подавити волю ОСОБА_4 на активний опір, наніс тому два удари по голові рукою, у якій тримав пневматичний пістолет, спричинивши йому фізичного болю, від чого останній впав на підлогу в коридорі квартири.

У цей момент ОСОБА_9, усвідомивши те, що у квартирі, куди вони разом з ОСОБА_2 проникли з метою заволодіння чужим майном, одночасно знаходилось декілька осіб, які чинили їм активний опір і зрозумівши, що вони можуть не здійснити свої злочинні наміри, повідомив про це останнього, запропонувавши покинути місце події.

Після чого, ОСОБА_2 та ОСОБА_9, яким так і не вдалося заволодіти яким-небудь майном із квартири, де проживає сімя ОСОБА_4, з причини активного опору зі сторони останніх, з місця вчинення злочину зникли.

Повторно, 03.12.2011 року приблизно 20-30 год., ОСОБА_2, знаходячись біля першого підїзду будинку № 21 по вулиці Леніна в м. Комсомольську Полтавської області, побачив як раніше невідомий йому ОСОБА_10 поклав на лавочку футляр з цифровим фотоапаратом. Після чого, ОСОБА_2 маючи намір на таємне викрадення чужого майна, попросивши ОСОБА_10 відчинити йому кодовим ключем вхідні двері до підїзду буд.№21, дочекавшись поки ОСОБА_10 відчиняв вхідні двері, шляхом вільного доступу, таємно, підбігши до лавки, схопив футляр з фотоапаратом Коdак моделі Z981 с/н: КVYMN022G7062, загальною вартістю 1140 грн. після чого втік з викраденим, розпорядившись ним на власний розсуд та спричинивши потерпілому ОСОБА_10 матеріальної шкоди на суму 1140 грн.

Крім того, 17.12.2011 року приблизно 21 год. 15 хв., ОСОБА_2 знаходячись на вулиці Пролетарський м. Кременчука Полтавської області, разом з ОСОБА_9, відносно якого кримінальна справа виділена в окреме провадження і призупинена у звязку з тяжкою хворобою, достовірно знаючи, що ОСОБА_9 біля одного з підїздів будинку № 28 по вул. Воровського в м. Кременчуці вчинив розбійний напад на потерпілого ОСОБА_8, з застосуванням насильства, яке є небезпечним для життя потерпілого, про що він сам розповів ОСОБА_2, показавши барсетку та речі потерпілого, приховав даний злочин від правоохоронних органів, викинувши барсетку з паспортом громадянина України на імя потерпілого ОСОБА_8; посвідченням водія на імя потерпілого ОСОБА_8; талоном до посвідчення водія на імя потерпілого ОСОБА_8; технічним паспортом на автомобіль марки ВАЗ 21063 д.н.з. З6461ПО на імя потерпілого ОСОБА_8; страховим полісом на автомобіль марки ВАЗ 21063 д.н.з. З6461ПО на імя потерпілого ОСОБА_8; дисконтною карткою на отримання палива в мережі автомобільних заправних станцій Калина; перепусткою до МТ банку на імя потерпілого ОСОБА_8; копією технічного паспорту на автомобіль марки ВАЗ 21063 д.н.з. З6461ПО на імя потерпілого ОСОБА_8; копією ідентифікаційного коду на імя потерпілого ОСОБА_8; копією паспорту громадянина України на імя потерпілого ОСОБА_8; постановою про вчинення адміністративного правопорушення на імя потерпілого ОСОБА_8; п'ятьма зв'язками ключів, виготовлених із металу від автомобілю, дачі, гаражу, місця роботи та квартири в р. Псьол біля м. Комсомольська.

Крім того, 02 січня 2012 року приблизно 00 год. 30 хв. ОСОБА_2 діючи повторно, з прямим умислом, направленим на заволодіння чужим майном, поєднаним із насильством яке не є небезпечним для життя чи здоровя потерпілого та нанесенням тілесних ушкоджень, з корисливих спонукань, знаходячись на зупинці громадського транспорту БК Петровського по вул. Першотравневій в м. Кременчуці, напав на ОСОБА_7, наніс удар рукою в область його голови, чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді: саден на обличчі, що згідно висновку судово-медичної експертизи № 301 від 13.03.2012 року по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Від отриманого удару ОСОБА_7 впав на асфальт, після чого ОСОБА_2, заволодів його майном, а саме: мобільним телефоном НОКІА моделі С3-00 ІМЕІ: 35930149646291, вартістю 1300 грн., в якому знаходилася картка оператора мобільного звязку Київстар, вартістю 25 грн., на рахунку якої знаходилися гроші в сумі 15 грн. та картка памяті обємом 4 гб., вартістю 150 грн.; браслетом, виготовленим із срібла 925 проби вагою 40 г., вартістю 1080 грн.; ланцюжком, виготовленим із срібла 925 проби вагою 69,6 г., вартістю 1879 грн. 20 коп.; хрестиком, виготовленим із срібла 925 проби вагою 30 г., вартістю 810 грн.; обручкою, виготовленою із золота 585 проби вагою 2,5 г, вартістю 1400 грн., спричинивши ОСОБА_7 матеріальної шкоди на загальну суму 6659 грн.20 коп.

Після чого, ОСОБА_2 із майном потерпілого ОСОБА_7 із місця вчинення злочину зник, розпорядившись викраденим на власний розсуд.

В своїй апеляції прокурор просить вирок суду скасувати у звязку із неправильним застосуванням кримінального закону та невідповідністю призначеного покарання ступені тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок мякості. Тому просить постановити новий вирок, яким призначити засудженому ОСОБА_2 покарання за ч.2 ст. 186, ч.2 , ч.3 ст. 187 КК України, застосувавши ст. 71 КК України у вигляді 13 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного на праві власності майна.

В доповненні до апеляції прокурор вказав на невірно визначену судом першої інстанції кваліфікацію дій ОСОБА_2 за ч.1 ст. 396 КК України за епізодом розбійного нападу на потерпілого ОСОБА_8, оскільки вважає необхідним кваліфікувати його дії за ч.2 ст. 187 КК України, оскільки вказаний злочин ОСОБА_2 скоїв разом з ОСОБА_9, який вже засуджений ОСОБА_11 райсудом м. Кременчука від 21.06. 2013 року за вказаний розбійний напад. ОСОБА_2 та ОСОБА_9 разом розпорядились речами ОСОБА_8, знявши в банкоматі гроші з платіжної картки.

Також зазначив, що суд першої інстанції не здійснив належну оцінку характеристик та даних про особу засудженого, та обставин, які обтяжують покарання, факт вчинення злочину в період іспитового строку, у звязку з чим прийняв необґрунтоване та незаконне рішення.

В своїй апеляції засуджений ОСОБА_2 з внесеними доповненнями просив вирок суду скасувати, а справу направити в суд першої інстанції на новий судовий розгляд. Вважає, недоведеною свою вину по епізоду нападу на сімю ОСОБА_4, під час розгляду справи суд не викликав свідка ОСОБА_4, який міг допомогти зясувати обставини справи, а оскільки він відмовився від дачі пояснень в суді то також не допитані всі свідки по справі, а саме свідок ОСОБА_12 Тому вважає, що вирок суду не відповідає фактичним обставинам справи.

Вказав , що показання про обставини скоєних ним злочинів надавав внаслідок застосування недозволених методів слідства , а саме застосування фізичного та психологічного впливу, без вказівки даних про особи міліціонерів, які це вчиняли та зазначення періоду часу та місця його застосування.

Заслухавши доповідача, думку прокурора в підтримку своєї апеляції та заперечення проти апеляції засудженого, доводи ОСОБА_2 та його захисника на підтримку апеляції засудженого, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій згідно їх меж, провівши часткове судове слідство, колегія суддів вважає, що надані апеляції задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Умисні дії ОСОБА_2, що виразилися у нападі з метою заволодіння майном потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_4, поєднані із насильством небезпечним для життя і здоровя осіб, які зазнали нападу, з погрозою застосування такого насильства (розбій), вчинені за попередньою змовою групою осіб, поєднані з проникненням у житло, суд кваліфікував за ч. 3 ст. 187 КК України, дії ОСОБА_2 за епізодом пограбування потерпілого ОСОБА_10 судом перекваліфіковані з ч.2 ст.186 КК України на ч.2 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна майна потерпілого ОСОБА_10, вчинене повторно, дії ОСОБА_2 за епізодом заволодіння майном потерпілого ОСОБА_8 судом перекваліфіковані з ч.2 ст.187 КК України на ч.1 ст.396 КК України, як заздалегідь не обіцяне приховування тяжкого або особливо тяжкого злочину, умисні дії ОСОБА_2 за епізодом заволодіння майна потерпілого ОСОБА_7, з застосуванням до нього насильства небезпечного для життя і здоровя, були кваліфіковані органом досудового слідства за ч.2 ст.187 КК України судом перекваліфіковані з ч.2 ст.187 КК України на ч.2 ст.186 КК України, як відкрите заволодіння майна потерпілого ОСОБА_7, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого, вчинене повторно. Вказану перекваліфікацію дій ОСОБА_2 колегія суддів також вважає вірною із підстав зазначених у вироку суду першої інстанції за відсутності достатніх достовірних даних про вчинення засудженим більш тяжких інкримінованих злочинів та доказів цього, оскільки всі сумніви без наявності прямих доказів трактуються на користь засудженого.

Підтвердженням цього є проведена під час часткового судового слідства додаткова повторна судово- медична експертиза № 236 від 2.03.2015 року про підтвердження висновків судово -медичної експертизи № 301 від 13.03.2012 року стосовно визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень спричинених ОСОБА_13 та відповідної правильної перекваліфікації судом за вказаним епізодом дій ОСОБА_2 за ст. 186 ч.2 КК України.

У вчиненні вказаних злочинів колегія суддів вину ОСОБА_2 вважає доведеною та відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується дослідженими в судовому засіданні суду першої інстанції і викладеними у вироку доказами, зібраних та перевірених у відповідності до чинного законодавства та є обґрунтованим.

Пояснення ОСОБА_2 щодо непричетності до злочину відносно ОСОБА_4 також спростовується рядом документів, які маються в матеріалах кримінальної справи, а саме: поясненнями самих потерпілих, які відповідно до протоколу предявлення фото для впізнання потерпілому ОСОБА_4, де він серед 4-х чоловіків на фотознімках впізнав особу ОСОБА_9, який 01.11.2011 року вчинив розбійний напад на його родину (а.с.194-196 т.2), явкою самого ОСОБА_2 з повинною про вчинений розбійний напад на квартиру подружжя ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_3 01.11.2011 року. (а.с.184 т.2).

Протоколом огляду місця пригоди квартири АДРЕСА_4, де зафіксована загальна обстановка (.а.с.158-159 т.2)

Згідно до пояснень свідка ОСОБА_12, під час спілкування останнього з ОСОБА_9 та ОСОБА_2 1.11.2011 року вони запропонували йому поїхати на вул. Гвардійську, де мешкає бізнесмен та забрати в нього гроші, на що він погодився, тому вони всі разом направилися на вул. Гвардійську, 3. Деякий час вони очікували чоловіка, а коли дізналися, що даний чоловік з дружиною вийшли з під*їзду і направилися на ринок, ОСОБА_9 запропонував заволодіти майном, що знаходиться в квартирі чоловіка, на що він ОСОБА_12 відмовився, але допоміг відчинити вхідні двері в підїзд. ОСОБА_9 та ОСОБА_2 надягли шапки з прорізаними отворами на обличчя та зайшли в підїзд, а він ОСОБА_12 залишився біля будинку. Через 15 хвилин ОСОБА_9 та ОСОБА_2 вибігли з підїзду і побігли в напрямку ЗОШ №25 через двори до Пивзаводу. Він ОСОБА_12 взяв таксі, коли йому подзвонив ОСОБА_9 і попросив їх забрати з ОСОБА_2, що він і зробив. Вдома у ОСОБА_9 той розповів про те, як вони з ОСОБА_2 подзвонивши до квартири, двері якої їм відчинила жінка, вбігли до квартири в масках та пістолетом в руках, де вони билися з чоловіком похилого віку, який вийшов до коридору з кімнати, та молодим чоловіком, після чого вони втекли з квартири. (А.с.а.с.200-201 т.2).

Пояснення ОСОБА_12 відповідають даним зазначеним в протоколі відтворення обстановки та обставин події зі свідком ОСОБА_12 (А.с.202-206 т.2).

В суді апеляційної інстанції були предметом перевірки і твердження засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_9 та сумнівно визнаного свідком ОСОБА_12 про застосування до них недозволених методів слідства , які під час ретельної перевірки зазначеного прокуратурою, свого підтвердження не знайшли.

Показання ОСОБА_12 в апеляційній інстанції про його не причетність до вказаного злочину та вимушену обмову ОСОБА_2 та ОСОБА_9 під тиском працівників міліції, колегія суддів вважає методом захисту з метою уникнення від кримінальної відповідальності.

Також вина ОСОБА_2 підтверджується протоколом відтворення обстановки та обставин події з підозрюваним ОСОБА_2, в ході якого він пояснив про обставини вчиненого ним та ОСОБА_9 злочину. (А.с.207-206-213 т.2) та протоколу відтворення обстановки та обставин події з потерпілими ОСОБА_6, ОСОБА_5 (А.с.250-253 т.2).

Протоколом огляду куртки, яку добровільно видав працівникам міліції ОСОБА_2, пояснивши, що в даній куртці він був в момент вчинення розбійного нападу на родину ОСОБА_5. (А.с.189 т.2)

Крім того висновки додаткової комісійної судово- медичної експертизи № 87 від 06.07.2015 року достовірнішим чином спростовують твердження підсудних про те, що ОСОБА_9 за станом здоров*я не міг вчинити вказаний злочин, оскільки експертизою було встановлено та доведено , що навпаки ОСОБА_9 міг самостійно ходити , бігати та наносити удари руками та ногами не зважаючи на наявність захворювань хребта. Таким чином висновки вказаної експертизи як раз і підтверджують показання потерпілих ОСОБА_5 про обставини скоєного на них нападу, які зазначили, що бачили коли нападники тікали і один з них шкутильгав.

Крім того під час нападу засуджених на вказаних потерпілих, ОСОБА_14 зірвав маску з ОСОБА_9, якого знав та відповідно упізнав.

Вина ОСОБА_2 відповідно до вказаної судом кваліфікації його дій у вчиненні злочинів підтверджується доказами зібраними в ході досудового та судового слідства в їх сукупності.

Отже, твердження засудженого ОСОБА_2 про не вчинення вказаних злочинів слід розцінювати як спосіб захисту з метою уникнути покарання.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно перекваліфікував дії ОСОБА_2 з ч.2 ст.187 КК України на ч.2 ст.186 КК України, як відкрите заволодіння майна потерпілого ОСОБА_7, поєднане з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоровя потерпілого, вчинене повторно, так як в ході судового розгляду правильно було встановлено, що насильницьких дій, що були небезпечні для життя та здоровя потерпілого ОСОБА_7, не виявлено, а відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1770 від 15.12. 2014 року відносно потерпілого ОСОБА_7 в нього були виявлені тілесні ушкодження( без зазначення чи спричинили вказані тілесні ушкодження короткочасний розлад здоров*я потерпілого, чи ні) у вигляді саден обличчя, які утворилися від дії тупих предметів і за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень. Інших даних про те , що потерпілому були спричинені інші , більш тяжкі тілесні ушкодження у кримінальній справі не мається і не один учасник процесу про наявність перевірки з приводу не вірно встановленої тяжкості тілесних ушкоджень потерпілому не заявляв. Згідно висновку додаткової повторної судово-медичної експертизи № 236 від 02.03.2015 року , оскільки місце знаходження вказаного потерпілого не було встановлено і експертиза проводилась тільки на підставі раніше встановлених медичних даних згідно матеріалів попередньої експертизи, відсутні дані, які б могли бути підставою для зазначення, що ОСОБА_15 були спричинені тілесні ушкодження , що спричинили короткочасний розлад здоров*я.

Вказані обставини суд апеляційної інстанції позбавлений можливості іншим чином перевірити оскільки його дії обумовлені межами наданих апеляційних скарг відповідно до вимог чинного законодавства.

Факт нападу ОСОБА_2 на ОСОБА_7 підтверджується показаннями потерпілого про обставини його скоєння та обставинами вилучення речових доказів, які були повернуті ОСОБА_7

Таким чином проведена під час часткового судового слідства додаткова повторна судово- медична експертиза № 236 від 2.03.2015 року про підтвердження висновків судово -медичної експертизи № 301 від 13.03.2012 року стосовно визначення ступені тяжкості тілесних ушкоджень спричинених ОСОБА_13 свідчить про відповідну правильну перекваліфікацію судом першої інстанції за вказаним епізодом дій ОСОБА_2 за ст. 186 ч.2 КК України. Твердження ОСОБА_2, що потерпілий ОСОБА_15 був без свідомості внаслідок сп*яніння під час скоєння злочину стосовно нього, на явно спростовуються потерпілим про спричинення йому тілесних ушкоджень безпосередньо під час пограбування.

Апеляційні твердження прокурора про не вірну перекваліфікацію дій засудженого за епізодом вчинення злочину стосовно потерпілого ОСОБА_8 не заслуговують на увагу з підстав наведених у вироку суду, які базуються на показаннях самого потерпілого , що злочин стосовно нього скоювала тільки одна особа, мається на увазі засуджений ОСОБА_9, без участі ОСОБА_2, дії якого і були кваліфіковані відповідно до обставин встановлених в суді першої інстанції.

Твердження засудженого ОСОБА_2 в апеляційній інстанції про непричетність до нападу на потерпілого ОСОБА_8 спростовуються фактом, що саме на місці вказаному ОСОБА_2 (ділянці річки Псьол де ним були викинуті речі потерпілого) і були водолазом виявлені іменні речі ОСОБА_16 , які були повернуті працівниками міліції потерпілому. Вказаний факт унеможливлює можливість само обмови засудженим та причетності до вказаних дій інших осіб.

Факт скоєння ОСОБА_2 злочину стосовно ОСОБА_10 в повному обсязі підтверджується показаннями потерпілого та фактом здавання засудженим в ломбард згідно договору фотоапарата потерпілого.

Кваліфікація вказаного інкримінованого засудженому ОСОБА_2 злочину скоєного стосовно ОСОБА_10 судом першої інстанції була вірно визначена згідно зазначеного у вироку суду та на підставі даних які маються в матеріалах кримінальної справи та судового слідства.

Вирішуючи питання про визначення покарання ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 65 КК України, колегія суддів вважає за можливе урахувати обставини, які правильно вказані у вироку суду першої інстанції, тобто, що ОСОБА_2 є особою раніше судимою, не працює, посередньо характеризується за місцем проживання, помякшуючі та обтяжуючі покарання підсудного обставини, а саме обставинами, що помякшують покарання засудженому, суд визнав часткове визнання вини у вчиненні злочинів, сприяння органам досудового слідства в розкритті злочинів, явки ОСОБА_2 з повинною, обставиною, що обтяжує покарання засудженому, суд вважає рецидив вчинення злочинів.

Таким чином обране покарання підсудному ОСОБА_2 за відсутності тяжких наслідків скоєних ним злочинів та часткового повернення потерпілим їх майна , яке відбулося внаслідок каяття засудженого під час досудового слідства, колегія суддів вважає достатнім для перевиховання та виправлення ОСОБА_2 в умовах ізоляції від суспільства.

Таким чином вирок суду колегія суддів вважає законним та обґрунтованим і підстав для його зміни або скасування не вбачає.

Керуючись ст. ст. 365,366, 378 КПК України, колегія суддів апеляційного суду, -

УХВАЛИЛА :

апеляції: прокурора прокурора м. Кременчука Полтавської області, з внесеними доповненнями, засудженого ОСОБА_2 з доповненнями залишити без задоволення, а вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 23 травня 2013 року, стосовно ОСОБА_2, - залишити без зміни.

Судді:

______ ______ ____ __

ОСОБА_1 ОСОБА_17 ОСОБА_18