Рішення № 53663764, 06.10.2015, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 06.10.2015 Справа № 554/1398/15-ц

Провадження № 2/554/1233/2015

РІШЕННЯ

Іменем України

06 жовтня 2015 року Октябрський районний суд м. Полтави у складі:

головуючого судді - Тімошенко Н.В.,

при секретарі Бойко А.В.,

за участю позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,

відповідача ОСОБА_3, представника відповідача ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_5 районної центральної клінічної лікарні, лікаря-психіатра ОСОБА_5 районної центральної клінічної лікарні ОСОБА_3; треті особи: ОСОБА_5 районна рада, Департамент охорони здоров»я ОСОБА_5 обласної державної адміністрації про визнання дій лікаря неправомірними, скасування висновку психіатра та стягнення моральної шкоди, -

встановила:

06.02.2015 року до суду надійшов зазначений позов.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 06.09.2013 року помер чоловік позивача - ОСОБА_6, який перед смертю на випадок своєї смерті уклав заповіт на ім»я позивача на все нажите майно.

Даний заповіт був оскаржений сином ОСОБА_7 в ОСОБА_5 районному суді Полтавської області.

Під час судового розгляду даної справи було витребувано з ОСОБА_5 центральної районної лікарні оригінали медичної документації померлого ОСОБА_6 № 3122, в яких існує висновок лікаря-психіатра ОСОБА_3 щодо порушення психіки в ОСОБА_6

Позивач вважає даний висновок психіатра незаконним та неправомірним через невідповідність медичної документації та порушення правил огляду ОСОБА_6

На звернення адвоката до лікарні щодо надання інформації про стан хворого ОСОБА_6 було відмовлено, у зв»язку з тим, що дана інформація може бути надана лише за його письмовою заявою, в той же час як дана інформація 11.06.2014 року була надана ОСОБА_7 за його зверненням.

Вищезазначеними діями позивачу було завдано моральної шкоди, через погіршення її здоров»я, яку вона оцінює в 50000 грн.

У зв»язку із зазначеним, позивач прохала суд:

-Дії адміністрації ОСОБА_5 центральної районної лікарні у вигляді відмови від

31.03.2014року за № 603 у наданні відомостей про психіатричний стан ОСОБА_6 на адвокатський запит від 18.03.2014 року та дії лікаря психіатра ОСОБА_5 центральної районної лікарні ОСОБА_3 щодо психіатричного огляду ОСОБА_6 зробленого 09.08.2013 року - визнати неправомірними та незаконними.

-Висновок (консультацію) лікаря психіатра ОСОБА_5 центральної районної лікарні

ОСОБА_3 зроблений на підставі психіатричного огляду ОСОБА_6 від 09.08.2013 року та запис в медичній картці амбулаторного хворого № 31 від 09.08.2013 року щодо наявності взяття на психіатричний облік ОСОБА_6 - визнати незаконними та скасувати.

-Стягнути з ОСОБА_5 центральної районної лікарні на користь ОСОБА_1

Василівни моральну шкоду в розмірі 50 000 (пятдесят тисяч) гривень 00 копійок.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позов підтримали, прохали заявлені вимоги задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 та представник відповідача ОСОБА_5 районної центральної клінічної лікарні - ОСОБА_4 позов не визнали, прохали відмовити у його задоволенні.

Представник третьої особи ОСОБА_5 районної ради до суду не з»явився, будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, причини своєї неявки суду не повідомив.

Представник третьої особи Департамент охорони здоров»я ОСОБА_5 обласної державної адміністрації до суду не з»явився, надав заяву про розгляд справи у його відсутність.

Вислухавши учасників процесу, свідка лікаря ОСОБА_8, дослідивши матеріали справи, суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що 06.09.2013 року помер ОСОБА_6, яким було складено заповіт на випадок своєї смерті та все нажите майно на ім»я позивача ОСОБА_1.

Даний заповіт був оскаржений ОСОБА_7 сином померлого в ОСОБА_5 районному суді Полтавської області.

Під час судового розгляду даної справи було витребувано з ОСОБА_5 центральної районної лікарні оригінали медичної документації померлого ОСОБА_6 № 3122, відповідно до якої 09.08.2013 року лікарем психіатром було оглянуто та надано консультацію ОСОБА_6 та встановлено діагноз: депресивний розлад органічного походження внаслідок органічного ураження головного мозку та соматичної хвороби з ознаками деменції, галюцинаторними включеннями, хворого взято на облік.

Відповідно до ст. 11 Закону України « Про психіатричну допомогу» психіатричний огляд проводиться з метою з'ясування: наявності чи відсутності в особи психічного розладу, потреби в наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги та порядок її надання. Психіатричний огляд проводиться лікарем-психіатром на прохання або за усвідомленою згодою особи. Історія хвороби №3122 від 06.08.2015 року містить інформовану добровільну згоду пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболення, затверджену Наказом МОЗ № 110 від 14 лютого 2012 року . Таким чином огляд ОСОБА_6 лікарем психіатром був проведений із дотриманням всіх вимого чинного законодавства.

Окрім того, відповідно до п.п. 4.8, 5.6 Наказу Міністерства охорони здоров»я України «Про затвердження Інструкції з організації диспансерного та консультативного нагляду осіб, які страждають на психічні розлади, при наданні амбулаторної психіатричної допомоги» № 20 від 22 січня 2002 року, зареєстрованого у Мінюсті України 05.04.2007 року за № 314\13581, скасування встановленого хворому психіатричного діагнозу та зняття з диспансерного обліку здійснюється на підставі рішення лікаря-психіатра (комісії лікарів-психіатрів).

Згідно копії акту судово психіатричного експерта № 168 від 12.03.2015 року, наданого представником позивача ОСОБА_2 та засвідченого Полтавським районним судом Полтавської області, зазначено, що ОСОБА_6, що помер 06.09.2013 року, станом на 29.08.2013 року виявляв ознаки астенічного розладу органічного походження з депресивними включеннями, який не позбавляє його здатності усвідомлювати значення своїй дій та керувати ними при складанні заповіту (а.с. 216)

Таким чином, суд відмовляє позивачу у вимозі про скасування висновку лікаря психіатра ОСОБА_5 районної центральної клінічної лікарні ОСОБА_3 за № 31 від 09.08.2013 року та визнання його дій щодо психіатричного огляду ОСОБА_6 09.08.2013 року неправомірними та незаконними.

18.03.2014 року до лікарської установи подано адвокатський запит ОСОБА_9 щодо надання відомостей про хворого ОСОБА_6, а саме: відомості про призначення ліків та методів лікування, які препарати застосовувалися до нього, та чи застосовувалися сильнодіючі психотропні, наркотичні лікарські засоби, наркотичні речовини, що могли вплинути на усвідомлення власних дій.

31.03.2014 року адміністрація ОСОБА_5 центральної районної лікарні у наданні таких відомостей відмовила.

19.06.2014 року на звернення ОСОБА_7 така інформація була надана, про лікування ОСОБА_6, відомостями про встановлення діагнозу, якими лікарями оглядався і які діагнози йому було встановлено, які ліки йому призначалися.

Відповідно до ст.12 Загальної декларації прав людини, ст.17 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, ст.8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст.32, 34 Конституції України, ст.ст.285, 286, З01, 302 ЦК України, ст.ст.2, 6, 11, 14, 25 Закону України «Про захист персональних даних», ст.ст.7, 10 Закону України «Про доступ до публічної інформації», ст. 1. п.2 ст. 11, ст.21 Закону України "Про інформацію", ст.ст.39-1, 40, п.«г» ст.78 Основ законодавства про охорону здоровя, ст.6 Закону України «Про психіатричну допомогу» - інформацією про особисте та сімейне життя особи є будь-які відомості та/або дані про відносини немайнового та майнового характеру, обставини, події, стосунки тощо, пов»язані з особою та членами її сімї, за винятком передбаченої законами інформації, що стосується здійснення особою, яка займає посаду, пов»язану з виконанням функцій держави або органів місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень. Така інформація про особу є конфіденційною. Збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди або згоди батьків, опікунів чи піклувальників державою, органами місцевого самоврядування, юридичними або фізичними особами є втручання в її особисте та сімейне життя. Таке втручання допускається винятково у випадках, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини. Пацієнт має право на таємницю про стан свого здоров»я, факт звернення за медичною допомогою, діагноз, а також про відомості, одержані при його медичному обстеженні. Медичні працівники та інші особи, яким у зв»язку з виконанням професійних чи службових обов»язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.

Таким чином із запиту адвокат ОСОБА_9 не вбачається можливості встановити родинний зв»язок між ОСОБА_6, тому відмова в наданні такої інформація була правомірною.

Запит ОСОБА_7 про надання інформації щодо стану хворого ОСОБА_6 відповідав вимогам чинного законодавства.

Таким чином, суд відмовляє у вимозі позивача про визнання дій адміністрації ОСОБА_5 районної центральної клінічної лікарні у вигляді відмови від 31.03.2014 року за № 603 у наданні відомостей про психіатричний стан ОСОБА_6 на адвокатський запит від 18.03.2014 року неправомірними та незаконними.

ЗгідноПостанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема, у приниженні честі, гідності, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

У відповідності дост. 23 ЦК Україниособа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає в душевних стражданнях, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням майна і відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Проте, позивачем не надано доказів наявності причинно-наслідкового зв'язкуміж діями відповідачів та наявність негативних наслідків у вигляді моральних страждань чи іншу шкоду здоров'ю позивачу, втрати нормальних життєвих зв'язків та необхідності додаткових зусиль для організації свого життя тощо.

Таким чином, суд відмовляє у вимозі позивача про відшкодування моральної шкоди з ОСОБА_5 районної центральної клінічної лікарні на її користь в сумі 50000 грн.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про відмову від позову в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 8, 51, 124, 129 Конституції України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 16, 275 ЦК України, ст. ст. 2-11, 58-61, 88, 159, 208, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суддя

вирішила:

В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_5 районної центральної клінічної лікарні, лікаря-психіатра ОСОБА_5 районної центральної клінічної лікарні ОСОБА_3; треті особи: ОСОБА_5 районна рада, Департамент охорони здоров»я ОСОБА_5 обласної державної адміністрації про визнання дій лікаря неправомірними, скасування висновку психіатра та стягнення моральної шкоди, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через районний суд шляхом подання протягом 10 днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Н.В.Тімошенко