Рішення № 53662906, 17.11.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 370/2743/14 Головуючий у І інстанції Оберемко В.О.Провадження № 22-ц/780/5067/15 Доповідач у 2 інстанції Іванова І. В.Категорія 46 17.11.2015

РІШЕННЯ

Іменем України

17 листопада 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Іванової І.В.,

суддів - Сліпченка О.І., Волохова Л.А.

при секретарі - Петленко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Макарівського районного суду Київської області від 12 лютого 2015 року у справі за позовом Заступника Прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, ДП «Макарівське лісове господарство» до Макарівської районної державної адміністрації, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, треті особи: ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20 про визнання недійсними розпоряджень, державних актів на право власності на землю та витребування землі,-

в с т а н о в и л а :

У листопаді 2014 року Заступник прокурора Київської області звернувся до суду з вказаним позовом посилаючись на те, що проведеною прокуратурою Київської області перевіркою установлено, що прийняття розпоряджень щодо вилучення, зміни цільового призначення та передачі земельних ділянок у власність громадянам, відповідачам по даній справі проведено незаконно, тому просив визнати незаконними і скасувати розпорядження голови Макарівської районної державної адміністрації від 16.07.2008 року та від 30.07.2008 року, визнати недійсними Державні акти на право власності на земельні ділянки та визнати за державою в особі Кабінету Міністрів України право власності та за ДП «Макарівське лісове господарство» право користування на ці земельні ділянки.

Заочним рішенням Макарівського районного суду Київської області від 12 лютого 2015 року позовні вимоги задоволено.

Визнано недійсними розпорядження голови Макарівської районної державної адміністрації від 16.07.08 №№ 2668-2669 «Про надання дозволу на розробку технічної документації щодо земельних ділянок для безоплатної передачі в приватну власність громадянам України для ведення особистого селянського господарства в межах Фасівської сільської ради».

Визнано недійсним розпорядження голови Макарівської районної державної адміністрації від 30.07.08 № 2909 «Про передачу у власність земельних ділянок 16-ом громадянам України для ведення особистого селянського господарства в межах Фасівської сільської ради».

Визнано недійсними: державний акт серії НОМЕР_1 на право власності ОСОБА_21 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_2 загальною площею 0,4718 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фасівської сільської ради Макарівського району, з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_15; державний акт серії НОМЕР_3 на право власності ОСОБА_20 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_4 загальною площею 0,4718 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фасівської сільської ради Макарівського району, з відміткою про перехід права власності до ОСОБА_16; державний акт серії НОМЕР_5 на право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_6 загальною площею 0,5000 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фасівської сільської ради Макарівського району; державний акт серії НОМЕР_7 на право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_8 загальною площею 0,5000 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фасівської сільської ради Макарівського району; державний акт серії НОМЕР_9 на право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_10 загальною площею 0,5000 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фасівської сільської ради Макарівського району; державний акт серії НОМЕР_11 на право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_12 загальною площею 0,7277 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фасівської сільської ради Макарівського району; державний акт серії НОМЕР_13 на право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_14 загальною площею 0,5000 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фасівської сільської ради Макарівського району; державний акт серії НОМЕР_15 на право власності ОСОБА_7 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_16 загальною площею 0,5000 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фасівської сільської ради Макарівського району; державний акт серії НОМЕР_17 на право власності ОСОБА_8 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_18 загальною площею 0,4718 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фасівської сільської ради Макарівського району; державний акт серії НОМЕР_19 на право власності ОСОБА_9 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_20 загальною площею 0,4718 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фасівської сільської ради Макарівського району; державний акт серії НОМЕР_21 на право власності ОСОБА_10 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_22 загальною площею 0,4718 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фасівської сільської ради Макарівського району; державний акт серії НОМЕР_23 на право власності ОСОБА_17 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_24 загальною площею 0,4718 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фасівської сільської ради Макарівського району; державний акт серії НОМЕР_25 на право власності ОСОБА_11 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_26 загальною площею 0,5000 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фасівської сільської ради Макарівського району; державний акт серії НОМЕР_27 на право власності ОСОБА_12 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_28 загальною площею 0,5000 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фасівської сільської ради Макарівського району; державний акт серії НОМЕР_29 на право власності ОСОБА_13 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_30 загальною площею 0,5000 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фасівської сільської ради Макарівського району; державний акт серії НОМЕР_31 на право власності ОСОБА_14 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_32 загальною площею 0,5000 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фасівської сільської ради Макарівського району.

Витребувано з незаконного володіння зазначених осіб на користь держави в особі Кабінету Міністрів України та ДП «Макарівське лісове господарство» спірні земельні ділянки.

Визнано за державою в особі Кабінету Міністрів України право власності та за ДП «Макарівське лісове господарство» право користування на земельні ділянки загальною площею 8,0585 га (кадастрові номери земельних ділянок НОМЕР_2, НОМЕР_4, НОМЕР_6, НОМЕР_8, НОМЕР_10, НОМЕР_12, НОМЕР_14, НОМЕР_16, НОМЕР_18, НОМЕР_20, НОМЕР_22, НОМЕР_24, НОМЕР_26, НОМЕР_28, НОМЕР_30, НОМЕР_32), що розташовані на території Фасівської сільської ради Макарівського району Київської області, загальною ринковою вартістю 2 186 964 грн.

Стягнуто в рівних частинах з Макарівської районної державної адміністрації Київської області, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 судовий збір на користь держави в розмірі 3654 грн.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, посилаючись на те, що право власності на землю ним набуто в законному порядку, відповідно вимог чинного законодавства, без вчинення будь-яких протиправних дій, а тому вважає що відсутні підстави для позбавлення його права власності, просить рішення скасувати та ухвалити нове про відмову в задоволенні позову.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення учасників, прийнявши заяву відповідача ОСОБА_2 надану в суді апеляційної інстанції про застосування строку позовної давності, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.

Згідно зі ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим, законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом, обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що в даному випадку судом першої інстанції ці вимоги закону у повному обсязі не виконано.

Судом встановлено, що відповідно до розпоряджень голови Макарівської районної державної адміністрації Київської області від 16.07.2008 року №№ 2668-2669, 16 громадянам України, а саме: ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_18, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 надано дозволи на розробку технічної документації щодо земельних ділянок для безоплатної передачі в приватну власність для ведення особистого селянського господарства в межах Фасівської сільської ради загальною площею 8,0585 га.

В подальшому, розпорядженням голови Макарівської районної державної адміністрації Київської області від 30.07. 2008 року № 2909, вищевказаним громадянам передано у власність земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах Фасівської сільської ради загальною площею 8,0585 га.

На підставі вказаного розпорядження управлінням Держкомзему у Макарівському районі зареєстровано та видано державний акт серії НОМЕР_1 на право власності ОСОБА_19 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_2 загальною площею 0,4718 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фасівської сільської ради Макарівського району; державний акт серії НОМЕР_3 на право власності ОСОБА_20 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_4 загальною площею 0,4718 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фасівської сільської ради Макарівського району; державний акт серії НОМЕР_5 на право власності ОСОБА_3 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_6 загальною площею 0,5000 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фасівської сільської ради Макарівського району; державний акт серії НОМЕР_7 на право власності ОСОБА_4 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_8 загальною площею 0,5000 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фасівської сільської ради Макарівського району; державний акт серії НОМЕР_9 на право власності ОСОБА_2 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_10 загальною площею 0,5000 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фасівської сільської ради Макарівського району; державний акт серії НОМЕР_11 на право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_12 загальною площею 0,7277 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фасівської сільської ради Макарівського району; державний акт серії НОМЕР_13 на право власності ОСОБА_6 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_14 загальною площею 0,5000 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фасівської сільської ради Макарівського району; державний акт серії НОМЕР_15 на право власності ОСОБА_7 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_16 загальною площею 0,5000 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фасівської сільської ради Макарівського району; державний акт серії НОМЕР_17 на право власності ОСОБА_8 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_18 загальною площею 0,4718 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фасівської сільської ради Макарівського району; державний акт серії НОМЕР_19 на право власності ОСОБА_9 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_20 загальною площею 0,4718 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фасівської сільської ради Макарівського району; державний акт серії НОМЕР_21 на право власності ОСОБА_10 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_22 загальною площею 0,4718 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фасівської сільської ради Макарівського району; державний акт серії НОМЕР_33 на право власності ОСОБА_18 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_24 загальною площею 0,4718 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фасівської сільської ради Макарівського району; державний акт серії НОМЕР_25 на право власності ОСОБА_11 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_26 загальною площею 0,5000 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фасівської сільської ради Макарівського району; державний акт серії НОМЕР_27 на право власності ОСОБА_12 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_28 загальною площею 0,5000 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фасівської сільської ради Макарівського району;державний акт серії НОМЕР_29 на право власності ОСОБА_13 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_30 загальною площею 0,5000 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фасівської сільської ради Макарівського району; державний акт серії НОМЕР_29 на право власності ОСОБА_14 на земельну ділянку із кадастровим номером НОМЕР_32 загальною площею 0,5000 га для ведення особистого селянського господарства в адміністративних межах Фасівської сільської ради Макарівського району

В подальшому, ОСОБА_19 на підставі договору купівлі-продажу від 28.07.2009 року № 913 відчужила свою земельну ділянку площею 0,4718 га з кадастровим номером НОМЕР_2 на користь ОСОБА_15, про що, на державному акті серії НОМЕР_1, виданого продавцю, згідно інформації управління Держземагентства у Макарівському районі від 28.07.2014 року, зроблена відповідна відмітка про перехід права власності до покупця.

Також, ОСОБА_20 на підставі договору купівлі-продажу від 28.08.2009 року № 994 відчужив свою земельну ділянку площею 0,4718 га з кадастровим номером НОМЕР_4 на користь ОСОБА_16, про що, на державному акті серії НОМЕР_3, виданого продавцю, згідно інформації управління Держземагентства у Макарівському районі від 28.07.2014 року, зроблена відповідна відмітка про перехід права власності до покупця.

Крім того, згідно інформації управління Держземагентства у Макарівському районі від 28.07.2014 року, ОСОБА_18 на підставі договору купівлі-продажу від 07.11.2009 року № 1442, відчужила свою земельну ділянку площею 0,4718 га з кадастровим номером НОМЕР_24 на користь ОСОБА_17.

На підставі зазначеного договору остання 06.10.2010 року отримала новий державний акт серії НОМЕР_23 на право власності.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що спірні земельні ділянки на момент їх відведення відповідачам відносились до земель лісогосподарського призначення та перебували у постійному користуванні ДП «Макарівське лісове господарство».

Колегія суддів погоджується з таким висновками суду першої інстанції.

Разом з тим, висновок суду про те, що позивачем не пропущений строк позовної давності не відповідає вимогам закону.

Так, суд першої інстанції, виходив з того, що строк позовної давності не пропущено, оскільки приписами п. 4 ч. 1 ст. 268 Цивільного кодексу України встановлено, що на вимогу власника або іншої особи визнання незаконним правового акту органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове позовна давність не поширюється. При цьому суд зазначив, що Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України № 4176-ІУ від 20.12.2011 року передбачено, що протягом трьох років з дня набрання чинності Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» від 20.12.2011 року, яким пункт 4 частини першої статті 268 Цивільного кодексу України було виключено, особа має право звернутися до суду з позовом, зокрема, про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено право власності або інше речове право особи.

Проте, колегія суддів не погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Згідно ст.ст.256,257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Відповідно до приписів ч.ч.3-5 ст.267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Відповідно до роз'яснень п.11 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення.

Судом встановлено, що відповідачі за даним позовом, у 2008 році звертались до Макарівського районного суду Київської області з позовом про визнання частково недійсним державного акту серії 1 -КВ № 002964, виданого ДП «Макарівське лісове господарство» 01.06.2005 року, з посиланням на те, що вони є власниками земельних ділянок, що накладаються на лісові землі зазначеного державного підприємства.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 25.06.2008 року вказаний позов задоволено та визнано частково недійсним державний акт серії 1-КВ № 002964 на право постійного користування на земельну ділянку, виданий ДП «Макарівське лісове господарство.

В подальшому рішенням апеляційного суду Київської області від 21.05.2009 року, залишеним без змін ухвалою Верховного Суду України від 21.12.2009 року, рішення Макарівського районного суду Київської області від 25.06.2008 року було скасовано та ухвалено нове, яким у задоволенні вищевказаного позову відмовлено.

З урахуванням наведеного, перебіг позовної давності за вимогами прокурора почався у 2008 році, тобто після припинення права користування земельними ділянками Макарівським лісовим господарським та передачі спірних ділянок у власність громадян, відповідачів у справі, бо саме тоді особи в інтересах яких подано позов, Кабінет Міністрів України, ДП «Макарівське лісове господарство» довідалися, або могли довідатися про порушення їх прав, оскільки справа за позовом відповідачів у даній справі про визнання частково недійсним державного акту серії 1-КВ № 002964 на право постійного користування на земельну ділянку, виданого ДП «Макарівське лісове господарство розглядалася судом у 2008 році (а.с.37-38).

За таких обставин, з огляду на те, що прокурор подав позов лише у листопаді 2014 року, тобто із пропуском встановленого законом трирічного строку позовної давності, клопотання про поновлення строку не заявив, доказів поважності причин пропуску не надав, а також враховуючи заяву відповідача ОСОБА_2 надану в суді апеляційної інстанції про застосування строку позовної давності, яка була прийнята, оскільки в суді першої інстанції справа розглядалася заочно у зв'язку з чим він був позбавлений можливості це зробити, колегія суддів вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати із ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні вимог прокурора з огляду на пропуск встановленого законом строку звернення до суду.

При цьому доводи позивача у позові про те, що він не пропустив строк позовної давності безпідставні.

За змістом ст.ст.256, 261 ЦК України позовна давність є строком пред'явлення позову як безпосередньо особою, право якої порушене, так і тими суб'єктами, які уповноважені законом звертатися до суду з позовом в інтересах іншої особи - носія порушеного права (інтересу). При цьому як у випадку пред'явлення позову самою особою, право якої порушене, так і в разі пред'явлення позову в інтересах цієї особи іншою уповноваженою на це особою, відлік позовної давності обчислюється з одного й того самого моменту: коли особа довідалася або могла довідатися про порушення її права або про особу, яка його порушила.

Вказані положення закону про початок перебігу позовної давності поширюється й на звернення прокурора до суду із заявою про захист державних інтересів (Правовий висновок в постанові Верховного Суду України у справі № 6-178цс15 від 1 липня 2015 року за позовом прокурора про стягнення відновної вартості зелених насаджень).

Посилання у рішенні суду на вимоги ч.4 ст.268 ЦК України та п.5 Перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства» від 20 грудня 2011 року, як на підставу вважати не пропущеними строків давності для звернення до суду, колегія суддів вважає хибними, виходячи з наступного.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», яка набрала чинності для України 11 вересня 1997 року, передбачено, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Європейський суд з прав людини юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції), наголошує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, в тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (п. 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; п. 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Відповідно до вимог Цивільного кодексу України позовна давність поширюється на всі цивільні правовідносини. Положеннями ст.268 ЦК України передбачено винятки із загального правила і визначено вимоги, на які позовна давність не поширюється, зокрема у п.4 ч.1 ст.268 ЦК України зазначено, що на вимогу власника або іншої особи про визнання незаконним правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, яким порушено його право власності або інше речове право, позовна давність не поширюється.

Однак п.4 ч.1 ст.268 ЦК України за своєю суттю направлений на захист прав власників та інших осіб від держави.

Оскільки держава зобов'язана забезпечити належне правове регулювання відносин і відповідальна за прийняті її органами незаконні правові акти, їх скасування не повинне ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, підтримувати яку покликані норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик спливу строку позовної давності на оскарження нею незаконних правових актів державних органів чи органів місцевого самоврядування, якими порушено право власності чи інше речове право. Тобто, з огляду на статус держави та її органів як суб'єктів владних повноважень, положення п.4 ч.1 ст.268 ЦК України не поширюються на позови прокуратури, які пред'являються від імені держави і направлені на захист права державної власності, порушеного незаконними правовими актами органу державної влади чи місцевого самоврядування. На такі позови поширюється положення ст.257 ЦК України щодо загальної позовної давності, і на підставі ч.1 ст.261 цього Кодексу перебіг позовної давності починається від дня, коли держава в особі її органів як суб'єктів владних повноважень довідалася або могла довідатися про порушення прав і законних інтересів.

Як вище вказувалося позивач пропустив строк позовної давності, бо право на звернення до суду з таким позовом виникло у 2008 році, тобто з моменту припинення права користування земельною ділянкою Макарівським лісовим господарським та передачі спірних ділянок у власність громадян, бо саме тоді особи в інтересах яких подано позов, Кабінет Міністрів України, ДП «Макарівське лісове господарство» довідалися або могли довідатися про порушення прав і законних інтересів, оскільки справа за позовом відповідачів у даній справі про визнання частково недійсним державного акту серії 1-КВ № 002964 на право постійного користування на земельну ділянку, виданого ДП «Макарівське лісове господарство, розглядалася судом у 2008 році (а.с.37-38).

Отже строк позовної давності за цими вимогами сплив, а положення Закону України від 20 грудня 2011 року № 4176-VI «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення порядку здійснення судочинства», який набрав чинності 15 січня 2012 року, не мають зворотньої сили і не поширюється на спірні правовідносини, бо Закон прийнято після спливу позовної давності.

Саме такий правовий висновок зробив Верховний Суд України при розгляді справи № 6-68цс15 в постанові від 16 вересня 2015 року за позовом прокурора про визнання незаконним рішення, який згідно зі ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковим для судів.

За таких обставин рішення місцевого суду не може вважати законним і обґрунтованим у зв'язку з чим воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову у зв'язку із пропуском строку позовної давності.

Керуючись ст.ст. 309,314,316 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-

В И Р І Ш И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Заочне рішення Макарівського районного суду Київської області від 12 лютого 2015 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Відмовити у задоволенні позову Заступника Прокурора Київської області в інтересах держави в особі Кабінету Міністрів України, ДП «Макарівське лісове господарство».

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді :