КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 381/2896/15-а Головуючий у 1-й інстанції: Соловей Г.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
У Х В А Л А
Іменем України
12 листопада 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: БєловоїЛ.В.
Міщука М.С.
За участю секретаря: Стеценко А.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові та Фастівському районі Київської області на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09 жовтня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові та Фастівському районі Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії
В С Т А Н О В И В :
Позивач - ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові та Фастівському районі Київської області про визнання протиправними дій щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії, як інваліду 2 групи з числа ліквідаторів в результатів аварії на Чорнобильській АЕС; - зобов'язання здійснити перерахунок та виплату, з моменту встановлення 2 групи інвалідності, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи, 1 категорії (ІІ групи інвалідності), державної пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком згідно ч. 2. ст.. 54 та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю в розмірі 75% мінімальних пенсій за віком, згідно ст.50 Закону України «Про статус і соціальних захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з липня місяця 2014 року.
Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09 жовтня 2015 року позовні вимоги задоволено частково. Визнано дії Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові та Фастівському районі Київської області щодо відмови ОСОБА_3 в перерахунку і виплаті пенсії як інваліду 2-ї групи з числа ліквідаторів в результаті аварії на ЧАЕС протиправними. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м.Фастові та Фастівському районі Київської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_3, як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії ІІ групи інвалідності, державної пенсії в розмірі, не нижчому 8 мінімальних пенсій за віком, згідно ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоровю в розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком, згідно ст.50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, починаючи з січня 2015 року, за виключенням проведених виплат. В іншій частині позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, відповідач - Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові та Фастівському районі Київської області звернувся до суду з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження по даній справі.
Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням 1 категорії серії НОМЕР_1 та тимчасовою вкладкою № 2046 до нього.
Згідно довідки до акта огляду МСЕК серії КИО-1 № 0414126 від 18.07.2014 року, позивачу встановлена з 03 липня 2014 року 2 група інвалідності довічно, у зв'язку з захворюванням, пов'язаним з наслідками аварії на ЧАЕС.
04 вересня 2014 року ОСОБА_3 звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові та Фастівському районі Київської області з заявою про перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, як інваліду 2 групи, захворювання, пов'язаного з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Управлінням Пенсійного фонду України в м. Фастові та Фастівському районі Київської області рішенням від 12 вересня 2014 року № 27 було відмовлено позивачу у перерахунку пенсії, оскільки підстави для проведення перерахунку пенсії відсутні. При цьому, відповідач посилався на те, що, згідно довідки форми 122, з 7 по 8 травня 1986 року ОСОБА_3 приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС в с. Когород (1 зона, кратність « 2»), а згідно шляхового листа в зазначений період заявник відпрацював 15 год., як в зоні відчуження, так і за її межами, в посвідченні про відрядження прибуття 07.05 та вибуття 08.05 завірені печаткою колгоспу "Заповіти Ілліча", який знаходився в с. Корогод Чорнобильського району. В копії шляхового листа зазначено перебування в с. Когород, в копії на зворотній стороні ця інформація відсутня.
Вважаючи дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії протиправними, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до статті 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Відповідно до ст. 50 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема інвалідам ІІ групи - у розмірі 75 % мінімальної пенсії за віком.
Згідно ч. 4 ст. 54 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у всіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчим: по ІІ групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.
В силу ч.3 ст.67 Закону України " Про статус і соціальний захист громадян , які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом , підвищується розмір пенсії, визначений відповідно до ст.54 зазначеного закону, а також розмір додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров"ю, особам, віднесеним до категорії 1.2.3.4. розмір щомісячної компенсації сім"ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи. Перерахунок пенсії здійснюється з дня встановлення нового прожиткового мінімуму.
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсій за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Судом встановлено, що позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові та Фастівському районі Київської області з заявою про перерахунок пенсії по інвалідності в розмірі відшкодування фактичних збитків, як інваліду 2 групи, захворювання, пов'язаного з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
Однак, відповідачем рішенням від 12 вересня 2014 року № 27 було відмовлено у перерахунку пенсії, у зв'язку з відсутністю законних підстав.
Разом з тим, з копії довідки № 63 від 09.10.2014 року, виданої КСП «Нове життя», вбачається, що ОСОБА_3 працював на посаді водія в с. Когород з 07 травня 1986 року по 7 травня 1986 року терміном 1 день кількістю 15 годин, за що йому виплачена заробітна плата в сумі 43,78 карбованців (а.с. 35).
Крім того, судом першої інстанції в судовому засіданні були допитані в якості свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 щодо підтвердження факту роботи в населеному пункті зони відчуження с. Когород.
З огляду на вищезазначені обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог ОСОБА_3 та наявність правових підстав для їх часткового задоволення.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову (ч. 2 ст. 71 КАС України).
При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
У Х В А Л И В:
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Фастові та Фастівському районі Київської області області залишити без задоволення.
Постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 09 жовтня 2015 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Міщук М.С.
Повний текст ухвали виготовлено 17.11.2015 року
.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Міщук М.С.
Бєлова Л.В.
Судове рішення № 53655356, Київський апеляційний адміністративний суд було прийнято 12.11.2015. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 381/2896/15-а. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: