Постанова № 53654930, 17.11.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 листопада 2015 року Справа № 803/3723/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Костюкевича С.Ф.

при секретарі судового засідання Шафранюк І.Ф.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

представника третьої особи ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася з адміністративним позовом до Другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції Волинської області (далі Другий відділ ДВС Луцького МУЮ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_5 про визнання протиправними дій щодо передачі на реалізацію майна трикімнатної квартири №37, загальною площею 59,9 м.кв., що знаходиться за адресою м. Луцьк, пр. Соборності, 31а та зобов'язання провести дії по зняттю з реалізації через Систему електронних торгів арештованим майном, які призначені на 23.11.2015 року, трикімнатної квартири №37, загальною площею 59,9 м.кв., що знаходиться за адресою м. Луцьк, пр. Соборності, 31а.

В судовому засіданні 17.11.2015 року представник позивача подав заяву про уточнення позовних вимог, просив визнати протиправними дії Другого відділу ДВС Луцького МУЮ щодо передачі на реалізацію трикімнатної квартири №37 в м. Луцьку по пр. Соборності, 31а за звітом про оцінку майна від 26.02.2015 року, визнати протиправними та скасувати прилюдні торги у формі аукціону від 23.11.2015 року щодо реалізації трикімнатної квартири №37 в м. Луцьку по пр. Соборності, 31а.

Позов обґрунтовано тим, що 10.11.2015 року представник позивачки, ознайомившись з матеріалами виконавчого провадження №36258829 про звернення стягнення на квартиру №37 в будинку 31а, яка розташована по пр. Соборності в м. Луцьку та належить на праві власності ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_7, виявив, що звіт про оцінку майна втратив свою чинність 13.08.2015 року але не дивлячись на це головний державний виконавець Другого відділу ДВС Луцького МУЮ в порушення вимог ч.5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», яка забороняє реалізацію за звітом про оцінку майна якому більше 6-ти місяців з дня підписання, не проводить повторну оцінку майна, а виставляє його 04.09.2015 року на повторні торги.

Також зазначає, що в матеріалах виконавчого провадження відсутнє доопрацювання (актуалізація) оцінки нерухомого майна, що свідчить про те що звіт про оцінку майна втратив свою чинність та не був підтверджений звітом про оцінку майна у стислій формі.

На даний час відповідачем 28.09.2015 року проведено уцінку арештованого майна та повторно виставленого його на реалізацію через Систему електронних торгів арештованим майном, які призначені на 23.11.2015 року.

Вважає, що дії відповідача по передачі на реалізацію майна, згідно експертної оцінки яка втратила свою чинність є протиправними та таким, що порушують її права у виконавчому провадженні, тому просить визнати протиправними дії Другого відділу ДВС Луцького МУЮ щодо передачі на реалізацію трикімнатної квартири №37 в м. Луцьку по пр. Соборності, 31а за звітом про оцінку майна від 26.02.2015 року, визнати протиправними та скасувати прилюдні торги у формі аукціону від 23.11.2015 року щодо реалізації трикімнатної квартири №37 в м. Луцьку по пр. Соборності, 31а.

Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 13.11.2015 року вжито заходи забезпечення адміністративного позову шляхом заборони Державному підприємству Інформаційний центр Міністерства юстиції України проводити 23 листопада 2015 року електронні торги з реалізації майна, а саме трикімнатної квартири №37, загальною площею 59,9 м.кв., що знаходиться за адресою м. Луцьк, пр. Соборності, 31а, до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №803/3723/15, оскільки реалізація спірного майна до ухвалення судового рішення у даній справі по суті могла призвести до порушення майнових прав позивача та могла не лише утруднити, але й унеможливити виконання ймовірного судового рішення та вплинути на майнові інтереси інших осіб у разі передачі права власності на спірне майно іншій особі (особам), які не беруть участі у цьому судовому процесі.

Представник позивача в судовому засіданні уточнені позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити. Просив врахувати, що на даний час відповідно до наказу Міністерства юстиції України №1885/5 від 02.10.2015 року реалізацію арештованого майна шляхом проведення електронних торгів відповідно до Тимчасового порядку реалізації арештованого майна, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 16 квітня 2014 року № 656/5, проводить Державне підприємство «Сетам».

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнала, просила в його задоволенні відмовити повністю, вказала, що вартість майна переданого на реалізацію є дійсною на весь період реалізації цього майна, тому вважає, що отримання нового звіту не є обовязковим.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача в судовому засіданні позов не визнав, просив в його задоволенні відмовити повністю. Погоджується з позицією представника відповідача.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що уточнений адміністративний позов підлягає до повного задоволення, враховуючи наступне.

Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів.

Частина 1 статті 17 КАС України передбачає, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Згідно з частиною 1 статті 181 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Правовідносини у сфері примусового виконання судових рішень регулюються Законом України «Про виконавче провадження» та прийнятими на його виконання нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (далі - Закон України №606-XIV), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України №606-XIV державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно i в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Як передбачає частина 2 статті 11 Закону України №606-XIV, державний виконавець зобовязаний здійснювати заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Таким чином, відповідний субєкт владних повноважень повинен діяти згідно вимог закону, оскільки його повноваження визначені у законі.

Судом встановлено, що в провадженні Другого відділу ДВС Луцького МУЮ перебуває виконавче провадження №36258829 про звернення стягнення на квартиру №37 в будинку 31а, яка розташована по пр. Соборності в м. Луцьку та належить на праві власності ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_7

Звернення стягнення здійснюється на підставі виконавчого напису №49 виданого 17.01.2013 року приватним нотаріусом Горохівського районного нотаріального округу ОСОБА_8 та вчиненого на підставі договору іпотеки р.№2029 від 27.10.2011 року. 29.04.2013 року вищевказане нерухоме майно було арештовано, про що складено відповідний акт опису й арешту майна серії ВП №36258829/1.

Як передбачено п. 5 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» від 13.12.2010 року №3, юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час виконання виконавчих написів нотаріуса (частина п'ята статті 82 Закону України "Про виконавче провадження"), за таких обставин, розгляд даного позову відноситься до Волинського окружного адміністративного суду.

Постановою відповідача від 19.01.2015 року у зв'язку з необхідністю отримання висновку експерта про оцінку описаного й арештованого майна було призначено комерційно-експертну фірму «Експертиза Ш тоутал» в особі ОСОБА_9 експертом, суб'єктом оціночної діяльності.

Вказаним експертом 12.02.2015 року складено висновок про вартість майна: трикімнатної квартири №37, загальною площею 59,9 м.кв., що знаходиться за адресою м.Луцьк, пр. Соборності 31а. Також у висновку експерта зазначено термін його дії - шість місяців за умови незмінності економічної і політичної ситуації в Україні, тобто до 13.08.2015 року.

В зв'язку з тим, що 16.07.2015 року аукціон з реалізації належної позивачці квартири не відбувся через відсутність купівельного попиту, відповідачем складено акт про те, що стягнення боргу з ОСОБА_6, ОСОБА_4 та ОСОБА_7 не відбулося у зв'язку, відсутністю купівельного попиту та проведено уцінку квартири.

04.09.2015 року ДП «Система електронних торгів арештованим майном проведено повторні електронні торги з реалізації належної ОСОБА_4 квартири, але у зв'язку з відсутністю купівельного попиту торги не відбулися.

28.09.2015 року відповідачем складено акт уцінки (переоцінки) відповідно до якого квартира позивачки була уцінена на 20% та встановлено стартову ціну на повторних прилюдних торгах в розмірі 699 488, 00 грн. Торги призначено на 23.11.2015р.

В судовому засіданні встановлено, що 10.11.2015 року представник позивача при ознайомленні з матеріалами виконавчого провадження №36258829, виявив, що звіт про оцінку майна втратив свою чинність 13.08.2015 року.

Крім того, в матеріалах виконавчого провадження відсутнє доопрацювання (актуалізація) оцінки нерухомого майна, що свідчить про те що звіт про оцінку майна втратив свою чинність та не був підтверджений повторним звітом про оцінку майна.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами у справі, суд виходить з наступного.

Частиною 1 статті 6 Закону України №606-XIV визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Примусова реалізація заставленого майна як стадія виконавчого провадження є сукупністю правовідносин, що в процесі примусового виконання виникають і реалізуються між органами й посадовими особами, які здійснюють примусову реалізацію судових рішень, та особами, які беруть участь у виконавчому провадженні чи залучаються до проведення виконавчих дій відповідно до Закону.

Ураховуючи те, що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, які встановлені частинами першою - третьою та шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).

При цьому підставою для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів, визначених Тимчасовим положенням, а саме: правил, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час, місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна тощо) (розділ 3); правил, які регулюють сам порядок проведення торгів (розділ 4); правил, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів (розділ 6).

Частиною третьою статті 62 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що майно передається на реалізацію за ціною та в порядку, визначеними статтею 58 цього Закону.

Частинами другою - четвертою статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено право сторін виконавчого провадження оскаржити результати оцінки майна та порядок їх оскарження до передачі майна на реалізацію.

У разі, коли сторона виконавчого провадження не реалізувала своє право оскарження звіту суб'єкта оціночної діяльності в передбачений законом строк, цей звіт про оцінку майна набуває чинності і є підставою для реалізації майна з прилюдних торгів за початковою ціною, визначеною у звіті (частина п'ята статті 58, частина третя статті 62 Закону України «Про виконавче провадження»).

Частинами першою та п'ятою статті 58 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки нерухомого майна та майна, вартість якого перевищує сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, державний виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання, який здійснює свою діяльність відповідно до Закону України від 12 липня 2001 року N 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні». Звіт про оцінку майна у виконавчому провадженні вважається чинним протягом шести місяців з дня його підписання суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання. Після закінчення цього строку оцінка майна проводиться повторно.

Отже, оцінка нерухомого майна, на яке звернуто стягнення, здійснюється з метою визначення стартової ціни для здійснення подальшої реалізації арештованого нерухомого майна на прилюдних торгах. Ураховуючи предмет стягнення, яким є нерухоме майно, проведення оцінки здійснює незалежний суб'єкт оціночної діяльності на замовлення державного виконавця, який після складення акта опису та арешту майна, його вилучення, проведення оцінки й отримання звіту про оцінку майна передає його на реалізацію на прилюдних торгах у порядку і на умовах, визначених законодавством.

Оцінка майна є дійсною впродовж шести місяців з моменту її проведення незалежно від строків передання та реалізації майна, на яке звернуто стягнення, на прилюдних торгах. Відповідно до пункту 3 розділу ІІІ Тимчасового порядку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів, яке затверджене наказом Міністерства юстиції України №656/5 від 16.04.2014 року організатор проводить електронні торги протягом тридцяти календарних днів з дати внесення інформації про лот у Систему.

Частиною п'ятою статті 62 Закону України «Про виконавче провадження», пунктом 7.1 Тимчасового положення, абзацом третім пункту 5.12.2 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 15 грудня 1999 року N 74/5 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 грудня 1999 року за N 865/4158, передбачено підстави й порядок призначення повторних прилюдних торгів, а також порядок уцінки нереалізованого майна. Так, у разі відсутності покупців або наявності тільки одного покупця та з інших визначених Тимчасовим положенням причин прилюдні торги вважаються такими, що не відбулися. У такому разі призначаються повторні прилюдні торги, на яких стартова ціна лота може бути зменшена, але не більше ніж на 30 відсотків. Уцінка майна проводиться державним виконавцем у десятиденний строк з дня визнання прилюдних торгів такими, що не відбулися, після чого реалізація майна за вказаною ціною повинна бути проведена впродовж місяця з дня проведення уцінки.

Розділом VIII Тимчасового порядку встановлено, що у разі якщо електронні торги не відбулися, нереалізоване майно (лот), яке (який) виставлялося (виставлявся) на електронні торги, підлягає уцінці (повторній уцінці). Уцінка (повторна уцінка) майна проводиться відповідно до статті 62 Закону України «Про виконавче провадження», уцінка предмета іпотеки проводиться відповідно до статті 49 Закону України «Про іпотеку». Товари, на які згідно із законодавством установлено мінімальні ціни, можуть бути уцінені лише до розміру мінімальної ціни. Не пізніше наступного робочого дня після проведення уцінки (повторної уцінки) майна державний виконавець направляє інформацію про проведення уцінки (повторної уцінки) та копію відповідного акта до регіонального органу державної виконавчої служби (відповідальному працівникові відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України) для внесення інформації про проведення повторних (у разі реалізації предмета іпотеки других (третіх)) електронних торгів у Систему у строк до п'яти робочих днів. Повторні електронні торги проводяться в місячний строк з дня проведення уцінки (повторної уцінки) майна згідно з вимогами, визначеними цим Порядком. Вартість майна, зазначена в уцінці (повторній уцінці), є стартовою ціною реалізації майна на повторних електронних торгах. Другі (треті) електронні торги предмета іпотеки проводяться в місячний строк з дати проведення перших (других) електронних торгів відповідно.

З протоколів про проведення електронних торгів №100124 від 16.07.2015 року та №113242 від 04.09.2015 року вбачається, що прилюдні торги не відбулися у звязку з відсутністю допущених учасників торгів. З витягу про дату проведення електронних торгів квартири №37 (а.с. 17) вбачається, що датою аукціону є 23.11.2015 року.

За правилами проведення прилюдних торгів спеціалізована організація проводить прилюдні торги за заявкою державного виконавця, в якій зазначається початкова вартість майна, що виставляється на торги, за експертною оцінкою та інші відомості. Уповноважені особи спеціалізованої організації складають інформаційні картки на кожний лот із зазначенням стартової ціни. При цьому визначення стартової ціни лота здійснюється на підставі початкової вартості майна за результатами проведеної оцінки майна незалежним суб'єктом оціночної діяльності. Тобто на момент проведення прилюдних торгів, у тому числі повторних торгів, для визначення вартості об'єкта оцінки звіт про оцінку майна повинен бути дійсним.

Таким чином, ураховуючи зазначене, суд приходить до висновку про те, що повторні торги повинні відбутись у межах шестимісячного строку з моменту підписання звіту про оцінку майна. Після збігу цього шестимісячного строку обов'язковою умовою призначення й проведення торгів є отримання нового звіту про оцінку майна. Проведення торгів із реалізації майна за ціною, визначеною звітом про оцінку майна, який утратив чинність, є порушенням установлених законодавством правил про порядок реалізації майна на торгах, у тому числі правил про визначення стартової ціни реалізації майна, а саме: частини п'ятої статті 58 Закону України «Про виконавче провадження».

За наведених обставин, після збігу шестимісячного строку з моменту підписання звіту про оцінку майна обов'язковою умовою призначення й проведення торгів є отримання нового звіту про оцінку майна. Оскільки з моменту підписання звіту про оцінку майна як вбачається з висновку про вартість майна (а.с. 12) до дати проведення аукціону 23.11.2015 року (а.с.17) пройшло більше 6-ти місяців. Тому позовні вимоги про визнання протиправними дій Другого відділу ДВС Луцького МУЮ щодо передачі на реалізацію трикімнатної квартири №37 в м. Луцьку по пр. Соборності, 31а за звітом про оцінку майна від 26.02.2015 року та визнання протиправними та скасування торгів у формі аукціону від 23.11.2015 року щодо реалізації трикімнатної квартири №37 в м. Луцьку по пр. Соборності, 31а підлягають до задоволення.

Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного суду України від 24.12.2014 року справа №6-205цс14, від 28.01.2015 року справа №6-227цс14 та в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 07.04.2015 року справа К/800/24723/13.

Посилання представника відповідача в судовому засіданні на ч. 2 п. 1 розділу V Тимчасового порядку, що вартість майна, переданого на реалізацію є дійсною на період реалізації майна і тому 6-ти місячний строк не застосовується, суд до уваги не приймає, оскільки даний Порядок є підзаконним нормативно-правовим актом та видавався саме на виконання статтей 58, 62 Закону України «Про виконавче провадження».

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1 ст. 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Статтею 159 КАС України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Таким чином, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, виходячи із наданих суду статтею 162 КАС України повноважень, суд вважає за необхідне прийняти постанову про задоволення позовних вимог з обранням способу захисту, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача, а саме: визнати протиправними дії Другого відділу ДВС Луцького МУЮ щодо передачі на реалізацію трикімнатної квартири №37 в м. Луцьку по пр. Соборності, 31а за звітом про оцінку майна від 26.02.2015 року, визнати протиправними та скасувати прилюдні торги у формі аукціону від 23.11.2015 року щодо реалізації трикімнатної квартири №37 в м. Луцьку по пр. Соборності, 31а.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки позов підлягає задоволенню, тому відповідно до частини першої статті 94 КАС України на користь позивача слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Другого відділу ДВС Луцького МУЮ 974,40 грн. судового збору, сплаченого нею згідно квитанції №0.0.460100667.1 від 12.11.2015 року за ставками і правилами, визначеним Законом України «Про судовий збір» за дві позовні вимоги які задоволені судом.

Керуючись статтями 2, 11, 17, 71, 94, 158, 160, 162, 163, 181, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі статтей 6, 58, 62 Закону України «Про виконавче провадження», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними дії Другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції щодо передачі на реалізацію трикімнатної квартири №37 в місті Луцьку по проспекті Соборності, 31а за звітом про оцінку майна від 26.02.2015 року.

Визнати протиправними та скасувати прилюдні торги у формі аукціону від 23 листопада 2015 року щодо реалізації трикімнатної квартири №37 в місті Луцьку по проспекті Соборності, 31а.

Присудити на користь ОСОБА_4 за рахунок бюджетних асигнувань Другого відділу Державної виконавчої служби Луцького міського управління юстиції судовий збір в розмірі 974 гривні (девятсот сімдесят чотири гривні) 40 копійок.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде виготовлена в повному обсязі 22 листопада 2015 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

ГоловуючийС.Ф. Костюкевич