Ухвала суду № 53654127, 17.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" листопада 2015 р. м. Київ К/800/41329/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Головуючого судді Малиніна В.В.,суддів Ситникова О.Ф., Швеця В.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Зборів суддів Дніпровського районного суду м. Херсона про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулась до Херсонського окружного адміністративного суду із позовом до Зборів суддів Дніпровського районного суду міста Херсона, в якому просить визнати незаконними та скасувати рішення зборів суддів від 11 лютого 2015 року № 10 та від 12 березня 2015 року № 16.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року провадження у даній справі закрито, на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року рішення суду першої інстанції - змінено, шляхом виключення з її мотивувальної частини наступного: «Прийнята суддею постанова про самовідвід є процесуальним рішенням, яке, відповідно до основних засад судочинства, не підлягає перегляду ні процесуально, ні у такий спосіб, як це вирішено зборами суддів Дніпровського районного суду міста Херсона. Ухвалення постанови про самовідвід виключає в подальшому будь-яку процесуальну діяльність судді у цій справі, а тому рішення зборів суддів щодо вирішення питання про самовідвід, є тиском на суд та порушенням принципу незалежності судді шляхом незаконного втручанням у розподіл справ. Таким чином, суд вважає, що збори суддів Дніпровського районного суду міста Херсона, розглядаючи заяви позивача про самовідвід, вирішили питання, безпосередньо пов'язані із здійсненням правосуддя, тобто, незаконно втрутилися в процесуальну діяльність судді Рябової О.Д., чим порушили норми Конституції та Закону № 2453-VІ, оскільки вийшли за межі повноважень органу суддівського самоврядування». В іншій частині ухвала Херсонського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року - залишена без змін.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції, прийнято з порушенням норм процесуального права, позивач звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, де просить його скасувати.

Відповідач у письмових запереченнях на вказану касаційну скаргу, які надійшли до Вищого адміністративного суду України просить її залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіривши правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга заявника підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що рішення Зборів суддів Дніпровського районного суду м. Херсона від 11 лютого 2015 року №10 та від 12 березня 2015 року №16 прийняті органом суддівського самоврядування стосовно заяви ОСОБА_5 про самовідвід.

Також серед іншого, у мотивувальній частині рішення суду першої інстанції зазначено, що прийнята суддею постанова про самовідвід є процесуальним рішенням, яке, відповідно до основних засад судочинства, не підлягає перегляду ні процесуально, ні у такий спосіб, як це вирішено Зборами суддів Дніпровського районного суду міста Херсона. Ухвалення постанови про самовідвід виключає в подальшому будь-яку процесуальну діяльність судді у цій справі, а тому рішення зборів суддів щодо вирішення питання про самовідвід, є тиском на суд та порушенням принципу незалежності судді шляхом незаконного втручанням у розподіл справ. Таким чином, суд вважає, що збори суддів Дніпровського районного суду міста Херсона, розглядаючи заяви позивача про самовідвід, вирішили питання, безпосередньо пов'язані із здійсненням правосуддя, тобто, незаконно втрутилися в процесуальну діяльність судді Рябової О.Д., чим порушили норми Конституції та Закону № 2453-VІ, оскільки вийшли за межі повноважень органу суддівського самоврядування.

Суд першої інстанції, розглядаючи справу по суті вирішив закрити провадження у даній справі так як, спір, предметом якого є рішення органу суддівського самоврядування, не є публічно-правовим і не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції, яке наведене в пункті 1 частини 1 статті 3 КАС України. Компетенція адміністративних судів, установлена статтею 17 КАС України, на цей спір не поширюється.

Погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції його змінив, виключивши з його мотивувальної частини встановлені обставини, зазначені вище. Зауваживши, що суд першої інстанції повинен був приділити увагу аналізу правових норм, які встановлюють категорію спорів, на які поширюється компетенція адміністративних судів, щодо вирішення адміністративних справ, а не проводити правовий аналіз та надавати правову оцінку, як діям позивача так і діям відповідача, що мало місце.

Однак з висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів Вищого адміністративного суду України не погоджується та вважає їх невірними з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 199 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити ухвалу суду.

Однією із підстав для зміни, зокрема, ухвали суду першої інстанції, як вбачається з статі 201 КАС України, є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.

Надаючи правовий аналіз наведеному положенню, слід зазначити, що порушення норм матеріального або процесуального права не повинні призвести до неправильного вирішення справи або питання. Інакше для такого судового рішення настають наслідки, визначені статтею 202 КАС України.

Суд апеляційної інстанції, змінюючи рішення суду першої інстанції керувався даною підставою, але виключив посилання на встановлені судом першої інстанції обставини, що є не допустимим при вирішенні питання про зміну рішення суду першої інстанції.

Зауважень суду апеляційної інстанції про помилковість застування судом норм процесуального права під час постановлення ухвали про закриття провадження у справі зроблено не було, які не були виявлені судом касаційної інстанції, що виключає його право на застосування пункту 2 частини першої статті 199 КАС України.

Таким чином, висновки зроблені судом першої інстанції є вірними та такими, що зроблені у відповідності до вимог чинного, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавства України.

Згідно з частиною 3 статті 211 КАС України підставами касаційного оскарження є порушення судами норм матеріального чи процесуального права.

Відповідно до ст. 226 КАС України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

З огляду зазначене, рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з залишенням в силі рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 210, 211, 220, 221, 223, 226, 230, 231 Кодексу про адміністративне судочинство України, колегія суддів, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Зборів суддів Дніпровського районного суду м. Херсона про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії скасувати, залишити в силі ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 09 червня 2015 року.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.В. Малинін

Судді: О.Ф. Ситников

В.В. Швець