Ухвала суду № 53654124, 18.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

У Х В А Л А

"18" листопада 2015 р. м. Київ К/800/43441/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Сороки М.О.,Смоковича М.І.,Чумаченко Т.А.,

провівши попередній розгляд адміністративної справи за позовом ОСОБА_4 до Орлово-Іванівської сільської ради Шахтарського району Донецької області, третя особа - ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними, рішення незаконним та зобов'язання вчинити дії, за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 25 червня 2013 року і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2013 року, -

встановив:

У квітні 2013 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом, у якому просила визнати неправомірними дії та незаконним рішення Орлово-Іванівської сільської ради Шахтарського району Донецької області № 6/20-205 від 18.10.2012 «Про розгляд заяви ОСОБА_4», зобов'язати вчинити дії.

Постановою Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 25 червня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2013 року, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_4 звернулась з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, у якій просить їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий судовий розгляд, або ухвалити нове судове рішення про задоволення позову.

У запереченні на касаційну скаргу Орлово-Іванівської сільської ради Шахтарського району Донецької області, посилаючись на законність рішень судів першої та апеляційної інстанцій, просить залишити їх без змін.

Перевіривши за наявними у справі матеріалами доводи, викладені у касаційній скарзі, правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права і правової оцінки обставин у справі у межах, визначених статтею 220 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України), колегія суддів прийшла до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що 18.10.2012 Орлово-Іванівською сільською радою Шахтарського району Донецької області прийнято рішення № 6/20-205 від «Про розгляд заяви ОСОБА_4», яким вирішено визначити межові знаки присадибної земельної ділянки, що знаходяться у користуванні ОСОБА_4 (зі сторони присадибної ділянки приватної власності ОСОБА_6), по межовим знакам, що склались роками (по існуючій дерев'яній огорожі»).

Ухвалюючи рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спір у цій справі є публічно-правовим та належить до юрисдикції адміністративних судів.

При касаційному перегляді судових рішень у справі колегія суддів Вищого адміністративного суду України виходить з наступного.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини у справі «Zand v. Austria» від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з «…» питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів «…». З огляду на це не вважається «судом, встановленим законом» орган, котрий, не маючи юрисдикції, вирішує спір, що підлягає розгляду судом іншої юрисдикції.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Встановлено, що вказаний спір пов'язаний із визначенням межових знаків суміжних земельних ділянок, які знаходяться у користуванні та приватній власності.

За таких обставин спір щодо захисту цивільних прав, що виникають із земельних відносин, має не публічний, а приватно-правовий характер, а тому вирішення таких спорів не належить до юрисдикції адміністративних судів.

Аналогічний висновок щодо застосування вищезазначених норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду України від 16 грудня 2014 року (справа № 21-544а14).

Згідно з пунктом 1 частини 1 та частиною 2 статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС України рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.

За змістом частини 1 статті 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Згідно з частиною 1 статті 228 КАС України суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст. 157, 220, 220-1, 223, 228, 230, 231 КАС України, суд,-

ухвалив:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити частково.

Постанову Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 25 червня 2013 року і ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 31 липня 2013 року - скасувати.

Закрити провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_4 до Орлово-Іванівської сільської ради Шахтарського району Донецької області, третя особа - ОСОБА_5 про визнання дій неправомірними, рішення незаконним та зобов'язання вчинити дії.

Роз'яснити позивачу право на звернення до суду в порядку цивільного судочинства.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: