Ухвала суду № 53653930, 17.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2015 року м. Київ К/800/20650/13

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Головуючого судді Малиніна В.В.,суддів Ситникова О.Ф., Швеця В.В. розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулась до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, у якому просила: визнати незаконними дії ГУМВС в Луганській області щодо встановлення і визначення їй на підставі листа МВС України № 15/5-809/Кв від 06.03.2008 року з 01.01.2008 року до грошового забезпечення із якого розраховується пенсія середніх розмірів щомісячних надбавок та премії, що фактично виплачені в січні 2008 року по системі МВС України та зобов'язати ГУМВС в Луганській області включити з 01.01.2008 року до її грошового забезпечення із якого розраховується пенсія усі щомісячні додаткові види грошового забезпечення в розмірі, встановленому їй на 01.01.2005 року згідно із Законом України «Про внесення змін до ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2012 року провадження у справі було закрито, у зв'язку з тим, що з того самого спору і між тими самими сторонами є постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2012 року по справі № 2а-11337/11/1270, що набрала законної сили.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій, прийняті з порушенням норм процесуального права, позивач звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, де просить їх скасувати, справу направити на новий розгляд.

Відповідач письмових заперечень на вказану касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України не надав.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга заявника не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами встановлено, що 30 червня 2011 року позивач зверталася до суду з позовом до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області, в якому просила суд визнати незаконними дії УМВС в Луганській області щодо встановлення і визначення їй на підставі листа МВС України № 15/5-809/Кв від 06.03.2008 року з 01.01.2008 року до грошового забезпечення із якого розраховується пенсія середніх розмірів щомісячних надбавок та премії, що фактично виплачені в січні 2008 року по системі МВС України та зобов'язати ГУМВС в Луганській області включити з 01.01.2008 року до її грошового забезпечення із якого розраховується пенсія усі щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які були встановлені на 01.01.2005 року згідно із Законом України «Про внесення змін до ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб». За зазначеним позовом було відкрито провадження по адміністративній справі №2а-11337/11/1270.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 12 січня 2012 року по справі №2а-11337/11/1270 позовні вимоги ОСОБА_4 було задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області щодо встановлення і включення з 01.01.2008 року до довідки № 82/14527 розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_4 на підставі листа Міністерства внутрішніх справ України № 15/5-809/Кв від 06.03.2008 року. Визнано нечинною довідку Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області № 82/14527 про встановлення і визначення ОСОБА_4 з 01.01.2008 року розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсії. Зобов'язано Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області встановити та включити до довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_4, починаючи з 01.01.2008 року щомісячні додаткові види грошового забезпечення, які їй були визначені та встановлені з 22.03.2005 року та направити цю довідку для подальшого перерахунку пенсії ОСОБА_4 до Головного Управління Пенсійного фонду України в Луганській області. В решті позовних вимог відмовлено за необґрунтованістю.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2012 року постанову Луганського окружного адміністративного суду від 12 січня 2012 року по адміністративній справі №2а-11337/11/1270 було скасовано та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_4 до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання незаконними дій щодо встановлення та визначення грошового забезпечення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково. Визнано незаконною бездіяльність Управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області щодо неналежного надання відповіді на її звернення від 15 грудня 2010 року.

Закриваючи провадження у даній справі суди попередніх інстанцій прийшли до висновків, з якими погоджується колегія суддів Вищого адміністративного суду України, що даний спір між тими самим сторонами вже був предметом розгляду судами адміністративної юрисдикції, де постанова суду апеляційної інстанції набрала законної сиди.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України (у відповідній редакції) суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду з того самого спору і між тими самими сторонами.

Надаючи правовий аналіз вказаного положення слід зазначити, що для закриття провадження у справі з цієї підстави можливо перерахованих ознак у їх сукупності: у провадженні цього або іншого адміністративного суду є така ж адміністративна справа; спір у справі повинен бути між тими самими сторонами; спір у справі повинен бути з одним і тим же предметом; спір у справі повинен бути заявлений з тих самих підстав; з тотожної справи вже були ухвалені постанова або відповідна ухвала, які набрали законної сили.

Як вбачається з матеріалів справи, пред'явлений позов у даній справі вже був предметом розгляду в адміністративному суді, за результатом розгляду якого (на час прийняття судом першої інстанції оскаржуваної ухвали), ухвалена постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2012 року, яка набрала законної сили.

Таким чином, враховуючи положення пункту 4 частини першої статті 157 КАС України, судами попередніх інстанції вірно закрито провадження у даній справі, так наявні всі перераховані вище ознаки.

Щодо доводів заявника касаційної скарги про те, що вказаною постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2012 року не вирішувались спірні правовідносини, а постанова Луганського окружного адміністративного суду від 12 січня 2012 року, якою вони були вирішені, не набрала законної сили, є необґрунтованим. Як вбачається з КП «Діловодство Спеціалізованого Суду» відповідна постанова Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 березня 2012 року скасована ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21 листопада 2013 року, справа направлена на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В подальшому, постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року у задоволені позову відмовлено.

Отже, порушень судами норм процесуального права при вирішенні цієї справи не встановлено. Правова оцінка обставин у справі дана правильно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржувані судові рішення - залишити без змін.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст.ст. 210-231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу Луганського окружного адміністративного суду від 23 січня 2012 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 20 березня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_4 до управління Міністерства внутрішніх справ України в Луганській області про визнання незаконними дій, зобов'язання вчинити дії, залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута з підстав, встановлених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя В.В. Малинін

Судді: О.Ф. Ситников

В.В. Швець