Ухвала суду № 53653919, 02.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 листопада 2015 року м. Київ К/9991/43193/12

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого судді Пилипчук Н.Г.

суддів Бившевої Л.І.

Ланченко Л.В.

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби

на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.03.2012

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012

у справі № 2а-1270/1142/2012

за позовом Приватного акціонерного товариства «Аграрно-переробне підприємство «Редан»

до Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21.03.2012, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012, позов задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Старобільської МДПІ Луганської області від 04.01.2012 № 0000012300 та № 0000022300.

Постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 30.08.2013 скасовано постанову суду першої інстанції, позов задоволено повністю.

Старобільська МДПІ Луганської області ДПС подала касаційну скаргу, в якій просить скасувати вказані судові рішення та ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позову. Посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права: п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п.п. 198.1, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, ст.ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України, ст.ст. 86, 159 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що Старобільською МДПІ відповідно до вимог п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України на підставі постанови старшого слідчого від 30.11.2011 проведено позапланову документальну виїзну перевірку за період з 01.04.2011 по 30.09.2011, за результатами якої складено акт від 20.12.2011 № 281/2300 25360797. Актом перевірки зафіксовано порушення позивачем вимог:

- п. 138.1 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України ч. 3 ст. 5, ч. 1 ст. 7 Господарського кодексу України, що слугувало підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 04.01.2012 № 0000022300 податкового зобов'язання з податку на прибуток в загальній сумі 453858 грн.;

- п.п. 198.1, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, що слугувало підставою для визначення позивачу за податковим повідомленням-рішенням від 04.01.2012 № 00000112300 податкового зобов'язання з податку на додану вартість в загальній сумі 467585 грн.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки перевірка позивача була призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, то за відсутності факту набрання законної сили відповідним судовим рішенням у кримінальній справі у контролюючого органу були відсутні правові підстави для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень.

При перевірці правильності застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки встановлених судами обставин суд касаційної інстанції виходить з такого.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п.п. 20.1.4 та п.п. 75.1 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) (далі - ПК України) органам державної податкової служби надано право проводити відповідно до законодавства камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Статтею 78 ПК України передбачено порядок проведення документальних позапланових перевірок.

Відповідно до п.п. 78.1.11 п. 78.1 ст. 78 ПК України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється за наявності постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Згідно з п. 86.9 ст. 86 ПК України у разі якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку. Статус таких матеріалів перевірки та висновків органу державної податкової служби визначається кримінально-процесуальним законом або законом про оперативно-розшукову діяльність.

Відповідно до абз. 1, 2 п. 58.4 ст. 58 ПК України у разі коли судом за результатами розгляду кримінальної справи про злочини, предметом якої є податки, збори, винесено обвинувальний вирок, що набрав законної сили, або винесено рішення про закриття кримінальної справи за нереабілітуючими підставами, відповідний контролюючий орган зобов'язаний визначити податкові зобов'язання платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, та прийняти податкове повідомлення-рішення про нарахування платнику таких податкових зобов'язань і застосування стосовно нього штрафних (фінансових) санкцій у розмірах, визначених цим Кодексом.

Складання та надсилання платнику податків податкового повідомлення-рішення за податковими зобов'язаннями платника податків за податками та зборами, несплата податкових зобов'язань за якими встановлена рішенням суду, забороняється до набрання законної сили рішенням суду у справі або винесення постанови про закриття такої кримінальної справи за нереабілітуючими підставами Таким чином, якщо перевірка платника податку призначена відповідно до кримінально-процесуального закону, то за відсутності факту набрання законної сили відповідним судовим рішенням у кримінальній справі правові підстави для прийняття податковим органом податкових повідомлень-рішень за висновками такої перевірки відсутні.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, податковим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення до винесення судових рішень у кримінальних справах, порушених за фактом вчинення злочину, передбаченого ст. 15, ч. 5 ст. 191 Кримінального кодексу України, та за фактом вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 366 Кримінального кодексу України.

З огляду на викладене, касаційна скарга залишається без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Керуючись ст. ст. 220, 2201, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції, -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Старобільської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21.03.2012 та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 07.06.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, передбачених статтею 237 Кодексу адміністративного судочинства України, за заявою, поданою безпосередньо до Верховного Суду України у порядку, встановленому статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Н.Г. Пилипчук

Судді Л.І. Бившева

Л.В. Ланченко