Ухвала суду № 53653751, 17.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

17 листопада 2015 року м. Київ К/800/48377/15

Суддя Вищого адміністративного суду України Рецебуринський Ю.Й. перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Департаменту охорони здоров'я Запорізької обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Під час огляду матеріалів касаційної скарги встановлено, що остання подана всупереч вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України, що свідчить про недодержання скаржником вимог, передбачених законом для звернення до адміністративного суду касаційної інстанції.

Так, відповідно до вимог статті 211 Кодексу адміністративного судочинства України в касаційному порядку оскаржуються судові рішення суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції повністю або частково.

Касаційна скарга - це письмовий документ, адресований суду касаційної інстанції, в якому скаржник наводить аргументи та доводи, що свідчать про незаконність оскаржуваного судового рішення (постанови/ухвали) першої інстанції після його перегляду в апеляційному порядку, яким закінчено розгляд справи, або ухвали суду апеляційної інстанції, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, та вимоги щодо цих судових рішень.

В касаційній скарзі слід коротко, але вичерпно навести суть спору, дату і резолютивну частину оскаржуваного рішення, а також точне найменування суду першої інстанції, на постанову (ухвалу) якого подають касаційну скаргу, зміст і дату ухваленої постанови (ухвали) апеляційним судом, зазначити у чому полягає неправильне застосування судами норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Ця частина касаційної скарги має найбільш важливе значення, оскільки саме тут скаржник повинен навести свої аргументи, доводи та міркування щодо незаконності оскаржуваного ним судового рішення. Обґрунтовуючи, в чому саме полягає незаконність рішення, скаржник повинен чітко зазначити, яку саму норму (закон) суд застосував неправильно, як її слід було б застосувати (на думку заявника) до спірних правовідносин і як це вплинуло на вирішення спору.

Отже, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини другої статті 213 Кодексу адміністративного

судочинства України у касаційній скарзі зазначаються: судові рішення, що оскаржуються, вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.

Судом касаційної інстанції встановлено, що позивачем не зазначено вимоги до суду касаційної інстанції та судові рішення, що оскаржуються.

Частиною п'ятою статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до касаційної скарги додаються документ про сплату судового збору, та копії оскаржуваних рішень судів першої та апеляційної інстанцій.

Судом встановлено, що до касаційної скарги не додано оскаржуваних рішень та документу про сплату судового збору або документу, що підтверджує звільнення від його сплати.

Судовий збір за подачу касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України повинно бути внесено або перераховано на розрахунковий рахунок 31210255700007, отримувач коштів: УДКCУ у Печерському р-ні, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 38004897, код банку отримувача: 820019, банк отримувача: ГУ ДКСУ у м. Києві, код класифікації доходу бюджету: 22030005 "Судовий збір (Вищий адміністративний суд України, 075)". Символ звітності: 255.

Документи про сплату судового збору подаються до суду в оригіналі.

Таким чином, касаційна скарга не відповідає вимогам статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до частини третьої статті 214 Кодексу адміністративного судочинства України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 213 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.

У відповідності з вимогами частини першої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху невідкладно надсилається особі, що звернулася із позовною заявою.

Таким чином, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням позивачу терміну для усунення недоліків, а саме: надати касаційну скаргу відповідно до вимог статті 213 Кодексу адміністративного судочинства України; зазначити судові рішення, що оскаржуються, вказати вимоги особи, що подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції; надати до суду оскаржувані рішення, документ про сплату судового збору.

У випадку не виправлення недоліків касаційна скарга буде повернута.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 108, 213, 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без руху.

2. Встановити строк для усунення недоліків касаційної скарги до 11 грудня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає

Суддя Ю.Й. Рецебуринський