Ухвала суду № 53651992, 04.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 листопада 2015 року м. Київ К/9991/65591/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:головуючого судді-доповідача:Усенко Є.А.,суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області (правонаступник Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби)

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2012

та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012

у справі № 2а-4386/12/2070 Харківського окружного адміністративного суду

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лада-Харків»

до Дергачівської міжрайонної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2012, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012, позов задоволено: визнані протиправними та скасовані податкові повідомлення-рішення Дергачівської МДПІ від 16.12.2011 № 0001281511, № 0001291511.

У касаційній скарзі ОДПІ просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального права, та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Заперечуючи проти касаційної скарги, позивач просить залишити її без задоволення як безпідставну.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Фактичною підставою для зменшення у податковому обліку позивача за 2-3 квартали 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 257794,00 грн. та збільшення грошового зобов'язання із податку на прибуток у сумі 132560,00 грн., згідно з податковими повідомленнями-рішеннями від 16.12.2011: № 0001281511 та № 0001291511, з приводу правомірності яких виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті камеральної перевірки від 21.11.2011 за № 991/15-125/31436427/115. Згідно цих висновків позивач порушив норми пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Податкового кодексу України (ПК): завищив від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 845852,00 грн. у податковому обліку за 2-3-й квартали 2011 року внаслідок визначення його з врахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік та занизив грошове зобов'язання з податку на прибуток за 3-й квартал 2011 року на 132560,00 грн.

У судовому процесі встановлено, що позивач включив до суми валових витрат за І квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування, що виникло за результатами фінансово-господарської діяльності в 2010 році, з урахуванням якого об'єкт оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року теж мав від'ємне значення. Це від'ємне значення об'єкта оподаткування включено позивачем до декларації з податку на прибуток підприємства за ІІ квартал 2011 року.

Відповідно до абзацу п'ятого пункту 1 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» ПК України розділ ІІІ цього Кодексу «Податок на прибуток підприємств» набирає чинності з 01.04.2011.

Абзац перший пункту 1 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК також встановлює, що розділ III цього Кодексу застосовується під час розрахунків з бюджетом, починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом.

За змістом цих норм, норми ПК не застосовується до визначення доходів і витрат, що отримані і проведені до 01.04.2011. Цей Кодекс не застосовується і до розрахунку об'єкта оподаткування у І кварталі 2011 року. Про це свідчить зміст пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК, у першому абзаці якого йдеться тільки про правовий режим від'ємного значення об'єкта оподаткування за підсумками І кварталу 2011 року. Тобто, розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками І кварталу 2011 року здійснюється за нормами Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР), який втрачає чинність з 01.04.2011 (підпункт 2 пункту 2 розділу ХІХ «Прикінцеві положення» ПК), тоді як в абзаці другому пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ ПК йдеться про розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого кварталу, наступних податкових періодів, який здійснюється за ПК.

Відповідно до пункту 6.1 ст. 6 Закону № 334/94-ВР, якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

При цьому абзацом другим пункту 22.4 ст. 22 цього ж Закону визначено, що у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Отже, розрахунок об'єкта оподаткування за 1-й квартал 2011 року здійснюється з врахування доходів і витрат цього кварталу з врахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік, яке підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу 2011 року без обмежень.

Відповідно до пункту 150.1 ст. 150 ПК якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення..

Пунктом 3 підрозділу 4 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК встановлено, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням того, що якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Таким чином, витрати другого кварталу 2011 року визначаються з врахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яке, у свою чергу, визначається з урахуванням у складі валових витрат першого кварталу 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, що утворилося за підсумками 2010 року. Отже, у ДПІ не було підстав для зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2-й квартал 2011 року згідно з податковим повідомленням-рішенням від 16.12.2011 № 0001281511, а отже відповідно і збільшувати суму грошового зобов'язання із податку на прибуток у податковому обліку за 3-й квартал 2011 року згідно з податковим повідомленням-рішенням від 16.12.2011 № 0001291511.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків судів попередніх інстанцій щодо юридичної оцінки податкових повідомлень-рішень, які є предметом спору, а відтак відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18.04.2012 та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та в порядку, передбачених статтями 236-2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев