Постанова № 53650322, 09.11.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 листопада 2015 року

Справа № 808/7008/15

м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши у місті Запоріжжі в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго»

до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області

про визнання протиправним та скасування пунктів припису, -

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (далі – позивач або ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго») до Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (далі – відповідач або ДЕІ у Дніпропетровській області), в якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати пункт 12 припису №4-3025-8-3 від 05.08.2015 Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області; визнати протиправним та скасувати пункт 13 припису №4-3025-8-3 від 05.08.2015 Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що вузли пересипки на Криворізькій ТЕС розташовані в підземних галереях і вугільний пил, що виділяється в процесі пересипки вугілля, не має виходу в атмосферу і осідає на території галерей. Опалювальні виробничі приміщення паливоподачі (похилі галереї і приміщення вузлів пересипання) обладнані пристроями гідрозмиву, що дозволяють прибирати пил і невеликі просипання палива змивати водою. Для відкачуваня води і шламу в низьких точках галерей і вузол пересипки є дренажні приямки з насосами. Згідно звіту по інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря та обгрунтовуючих документів визначено, що чотири джерела – труби від котлоагрегатів (джерела №101, 102, 201, 202) відносяться до основних джерел викиду, що як наслідок призводить до того, що інші джерела викиду не відносяться до основних джерел викидів.

Заперечуючи проти позову з підстав, викладених в письмових запереченнях, відповідач зазначив, що за результатами перевірки ДТЕК Криворізька ТЕС приписом №4-3025-8-3 від 05.08.2015 зобов’язано ДТЕК Криворізька ТЕС забезпечити експлуатацію всіх вузлів перевантаження та вузлів подрібнення вугілля паливо-транспортного цеху відповідно до вимог проектно-технічної документації, а саме з уловленням забруднюючих речовин (вугільного пилу) в установках очистки газу. Даний припис був наданий на підставі того, що технологічне устаткування ДВ №404-408, а саме вузли пересипки №1, 3, 6, 7 та вузол подрібнення вугілля експлуатується при відключених та несправних ГОУ, що є порушенням ч. 1 ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря». Стосовно п. 13 припису відповідач зазначає, що останній виданий на підставі встановлених порушень, а саме: вузли пересипки №2, 4, 5, 8, 9, 10, 11 та приточно-витяжна вентиляція мазутної насосної станції високого тиску в інвентаризації стаціонарних джерел викидів та в обгрунтовуючих матеріалах для отримання дозволу не зазначені, тобто проведена в 2014 році ТОВ «УКРЦЕКОПРОМ» інвентаризація не відповідає фактичному стану підприємства. Таким чином, на думку відповідача вищезазначене обладнання експлуатується за відсутності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, що є порушенням ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря».

Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 14 вересня 2015 року відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

В судове засідання представник позивача не прибув, через службу діловодства суду подав клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

Відповідно ч.1 ст. 41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Публічне акціонерне товариство «ДТЕК Дніпроенерго» зареєстроване як юридична особа за адресою: 69006, Запорізька обл., м.Запоріжжя, вул. Добролюбова, буд. 20, ідентифікаційний код 00130872.

На підстав наказу №275-ІІ від 03.07.2015 та направлення на перевірку №4-2477-8-3 від 03.07.2015 Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів, щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами в період з 21.07.2015 по 31.07.2015, за результатами якої складено Акт.

З метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під ас планової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, проведено в період з 21.07.2015 по 31.07.2015 на території Відокремленого підрозділу «Криворізька теплова електрична станція» Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго», Державною екологічною інспекцією у Дніпропетровській області видано припис №4-3025-8-3 від 05.08.2015.

За змістом п.п. 12-13 припису ВП «Криворізька теплова електрична станція» зобов’язана: забезпечити експлуатацію всіх вузлів перевантаження та вузлів подрібнення вугілля паливо-транспортного цеху відповідно до вимог проектно-технічної документації, а саме з уловленням забруднюючих речовин (вугільного пилу) в установках очистки газу; виконати корегування інвентаризації джерел забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до фактичного стану підприємства з урахування всіх джерел утворення викидів.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» основними принципами охорони навколишнього природного середовища є: пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов'язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров'я людей; запобіжний характер заходів щодо охорони навколишнього природного середовища; екологізація матеріального виробництва на основі комплексності рішень у питаннях охорони навколишнього природного середовища, використання та відтворення відновлюваних природних ресурсів, широкого впровадження новітніх технологій; збереження просторової та видової різноманітності і цілісності природних об'єктів і комплексів; науково обгрунтоване узгодження екологічних, економічних та соціальних інтересів суспільства на основі поєднання міждисциплінарних знань екологічних, соціальних, природничих і технічних наук та прогнозування стану навколишнього природного середовища; обов'язковість надання висновків державної екологічної експертизи; гласність і демократизм при прийнятті рішень, реалізація яких впливає на стан навколишнього природного середовища, формування у населення екологічного світогляду; науково обгрунтоване нормування впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище; безоплатність загального та платність спеціального використання природних ресурсів для господарської діяльності; компенсація шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища; вирішення питань охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів з урахуванням ступеня антропогенної зміненості територій, сукупної дії факторів, що негативно впливають на екологічну обстановку; поєднання заходів стимулювання і відповідальності у справі охорони навколишнього природного середовища; вирішення проблем охорони навколишнього природного середовища на основі широкого міждержавного співробітництва; встановлення екологічного податку, рентної плати за спеціальне використання води, рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів, рентної плати за користування надрами відповідно до Податкового кодексу України.

За змістом ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» при проектуванні, розміщенні, будівництві, введенні в дію нових і реконструкції діючих підприємств, споруд та інших об'єктів, удосконаленні існуючих і впровадженні нових технологічних процесів та устаткування, а також в процесі експлуатації цих об'єктів забезпечується екологічна безпека людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання нормативів шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. При цьому повинні передбачатися вловлювання, утилізація, знешкодження шкідливих речовин і відходів або повна їх ліквідація, виконання інших вимог щодо охорони навколишнього природного середовища і здоров'я людей. Підприємства, установи й організації, діяльність яких пов'язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів. Проекти господарської та іншої діяльності повинні мати матеріали оцінки її впливу на навколишнє природне середовище і здоров'я людей. Оцінка здійснюється з урахуванням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, екологічної ємкості даної території, стану навколишнього природного середовища в місці, де планується розміщення об'єктів, екологічних прогнозів, перспектив соціально-економічного розвитку регіону, потужності та видів сукупного впливу шкідливих факторів та об'єктів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи та організації, які розміщують, проектують, будують, реконструюють, технічно переозброюють, вводять в дію підприємства, споруди та інші об'єкти, а також проводять дослідну діяльність, що за їх оцінкою може негативно вплинути на стан навколишнього природного середовища, подають центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, спеціальну заяву про це. Забороняється введення в дію підприємств, споруд та інших об'єктів, на яких не забезпечено в повному обсязі додержання всіх екологічних вимог і виконання заходів, передбачених у проектах на будівництво та реконструкцію (розширення та технічне переоснащення).

Згідно вимог ст. 10 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані: здійснювати організаційно-господарські, технічні та інші заходи щодо забезпечення виконання вимог, передбачених стандартами та нормативами екологічної безпеки у галузі охорони атмосферного повітря, дозволами на викиди забруднюючих речовин тощо; вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів; забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів; здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік; заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря; забезпечувати здійснення інструментально-лабораторних вимірювань параметрів викидів забруднюючих речовин стаціонарних і пересувних джерел та ефективності роботи газоочисних установок; забезпечувати розроблення методик виконання вимірювань, що враховують специфічні умови викиду забруднюючих речовин; використовувати метрологічно атестовані методики виконання вимірювань і повірені засоби вимірювальної техніки для визначення параметрів газопилового потоку і концентрацій забруднюючих речовин в атмосферному повітрі та викидах стаціонарних і пересувних джерел; здійснювати контроль за проектуванням, будівництвом і експлуатацією споруд, устаткування та апаратури для очищення газопилового потоку від забруднюючих речовин і зниження впливу фізичних та біологічних факторів, оснащення їх засобами вимірювальної техніки, необхідними для постійного контролю за ефективністю очищення, дотриманням нормативів гранично допустимих викидів забруднюючих речовин і рівнів впливу фізичних та біологічних факторів та інших вимог законодавства в галузі охорони атмосферного повітря; своєчасно і в повному обсязі сплачувати екологічний податок.

Виконання заходів щодо охорони атмосферного повітря не повинно призводити до забруднення грунтів, вод та інших природних об'єктів.

Відповідно до положень ст. 11 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» для забезпечення екологічної безпеки, створення сприятливого середовища життєдіяльності, запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров'я людей та навколишнє природне середовище здійснюється регулювання викидів найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України. Перелік забруднюючих речовин переглядається Кабінетом Міністрів України не менше одного разу на п'ять років за пропозицією центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, і центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я. За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування з урахуванням особливостей екологічної ситуації регіону, населеного пункту можуть додатково встановлювати перелік забруднюючих речовин, за якими здійснюється регулювання їх викидів на відповідній території. За поданням обласних, Київської, Севастопольської міських державних адміністрацій, органу виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища і центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, органи місцевого самоврядування, у разі перевищення нормативів екологічної безпеки, на відповідній території затверджують відповідно до закону програми оздоровлення атмосферного повітря, здійснюють заходи щодо зменшення забруднення атмосферного повітря. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися після отримання дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до другої або третьої групи, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами можуть здійснюватися на підставі дозволу, виданого суб'єкту господарювання, об'єкт якого належить до першої групи, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. До першої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і мають виробництва або технологічне устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До другої групи належать об'єкти, які взяті на державний облік і не мають виробництв або технологічного устаткування, на яких повинні впроваджуватися екологічно безпечні технології та методи керування. До третьої групи належать об'єкти, які не належать до першої і другої груп.

Строк дії дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, виданого суб’єкту господарювання, об’єкт якого належить до першої групи, - сім років, об’єкт якого належить до другої групи, - десять років, об’єкт якого належить до третьої групи, - необмежений.

Перелік установ, організацій та закладів, яким надається право на розробку документів, що обгрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Дозволи на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря видаються за умови: неперевищення протягом строку їх дії встановлених нормативів екологічної безпеки; неперевищення нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел; дотримання вимог до технологічних процесів у частині обмеження викидів забруднюючих речовин.

Якщо за результатами спостережень за станом атмосферного повітря або розрахунковими даними встановлено зони, де внаслідок причин об'єктивного характеру встановлено перевищення нормативів екологічної безпеки, приймається рішення про поетапне зниження викидів забруднюючих речовин підприємствами, установами, організаціями та громадянами - суб'єктами підприємницької діяльності. Тривалість кожного етапу та необхідне зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин на кожному етапі встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення. Порядок проведення та оплати робіт, пов'язаних з видачею дозволів на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами, обліку підприємств, установ, організацій та громадян - суб'єктів підприємницької діяльності, які отримали такі дозволи, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

З матеріалів справи, а саме зі звіту щодо проведеного обстеження обладнання вузлів пересипки №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, а також вузлів пересипки та подрібнення вугілля дробильного корпусу №№1,2 паливо – транспортного цеху ДТЕК Криворізька ТЕС, виконаного ПП «Інтер-Еко», яке відповідно до наказу Мінприроди від 01.20.2012 №475 «Про затвердження Порядку внесення установ, організацій та закладів, які здійснюють розробку документів, що обґрунтовують обсяги викидів для підприємств, установ та громадян – суб’єктів підприємницької діяльності, до переліку Мінприроди України», зареєстрованого в Міністерстві юстиції 18.10.2012 за №1755/22067, внесено до вказаного Переліку вбачається, що паливоподача електростанції призначена для підготовки (подрібнення і очищення від сторонніх предметів) і транспортування твердого палива в котельню або на склад вугілля.

Паливоподача являє собою технологічну лінію (комплекс), що складається з наступних механізмів і пристроїв: основні механізми паливоподачі - стрічкові живильники бункерів розвантажувальних пристроїв; При перевертанні вагона паливо висипається в бункери, розташовані під вагоноперекидачем. Великі шматки і брили замерзлого вугілля, що залишилися на решітках бункерів, дробляться дробильно-фрезерними машинами.

З бункерів трьома чотиришвидкісними стрічковими живильниками паливо подається на стрічкові транспортери, які подають його на склад вугілля або безпосередньо на котли. Всі транспортери розташовані в закритих галереях, які розташовані під землею, частково під землею або на поверхні. В зв'язку з великою довжиною тракту паливоподачі, а також необхідності зміни напрямку руху подачі вугілля транспортери обладнанні вузлами пересилки, які теж розташовані в закритих приміщеннях.

При необхідності великі шматки вугілля, проходячи через дробарки, подрібнюються до розмірів 0 - 25 мм і надходять, як і відсіяна дрібна фракція, на транспортер.

При перевантаженні палива на конвеєри здійснюється очищення палива від сторонніх предметів (довжиною понад 600 мм) встановленими в головній частині уловлювачами довгомірних предметів. Видалення уловлених предметів з приміщення здійснюється за допомогою засобів механізації (електроталі, візки тощо).

При подачі палива в дробарки проводиться видалення з палива магнітного металу встановленими в головній частині залізовідділювача (магнітними сепараторами) і відсів дрібної фракції (до 25 мм) колосниковими решітками, що направляють її повз дробарок.

- плужкові викидувачі на бункерній галереї і на конвеєрах, що подають паливо на склад;

- пробовідбірні устаткування, стрічкові ваги, знепилюючі (аспіраційні) устаткування, дренажні насоси, системи гідроочищення, а також системи пожежогасіння та пристрої керування, захистів і блокувань, автоматики і сигналізації з центральним щитом управління паливоподачі.

Конвеєрами паливо подається в башню пересилки головного корпусу, в процесі чого здійснюється контроль кількості (стрічковими вагами) і відбір проб для контролю якості палива (автоматичними пробовідбірниками). Відібрані проби палива направляються в бункер-накопичувач проборозділювальної машини.

Деякі вузли пересилки обладнані аспіраційними установками (циклони СИОТ) для уловлювання вугільного пилу і повернення її на лінію паливоподачі. Тобто, циклони СИОТ встановлено на лінії транспортування вугілля при пересилках для уловлювання вугільного пилу, який є основною сировиною, що використовується в котлах. При цьому циклони СИОТ виконують функцію технологічної очистки, тому що уловлений ними пил повертається в виробництво. Циклони СИОТ не виконують свої функції по причині високого ступеня фізичного зносу. Що стосується санітарної очистки повітря, то вузли пересипки на Криворізькій ТЕС розташовані в підземних галереях і вугільний пил, що виділяється в процесі пересипки вугілля, не має виходу в атмосферу і осідає на території галерей. Опалювальні виробничі приміщення паливоподачі (похилі галереї і приміщення вузлів пересипання) обладнані пристроями гідрозмиву, що дозволяють прибирати пил і невеликі просипання палива змиванням водою. Для відкачування води і шламу в низьких точках галерей і вузлів пересипки є дренажні приямки з насосами.

Так, експлуатація та діяльність теплових електричних станцій здійснюється відповідно до Закону України «Про електроенергетику» та Правил щодо технічної експлуатації електричних станцій і мереж, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України № 296 від 13.06.03 року - «Технічна експлуатація електричних станцій і мереж. Правила.»

Вказані нормативно-правові документи передбачають єдині положення та вимоги щодо організації експлуатації та ведення безпечної і надійної роботи теплових електростанцій.

Відповідно до п. 1.3. Правил, вони є обов'язкові для працівників усіх суб’єктів і об'єктів енергетики енергогенеруючих компаній, теплових електричних станцій, організацій, що здійснюють функції управління, регулювання та інспектування в енергетиці, а також організацій, незалежно від їх відомчої належності та форм власності, що виконують науково-дослідні, проектно-конструкторські та проектні роботи, будівництво об'єктів енергетики, виготовлення, поставку, монтаж, наладку, випробування, діагностику, ремонт обладнання і надають інші послуги суб'єктам і об'єктам енергетики.

Відповідно до п. 8.6.18 Експлуатація енергоблоку повинна бути організована відповідно до інструкції з його експлуатації та інструкціями з експлуатації основного і допоміжного обладнання. Перелік інструкцій і самі інструкції затверджуються технічним керівником теплової електричної станції - директором.

Статтею 3 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, а також з централізованим диспетчерським (оперативно-технологічним) управлінням, регулюються цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

За приписами ст. 4 Закону України «Про електроенергетику» регулювання відносин в електроенергетиці має особливості, визначені цим Законом. Ці особливості викликані об'єктивними умовами функціонування галузі постійним і безперервним збалансуванням виробництва і споживання електричної енергії, для забезпечення якого встановлюється єдине централізоване диспетчерське (оперативно-технологічне) управління об'єднаною енергетичною системою України, централізованим теплопостачанням споживачів теплоелектроцентралями і котельнями, які входять до об'єднаної енергетичної системи України.

В свою чергу, проектно-технічна документація - це затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, технічні, технологічні рішення, а також кошториси об'єктів будівництва відповідно до діючих будівельних норм України. Тобто, це схеми (креслення) на яких зображені технічні об'єкти будівництва.

Також слід зазначити, що статтею 8 Закону України «Про електроенергетику» передбачено, що державне управління в електроенергетиці здійснюють центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в електроенергетичному комплексі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в електроенергетичному комплекс. Таким органом є Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про електроенергетику» державний нагляд (контроль) в електроенергетиці здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері нагляду (контролю) в галузі електроенергетики.

Предметом державного нагляду (контролю) в електроенергетиці є господарська діяльність, пов'язана з виробництвом, передачею, розподілом та постачанням енергії, а також з використанням енергії для власних потреб суб'єктами електроенергетики та споживачами енергії в частині технічної експлуатації електричних станцій і мереж, технічної експлуатації енергетичного обладнання споживачів енергії та суб'єктів електроенергетики, випробування та ремонту енергоустановок і мереж, режимів постачання та споживання електричної і теплової енергії, виконання робіт з проектування енергоустановок і мереж.

Відповідно до пункту 3 Порядку здійснення державного нагляду в електроенергетиці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 1999 року №189, Державна інспекція відповідно до завдань державного нагляду в електроенергетиці проводить систематичну перевірку технічного стану об'єктів електроенергетики та організації їх експлуатації, періодичний технічний огляд зазначених об'єктів згідно з Правилами технічної експлуатації електричних станцій і мереж, здійснює контроль за виконанням Правил улаштування електроустановок, за усуненням виявлених порушень вимог нормативно-правових актів з питань електроенергетики.

Щодо вимоги відповідача про виконання корегування інвентаризації джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря відповідно до фактичного стану підприємства з урахуванням всіх джерел утворення викидів, про що зазначено в п.13 оскаржуваного припису, слід зазначити, що ПАТ «ДТЕК ДНІПРОЕНЕРГО» у 2015 році було здійснені роботи щодо інвентаризації джерел забруднюючих речовин та отримано відповідний дозвіл №1220310300-10 на викиди. Дозвіл виданий на 7 років та дійсний з 31.01.2015 по 31.01.2022. Вказаний дозвіл було видано на всі джерела викидів забруднюючих речовин на підприємстві позивача. Водночас, матеріали справи не містять доказів утворення нових джерел викидів забруднюючих речовин на підприємстві позивача.

Стосовно вимоги відповідача щодо додержання нормативів та вимог шкідливих впливів на навколишнє природне середовище відповідно до ст. 51 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» необхідно зазначити наступне.

Вузли пересипання вугілля та вузли подрібнення вугілля відносяться до системи стрічкових конвеєрів подачі вугілля (система паливоподачі). Вузлом пересипання вугілля є пересипання вугілля з одного стрічкового конвеєру на інший для направлення вугілля на необхідний напрямок. Вказані стрічкові конвеєри експлуатуються цілодобово для забезпечення енергоблоку електростанції паливом для генерування електричної енергії та є єдиним механізмом забезпечення транспортування вугілля до котла енергоблоку.

Вузли пересипання вугілля знаходяться в закритих приміщеннях під землею - галереях. При транспортуванні вугілля, в галереях утворюється пил, який не має виходу в атмосферу і осідає на території галерей.

Відповідно до Інструкції про зміст та порядок складання звіту проведення інвентаризації викидів забруднюючих речовин на підприємстві, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 10 лютого 1995 року N7, стаціонарне джерело забруднення атмосфери - підприємство, цех, агрегат, установка або інший нерухомий об'єкт, що зберігає свої просторові координати протягом певного часу і здійснює викиди забруднюючих речовин в атмосферу.

Тобто, конвеєрна стрічка з вузлами пересипання вугілля, які розташовані під землею та в бетонній споруді (галереї) не може бути стаціонарним джерелом забруднення атмосфери.

Джерелом забруднення в даному випадку є сама система ГОУ (газоочисні установки), при роботі якої і здійснюється викид забруднюючих речовин. При відсутності ГОУ або їх не функціонуванні, викиду в атмосферу з галерей не відбуваються.

Зазначені ГОУ на підприємстві фактично не здійснюють свої функції - не працюють в зв'язку з фізичним зносом, про що свідчать акт їх технічного огляду, наказ про виведення з експлуатації та звіт за результатами проведеного обстеження ПП «Інтер-Еко».

Відповідно до висновків Звіту за результатами проведеного обстеження обладнання вузлів пересипки №№1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, а також вузлів пересипки та подрібнення вугілля дробильного корпусу №№1, 2 паливо-транспортного цеху ДТЕК Криворізька ТЕС ПАТ «ДТЕК Дніпроенерго» за результатами обстеження, а також на підставі фактичного технічного стану аспіраційних систем паливоподачі, наданих вихідних даних встановлено, що джерел викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря від вузлів пересилки №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11, а також вузлів пересилки та подрібнення вугілля дробильного корпусу №№1,2 паливо-транспортного цеху ДТЕК КРИВОРІЗЬКА ТЕС не виявлено.

В свою чергу, галереї обладнані пристроями гідрозмиву, що дозволяє прибирати пил і невеликі просипання вугілля мілкої фракції змиванням водою. Для відкачування води і шламу в низьких точках галерей і вузлі пересипки є дренажні приямки з насосами. При проведенні будь-яких робіт, обслуговуючий персонал працює в засобах індивідуального захисту.

Крім того, відповідно до п. 2.4 Інструкції по експлуатації обладнання паливоподачі ИПЕ-324-13-14, затвердженої головним інженером ДТЕК Криворізька ТЕС від 07.08.2014 строком дії з 07.08.2014 по 06.08.2014, для проведення прибирання пилу в приміщенні, механізм тепло подачі зупиняється, здійснюється його огляд, прибирання. Прибирання здійснюється персоналом зміни, шляхом навантаження малої фракції вугляр (пилу) на стрічковий конвеєр, а також застосуванням системи гідрозмиву.

Таким чином, підприємство, експлуатуючи конвеєрні стрічки (вузли пересипання вугілля), фактично не здійснюючи викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря в розумінні статті 51 Закону України «Про охорону навколишнього середовища», ЗУ «Про охорону атмосферного повітря».

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Так, відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У ч.2 ст.71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що тягар доказування в спорі покладається на відповідача – орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати пункт 12 припису №4-3025-8-3 від 05.08.2015 Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.

Визнати протиправним та скасувати пункт 13 припису №4-3025-8-3 від 05.08.2015 Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області.

Присудити на користь Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Дніпроенерго» (код ЄДРПОУ 00130872) судовий збір у розмірі 1 218,00грн. (одну тисячу двісті вісімнадцять гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Державної екологічної інспекції у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 37988899).

Постанова набирає законної сили відповідно до частини першої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.

Суддя Я.В. Горобцова