Ухвала суду № 53647104, 10.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 листопада 2015 року м. Київ К/800/68497/14

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівЧалого С. Я., Черпіцької Л. Т.,секретаря судового засідання Вишняка О. М.,

за участю: представників позивача - Пацарнюка О. В., Пацарнюка В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства "Мега крокус" на постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року у справі за позовом Приватного підприємства "Мега крокус" до Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області, третя особа: Відділ освіти, молоді та спорту Заставнівської районної державної адміністрації про скасування пункту вимоги,

встановив:

Приватне підприємство "Мега крокус" звернулось до Державної фінансової інспекції в Чернівецькій області, третя особа: Відділ освіти, молоді та спорту Заставнівської районної державної адміністрації, про визнання протиправним та скасування п. 2 вимоги Кіцманської міжрайонної державної фінансової інспекції № 24-26-13/488 від 08 травня 2014 року.

Постановою Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року, в позові відмовлено.

Не погоджуючись з рішеннями судів, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив їх скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

В запереченнях відповідач просив залишити скаргу без задоволення.

Заслухавши доповідача, пояснення представників позивача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що в період з 31 грудня 2013 року по 27 березня 2014 року Кіцманською МДФІ проведено ревізію фінансово-господарської діяльності бюджетних установ, що обслуговуються централізованою бухгалтерією відділу освіти, молоді та спорту Заставнівської РДА, за період з 01 червня 2012 року по 28 лютого 2014 року, результати якої оформлено актом ревізії № 24-26-22/21 від 03 квітня 2014 року.

08 травня 2014 року № 24-26-13/488 Кіцманською МДФІ надіслано відділу освіти, молоді та спорту Заставнівської РДА вимогу про усунення виявлених ревізією порушень законодавства. Відповідно до п. 2 даної вимоги ревізією правильності оплати послуг з харчування встановлено, що відділом освіти, молоді та спорту Заставнівської РДА протягом періоду з 01 жовтня 2012 року по 28 лютого 2014 року проведено оплату за спожиті Приватним підприємством "Мега-Крокус" послуги з газопостачання та теплопостачання на загальну суму 118 413 грн, які не відшкодовано споживачем при проведенні розрахунків за оренду приміщень харчоблоків; зобов'язано відділ освіти, молоді та спорту Заставнівської РДА забезпечити відшкодування незаконних витрат коштів в загальній сумі 118 413 грн, в тому числі, за рахунок осіб, якими допущено порушення, та забезпечити перерахування коштів у сумі 118 413 грн в дохід Заставнівського районного бюджету.

Не погоджуючись з вимогою відповідача, позивач заявив цей позов.

Відмовляючи в задоволенні позову, суди виходили з того, що оскаржене рішення прийнято у відповідності та з урахуванням положень ч. 3 ст. 2 КАС України. Суб'єктом владних повноважень доведено суду належними засобами доказування правомірність вчинення дій щодо прийняття рішення.

Колегія суддів не заперечує правильності резолютивної частини оскаржуваних судових рішень щодо відсутності підстав для задоволення позову, але не погоджується з їх мотивуванням з огляду на наступне.

Згідно із Положенням про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого Указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011, Державна фінансова інспекція України (далі - Держфінінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів України, та який входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (пункт 1 цього Положення).

Держфінінспекція відповідно до покладених на неї завдань вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших службових осіб підконтрольних установ усунення виявлених порушень законодавства; звертається до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів (підпункт 4 пункту 4 Положення).

Відповідно до пункту 6 Положення Держфінінспекція для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства; при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України.

Також Положенням установлено, що у разі якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів, Держфінінспекція має право звернутися до суду в інтересах держави.

Зазначені норми кореспондуються з положеннями пункту 7 статті 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» № 2939-ХІІ, згідно з якими органу державного фінансового контролю надано право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що органу державного фінансового контролю надано можливість здійснювати контроль за використанням коштів державного і місцевого бюджетів та у разі виявлення порушень законодавства пред'являти обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення таких правопорушень.

При виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

На підставі наведеного колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про наявність в органу державного фінансового контролю права заявляти вимогу про усунення порушень, виявлених у ході перевірки підконтрольних установ, яка обов'язкова до виконання лише в частині усунення допущених порушень законодавства і за допомогою якої неможливо примусово стягнути виявлені в ході перевірки збитки.

В порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке породжує безпосередньо права чи обов'язки для позивача.

Між тим у справі, яка розглядається, позивач заявив позов про скасування вимоги, яка вказує на виявлені збитки та їхній розмір.

Зважаючи на те, що збитки відшкодовуються у судовому порядку за позовом органу державного фінансового контролю, правильність їх обчислення перевіряє суд, який розглядає цей позов, а не позов підконтрольної установи про визнання вимоги протиправною, тому підстави для задоволення позову про визнання протиправною і скасування вимоги відсутні.

Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права вже була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 15 квітня та 7 жовтня 2014 року (№№ 21-40а14, 21-368а14, відповідно).

Помилкове застосування судами норм матеріального права не призвело до прийняття неправильного по суті рішення, а тому суд касаційної інстанції погоджується з такими висновками судів за наявності інших підстав для відмови в позові.

Керуючись статтями 220, 221, 223, 224, 230, 231 КАС України, суд

ухвалив :

Касаційну скаргу Приватного підприємства "Мега крокус" залишити без задоволення, а постанову Чернівецького окружного адміністративного суду від 29 вересня 2014 року та ухвалу Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02 грудня 2014 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: