Ухвала суду № 53646963, 17.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 листопада 2015 року м. Київ К/800/54809/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Борисенко І.В.

Моторного О.А.

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного підприємства «Гайсин-м'ясокомбінат»

на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014

у справі № 802/2499/14-а

за позовом Приватного підприємства «Гайсин-м'ясокомбінат»

до Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Гайсин-м'ясокомбінат» звернулось до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Гайсинської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Вінницькій області від 31.03.2014 № 0001031500

Постановою Вінницького окружного адміністративного суду від 30.07.2014, позов задоволено, скасовано спірне податкове повідомлення-рішення, з мотивів обґрунтованості позовних вимог.

Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014 рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове, про відмову в задоволенні позовних вимог, з підстав правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити без змін рішення суду першої інстанції, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

В запереченнях на касаційну скаргу відповідач просить залишити її без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін, як таке, що прийняте з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної документальної невиїзної перевірки ПП «Гайсин-м'ясокомбінат» з питань своєчасності перерахування на спеціальний рахунок сум податку на додану вартість для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за період з 01.03.2013 по 31.07.2013, складено акт № 1881/1500/34058430 від 24.03.2014, в якому зафіксовано порушення п. підр. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме несвоєчасно перераховані суми податку на додану вартість на спеціальний рахунок переробного підприємства для виплати компенсації сільськогосподарським товаровиробникам в сумі 93 968,19 грн.

Матеріалами справи встановлено, що ПП «Гайсин-м'ясокомбінат» несвоєчасно перераховано суми податку на додану вартість на спеціальний рахунок переробного підприємства для виплати компенсації сільськогосподарським товаровиробником, а саме: платіжне доручення № 365 від 29.04.2013 на суму 47 544,19 грн. (термін сплати 15.04.2013, фактичне зарахування коштів 29.04.2013); платіжне доручення № 494 від 29.05.2013 на суму 36 286 грн. (термін сплати 15.05.2013, фактичне зарахування 30.05.2013); платіжне доручення № 647 від 16.07.2013 на суму 10 138 грн. (термін сплати 15.07.2013, фактичне зарахування 29.07.2013).

31.03.2014 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення № 0001031500 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 93 968,19 грн.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в ході проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Гайсинський м'ясокомбінат» податковим органом не надано належної оцінки всім обставинами, що слугувало підставою для безпідставного нарахування штрафних (фінансових) санкцій позивачу.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи в задоволенні позовних вимог, апеляційний адміністративний суд посилався на те, що товариством не виплачено вчасно компенсації сільськогосподарським товаровиробникам за квітень, травень та липень 2013 року, тому податковим органом обґрунтовано зроблено висновки, що кошти виплачені з порушенням терміну, вважаються такими, що використані не за призначенням.

Суд касаційної інстанції погоджується з наведеним висновком суду апеляційної інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до пп. 10) п. 1 підр. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України у період до 1 січня 2015 року податок на додану вартість юридичними особами, які зареєстровані платниками податку на додану вартість, при здійсненні ними операцій з постачання власної виробленої продукції (молока, молочної сировини, молочних продуктів, м'яса, м'ясопродуктів, іншої продукції переробки тварин (шкур, субпродуктів, м'ясо-кісткового борошна), виготовленої з поставлених молока або м'яса в живій вазі сільськогосподарськими підприємствами, визначеними розділом V Кодексу, іншими юридичними і фізичними особами, у тому числі фізичними особами - підприємцями, які самостійно вирощують, розводять, відгодовують продукцію тваринництва, визначену розділом V Кодексу (далі - переробні підприємства), справляється з урахуванням таких особливостей: перерахування суми податку на додану вартість на спеціальний рахунок переробного підприємства для виплати компенсації здійснюється переробним підприємством до 15 числа місяця, наступного за звітним (податковим) періодом, до спеціального фонду Державного бюджету України - у строки, встановлені пунктом 203.2 статті 203 Кодексу.

Для підтвердження перерахування сум податку на додану вартість на спеціальний рахунок переробне підприємство разом з податковою декларацією з податку на додану вартість щодо діяльності з постачання продукції надає реєстр платіжних доручень про фактично зараховані на такий спеціальний рахунок кошти за звітний (податковий) період і виписку органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, з такого рахунка.

Згідно з пп. 12) п. 1 підр. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України виплата компенсації сільськогосподарським товаровиробникам (юридичним особам за платіжними дорученнями шляхом перерахування на їх окремі рахунки, відкриті в обслуговуючих банках, фізичним особам - готівкою безпосередньо з каси переробного підприємства або згідно з договорами доручення) здійснюється переробним підприємством до 20 числа місяця, наступного за звітним (податковим) періодом. Підтвердженням виплати сільськогосподарським товаровиробникам компенсації є Відомості про виплачені суми компенсації сільськогосподарським товаровиробникам.

Відповідно до пп. 13) п. 1 підр. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України суми податку на додану вартість, не перераховані на спеціальний рахунок або перераховані з порушенням терміну, встановленого цим пунктом, а також суми компенсації, не виплачені сільськогосподарським товаровиробникам або виплачені з порушенням терміну, встановленого цим пунктом, вважаються такими, що використані не за призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.

Згідно зі ст. 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п. 123.2 ст. 123 цього Кодексу використання платником податків (посадовими особами платника податків) сум, що не сплачені до бюджету внаслідок отримання (застосування) податкової пільги, не за призначенням та/або всупереч умовам чи цілям її надання згідно із законом з питань відповідного податку, збору (обов'язкового платежу) додатково до штрафів, передбачених пунктом 123.1 цієї статті, - тягне за собою стягнення до бюджету суми податків, зборів (обов'язкових платежів), що підлягали нарахуванню без застосування податкової пільги. Сплата штрафу не звільняє таких осіб від відповідальності за умисне ухилення від оподаткування.

Оскільки, платником податків в порушення вимог пп. 10 п. 1 підр. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України, несвоєчасно перерахована сума податку на додану вартість за квітень, травень та липень 2013 року у розмірі 93 968 грн. на спеціальний рахунок для виплати компенсації сільськогосподарським виробникам, тобто така сума у розумінні пп. 13) п. 1 підр. 2 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України була використана позивачем не за призначенням, тому судом апеляційної інстанції правомірно зазначено про наявність підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій в сумі 93 968 грн.

Враховуючи вказані обставини, відсутність порушень норм матеріального та процесуального права, висновок суду апеляційної інстанцій про відмову в задоволенні позовних вимог є вірним, а касаційна скарга позивача - необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Приватного підприємства «Гайсин-м'ясокомбінат» відхилити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 02.10.2014 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий В.В. Кошіль Судді І.В. Борисенко О.А. Моторний