Ухвала суду № 53646447, 11.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" листопада 2015 р. м. Київ К/800/35738/15

К/800/36948/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М.І.,

суддів: Васильченко Н.В.,Сороки М.О.,

при секретарі судового засідання: Гуловій О.І. ,

за участю представника позивача: Прищепи Д.О.,

представника відповідача: Усачової А.І.,

третіх осіб: Гаврись Я.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" (далі - позивач, ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО") до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі також - НКРЕКП), за участю третіх осіб - Державного підприємства "Енергоринок" (далі - ДП "Енергоринок"), Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (далі - ПАТ "Центренерго") про зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито

за касаційними скаргами Публічного акціонерного товариства "Центренерго" та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2015 року,

у с т а н о в и л а:

У травні 2015 року ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" звернулося до суду з адміністративним позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, за участю третіх осіб - ДП "Енергоринок", ПАТ "Центренерго" про зобов'язання вчинити певні дії.

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що 19 березня 2015 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнято Постанову № 859 «Про затвердження додаткового платежу на виконання урядового рішення для ПАТ "Центренерго" на березень 2015 року», першим пунктом якої затверджено додатковий платіж на виконання урядового рішення (Дврзб) для ПАТ "Центренерго" на березень 2015 року в сумі 53038 тис. гривень, а другим пунктом зобов'язано розпорядника коштів Оптового ринку електричної енергії України забезпечити проведення розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії з урахуванням пункту першого цієї постанови.

Позивач вважає, що даною постановою, відповідачем порушено його права та охоронювані законом інтереси, тому що ПАТ "Центренерго" надано додаткові перерахування коштів за рахунок інших учасників оптового ринку електроенергії, не визначивши при цьому порядок та термін повернення додатково отриманих коштів.

Тобто, оскаржуваною постановою відповідач створив для позивача несприятливі умови на ринку електричної енергії у порівнянні з іншими учасниками та порушив положення Закону України «Про захист економічної конкуренції».

В зв'язку з чим позивач просив: зобов'язати відповідача визначити порядок та термін повернення Розпоряднику системи розрахунків Державному підприємству "Енергоринок" відповідно до Інструкції про порядок використання коштів Оптового ринку електричної енергії України, яка є Додатком № 4 до Договору між Членами Оптового ринку електричної енергії України від 15 листопада 1996 року, коштів у сумі 53038 тис. гривень, що були додатково перераховані Публічному акціонерному товариству "Центренерго" внаслідок прийняття Постанови від 19 березня 2015 року №859 «Про затвердження додаткового платежу на виконання урядового рішення для ПАТ "Центренерго" на березень 2015 року».

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 27 травня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2015 року, адміністративний позов задоволено у повному обсязі.

У своїх касаційних скаргах ПАТ "Центренерго" та Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просять скасувати їх рішення та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.

Представник позивача у своїх запереченнях на касаційні скарги, вказує на їх необґрунтованість і просить залишити скарги без задоволення, а судові рішення без змін.

Касаційні скарги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що прийнявши спірну постанову про затвердження для ПАТ "Центренерго" додаткового платежу та не визначивши при цьому порядок та термін повернення додатково отриманих коштів ПАТ "Центренерго", відповідач порушив право позивача на користування коштами оптового ринку, які є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" як учасника Оптового ринку та підлягають розподілу згідно з алгоритмом, затвердженим Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Таку позицію Донецького окружного адміністративного суду підтримав і Донецький апеляційний адміністративний суд, який здійснив перегляд цієї справи.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки судів вважає передчасними виходячи з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, економічні та організаційні засади діяльності в електроенергетиці, регулювання відносин, пов'язаних з виробництвом, передачею, розподілом, постачанням і використанням енергії, забезпеченням енергетичної безпеки України, конкуренцією та захистом прав споживачів і працівників галузі здійснюється Законом України «Про електроенергетику» від 16 жовтня 1997 року № 575/97-ВР (із змінами та доповненнями, далі - Закон № 575/97-ВР).

Відповідно до частини 1 статті 11 Закону № 575/97-ВР, державне регулювання діяльності в електроенергетиці провадиться шляхом формування тарифної політики відповідно до законодавства, надання ліцензій на здійснення окремих видів діяльності в електроенергетиці, здійснення контролю за діяльністю суб'єктів електроенергетики та інших учасників ринку електричної енергії та встановлення відповідальності за порушення умов і правил здійснення ними діяльності в електроенергетиці та на ринку електричної енергії.

Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики.

Пункт 2 Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715/2014 (надалі - Положення про НКРЕКП), визначає, що НКРЕКП у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами, а також цим положенням.

Судами попередніх інстанцій встановлено, Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстровано в якості юридичної особи.

ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" - енергогенеруюча компанія, до складу якої входять три теплові електростанції: Зуївська, Курахівська та Луганська. Встановлена потужність станцій ТОВ "ДТЕК СХІДЕНЕРГО" становить 4157 МВт.

19 березня 2015 року Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг прийнята постанова «Про затвердження додаткового платежу на виконання урядового рішення для ПАТ "Центренерго" на березень 2015 року» №859, якою затверджено додатковий платіж на виконання урядового рішення (Дврзб) для ПАТ "Центренерго" на березень 2015 року в сумі 53038 тис. гривень, а другим пунктом зобов'язано розпорядника коштів Оптового ринку електричної енергії України забезпечити проведення розрахунків на Оптовому ринку електричної енергії з урахуванням пункту першого цієї постанови.

Згідно частини 1 статті 15 Закону 575/97-ВР купівля всієї електричної енергії, виробленої на електростанціях, потужність чи обсяг відпуску яких перевищують граничні показники (крім випадків, передбачених цим Законом), та весь її оптовий продаж здійснюються на оптовому ринку електричної енергії України. Функціонування інших оптових ринків електричної енергії в Україні забороняється.

Частиною 8 статті 15 зазначеного Закону визначено, що оптовий ринок електричної енергії України створюється на підставі договору.

15 листопада 1996 року з метою створення Оптового ринку та врегулювання взаємовідносин сторін, що виникають у зв'язку з виробництвом, передачею і постачанням та купівлі-продажу електричної енергії укладено Договір між Членами Оптового ринку електричної енергії України (далі - ДЧОРЕ) предметом якого є встановлення правил та порядку функціонування прозорої і справедливої системи комерційних стосунків у процесі купівлі-продажу електричної енергії.

Отже сторони ДЧОРЕ досягли згоди про порядок розподілу і перерахування коштів оптового ринку електроенергії (далі - ОРЕ).

Відповідно до пунктів 3.2, 8.1.1. ДЧОРЕ, розпорядник коштів Оптового ринку електричної енергії зобов'язаний розраховувати та нараховувати платежі виробникам електричної енергії, дотримуватись Інструкції про порядок використання коштів Оптового ринку.

Відповідно до пункту 8.8.1. ДЧОРЕ розпорядник системи розрахунків повинен нарахувати та рівномірно розподілити між розрахунковими періодами доби додаткові платежі за рішенням НКРЕ - на виконання законодавчих актів та урядових рішень, погашення безнадійного боргу (Дврзб).

Відповідно до п. 2.1. Інструкції про порядок використання коштів Оптового ринку (далі також - ІВКОР), кошти Оптового ринку - це кошти, які надходять на поточні рахунки із спеціальним режимом використання місцевих постачальників та Оптового постачальника, та є власністю учасників Оптового ринку і підлягають розподілу згідно з алгоритмом, затвердженим НКРЕ.

Відповідно до п. 10.1.8 Додатка 4 до Договору між Членами Оптового ринку електричної енергії України Інструкції про порядок використання коштів оптового ринку електричної енергії України постанови НКРЕ згідно з якими вносяться зміни до Алгоритму Оптового постачальника, що передбачають додаткові перерахування коштів будь-яким окремим Сторонам Договору за рахунок інших, повинні визначати порядок та термін повернення додатково отриманих коштів.

Згідно з пунктом 10.1.1. ІВКОР всі запропоновані зміни до алгоритму оптового ринку мають відповідати Закону України «Про електроенергетику», встановлюються і затверджуються відповідною постановою НКРЕ.

НКРЕ відповідно до Закону України «Про електроенергетику» має виключне право вносити зміни до алгоритму оптового ринку самостійно без погодження з іншими органами.

Пунктом 10.3.2 ІВКОР передбачено алгоритм оптового ринку розробляється і впроваджується за принципом дотримання прозорого та справедливого порядку розподілу коштів між учасниками розподілу коштів оптового ринку за процедурою, визначеною пунктами 10.1.4-10.1.6 ІВКОР, та затверджується постановою НКРЕ.

Абзац 6 частини 11 статті 15 Закону України «Про електроенергетику» визначає, що у кожному розрахунковому періоді (місяці) забезпечується оплата вартості електричної енергії та послуг, закуплених у цьому періоді оптовим постачальником електричної енергії, у рівному відсотку кожній енергогенеруючій компанії.

Таким чином, позивач зобов'язаний продавати на підставі двостороннього договору електричну енергію ДПЕ і має гарантоване законом право на отримання за неї оплати у рівному з іншими виробниками (енергогенеруючими компаніями) відсотку.

Згідно Розпорядження Кабінету міністрів України від 14 січня 2015 р. № 36-р «Про вжиття тимчасових надзвичайних заходів на ринку електричної енергії» відповідачу надані повноваження змінювати алгоритм розподілу і перерахування коштів з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії України таким чином, щоб виключити їх дію у відношенні виробників електричної енергії, установки (устаткування та/або енергетичне обладнання) яких знаходяться на території, де органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, і тим самим не забезпечити їм рівний з іншими виробниками (енергогенеруючими компаніями) відсоток оплати електроенергії.

Пунктом 3 Постанови Кабінету міністрів України від 19 лютого 2002 р. № 200 «Про затвердження Тимчасового порядку внесення змін до алгоритму оптового ринку електричної енергії та здійснення контролю за його дотриманням» визначено, що перед прийняттям рішення про внесення змін до алгоритму Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг забезпечує проведення експертизи з метою визначення можливих наслідків та економічної доцільності цих змін.

В той же час, відповідачем не були надані докази проведення експертизи з метою визначення можливих наслідків та економічної доцільності змін до алгоритму оптового ринку електричної енергії, як того вимагає Тимчасовий порядок внесення змін до алгоритму оптового ринку електричної енергії та здійснення контролю за його дотриманням, затверджений Постановою Кабінету міністрів України від 19 лютого 2002 року № 200.

Відповідач та третя особа ПАТ "Центренерго" в обґрунтування касаційних скарг зазначають, що в зв'язку з прийняттям постанови від 19 березня 2015 року №859 зміни до алгоритму розподілу оптового ринку не вносились і не повинні вноситись, адже додатковий платіж був складовою тарифу на виробництво електричної енергії.

На зазначені обставини відповідачі вказували і в поданих ними апеляційних скаргах, однак суд апеляційної інстанції зазначені обставини не перевірив.

Так, відповідно до ДЧАРЕ, «терміни та їх тлумачення», рахунок із спеціальним режимом використання Оптового ринку це рахунки суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють постачання електроенергії на закріпленій території та оптове постачання електричної енергії, відкриті в уповноваженому банку і призначені виключно для накопичення коштів, отриманих за електричну енергію від споживачів, та розрахунків з учасниками Оптового ринку.

При цьому, відповідно до статті 15? Закону України «Про електроенергетику» всі розрахунки за спожиту та куплену на оптовому ринку електричної енергії України електричну енергію проводять виключно через поточні рахунки із спеціальним режимом використання.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що всі розрахунки за електроенергію, проходять через рахунок із спеціальним режимом використання Оптового ринку.

У той же час,судом не досліджено, які саме функції виконував ДП "Енергоринок" при виконанні постанови НКРЕКП № 859 від 19 березня 2015 року.

Згідно Закону України «Про електроенергетику», ліцензії НКРЕ, та ДЧОРЕ, ДП "Енергоринок" виконує дві функції Розпорядника системи розрахунків та Розпорядника коштів ОРЕ.

Тобто, як Розпорядника системи розрахунків ДП "Енергоринок" нараховує кошти які необхідно сплатити ген компаніям, та як Розпорядника коштів ОРЕ керуючись Інструкцією про порядок використання коштів Оптового ринку електричної енергії України, яка є додатком 4 до ДЧОРЕ, перераховує кошти, згідно алгоритму затвердженого НКРЕКП, через поточні рахунки із спеціальним режимом використання.

Таким чином, нарахування коштів, які необхідно сплатити ген компаніям та перерахування коштів є різними функціями ДП "Енергоринку", порядок виконання яких в свою чергу визначено різними додатками до ДЧОРЕ.

Отже, судом першої інстанції не були досліджені обставини, як діяло ДП «Енергоринок» при виконанні постанови НКРЕКН № 859 від 19 березня 2015 року, як Розпорядник системи розрахунків, чи як розпорядник коштів ОРЕ, і чи були перераховані кошти згідно алгоритму НКРЕКП.

На зазначені обставини не звернув увагу і суд апеляційної інстанції, який здійснював перегляд постанови Донецького окружного адміністративного суду.

Крім того, колегія суддів зазначає наступне, згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до компетенції адміністративних судів віднесено спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Статтею 162 КАС України визначено повноваження суду при вирішенні справи.

За приписами пункту 1 частини другої цієї статті, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що повноваження адміністративного суду про визнання нечинним рішень стосуються лише правових актів чи окремих його положень, прийнятих суб'єктом владних повноважень.

Визначальним під час вирішення адміністративного спору є відновлення порушеного права в обраний судом спосіб, перелік яких встановлено частиною другою статті 162 КАС України.

Однак з матеріалів справи видно, що, суд апеляційної інстанції не врахував вищезазначених завдань адміністративного судочинства, та погодився із висновками суду першої інстанції, який обрав спосіб відновлення порушеного права позивачів, при цьому не встановивши у чому ж саме полягає протиправність дій відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що суд апеляційної інстанції не в повному обсязі дослідив обставини справи, у зв'язку з чим його судове рішення не може вважатися законним і обґрунтованим.

Відповідно до частин 2 та 3 статті 195 КАС України, суд апеляційної інстанції може дослідити докази, які не досліджувалися у суді першої інстанції, з власної ініціативи або за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до суду першої інстанції або необґрунтованим відхилення їх судом першої інстанції. Суд апеляційної інстанції може дослідити також докази, які досліджувалися судом першої інстанції з порушенням вимог цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції може встановити нові обставини, якщо вони не встановлювалися судом першої інстанції у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права.

Відповідно до частини четвертої статті 227 КАС України справа направляється до суду апеляційної інстанції для продовження розгляду або на новий розгляд, якщо порушення допущені тільки цим судом.

Враховуючи те, що допущені судом апеляційної інстанції порушення норм процесуального права щодо неповного з'ясування усіх обставин справи, призвели до неправильного її вирішення і не можуть бути усунуті судом касаційної інстанції, який процесуальним законом позбавлений можливості досліджувати докази і встановлювати нові обставини, винесене судове рішення суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню, а справа - направленню на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Під час нового розгляду справи суду слід витребувати від сторін усі документи, необхідні для з`ясування дійсних обставин справи, перевірити обґрунтованість заявлених у касаційних скаргах зауважень і з урахуванням цього прийняти рішення щодо законності дій відповідача.

Керуючись статтями 159, 167, 221, 223, 227, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційні скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго" та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг задовольнити частково.

Ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 липня 2015 року у цій справі скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді Н.В. Васильченко

М.О. Сорока