Ухвала суду № 53646445, 11.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 листопада 2015 року м. Київ К/800/37641/15

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

головуючого - Смоковича М. І.,

суддів: Голяшкіна О. В., Сороки М. О.,

розглянувши у письмовому провадженні у касаційній інстанції адміністративну справу

за позовом Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до Товариства з обмеженою відповідальністю "Племінне сільськогосподарське підприємство "Ізюмські кролики"" про стягнення адміністративно-господарських санкцій, провадження по якій відкрито

за касаційною скаргою Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року,

у с т а н о в и л а :

У квітні 2015 року Харківське обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів (далі - Фонд соціального захисту інвалідів) звернулось до суду з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Племінне сільськогосподарське підприємство "Ізюмські кролики"" (далі - ТОВ "Ізюмські кролики"), в якому просить стягнути з відповідача адміністративно-господарські санкції в сумі 10842,50 грн. за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування інвалідів.

В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначає, що відповідно до звіту про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2014 рік середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу ТОВ "Ізюмські кролики" становить 14 осіб, що згідно зі статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" середньооблікова чисельності штатних працівників, яким у відповідності до чинного законодавства встановлена інвалідність повинна складати - одна особа.

Однак відповідачем не дотримано вимоги вищевказаного Закону, оскільки на підприємстві відсутній штатний працівник, якому у відповідності до вимог чинного законодавства встановлено інвалідність.

Позивач вказує, що у зв'язку з невиконанням встановленого нормативу ТОВ "Ізюмські кролики" необхідно сплатити адміністративно-господарські санкції у розмірі 10842,50 гривень.

Позивач вважає, що сформована вимога стосовно сплати санкцій є виправданою у правовому сенсі, а розмір заборгованості підтверджується відповідним розрахунком.

У зв'язку з ухиленням від сплати суми заборгованості за порушення вимог чинного законодавства, позивач звернувсь до суду з вимогою про стягнення з ТОВ "Ізюмські кролики" коштів в загальній сумі 10842,50 грн. на користь Фонду соціального захисту інвалідів.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року, у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

У своїй касаційній скарзі Фонд соціального захисту інвалідів, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В свою чергу, представник ТОВ "Ізюмські кролики" у своїх запереченнях вказує на необґрунтованість касаційної скарги і просить залишити її без задоволення, а судові рішення без змін.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу ТОВ "Ізюмські кролики" становить 14 осіб, проте на підприємстві відсутні штатні працівники, яким відповідно до вимог чинного законодавства встановлено інвалідність.

Кількість штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених згідно зі статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" складає одна особа.

Відмовляючи у позові, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем вжито всі заходи задля працевлаштування штатних працівників, яким встановлено інвалідність.

Зазначена позиція була підтримана і Харківським апеляційним адміністративним судом, який переглянув постанову суду першої інстанції та залишив її без змін.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України зазначені висновки судів вважає вірними та такими, що зроблені на підставі правильно застосованих норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України № 129 від 14 квітня 2011 року, Фонд соціального захисту інвалідів є бюджетною установою, діяльність якої спрямовується, координується та контролюється Міністерством соціальної політики України.

Приписами пункту 5 вищевказаного Положення сформовано основні завдання Фонду соціального захисту інвалідів, які, насамперед, полягають в:

організації прийому звітів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, зарахування кількості робочих місць для працевлаштування інвалідів до нормативу таких робочих місць, їх аналізу та перевірки правильності в них розрахунків; збору сум адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів;

обліку зазначених сум адміністративно-господарських санкцій та пені і використання шляхом надання фінансової допомоги, цільової позики, дотацій на створення спеціальних робочих місць для працевлаштування інвалідів, забезпечення функціонування всеукраїнських, державних, міжрегіональних центрів професійної реабілітації інвалідів і державних центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів, фінансування заходів, спрямованих на фізкультурно-спортивну реабілітацію інвалідів, фінансування витрат на професійну підготовку, підвищення кваліфікації та перепідготовку інвалідів та інші заходи, визначені законом;

обліку заборгованості зі сплати сум адміністративно-господарських санкцій і пені, які нараховані підприємствам, установам, організаціям, у тому числі підприємствам, організаціям громадських організацій інвалідів, фізичним особам, які використовують найману працю;

веденні претензійно-позовної роботи у судах різних інстанцій.

Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" визначено основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають

можливість інвалідам ефективно реалізувати права та свободи людини і громадянина та вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними можливостями, здібностями та інтересами.

В силу статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до статті 20 вищезазначеного Закону підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, на яких працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, у фізичної особи, яка використовує найману працю.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем протягом 2014 року подавалась до Ізюмського міськрайонного центру зайнятості інформація стосовно наявності вакансії підсобного робітника, що підтверджується відповідними звітами № 3-ПН "Про наявність ваканцій" від: 15 січня 2014 року, 05 лютого 2014 року, 04 березня 2014 року, 01 квітня 2014 року, 05 травня 2014 року, 02 червня 2014 року, 07 липня 2014 року, 01 серпня 2014 року, 01 вересня 2014 року, 01 жовтня 2014 року, 03 листопада 2014 року та 01 грудня 2014 року.

Відповідно до звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2014 рік, середньооблікова кількість штатних працівників облікового складу ТОВ "Ізюмські кролики" становить 14 осіб, з них кількість інвалідів з числа штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених згідно зі статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" повинна становити одна особа.

Однак, робоче місце, яке створено на підприємстві згідно з вимогами вищезазначеного Закону незайняте особою, якій встановлено інвалідність.

Проте, в матеріалах справи міститься лист Ізюмського міськрайонного центру зайнятості № 01-37/1072 від 06 травня 2015 року, який свідчить про подання ТОВ "Ізюмські кролики" центру зайнятості інформації щодо наявності вакансії, складеної за формою № 3-ПН, однак особи з інвалідністю з числа безробітних для працевлаштування не направлялись у зв'язку з відсутністю на обліку відповідних посаді кандидатур.

Враховуючи зазначені обставини справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що незайнятість робочого місця, призначеного для працевлаштування інваліда виникла не з вини відповідача, оскільки останнім вжито всіх необхідних заходів для виконання нормативу з метою працевлаштування особи, якій встановлено у відповідності до законодавства інвалідність.

Відповідно до частини першої статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

З огляду на викладене, висновки судів попередніх інстанцій є правильними, обґрунтованими, відповідають нормам матеріального та процесуального права, підстави для скасування чи зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

Доводи, які містяться в касаційній скарзі, висновків судів та обставин справи не спростовують.

Керуючись статтями 222-224, 231, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу Харківського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 18 червня 2015 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 04 серпня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий М. І. Смокович

Судді О. В. Голяшкін

М. О. Сорока