Ухвала суду № 53646318, 12.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2015 року м. Київ К/800/32907/15

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Черпака Ю.К. (судді-доповідача), Головчук С.В., Ліпського Д.В.,розглянувши в попередньому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом ОСОБА_4 до Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України, Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, Головного управління ДФС у Херсонській області, третя особа - Державна казначейська служба України про стягнення заборгованості із заробітної плати,

за касаційною скаргою Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України на постанову Київського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року,

встановив:

У грудні 2014 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовом та після збільшення розміру позовних вимог просила стягнути з Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України та Головного управління ДФС у Херсонській області заборгованість із заробітної плати за період роботи в Головному управлінні Міндоходів в Автономній Республіці Крим з березня по серпень 2014 року.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року, позов задоволено частково. Стягнуто з Міністерства доходів і зборів України на користь ОСОБА_4 суму заборгованості із заробітної плати за період роботи в Головному управлінні Міндоходів в Автономній Республіці Крим з березня 2014 року по серпень 2014 року у розмірі 32448,87 грн без урахування обов'язкових податків та зборів і суми авансу, отриманого ОСОБА_4 за березень 2014 року у розмірі 1470,00 грн. Відмовлено в задоволенні позову в частині позовних вимог про стягнення заборгованості із заробітної плати з Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, Державної фіскальної служби України, Головного управління ДФС у Херсонській області.

У касаційній скарзі представник Міністерства доходів і зборів України, Державної фіскальної служби України просить скасувати судові рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову повністю. Зазначає, що після окупації території Автономної Республіки Крим Міндоходів було вжито всіх залежних від нього заходів з метою гарантування і забезпечення трудових та соціальних прав працівників територіальних органів на тимчасово окупованій території, зокрема, запропоновано позивачу вакантні посади в територіальних органах Міндоходів на материковій частині України, від яких вона відмовилась. Посилається також на порушення судами трудового законодавства, оскільки відповідати за цим позовом має Головне управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, з яким позивачем укладено трудовий договір. Крім того, судами не з'ясовано, чи виконувалась позивачем робота у спірний період і чи перебувала вона в цей час на території України.

В запереченні на касаційну скаргу представник ОСОБА_4 просить залишити оскаржені судові рішення без змін, вказуючи на їх законність і обґрунтованість.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, правової оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що наказом Головного управління Міндоходів в АР Крим від 20.08.2013 р. № 115-о ОСОБА_4 з 20.08.2013 р. переведена на посаду заступника начальника управління - начальника відділу податку на прибуток управління оподаткування та контролю об'єктів і операцій Головного управління Міндоходів в АР Крим.

У зв'язку з окупацією території Автономної Республіки Крим Російською Федерацією в березні 2014 року позивач переїхала на материкову частину України.

Останню заробітну плату на території Автономної Республіки Крим у вигляді авансу за березень 2014 року в розмірі 1470,00 грн позивач отримала 12.03.2014 р.

На підставі розпорядження Міністерства доходів і зборів України від 24.03.2014 р. № 55-р створено робочу групу з координації роботи органів Головного управління Міндоходів в АР Крим та м. Севастополі з числа працівників цих органів згідно зі списком, до якого включено ОСОБА_4

Наказом Головного управління Міндоходів в АР Крим від 24.03.2014 р. № 121-о "Про відрядження до робочої групи" позивач була відряджена до Міністерства доходів і зборів України на період функціонування такої робочої групи.

17.04.2014 р. Міністерством доходів і зборів України видано розпорядження № 76-р "У зв'язку з втратою актуальності", яким визнано таким, що втратило чинність, розпорядження від 24.03.2014 р. № 55-р.

Листом Міндоходів України від 28.05.2014 р. №1081/5/99-99-04-01-01-16 погоджено питання участі в роботі міжвідомчої робочої групи при Міністерстві юстиції України працівників територіальних органів АР Крим, в тому числі позивача.

Наказом Головного управління Міндоходів в АР Крим від 28.05.2014 р. №126-о "Про відрядження до міжвідомчої робочої групи" позивач відряджена до Міністерства юстиції України на період функціонування міжвідомчої робочої групи.

Обов'язки по веденню табелю обліку робочого часу покладено на заступника начальника Головного управління Міндоходів в АР Крим Сибірцева М.В. згідно з наказом Головного управління Міндоходів в АР Крим від 24.03.2014 р. № 122-о. Цим же наказом погоджено, що до створення належних умов праці або припинення окупації Автономної Республіки Крим табель обліку робочого часу ведеться відповідальною особою в електронному вигляді за типовою формою, затвердженою наказом Держкомстату України від 05.12.2008 р. № 489 "Про затвердження типових форм первинної облікової документації зі статистики праці".

З наданих суду витягів з табелів обліку робочого часу і пояснень Головного управління Міндоходів в АР Крим окружним судом встановлено, що в період з березня по серпень 2014 року позивач у відпустці чи на лікарняному не перебувала, однак заробітна плата за вказаний період їй не нараховувалась і не виплачувалась, що відповідачами не заперечується.

Згідно з розрахунком, проведеним начальником управління обліку трудових ресурсів та заробітної плати ДФС України, позивачу нараховано: за березень 2014 року - 5260,71 грн, за квітень 2014 року - 5210,36 грн, за травень 2014 року - 5389,08 грн, за червень 2014 року - 5083,64 грн, за липень 2014 року - 6153,88 грн, за серпень 2014 року - 5351,20 грн, всього - 32448,87 грн.

Статтею 43 Конституції України гарантовано, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

У статті 1 Закону України "Про оплату праці" визначено, що заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до частини другої статті 4 і статті 13 цього Закону джерелом коштів на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, є кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел. Обсяги витрат на оплату праці працівників установ і організацій, що фінансуються з бюджету, затверджуються одночасно з бюджетом.

Строки виплати заробітної плати врегульовані статтею 115 Кодексу законів про працю України, згідно з якою заробітна плата виплачується працівникам не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

За приписами пунктів 1 і 5 Положення про Міністерство доходів і зборів України, затвердженого Указом Президента України від 18.03.2013 р. № 141/2013, Міністерство доходів і зборів України (Міндоходів України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Міндоходів України організовує роботу Міністерства, його територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління; надає територіальним органам Міндоходів України методичну і практичну допомогу в організації роботи, проводить перевірку стану такої роботи; координує діяльність своїх територіальних органів та організовує їх взаємодію з державними органами та органами місцевого самоврядування тощо.

У пункті 1 Положення про Головне управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України від 17.04.2013 р. № 43, визначено, що Головне управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим є територіальним органом Міндоходів, який підпорядковується Міндоходів.

Відповідно до пунктів 13 і 15 цього Положення Головне управління Міндоходів в АР Крим утримується за рахунок державного бюджету, є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, печатку із зображенням Державного Герба України, коду ЄДРПОУ і свого найменування, інші печатки і штампи, власні бланки, реєстраційні рахунки в органах Державної казначейської служби України.

За змістом статті 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня. Головними розпорядниками бюджетних коштів за бюджетними призначеннями, визначеними законом про Державний бюджет України, є, зокрема, міністерства в особі їх керівників. Головний розпорядник бюджетних коштів отримує бюджетні призначення шляхом їх затвердження у законі про Державний бюджет України (рішенні про місцевий бюджет); приймає рішення щодо делегування повноважень на виконання бюджетної програми розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та/або одержувачами бюджетних коштів, розподіляє та доводить до них у встановленому порядку обсяги бюджетних асигнувань; затверджує кошториси розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня (плани використання бюджетних коштів одержувачів бюджетних коштів), якщо інше не передбачено законодавством, тощо.

Виходячи з наведених норм права, судами зроблено мотивований висновок про покладення на Міндоходів України як головного розпорядника бюджетних коштів обов'язків по забезпеченню організації діяльності та фінансування Головного управління Міндоходів в АР Крим, в тому числі щодо фінансування видатків на оплату праці працівників цього територіального органу Міндоходів.

Водночас Законом України від 15.04.2014 р. № 1207-VII "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" сухопутну територію Автономної Республіки Крим та міста Севастополя визнано тимчасово окупованою територією.

Постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2014 р. № 160 "Про утворення Державної фіскальної служби України" створено Державну фіскальну службу як центральний орган виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України, реорганізувавши Міністерство доходів і зборів шляхом перетворення.

Постановою Кабінету Міністрів України від 06.08.2014 р. № 311 "Про утворення територіальних органів Державної фіскальної служби та визнання такими, що втратили чинність, деяких актів Кабінету Міністрів України" утворено як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 1 та реорганізовано територіальні органи Міністерства доходів і зборів шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної фіскальної служби за переліком згідно з додатком 2.

Згідно з додатком 2 до цієї постанови Головне управління Міндоходів в АР Крим і Головне управління Міндоходів у м. Севастополі реорганізовано в Головне управління ДФС у Херсонській області, яке створено на території Херсонської області згідно з додатком 1.

Проте станом на час звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом реорганізація Головного управління Міндоходів в АР Крим та його територіальних органів не розпочиналась, про причини цього відповідачі суду не повідомили.

Після постановлення судом окремої ухвали від 24.02.2015 р. Міністерством доходів і зборів України видано наказ від 04.03.2015 р. № 23 "Про реорганізацію головних управлінь Міндоходів в АР Крим та м. Севастополі", яким розпочато реорганізацію головних управлінь Міндоходів в АР Крим та м. Севастополі: утворено комісію з реорганізації головних управлінь Міндоходів в АР Крим та м. Севастополі; визначено строк для проведення реорганізації - шість місяців з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи; встановлено двомісячний строк заявлення кредиторами своїх вимог з дня опублікування повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи; голову комісії з реорганізації у дводенний термін зобов'язано затвердити персональний склад комісії з реорганізації та план заходів, пов'язаних з реорганізацією.

Наказом Головного управління Міндоходів в АР Крим від 05.03.2015 р. № 1 "Про реорганізацію Головного управління Міндоходів в Автономній Республіці Крим" розпочато реорганізацію Головного управління Міндоходів в АР Крим шляхом приєднання до Головного управління ДФС у Херсонській області.

Згідно з додатком 2 до цього наказу заплановано проведення таких дій: проведення розрахунків з кредиторами у межах бюджетних програм, затверджених на 2015 рік по ГУ ДФС у Херсонській області, утворення комісії з проведення інвентаризації майна ГУ Міндоходів в АР Крим, проведення інвентаризації майна ГУ Міндоходів в АР Крим, складання передавального акта щодо всіх майнових та немайнових зобов'язань ГУ Міндоходів в АР Крим, закриття номенклатури справ ГУ Міндоходів в АР Крим, організація передачі документів постійного та довготривалого терміну зберігання до архіву, забезпечення в установленому порядку знищення печаток, штампів, бланків, вивісок тощо. При цьому, визначаючи термін виконання вищевказаних заходів, зазначено про неможливість їх проведення у зв'язку з тимчасовою окупацією території.

У судовому засіданні представник Головного управління ДФС у Херсонській області повідомив про неможливість здійснення заходів із реорганізації Головного управління Міндоходів в АР Крим (створення інвентаризаційної комісії, проведення інвентаризації, складання передавального акта і розподільчого балансу), оскільки Порядок здійснення заходів, пов'язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 р. № 1074, не розрахований на ситуацію, коли орган, який реорганізується, знаходиться на тимчасово окупованій території.

Фінансування Головного управління ДФС у Херсонській області здійснюється відповідно до затвердженого кошторису за КПКВ 330/010 "Керівництво та управління у сфері фіскальної політики". Кошторисні призначення на оплату праці доведені із розрахунку штатної чисельності Головного управління ДФС у Херсонській області на 2015 рік у кількості 317 одиниць. Кошти для виплати заборгованості із заробітної плати працівникам Головного управління Міндоходів в АР Крим ні Міністерством доходів і зборів України, ні його правонаступником - Державною фіскальною службою України не передбачені у кошторисі Головного управління ДФС у Херсонській області.

З огляду на викладене суди першої та апеляційної інстанцій правильно виходили з того, що відсутні підстави для стягнення на користь позивача заборгованості із заробітної плати з Головного управління ДФС у Херсонській області, до якого не перейшли права та обов'язки Головного управління Міндоходів в АР Крим і якому не виділено бюджетні кошти на оплату праці працівників Головного управління Міндоходів в АР Крим.

Що стосується Головного управління Міндоходів в АР Крим, то судами встановлено, що на час розгляду даної справи цей державний орган знаходиться у стані припинення, бюджетні призначення для нього зняті, фінансування припинено, місцезнаходження на тимчасово окупованій території України не змінено, умов для діяльності на материковій частині України не створено.

Суди дійшли обґрунтованого висновку, що наведене унеможливлює стягнення заборгованості із заробітної плати з Головного управління Міндоходів в АР Крим.

За таких обставин колегія суддів погоджується з висновком судів попередніх інстанцій про те, що у ситуації, яка склалась, відповідальною особою за виплату позивачу заборгованості із заробітної плати є Міністерство доходів і зборів України.

Доводи касаційної скарги не спростовують висновків судів першої та апеляційної інстанцій і не дають підстав вважати, що судові рішення ухвалено з порушенням норм матеріального чи процесуального права.

Керуючись статтями 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Міністерства доходів і зборів України та Державної фіскальної служби України залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 6 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25 червня 2015 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

Судді:Черпак Ю.К. Головчук С.В. Ліпський Д.В.