Ухвала суду № 53646159, 05.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 листопада 2015 року м. Київ К/800/21655/15

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Бутенка В.І. (доповідач), Заїки М.М., Олексієнка М.М.,

розглянувши в порядку письмового касаційного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Державної служби України з надзвичайних ситуацій про визнання звільнення з роботи незаконним, поновлення на займаній посаді,

в с т а н о в и в:

У жовтні 2014 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом, в якому просив поновити строк звернення до суду, поновити його на посаді керівника Департаменту ресурсного забезпечення Державної служби України з надзвичайних ситуацій.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року, дану позовну заяву залишено без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

В касаційній скарзі позивач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій з підстав порушення норм процесуального права і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що наказом МНС України від 18.01.2011 року №15 ОСОБА_4 було звільнено з посади директора Департаменту ресурсного забезпечення відповідно до п. 1 ст. 40 Кодексу законів про працю України у зв'язку із реорганізацією і в той же день ним було отримано трудову книжку, що підтверджується особистим підписом позивача у Книзі обліку руху трудових книжок Департаменту кадрової політики МНС України.

З позовною заявою про поновлення на роботі та зарахування стажу позивач звернувся до суду лише 27.10.2014 року, тобто з пропуском строку більше ніж три роки.

Поважними причинами пропуску строку звернення до суду визнаються ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

З матеріалів справи вбачається, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкового висновку стосовно того, що в даному випадку такі докази у матеріалах справи відсутні.

Проте колегія суддів зауважує, що матеріали справи містять відповідні підтверджуючі документи щодо знаходження позивача близько трьох років у місцях позбавлення волі, тривалого лікування і перебування на лікарняному.

Дані обставини, на думку судової колегії, можуть бути підставами, що перешкоджають своєчасному зверненню до суду за захистом порушених прав та є поважними причинами пропуску строку звернення до суду.

Таким чином, колегія суддів вважає, що при залишенні позову без розгляду судами першої та апеляційної інстанцій були допущені порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали.

З огляду на наведене, оскаржені судові рішення відповідно до вимог ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підлягають скасуванню, а справа має бути направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 220, 222, 223, 227, 230 КАС України, суд -

у х в а л и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 лютого 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 квітня 2015 року скасувати.

Справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та оскарженню не підлягає.

С у д д і : В.І. Бутенко

М.М. Заїка

М.М. Олексієнко